ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

м. Київ

справа №129/1948/16-а

адміністративне провадження №К/9901/20333/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в поряду письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. (судді - Совгира Д.І., Курка О.П., Білоус О.В.) у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку його пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розміру 90% від заробітної плати 9006 грн. 61 коп., за шість місяців з дня звернення до суду по день припинення такого права, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати працівникам прокуратури, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 28.07.2016р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/238 від 24.06.2016 р.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату призначеної пенсії, з 30.06.2016р. відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 26.07.2001 року) в розмірі 90% від суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Вінницькій області №18/238 від 24.06.2016 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати перерахованою сумою пенсії.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 28.07.2016р. скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що перерахунок призначеної йому пенсії має здійснюватися виходячи із норм законодавства, яке було чинним на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії надане йому з моменту її призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії ч.ч. 13 і 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність, а ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України, яким відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, а тому відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії Управління діяло правомірно та в межах чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

30.06.2016р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до довідки прокуратури Вінницької області №18/238 від 24.06.2016р.

Листом від 05.07.2016р. №1115/06-31/02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, відповідно до якого з 01.06.2015р. скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та у зв'язку із не прийняттям Кабінетом Міністрів України нормативних документів, які передбачають порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Не погодившись із відмовою у перерахунку йому пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення; нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону, які змін не зазнали.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку, а відмова відповідача у перерахунку пенсії суперечить положенням статті 22 Конституції України.

Стосовно позовних вимог про зобов?язання відповідача провести перерахунок пенсії без обмежень максимального розміру пенсії, то суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог у цій частині. При цьому суд виходив з того, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015р. яким внесено зміни в ч. 15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та визначено що: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" на час розгляду справи є чинною і не визнана неконституційною.

В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові виходив з того, що відповідно до частин 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції до 01.01.2015р.) було передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. №76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни. Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності урядової постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це спершу було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, а згодом - частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII), у відповідача відсутній правовий механізм для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а тому відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд зазначив, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка ним отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, а наділення в установленому порядку Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Кабінетом Міністрів України будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області відмовляючи в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача в касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013р. у справі №21-44а13 є помилковим, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення позивача за перерахунком пенсії втратили чинність.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставними і висновки апеляційного суду не спростовують, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов??язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук