ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 758/7661/16-а

адміністративне провадження № К/9901/18746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 758/7661/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва (суддя Трегубенко Л. О.) від 28 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Літвіної Н. М.) від 13 березня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії та рішення відповідача від 24 травня 2016 року щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 22 квітня 2016 року № 18-648 зп;

- зобов'язати відповідача здійснити з 24 травня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 22 квітня 2016 року № 18-648 зп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 18 жовтня 2002 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, йому призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% від розміру посадового (чинного) окладу без обмеження граничного розміру пенсії.

Вважає дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року за № 213-VІІІ незаконними і такими, що порушують його права на пенсійне забезпечення.

Також зазначав, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка діяла на час призначення пенсії.

У зв'язку з цим, стверджував, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

У зв'язку зі збільшенням посадових окладів відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на думку позивача, у нього виникло право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії.

3. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим Адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 758/7661/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачу - ОСОБА_2 18 жовтня 2002 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ) Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% від розміру посадового окладу без обмеження граничного розміру пенсії, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

11. 10 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013, до якої додав довідку про заробітну плату Генеральної прокуратури України від 22 квітня 2016 року № 18-648 зп.

12. Листом від 24 травня 2016 року № 5535/05 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії відповідно до вказаної довідки, зазначивши, що з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

13. Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін, у зв'язку із прийняттям Закону від 02 березня 2015 року № 213-VIII, не зазнали.

15. У зв'язку з цим, суди першої та апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу згідно довідки Генеральної прокуратури України від 22 квітня 2016 року № 18-648 зп, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі скаржник зазначає:

- про безпідставне посилання позивача у позові на ч. 13, 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ про здійснення перерахунку пенсії, оскільки вказані норми втратили чинність;

- з посиланням на ст. 2 розділу 1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3667-VІ та п. 15 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ та ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», про відсутність підстав для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії по Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

18. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

19. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

20. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

21. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

22. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

23. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

24. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

25. Постанова КМУ № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

26. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

27. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справу № 711/6019/16-а та від 02 березня 2018 року у справах № 264/1617/17, № 761/21804/17.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

30. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.

31. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Постанову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 758/7661/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук