ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №816/2415/16

адміністративне провадження №К/9901/21040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №816/2415/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа - Карлівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Лях О.П., суддів: Яковенка М.М., Старосуда М.І.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

1. 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, третя особа - Карлівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Головного центру обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України щодо не вилучення відомостей про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України - на підставі постанов про закінчення виконавчих проваджень ВДВС Карлівського РУЮ по виконанню рішень: Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-1670/4406/12 від 25.07.2012 (виконавчий лист від 03.09.2012) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Карлівської МДПІ заборгованості в загальному розмірі 163 521,41 грн; - Карлівського районного суду Полтавської області № 2/531/607/13 від 22.10.2013 виконавчий лист від 05.11.2013) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості та судових витрат в загальному розмірі 383441 грн; постанови Карлівської МДПІ Полтавської області № 413900 від 29.05.2012 про стягнення ПФУ в Карлівському районі Полтавської області № Ф317.У від 13.12.2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 боргу в розмірі 348,39 грн; - рішення Управління ПФУ в Карлівському районі Полтавської області № 787 від 24.10.2012 про стягнення штрафу в розмірі 170 грн;

1.2. зобов`язати Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України вилучити відомості про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідачів щодо не вилучення відомостей про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, зважаючи на наявність постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року № 1608/3091/2012 задоволено подання ВДВС Карлівського РУЮ, тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань перед стягувачами, що покладені на нього виконавчим листом № 2а-1670/4406/12, виданим 03 вересня 2012 року Полтавським окружним адміністративним судом, та постановою № 412900, виданою 29 травня 2012 року Карлівською МДПІ Полтавської області ДПС.

3.1. На виконання ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року № 1608/3091/2012 ГЦОСІ внесено інформацію про боржника ОСОБА_1 до бази даних Державної прикордонної служби України "Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України".

3.2. Крім того, ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2014 року у справі № 531/805/14-ц, провадження № 6/531/34/14 тимчасово обмежено ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОНПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до виконання зобов`язань за рішеннями: Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-1670/4406/12 від 25 липня 2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Карлівської МДПІ заборгованості в розмірі 163521,41 грн; Карлівського районного суду Полтавської області № 2/531/607/13 від 22 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості та судових витрат в загальному розмірі 383441 грн; постанови Карлівської МДПІ Полтавської області № 413900 від 29 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 51 грн; вимоги Управління ПФУ в Карлівському районі Полтавської області № Ф 317 У від 24 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 348,39 грн; рішення Управління ПФУ в Карлівському районі Полтавської області № 787 від 24 жовтня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн.

3.3. На виконання вищевказаної ухвали ГЦОСІ було внесено інформацію про ОСОБА_1 до бази даних Державної прикордонної служби України "Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України", про що було повідомлено ВДВС Карлівського РУЮ ГУЮ у Полтавській області листом від 03 червня 2014 року за вих. № 0.254-8190/0/18-14

3.4. Постановою Господарського суду Полтавської області по справі № 917/785/14 від 12 серпня 2014 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором фізичної особи - підприємця, арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свід. № 432 від 28.02.2013, АДРЕСА_3 ) з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3.5. 29 серпня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Карлівського РУЮ ГУЮ у Полтавській області на підставі пункту 7 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV у зв`язку з визнанням боржника банкрутом винесено постанови про закінчення виконавчого провадження:

- № 37553231 з примусового виконання рішення № 787, виданого 24 жовтня 2012 року УПФУ в Карлівському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Карлівському районі штрафу у розмірі 170,00 грн;

- № 37553048 з примусового виконання вимоги № Ф 317 У, виданої 13 грудня 2012 року УПФУ в Карлівському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Карлівському районі боргу у розмірі 348,39 грн;

- № 40745046 з примусового виконання виконавчого листа № 2/531/607/13, виданого 05 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 383441,00 грн;

- № 41321467 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-1670/4406/12, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03 вересня 2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Карлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області боргу у розмірі 163521,41 грн.

3.6. Також, 29 серпня 2014 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 40113080 на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - постанови № 413900, виданої 29 травня 2012 року Карлівською МДПІ Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 51,00 грн.

3.7. При цьому, пунктом 2 вищевказаних постанов державним виконавцем визначено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

3.8. 21 жовтня 2016 року на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України разом із супровідним листом Карлівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 01 червня 2016 року № 4892/03-46 надійшла постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 29 серпня 2014 року № 40745046, винесена державним виконавцем керуючись пунктом 7 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника визнано банкрутом.

