ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа №496/574/16-а

адміністративне провадження №К/9901/270/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (колегія у складі суддів Запорожана Д.В., Романішина В.Л., Шляхтицького О.І.)

у справі № 496/574/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі, у якому просила:

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його;

- визнати протиправним дії відповідача та скасувати рішення № 25.01.2016;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, починаючи з 20.10.2009.

2. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 22.08.2017 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. У задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 22.08.2017 скасовано. Прийнято нову постанову, якою скасовано рішення відповідача від 25.01.2016 № 4. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

5. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

6. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22.08.2017 у справі № 496/574/16-а - залишити в силі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 (справа №2-а-7/11).

8. Вищенаведеним рішенням було зобов`язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2009 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до вимог чинного законодавства.

9. Тим же рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду було встановлено, що позивач з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у встановленому законом порядку, не зверталась, а відповідачем не приймалося рішення про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії. Тому вимоги про визнання протиправним рішення відповідача від 25.05.2009 щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах не підлягають задоволенню.

10. На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016, відповідач прийняв рішення № 4 від 25.01.2016, яким відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю пільгового стажу для призначення пенсії.

11. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача у шкідливих умовах не може бути зараховано у зв`язку з відсутністю результатів атестації робочого місця. Водночас, строк звернення до суду було повновлено.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, і задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що Рішення № 4 від 25.01.2016 прийнято відповідачем з порушенням процедури, яка передбачена Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 № 1231/13105. При цьому, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 20.01.2009, вказав, що позивач не зверталась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і спочатку повинно бути вирішено питання щодо підтвердження пільгового стажу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що неодноразово зверталася до відповідача про призначення пільгової пенсії та підтвердження пільгового стажу роботи, і кожен раз нею було отримано формальні відмови.

15. На думку позивача, суд помилкового застосував до спірних правовідносин Постанову Правління Пенсійного Фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Ця постанова на спірні правовідносини не поширюється, оскільки підприємства, на яких здобуто пільговий стаж, не ліквідовані.

16. Зазначає також, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у письмовому провадженні, не врахувавши її клопотання про бажання бути присутньою на засіданні у суді апеляційної інстанції.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

18. Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

19. Згідно із ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

20. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яким визначено, зокрема, особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Так, згідно з п. 20 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

21. Судом першої інстанції встановлено, що стаж роботи позивача підтверджує трудова книжка, уточнююча довідка № 30 від 19.03.2007, видана ВАТ «ЕЛАКС», в якій зазначено, що позивач працювала на ВАТ«ЕЛАКС» з 04.03.1997 по 30.03.2000 на посаді лаборанта хімічного аналізу 3р. в цеху лаків на кондсмолах лабораторії контрольних випробувань, з 01.10.2000 по 22.05.2001 - на посаді лаборанта 3 р. теплодільниці, з 23.05.2001 по 31.05.2001 - на посаді оператора хімводоочистки теплодільниці, з 01.06.2002 по 13.08.2002 - на посаді оператора котельної 4 р. теплодільниці, а період роботи з 27.11.1997 по 30.09.2000 не підтверджено атестацією робочого місця.

22. Колегія суддів но погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 20.10.2009.

23. Відповідно до п.10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

24. Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

25. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

26. Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

27. Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

28. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

29. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення для проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

30. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

31. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

32. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

33. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

34. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

35. 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 520/15025/16, в якій ключовим питанням були наслідки відсутності атестації робочого місця в контексті права на пенсію за віком на пільгових умовах.

36. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.09.2013, 25.11.2014, 17.03.2015 у справах № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 та зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

37. Зважаючи на схожість обставин справи із справою, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, та подібність спірних правовідносин, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правового висновку Великої Палати.

38. Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції застосував до спірних відносин Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок). Суд виходив з того, що позивач повинен був спочатку підтвердити пільговий стаж, і лише потім звертатися з заявою про призначення пенсії.

39. Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо неправильного застосування Порядку до спірних відносин.

40. Як зазначено у п. 1 цього Порядку, він визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

41. Натомість судами не встановлено, що ПАТ «Елакс» та ДП «Куліндоровський комбінат хлібопродуктів», де позивач здобула спірний пільговий стаж, ліквідовані. Позивач стверджує, що ці підприємства продовжуються працювати. Відтак, цей Порядок до спірних відносин застосовано помилково.

42. Що стосується висновку суду апеляційної інстанції про те, що позивач не зверталась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то такий висновок не відповідає суті спірних правовідносин.

43. З тексту рішення № 4 від 25.01.2016 про результати розгляду заяви вбачається, що воно прийнято за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

44. Спірні правовідносини виникли не у зв`язку із неподанням чи не розглядом заяви, а у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення № 4 від 25.01.2016, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю пільгового стажу для призначення пенсії. Така відмова є відмовою по суті, а не з формальних мотивів. Отже, того звернення, яке надійшло від позивачки, було достатньо пенсійному органу для того, щоб вирішити його по суті. Мотиви рішення № 4 від 25.01.2016 свідчать про те, що відповідач не визнає за ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах.

45. З огляду на це, питання про те, чи подала ОСОБА_1 заяву і чи відповідала заява формальним вимогам, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, якщо за такою заявою прийнято остаточне рішення. Права позивача порушуються саме цим рішенням. Тому суди повинні були відповісти на сутнісні аргументи позову, а не надавати переваги формальним аспектам. Тим більше, що спір між сторонами щодо права на пенсію на пільгових умовах триває з 2009 року.

46. Суд звертає увагу, що у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 (справа №2-а-7/11) було встановлено, що відповідачем не приймалося рішення про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії. Саме з цієї підстави було відмовлено у задоволенні вимоги про визнання протиправним рішення відповідача від 25.05.2009 щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, цим судовим рішенням не вирішено питання щодо наявності у позивача права на пільгову пенсію. Тому у справі, що розглядається, Суд не зв`язаний цим рішенням як преюдиційним.

47. Зважаючи на вищенаведене, рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у зобов`язанні призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 20.10.2009 слід скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов у цій частині задовольнити.

48. Відповідно до ч.1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону.

49. За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмір 1280 грн, який відповідно до ст. 139 КАС України необхідно покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст. 341, 345, 350, 352 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 496/574/16-а скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 20 жовтня 2009 року, прийняти у цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII з 20 жовтня 2009 року.

3. В іншій частині Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

4. Стягнути на корить ОСОБА_1 судовий збір у розмір 1280 (одна тисяча двісті) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб