ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №285/1239/16-а

адміністративне провадження №К/9901/21256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №285/1239/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за заявою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, постановлену 7 листопада 2016 року суддею Кравцовим О.В., -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 04.06.2015 №305/227;

- визнати неправомірними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо оформлення та подання документів до Пенсійного органу, які не передбачали в складі його грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення пенсії за вислугу років без урахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України та Житомирський обласний військовий комісаріат оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням із включенням до неї додаткової грошової винагороди;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

У січні 2017 року Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) направило до Верховного Суду України заву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2016 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви разом з матеріалами адміністративної справи передано до Верховного Суду.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 15.05.2015 наказом Міністра оборони України (по особовому складу) №330 полковника ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» ч. 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі Закон №2232-ХІІ) було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я. Вислуга років у Збройних Силах України становить 30 календарних років 09 місяців, пільгова вислуга - 31 рік 03 місяці.

З 30.05.2015 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. При обчисленні пенсії Пенсійний орган врахував грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років 40 %, середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарних місяці перед звільненням.

Проте, відповідно до довідки № 305/244, виданої Фінуправлінням 18.03.2016, на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення за останні 26 календарних місяців перед звільненням включав щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова КМУ № 889), яка становила від 20 %до 60 % місячного грошового забезпечення.

Разом з цим, Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не включило щомісячну додаткову грошову винагороду в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, а Житомирський обласний військовий комісаріат подав до Пенсійного органу документи, які не передбачали в складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, отже Пенсійний орган не врахував цю винагороду при призначенні позивачу пенсії.

Таким чином, спірним є у даній справі питання правомірності невключення та неврахування при обчисленні пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 889.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, мотивував своє рішення тим, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У справі, що розглядається, суди установили, що щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу виплачувалась у таких розмірах: з квітня по серпень 2013 року - 20% місячного грошового забезпечення; з вересня по грудень 2013 року - 40%; з січня 2014 року по травень 2015 року - 60%, з яких були сплачено внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України вважає неоднаково застосованою судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" що, на думку заявника, підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2014 року (К/800/22106/16).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте, у наданій для порівняння ухвалі від 25 жовтня 2014 року (К/800/22106/16) Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач не має права на включення щомісячної додаткової грошової винагороди до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, оскільки така йому не виплачувалась.

Натомість у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, оскільки позивач її отримував на постійній основі протягом останніх 26 календарних місяців перед звільненням.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду