ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 802/2417/17-а

адміністративне провадження № К/9901/50632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №802/2417/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Могилів-Подільського районного відділу Державної міграційної служби України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (прийняте у складі: головуючого судді Альчука М.П.)

і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів Полотнянка Ю.П., ДрачукТ.О.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо невидачі

ОСОБА_1 документа про набуття громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язати Могилів-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати документ про набуття громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без оригіналу паспорта матері дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12 травня 2016 року у справі №138/2360/15-ц позивача визнано батьком дитини ОСОБА_2 . Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду у справі №138/2983/16-ц визначено порядок участі позивача у вихованні дитини. Однак, мати дитини відмовляється виконувати рішення суду і чинить перешкоди позивачу у здійсненні виховання сина. Оскільки позивач є громадянином Італії і не може перебувати постійно на території України, йому необхідно отримати дозвіл на імміграцію, щоб в подальшому оформити посвідку на постійне проживання. Проте для отримання дозволу на імміграцію позивач повинен подати довідку про громадянство України його сина.

Для оформлення довідки про набуття громадянства України за народженням сина, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою і надав ксерокопію паспорта матері дитини, оскільки остання відмовляється надати оригінал паспорта. Однак відповідач відмовив у видачі такої довідки, оскільки без оригіналу паспорта матері дитини, відповідач позбавлений можливості встановити його дійсність і надати сину позивача статус громадянина України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним дії Могилів-Подільського районного відділу Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 документа про набуття громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Могилів-Подільський районний відділ Державної міграційної служби України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення набуття особою громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, що звертається з такою заявою повинні бути надані копії документів, зокрема копія свідоцтва про народження особи і копія паспорта громадянина України, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. При цьому, чинним нормами не передбачено обов`язку особи, яка бажає отримати громадянство України за народженням надавати оригінали таких документів.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що позивач подав заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням разом з усіма необхідними документами, що передбачені Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу документа про набуття громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , вчинені не в у відповідності до закону і не в межах наданих повноважень.

В той же час, суди зауважили, що питання надання громадянства України регулюється законодавством про громадянство України і входить до повноважень відповідача, а тому суд не може надавати правової оцінки діям відповідача, які можуть бути вчинені ним в майбутньому в порядку регламентованому законодавством про громадянство України. Отже, суди попередніх інстанцій вирішили зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області просили скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, скаржники зазначають, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. Зазначають, що дії відповідача законні і ґрунтуються на вимогах Закону України «Про громадянство України» і Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, якими передбачено, що для здійснення процедури набуття громадянства України за народженням до територіальних органів ДМС України мають бути пред`явлені оригінали документів і додані копії з них.

Позивач не надав суду свого відзиву на касаційну скаргу.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Італії відповідно до копії паспорта НОМЕР_1 .

Позивач є батьком дитини ОСОБА_2 згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

6 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення набуття особою громадянства України за народженням, до заяви надав копію паспорта громадянина Італії НОМЕР_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 і копію паспорта матері дитини ОСОБА_3 .

Однак, у зв`язку з відсутністю оригіналу паспорта громадянина України ОСОБА_3 , позивачу відмовлено у наданні його сину статусу громадянина України.

III. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Тобто, громадянство України дитина набуває автоматично. При цьому не має значення, перебували батьки особи в шлюбі на момент народженні чи ні.

З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень (далі - «Порядок №215»).

Цей Порядок відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення і перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Пункт 17 Порядку №215 визначає перелік документів, необхідних для здійснення процедури набуття громадянства України за народженням.

Так, для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;

б) копію свідоцтва про народження особи;

в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.

Пунктом 5 Порядку №215 передбачено, що заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території У країни або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу III «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-ІХ, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Проаналізувавши зазначені у попередньому розділі норми законодавства, Верховний Суд дійшов висновку про те, що для оформлення набуття громадянства України за народженням дитини батьки або один із батьків повинні надати копії документів, зокрема, копію свідоцтва про народження дитини і копію паспорта громадянина України, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.

Водночас чинними на момент виникнення спірних правовідносин нормами не передбачено обов`язку батька дитини, яка бажає отримати громадянство України за народженням надавати оригінали таких документів, зокрема оригінал паспорту громадянина України, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до заяви про оформлення набуття особою громадянства України за народженням, позивач як батько дитини і заявник надав копію паспорта громадянина Італії НОМЕР_3 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , які засвідчені підписом начальника Могилів-Подільського РВ УДМС у Вінницькій області і копію паспорта матері дитини ОСОБА_3 .

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що позивач подав заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням разом з усіма необхідними документами, які передбачені Порядком №215.

Поряд з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зобов`язуючи відповідача видати документ про набуття громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без оригіналу паспорта матері дитини, суд втрутиться у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно- дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення набуття особою громадянства України за народженням його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрав правильний спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки вирішення цього питання з урахуванням висновків суду є компетенцією Державної міграційної служби України, повноваження якої в цих правовідносинах є дискреційними.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду