ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №488/6715/14-а

адміністративне провадження №К/9901/14182/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №488/6715/14-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання частково неправомірним розпорядження від 18.06.2014 №125424 та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Безпрозванного В.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Жука С.І., суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати частково неправомірним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва від 18.06.2014 №125424 та зобов'язати відповідача підвищити період обчислення заробітку, підвищити повний розмір основної пенсії у відповідності до законодавства, діючого станом на 18.06.2014, нарахувати та повністю виплатити підвищення повного розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік, а саме: на 22 % заробітку за 42 роки, відпрацьовані у 2011 році, на 23, 24, 25, 26 % заробітку за відпрацьовані 43, 44, 45, 46 роки, на 27% більший відсоток заробітку за відпрацьовані у 2015 році та далі 47 та більше повних років. Також просив зобов'язати Управління виплатити недоплачені за минулий період кошти.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судами установлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі №2-а-3/11/1414 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївські області №1212-Б-07 від 25.11.2010 в частині залишення без задоволення вимог скарги ОСОБА_1 від 28.10.2010 щодо виплати додаткової пенсії розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, та вимоги щодо підвищення розміру пенсійних виплат на 21% заробітку за 21 рік понаднормативного стажу згідно із ч.2 ст.56 вказаного Закону; зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13.05.2008 по 22.07.2011 з урахуванням здійснених виплат; зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понаднормативного стажу згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням вже здійснених виплат, починаючи з 13.05.2008.

На виконання вказаного судового рішення позивачу проведено перерахунок пенсії зі збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік понаднормативного стажу, починаючи з 13.05.2008.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 у справі №2-а-2772/11412 визнано протиправними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.01.2011 пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом пільгового підвищення розміру пенсійних виплат на 22 % врахованого заробітку, використаного для обчислення пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при врахованому страховому стажі 42 повних роки та відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язано нарахувати та здійснити вказані виплати з 01.01.2011.

На підставі вказаного судового рішення позивачу було проведено перерахунок пенсійних виплат шляхом пільгового підвищення розміру пенсійних виплат на 22% врахованого заробітку, використаного для обчислення пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при врахованому страховому стажі 42 повних роки.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, з урахуванням ухвали від 20.05.2015 про виправлення описки, роз'яснено постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, а саме зазначено, що Управління Пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва відповідно до ч. 2ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зобов'язано провести перерахунок ОСОБА_1, який з 13.05.2008 продовжує працювати, щомісячної доплати до пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років та провести відповідні доплати до пенсії за період з 13.05.2008 з урахуванням вже виплачених сум."

Судами установлено, що в період з 13.05.2008 по 31.12.2009 пенсійна виплата була обчислена із страхового стажу 39 років 2 місяці 8 днів (по 31.12.2007), в т. ч. понаднормативного стажу (понад 20 років) - 19 %.

З 01.01.2010 по 31.12.2011 пенсійна виплата була обчислена із страхового стажу 41 рік 2 місяця 8 днів (по 31.12.2009), в т. ч. понаднормативного стажу (понад 20 років) 21 %.

З 01.01.2012 по 31.03.2014 пенсійна виплата була обчислена із страхового стажу 43 роки 2 місяця 8 днів (по 31.12.2011), в т. ч. понаднормативного стажу (понад 20 років) 23 %.

З 01.04.2014 пенсійна виплата обчислена із страхового стажу 45 років 3 місяці 9 днів (по 31.01.2014), в т. ч. понаднормативного стажу (понад 20 років) - 25 %.

Проте, ОСОБА_1 стверджує, що має право на перерахунок пенсії кожен рік згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що порядок проведення перерахунку пенсії регламентується Законом № 1058-IV, тоді як Закон № 796-XII встановлює право на пенсію, яке мають громадяни, віднесені до категорії 1,2,3,4, а тому будь-який інший порядок визначення середньої заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, крім визначення даної величини при призначенні пенсії, діючим законодавством не передбачено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону N 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Тобто, перерахунок здійснюється із заробітної плати, з якої обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV.

Частина 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000.

Аналіз норм Закону № 1058-IV свідчить, що поняття "призначення" та "перерахунок" пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом.

Управлінням Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на виконання судових рішень проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.

За наведених вище обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, оскільки відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії, діяв на підставі норм діючого законодавства та на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі №488/6715/14-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду