ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа №816/313/17

адміністративне провадження №К/9901/38431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 816/313/17

за позовом Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Гадяцьке ОУ ПФУ) до Приватного сільськогосподарського підприємства (далі - ПСП) «Високе» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ПСП «Високе» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів Сіренко О.І., Любчич Л.В., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 01.03.2017 Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (далі - Управління ПФУ; правонаступником якого є Гадяцьке ОУ ПФУ) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ПСП «Високе» на його користь невідшкодовану суму витрат Управління ПФУ на виплату і доставку пільгових пенсій за січень - серпень 2016 року, призначених за списком №2, в розмірі 95 035, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог Управління ПФУ зазначило, що за особовим рахунком відповідача обліковується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, у зв`язку із чим, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), вказаний борг слід стягнути з відповідача.

2. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 22.03.2017 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.06.2017 скасував постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2017, ухвалив нову, якою задовольнив позовні вимоги.

4. 11.07.2017 ПСП «Високе» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 29.08.2017 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, в якому Гадяцьке ОУ ПФУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ПСП «Високе» судове рішення - без змін.

7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

10. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Суди встановили, що ПСП «Високе» у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 окремим громадянам, за період з січня по серпень 2016 року у розмірі 95 035, 68 грн.

Посилаючись на несплату ПСП «Високе» заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача обов`язку з відшкодування Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з січня по серпень 2016 року у розмірі 95035, 68 грн, оскільки ПСП «Високе» є платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 816/866/16, яка набрала законної сили.

13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі №816/866/16 не була виконана і ПСП «Високе» у 2016 році не було зареєстровано платником єдиного податку четвертої групи, тому останнє повинне відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статті 72 та 255 КАС України щодо обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, оскільки постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 816/866/16, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Зіньківського відділення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області щодо невидачі довідки про включення ПСП «Високе» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2016 році та зобов`язано Зіньківське відділення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області включити ПСП «Високе» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2016 році, про що видати відповідну довідку. Отже, в 2016 році у ПСП «Високе» був відсутній обов`язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій пенсійному органу.

15. У запереченнях на касаційну скаргу відповідача, Гадяцьке ОУ ПФУ вказує на те, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПСП «Високе» перебувало на загальній системі оподаткування, а тому відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та пункту 6.1 Інструкції 21-1 повинно відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - серпень 2016 року, у зв`язку із заборгованістю, яка утворилась станом на 01.01.2017.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті.

19. Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 01.01.2005 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

20. На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне забезпечення.

21. Згідно із абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1, 2 статті 1 цього Закону, (...) об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

22. Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції № 22-1.

23. Пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

24. Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

25. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що платники єдиного податку четвертої групи звільнені від обов`язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, зокрема, призначених за списком № 2. До того ж, це не є спірним у цій справі.

26. Колегія суддів зазначає, що у справі № 816/866/16, постанова в якій від 08.08.2016 набрала законної сили 14.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що контролюючий орган протиправно відмовив у реєстрації ПСП «Високе» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році та зобов`язав податкову інспекцію зареєструвати ПСП «Високе» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році, про що видати відповідну довідку.

27. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 1402-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

28. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили було і залишається основною із засад (принципом) адміністративного судочинства (статті 7, 14, 255 КАС України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 та статті 2, 14, 370 КАС України в нині діючій редакції).

29. Колегія суддів зазначає, що факт невиконання судового рішення у справі № 816/866/16, яким зобов`язано податковий орган зареєструвати ПСП «Високе» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році, на час розгляду справи № 816/313/17, яка є предметом касаційного перегляду, не може бути підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки його право на здійснення господарської діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування (четвертої групи) у 2016 році визнано в судовому порядку на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

30. Крім того, у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява 40450/04, пункт 46) Європейський суд з прав людини зазначив: «…що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), № 8415/02, пункт 19; та у справі «Лізанец проти України» (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, пункт 43).

31. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Hornsby v. Greece» (заява №18357/91, пункт 40), «Деркач та Палек проти України» (заяви № 34297/02 та №39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок («Immobiliare Saffi v. Italy», заява № 22774/93, пункт 74).

32. Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09, пункт 39). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява №49429/99, пункт 52).

33. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

34. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

35. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі постанови суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Високе» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 816/313/17 скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду