ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

м. Київ

справа №523/18632/16-а

адміністративне провадження №К/9901/5404/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

розглянувши в поряду письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14.08.2017р. (суддя - Малиновський О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. (судді - Кравець О.О., Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за його позовом до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №138 від 02.11.2016 р. про відмову здійснити перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. на підставі довідки про заробітну плату №496 від 19.08.2016 р. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати працівникам прокуратури, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.08.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням судів попередніх інстанційї не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що перерахунок призначеної йому пенсії має здійснюватися виходячи із норм законодавства, яке було чинним на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії надане йому з моменту її призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 втратили чинність, в свою чергу п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VІІ в частині скасування з 01.06.2015р. норм щодо призначення пенсій відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не визнано такими що не відповідають Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач 16.09.2014 р. звернувся до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (правонаступником якого є Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII.

На підставі постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 р. по справі №523/18007/14-а позивачу призначено пенсію за вислугу років з 16.09.2014 р.

28.10.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до Суворовського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII.

Рішенням відповідача від 02.11.2016 р. №138 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, відповідно до якого з 01.06.2015р. скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, у вказаному рішенні відповідач зазначив про відсутність у позивача необхідного стажу для отримання пенсії за вислугу років, оскільки ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено підставою для отримання пенсії за вислугу років наявність трудового стажу не менше 22 років 6 місяців, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців. В свою чергу, у позивача наявний трудовий стаж 17 років 7 місяців, а тому підстави для виплати пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» відсутні.

Не погодившись із відмовою у перерахунку йому пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з доводами якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсію позивачу за вислугу років з 16.09.2014р. призначено на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, яким (в редакції на час призначення позивачу пенсії) було передбачено можливість проведення перерахунку призначених пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (грудень 2016р.) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ.

Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку що на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії Закон №1789-ХІІ, який передбачав можливість проведення перерахунку призначених пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, втратив чинність згідно з Законом №1697-VII, а визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом №1697-VIІ віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, яким відповідного нормативно-правого акту прийнято не було.

Водночас, норми законодавства, якими скасовано право на перерахунок призначених прокурорам пенсій є чинними і не визнані неконституційними, а відсутність на час звернення позивача до відповідача за перерахунком пенсії, затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій саме відповідача.

Крім того суди зазначили, що перерахунок пенсії на підставі норми закону, яка втратила чинність є порушенням ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії та зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Кабінетом Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не визначено, правових підстав для здійснення такого перерахунку не існувало, а тому відповідач відмовляючи в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14.08.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

М.І. Гриців

В.М. Кравчук