3.9. За результатами розгляду постанови від 29 серпня 2014 року ГЦОСІ на адресу Карлівського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області надіслано лист від 14 червня 2016 року за вих. № 064.5977/0/18-16 щодо відсутності правових підстав для вилучення інформації про ОСОБА_1 , оскільки визначена пунктом 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV підстава - визнання боржника банкрутом не міститься в пункті 4 розділу ІІІ Порядку як підстава для скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року позов задоволено частково.

4.1. Зобов`язано Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України вилучити відомості про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України позивача з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України,

4.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4.3. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку ГЦОСІ, оскільки останній діяв в межах спільного наказу Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України № 288/5/102 від 07 січня 2014 року, яким затверджено Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження. Вчинення відповідачами свавільних дій або ж протиправної бездіяльності у виконанні чітких приписів законодавства, якими б було регламентовано спірне питання, судом не встановлено.

4.4. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає скасування тимчасового обмеження у праві виїзду з України за рішенням суду. Такий вид обмеження може бути скасовано у випадку, якщо його застосовано як забезпечення позову, що не стосується даних правовідносин, а тому зобов`язав Головний центр обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України вилучити відомості про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог.

5.1. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про зобов`язання Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучити відомості про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бази даних осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

5.2. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року по справі № 816/2415/16 залишено без змін.

5.3. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для вилучення інформації про боржника - позивача з баз даних.

IV. Касаційне оскарження

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині, якою скасовано рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що відповідач протиправно обмежив права позивача на вільне пересування, що й протиправно підтримав суд апеляційної інстанції.

7. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі посилаються на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 2 Закон України "Про прикордонний контроль" прикордонний контроль забезпечується шляхом створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в`їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних.

10. Під час прикордонного контролю посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", іншими актами законодавства України, а також міжнародними договорами України (частина перша статті 3 Закону України "Про прикордонний контроль").

11. Спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України № 288/5/102 від 07 січня 2014 року затверджено Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження (далі - Порядок) (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

12. Пунктом 3 розділу І Порядку визначено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи) (далі - рішення), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, державний виконавець має право звернутися до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням (далі - боржник).

13. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку засвідчена судом копія судового рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України направляється державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після її надходження до нього для виконання на поштову адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (далі - ГЦОСІ).

13.1. ГЦОСІ після надходження зазначеного судового рішення приймає його до виконання та вносить інформацію до бази даних, про що повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби протягом трьох днів.

14. Відповідно до положень пунктів 3, 4 розділу ІІІ Порядку інформація про встановлення тимчасового обмеження права особи виїзду з України вилучається ГЦОСІ з бази даних на підставі отриманої, засвідченої судом копії судового рішення, що набрало законної сили, про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України або постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), про закінчення виконавчого провадження або про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України.

14.1. Особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про:

- повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон);

- закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 6, 8 - 9, 11 - 14 частини першої статті 49 Закону;

- скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов`язань щодо сплати періодичних платежів.

14.2. Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається державним виконавцем до ГЦОСІ.

VI. Позиція Верховного Суду

15. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

16. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

20. Як вже було зазначено, підставою для внесення до бази даних Державної прикордонної служби України "Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України" інформації стосовно боржника ОСОБА_1 слугувала ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року № 1608/3091/2012 та ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 07 травня 2014 року у справі № 531/805/14-ц, провадження № 6/531/34/14.

21. Зокрема, ОСОБА_1 було встановлено тимчасову заборону у виїзді з території України на підставі вказаних судових рішень. Такі обмеження встановлено з метою забезпечення виконання боржником фінансових зобов`язань перед третіми особами.

22. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою начальника Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03 лютого 2017 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 жовтня 2016 року №52374219, пунктом 3 резолютивної частини, якої зазначено про зняття обмеження у праві виїзду з України позивачу та винесено нову Постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року № 52374219 (в якій не міститься інформації про зняття обмеження у праві виїзду з України позивачу).

23. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за наявності ухвал Карлівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2012 року № 1608/3091/2012 та від 07 травня 2014 року у справі № 531/805/14-ц, якими тимчасово обмежено позивачу у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань перед стягувачами, та постанови начальника Карлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03 лютого 2017 року, якою скасовано пункт про зняття обмеження у праві виїзду з України позивачу, у відповідача відсутні правові підстави для вилучення інформації про боржника - позивача з баз даних.

24. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

25. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

26. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду