Правова позиція : Про підставу для надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин або розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення без проведення аукціону

Підставою для надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин або розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення без проведення аукціону може бути наявність у заявника цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або якщо такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). Дотримання встановленого порядку користування надрами становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України надра є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв’язку з цим, важливим є забезпечення та перевірка уповноваженими державними органами чіткого дотримання особами, які виявили бажання отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також надрокористувачами встановлених вимог користування надрами та відповідність таких осіб, визначеним законодавством критеріям (умовам). Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання родовищ корисних копалин, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №806/1001/17
Ухвала КАС ВП від 24.03.2020 року у справі №806/1001/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2020 року

Київ

справа №806/1001/17

адміністративне провадження №К/9901/50422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до Державної служби геології та надр України,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн", Державна служба України з питань праці,

про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами

за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах Житомирської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" (далі також - ТОВ "Райт Солюшн"), Державна служба України з питань праці, у якому просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №4786, виданий 26 серпня 2016 року Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка "Правобережна") на території Житомирської області Овруцького району між селами Шебедиха та Устиновка загальною площею 3405,5 га.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року позов задоволено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що ні на момент прийняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами, ні на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами №4786 від 26 серпня 2016 року ТОВ "Райт Солюшн", Державною службою геології та надр України не дотримано вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615), а тому позовні вимоги заступника прокурора області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та ТОВ "Райт Солюшн" задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Крім того, зазначеною постановою суду скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами №4786, виданого 26 серпня 2016 року, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та спростовані встановленими обставинами справи, доводами апеляційних скарг та поясненнями учасників судового процесу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, заступник прокурора Вінницької області звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу заступник прокурора Вінницької області обґрунтовує, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи прийшов до висновку, що на момент прийняття рішення про надання спеціального дозволу ТОВ «Райт Солюшн» подано усі необхідні документи, передбачені Порядком №615, а саме докази наявності у товариства в оренді цілісного майнового комплексу, що дає підстави для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, а також своєчасно сплачено збір за надання дозволу на користування надрами.

Такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку скаржника, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам закону.

Так, скаржник зазначає, що укладення договорів оренди від 9 березня 2016 року та від 7 квітня 2916 року доводить той факт, що на момент звернення ТОВ «Райт Солюшн» до Держгеонадр та на момент прийняття відповідачем наказу про надання спеціального дозволу у ТОВ «Райт Солюшн» було відсутнє майно, яке б дозволяло здійснювати повний цикл геологічного вивчення та дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин.

Таким чином, на момент звернення третьої особи до відповідача ТОВ «Райт Солюшн» не було орендарем цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин.

Також до відповідної заяви не було подано пояснювальну записку з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтування необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства.

Позиція суду апеляційної інстанції про те, що рішення обласної ради про відмову у погодженні надання спеціального дозволу є дозвільним документом та повинно прийматися виключно на пленарних засіданнях, спростовується положеннями законодавства, а саме статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки Житомирська обласна рада в розумінні цього закону не є органом, що здійснює видачу документів дозвільного характеру у даних правовідносинах.

Так, листом голови Житомирської обласної ради від 18 березня 2016 року №р-5-20/546 відповідно до пункту 15 частини шостої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повідомлено Держгеонадра про те, що обласна рада не погоджує надання відповідного спеціального дозволу з підстав невідповідності поданих на розгляд ради документів. Також повідомлено, що відповідно до плану роботи обласної ради, чергова сесія відбудеться 31 березня 2016 року і порушене у листі питання може бути розглянуте за умови надання заявником документів у повному обсязі з урахуванням вимог чинного законодавства.

Натомість відповідачем наказ №116 прийнято 1 квітня 2016 року, тобто до спливу 60-ти денного строку для прийняття відповідного рішення, та не враховано дату чергової сесії обласної ради. Жодних доводів в обґрунтування необхідності прийняття рішення 1 квітня 2016 року відповідачем надано не було.

Водночас, рішенням четвертої сесії VII скликання №208 від 31 березня 2016 року Житомирською обласною радою повторно відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу ТОВ «Райт Солюшн».

У свою чергу, Держгеонадра, в порушення вимог пункту 9 Порядку №615 та Кодексу України про надра, зазначають підставою для видачі спеціального дозволу «мовчазну згоду» Житомирської обласної ради відповідно до пункту 9 Порядку.

Позиція інших учасників справи

28 серпня 2018 року до суду надійшов відзив Державної служби України з питань праці на касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, в якому зазначається, що Держпраці не надавало погодження щодо надання надр у користування ТОВ «Райт Солюшн», оскільки таке погодження не було передбачено Порядком №615. Держпраці вважає, що між нею та позивачем в розрізі заявлених вимог не існує матеріально-правових відносин.

27 серпня 2018 року до суду надійшов відзив ТОВ «Райт Солюшн» на касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

У відзиві ТОВ «Райт Солюшн» зазначає, що скаржник не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи неправильне тлумачення закону стосовно висновку суду апеляційної інстанції у даній справі про відповідність орендованого майна ТОВ «Райт Солюшн» поняттю цілісний майновий комплекс. Фактично обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити перевірку та повторну оцінку доказів касаційним судом для підтвердження чи спростування наявності у ТОВ «Райт Солюшн» цілісного майнового комплексу, та достатності такого майна для здійснення повного циклу геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до суду 10 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №806/1001/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 березня 2020 року.

З касаційною скаргою подано клопотання про участь в розгляді справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 24 лютого 2016 року ТОВ «Райт Солюшн» подало до Державної служби геології та надр України заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 23 лютого 2016 року вих. №09/01, у якій просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Правобережної ділянки надр в Олевському районі Житомирської області терміном на 5 років. Підставою надання дозволу заявником було вказано абзац 8 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615. Вказана заява була зареєстрована в Державній службі геології та надр України 24 лютого 2016 року за вх. №3447/13/12-16.

26 серпня 2016 року за реєстраційним номером 4786 Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Райт- Солюшин» спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину, затвердження запасів ДКЗ України (Правобережна ділянка), на території Житомирської області, Олевського району, с. Шебедиха загальною площею 3405,5 га, до 19 лютого 2021 року.

Спеціальний дозвіл видано на підставі наказу від 1 квітня 2016 року №116, відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку №615.

Заступник прокурора Житомирської області, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню спеціальний дозвіл, виданий 26 серпня 2016 року Державною службою геології та надр України, звернувся до суду з позовом в інтересах Житомирської обласної ради.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Згідно з пунктом 1 Порядку №615 цей нормативно-правовий акт регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до пункту 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно із пунктом 8 Порядку №616 надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

З аналізу норм Положення №1174 та Порядку №615 вбачається, що до повноважень Державної службу геології та надр України відноситься прийняття рішення про надання суб`єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Таким чином обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку №615, слугувала, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу.

Відтак, з`ясування цієї обставини під час судового розгляду справи мало безпосереднє значення для правильного вирішення спору по суті.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Відповідно до заяви ТОВ «Райт Солюшин» від 23 лютого 2016 року №09/01 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі підпункту 8 пункту 8 Порядку №615, поданої до Державної служби геології та надр України, до неї заявником додано наступні документи:

- копія Статуту ТОВ «Райт Солюшин»;

- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;

- каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

- оглядова карта (масштаб 1:200000);

- ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менша як 1 секунда);

- оглядова геологічна карта з лініями проектних геологічних розрізів;

- геологічні розрізи;

- копія договору оренди цілісного майнового комплексу від 2 лютого 2016 року (зі змінами) та акта приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 2 лютого 2016 року;

- копія договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів від 19 лютого 2016 року;

- пакет документів для погодження Житомирської обласної ради;

- пакет документів для погодження Міністерством екології та природних ресурсів України;

- пакет документів для погодження Державною службою України з питань праці.

Разом із заявою від 23 лютого 2016 року ТОВ «Райт Солюшн» подано копію договору оренди нежитлової будівлі та земельної ділянки від 2 лютого 2016 року (зі змінами) та копію договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів від 19 лютого 2016 року.

Договір оренди нежитлової будівлі та земельної ділянки від 2 лютого 2016 року, враховуючи договір про внесення змін до цього договору від 19 лютого 2016 року, укладено між Малим приватним підприємством «Мета» (Орендодавець) та ТОВ «Райт Солюшн» (Орендар) і посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Івчуком С.С. 2 лютого 2016 року та зареєстрований в реєстрі за №461. За умовами договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування 2 (другий) поверх нежитлової будівлі старого виробничого корпусу по вул . Н . Репкіна , 10-а в м. Овруч Житомирської області , загальною площею 253,1 кв.м. Нежитлова будівля старого виробничого корпусу, другий поверх якої передається в оренду за цим договором, розташована на земельній ділянці, загальною площею 0,9644 га, кадастровий номер 1824210100:01:012:0726, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, 0,3 га якої передається в оренду разом з вказаним вище поверхом.

У підпункті 1.5 пункту 1 договору оренди нежитлової будівлі та земельної ділянки від 2 лютого 2016 року, враховуючи договір про внесення змін до цього договору від 19 лютого 2016 року, вказано, що другий поверх вказаної вище нежитлової будівлі та земельна ділянка надаються для використання Орендарем з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки ділянки надр бурштину «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, а також Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області.

2 лютого 2016 року Малим приватним підприємством «Мета» та ТОВ «Райт Солюшн» складено акт прийому - передачі нерухомого майна, в якому, зокрема, зазначено, що Орендар приймає об`єкти оренди в такому стані та з такими характеристиками, в якому він знаходиться на дату його прийому - передачі.

При цьому, із зазначених договорів судами попередніх інстанцій не встановлено будь-які інші відомості, які б дозволяли стверджувати, що орендований ТОВ «Райт Солюшн» у МПП "Мета" цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин з Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області.

Крім того, як на доказ того, що орендоване ТОВ «Райт Солюшн» майно (нерухоме майно із земельною ділянкою та обладнання) відповідає поняттю цілісного майнового комплексу, суд апеляційної інстанції посилається на інші договори, а саме договір оренди, укладений між ТОВ «Райт Солюшн» (Орендар) та Приватним підприємством «Кантрансбуд» №01/03 від 9 березня 2016 року, відповідно до умов якого Орендодавець надав Орендарю в строкове платне користування технологічні транспортні засоби: екскаватор гусеничний марки JCB JS220LR, заводський номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску; бульдозер марки ДЗ-110-А-2, ідент. номер НОМЕР_2, 1987 року випуску; навантажувач марки STALOWA WOLA L-34M, заводський номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, для здійснення Орендарем статутної діяльності, зокрема здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розвідки ділянки надр бурштину «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області, а Орендар зобов`язується прийняти майно та вчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за договором. А також на договір оренди виробничої бази, укладений між ТОВ «Райт Солюшн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІБ» від 7 квітня 2016 року, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах та на строк, визначений цим договором, виробничу базу, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район, м. Олевськ, вул. Герцена, буд. 19-а, площею 541,7 кв.м., для здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки ділянки надр «Стрілка» Овруцького району Житомирської області, Замисловицької та Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області.

Проте, судами попередніх інстанцій не було встановлено чи подавалися зазначені договори відповідачу разом із заявою та доданими до неї документами, чи надсилалися зазначені документи під час погодження до інших органів (Міністерства екології та природних ресурсів, Державної служби України з питань праці, Житомирської обласної ради) та чи бралися вони до уваги відповідачем при прийнятті рішення про надання ТОВ "Райт Солюшн" спеціального дозволу №4786 від 26 серпня 2016 року без проведення аукціону.

Крім того, відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку №615 у разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Так, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Держгеонадра «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 1 квітня 2016 року №116 ТОВ «Райт Солюшн» надано спеціальний дозвіл на користування надрами на 5 років, однак судами не булу встановлено строку дії договорів оренди, тобто не перевірено, чи строк дії зазначеного дозволу не перевищує строку оренди (концесії) цілісних майнових комплексів.

Отже, суди попередніх інстанцій не встановили того, чи були у відповідача підстави, визначені підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615, для видачі ТОВ "Райт Солюшн" спеціального дозволу №4786 від 26 серпня 2016 року без проведення аукціону.

При цьому, з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що судом не надано оцінки доводам позивача про те, що до відповідної заяви від 23 лютого 2016 року ТОВ "Райт Солюшн" не було подано пояснювальну записку з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтування необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства.

Без встановлення зазначених обставин висновки судів попередніх інстанцій про те, чи були у відповідача законні підстави видавати ТОВ "Райт Солюшн" спеціальний дозвіл №4786 від 26 серпня 2016 року без проведення аукціону, є передчасними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення у справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування (зокрема, встановити чи орендований ТОВ «Райт Солюшн» у МПП "Мета" цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин з Правобережної ділянок надр бурштину Овруцького району Житомирської області, а також чи були подані ТОВ «Райт Солюшн» разом із заявою всі документи, необхідні для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку№615), дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко