ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/16646/21

адміністративне провадження № А/990/6/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Морозенко С.П.

представника третьої особи - Ващенка В. О.,

представника особи, яка подала скаргу - Сторожук С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сторожук Олени Сергіївни на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року (головуючий суддя Епель О. В., судді: Карпушова О. В., Кузьмишина О. М.) у справі №640/16646/21 за позовом судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_4, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправними та скасування рішень дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 травня 2021 року № 1, 1/1, 1/2 про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності,

І. Суть спору

Судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі, судовий експерт ОСОБА_4 , судовий експерт ОСОБА_2 , судовий експерт ОСОБА_3 ) звернулися до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, МЮУ), дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, Дисциплінарна палата), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»), у якому просили: визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної палати від 25 травня 2021 року № 1, 1/1, 1/2 про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності.

На обґрунтування позиції позивачі зазначили, що оскаржувані рішення Дисциплінарної палати порушують гарантії незалежності судового експерта та гарантії правильності його висновку, а також, що відповідачами не було встановлено наявності вини позивачів і причинно-наслідкового зв`язку з наслідками, які настали через вчинення ними дій, що стали підставою для притягнення до відповідальності.

ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року № 1 про притягнення ОСОБА_4 - судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року № 1/1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 . Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25 червня 2021 року № 1/2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, МЮУ і ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» подали апеляційні скарги.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року апеляційні скарги МЮУ і ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа на стороні Відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено повністю.

Водночас, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни про відвід колегії суддів у справі № 640/16646/21 - залишено без розгляду. Визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни, вчинені під час судового розгляду справи № 640/16646/21. Накладено на адвоката Сторожук Олену Сергіївну штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Адвокат Сторожук О. С. через незгоду з процесуальними рішеннями судової колегії перебивала головуючого, ставила суду запитання, не дотримувалася процесуальних стадій судового розгляду справи, намагалася виступити поза їх межами, просила дозволу підійти до столу колегії суддів і безпосередньо там оглянути матеріали справи, заявляла необґрунтовані та безпідставні клопотання і відводи з метою затягування судового розгляду цієї справи.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги. Позиція інших учасників справи

У апеляційній скарзі Сторожук О. С. , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року в частині визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни, вчинені під час судового розгляду справи № 640/16646/21 та накладення на адвоката Сторожук Олену Сергіївну штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. В іншій частині ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року не оскаржується.

На обґрунтування позиції скаржниця вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно розцінив дії адвоката під час розгляду справи в судовому засіданні, як зловживання процесуальними правами.

Сторожук О. С. стверджує, що станом на день розгляду цієї справи в Шостому апеляційному адміністративному суді (17 травня 2022 року), надаючи правову допомогу позивачам, адвокат діяла в межах угод про надання правової допомоги від 16 травня 2022 року, у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і при цьому маючи права та обов`язки учасника справи, передбачені ст. 44 46 47 55 57 59 60 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у тому числі на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв, клопотань, надання пояснень, доводів, міркувань щодо питань, які виникли під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами - і в жодному випадку не зловживала процесуальними правами.

Крім того, скаржниця зауважує, що судом апеляційної інстанції не дотримано положень ст. 149 КАС України, оскільки не зазначено випадку, за якого суд постановив ухвалу про стягнення з Сторожук О. С. штрафу.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. Рух апеляційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року відкрите провадження за апеляційною скаргою Сторожук О. С. на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року на підставі ст. 149 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено її до розгляду в судовому засіданні (з повідомленням сторін) на 12 липня 2022 року на 15 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

12 липня 2022 року від Міністерства юстиції України до Верховного Суду надійшла заява про розгляд справи без участі.

У судовому засіданні представник скаржниці - адвокат Сторожук С. С. підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити і скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року в частині визнання зловживанням дій адвоката Сторожук О. С. та накладення на неї штрафу.

Представник ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» заперечив проти апеляційної скарги, просив суд оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити в силі.

V. Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

Відповідно до ч. 3 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Водночас, у силу п. 1 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.

У свою чергу, ч. 4 ст. 149 КАС України визначено, що ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

З огляду на те, що ст. 149 КАС України є спеціальною по відношенню до ст. 328 КАС України, а тому у цій справі в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року щодо стягнення штрафу Верховний Суд здійснює правосуддя саме як суд апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 45 КАС України установлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів, заяв, клопотань.

Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Слід враховувати, що наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 826/9751/14.

Варто також зазначити, що у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Верховний Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, неодноразове подання завідомо безпідставного відводу складу суду, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах 3 і 4 ст. 45, ч. 8 ст. 139, ч. 1 ст. 144, ч. 1 ст. 145, ст. 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.

Переглядаючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року в частині визнання зловживання процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії адвоката Сторожук О. С. та в частині накладення на неї штрафу, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке:

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року.

Ухвалою від 21 січня 2022 року, вирішуючи питання про призначення до розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 березня 2022 року о 13:05 годин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року клопотання представника позивачів адвоката Давидченка А. В. про продовження строку розгляду справи та подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень проти заяв і клопотань у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа: ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено частково; продовжено позивачам строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу у цій справі до 14 лютого 2022 року; у задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Давидченка А. В. про продовження строку розгляду справи та подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень проти заяв і клопотань в іншій частині вимог (щодо продовження строку розгляду цієї справи та строку подачі заперечень на заяви та клопотання у справі) - відмовлено.

У зв`язку з воєнним станом, введеним на території України з 24 лютого 2022 року, та на підставі розпорядження Голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 1 було тимчасово призупинено роботу суду.

Після відновлення з 11 квітня 2022 року роботи суду в штатному режимі, з урахуванням воєнного стану, 28 квітня 2022 року секретарем судового засідання Сакевич Ж. В. повідомлено учасників справи за номерами телефонів, які містяться у справі, про можливість звернутися з клопотанням про участь у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції або про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю відповідних клопотань ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року, вирішуючи питання про призначення до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 травня 2022 року о 12.10 год.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року виправлено описку, допущену в ухвалах Шостого апеляційного адміністративного суду про призначення справи до судового розгляду від 21 січня 2022 року та від 04 травня 2022 року, зазначивши апеляційними скаргами, які призначені до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, апеляції ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 6 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одним з видів адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Своєю чергою, права сторони (представника) визначені КАС України, зокрема ч. 3 ст. 44 КАС України учасникам справи, серед іншого, надано право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, при здійсненні представництва інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення, зокрема, адміністративного судочинства адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, використовуючи процесуальні права та виконуючи процесуальні обов`язки, визначені відповідними положеннями КАС України. При цьому, адвокат, як представник сторони або третьої особи, зобов`язаний добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що адвокат Сторожук О. С. прибула в судове засідання не підготовлена до судового розгляду, не обізнана з матеріалами справи, під час засідання тричі заявляла клопотання про відкладення судового розгляду та про оголошення перерви, в задоволенні яких ухвалами суду було відмовлено. Окрім того, адвокат Сторожук О. С. через незгоду з процесуальними рішеннями судової колегії перебивала головуючого, ставила суду запитання, не дотримувалася процесуальних стадій судового розгляду справи, намагалася виступити поза їх межами, просила дозволу підійти до столу колегії суддів і безпосередньо там оглянути матеріали справи, заявляла необґрунтовані та безпідставні клопотання з метою затягування судового розгляду цієї справи. У зв`язку з тим, що представниця позивачів продовжила вчинення відповідних дій судовою колегію було вжито до неї заходи процесуального примусу у вигляді попередження, яке занесено до протоколу судового засідання.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу, а не абстрактне поняття «зловживань».

Подання адвокатом Сторожук О. С. клопотань про відкладення судового засідання та оголошення перерви є формою реалізації учасником справи права на ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та викладення її у відзиві чи запереченнях, підготовки до участі в судовому засіданні з перегляду рішення суду першої інстанції з метою належного надання правової допомоги довірителям.

Разом з тим, судом заявлені клопотання розцінені як необґрунтовані з огляду на відкриття апеляційного провадження 28 грудня 2021 року, надання представником позивачів - адвокатом Давидченком А. В. відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», належним чином повідомлення позивачів про день, час та місце розгляду справи.

Натомість, поза увагою суду залишилось, що апеляційне провадження відкрито лише за апеляційною скаргою третьої особи, і на цю апеляційну скаргу подавався відзив представником позивачів Давидченком А. В. Виправлення описок в ухвалах суду про призначення справи до судового розгляду від 21 січня 2022 року та від 04 травня 2022 року, зазначивши апеляційними скаргами, які призначені до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, апеляції ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та Міністерства юстиції України, не свідчить про направлення на адресу позивачів апеляційної скарги Міністерства юстиції України та надання їм можливості надати відзив на цю апеляційну скаргу. Також судом не враховано, що позивачі повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, що не відповідає вимогам ст.126 КАС України.

Наведені обставини не дозволяють стверджувати, що Сторожук О. С. , заявляючи клопотання про відкладення судового розгляду та про оголошення перерви, діяла умисно та недобросовісно і такі дії є зловживанням процесуальними правами, оскільки спрямовані не з метою належного представництва інтересів довірителей.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 145 КАС України одним з заходів процесуального примусу є попередження, яке застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді).

Згідно з оскаржуваною ухвалою, у зв`язку з тим, що представниця позивачів продовжила вчинення відповідних дій судовою колегію було вжито до неї заходи процесуального примусу у вигляді попередження, яке занесено до протоколу судового засідання. Натомість, не зважаючи на занесення до протоколу судового засідання застосування до адвоката Сторожук О. С. заходу процесуального примусу, при прослуховуванні запису судового засідання (архівний запис, серійний номер носія: 2022.05.17-15.31 від 17 травня 2022 року) установлено, що під час оголошення останньою заяви про відвід з обґрунтуванням підстав для відводу головуючим у справі оголошено адвокату Сторожук О. С. зауваження.

Як убачається з матеріалів справи, адвокатом Сторожук О. С. заявлено клопотання про оголошення перерви (15-20 хвилин) для викладення в письмовому вигляді заяви про відвід колегії суддів. Після відмови в задоволенні такого клопотання, адвокатом Сторожук О. С. усно заявлено відвід колегії суддів з посиланням на ч. 3 ст. 39 КАС України, оскільки підстави для відводу не могли бути відомі раніше. В усній заяві про відвід заявниця покликалась на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, зазначаючи про виникнення сумнівів в об`єктивності колегії суддів, яка намагається пришвидшити судовий процес, порушуючи процесуальні права позивачів та їх представника, обмеживши можливість останньої ознайомитись з матеріалами справи та повноцінно надавати правову допомогу довірителям, не дотримуючись забезпечення рівності учасників, враховуючи прийняття пояснень апелянта за день до судового засідання та не надання можливості представнику позивачів надати свої заперечення.

Подання зазначеної заяви про відвід суд визнав зловживанням процесуальними правами, порушенням процесуальних обов`язків, регламентованих ст. 44 КАС України, та навмисним затягуванням судового розгляду справи, а тому залишив її без розгляду.

При цьому, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому не можуть бути підставами для відводу колегії суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Суд з метою запобігання зловживання правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків. Водночас, обмеження чи позбавлення процесуального права повинно застосовуватися судом відповідно до принципу пропорційності.

Вищевказані дії адвоката Сторожук О. С. не свідчать про зловживання нею процесуальними правами та вчинення дій з метою затягування та перешкоджання розгляду справи, оскільки зважаючи на обґрунтованість її клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з апеляційними скаргами для належного та повноцінного надання правової допомоги довірителям, використання процесуальної гарантії забезпечення права на справедливий суд шляхом подачі заяви про відвід з наведенням відповідних обґрунтувань не суперечить вимогам процесуального законодавства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Сторожук О. С., вчинені під час судового розгляду справи № 640/16646/21 є помилковими, а тому ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у цій частині підлягає скасуванню.

Щодо накладення на адвоката Сторожук О. С. штрафу, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Ураховуючи, що Верховним Судом дії адвоката Сторожук О. С. під час розгляду цієї справи не визнано як зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з скаржниці штрафу на підставі ст. 149 КАС України, у зв`язку з цим ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 149 308 310 312 315 321 322 325 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сторожук Олени Сергіївни задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року скасувати в частині визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що перешкоджають судочинству, дії представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни, вчинені під час судового розгляду справи № 640/16646/21, та накладення на адвоката Сторожук Олену Сергіївну штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

В іншій частині ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 14 липня 2022 року.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова