ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №400/293/19

адміністративне провадження №К/9901/21708/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 (головуючий суддя Устинов І.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.)

у справі №400/293/19

за позовом ОСОБА_1

до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними щодо невірного застосування норм закону при обчисленні позивачу пенсії за віком; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.02.2018.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером з грудня 1998 року та перебуває на обліку в Южноукраїнському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262).

5. 13.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення виплати пенсії за вислугу років з 01.03.2018 в зв`язку із переведенням на пенсію за віком.

6. У подальшому, листом від 15.10.2018 відповідач повідомив позивача, що при призначенні йому у лютому 2018 року пенсії сталась помилка, внаслідок чого з 16.02.2018 позивач отримував пенсію у розмірі більшому, аніж це передбачено законодавством.

7. Окремо відповідач роз`яснив, що помилка пов`язана з тим, що розмір пенсії позивача розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки, а вірним є застосування зазначеного показника за 2014 - 2016 роки.

8. Вважаючи, що відповідач безпідставно занижує розмір пенсії позивача внаслідок застосування невірного показника середньої заробітної плати, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір пенсії позивача розраховано Пенсійним органом вірно і підстави для перерахунку пенсії - відсутні.

10. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 позивач скористався своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем у лютому 2018 року заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв`язку з чим пенсійний орган при прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії застосував норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону № 1058. Суд апеляційної інстанції послався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №493/1869/17.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що судами не вірно застосовано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах. Стверджує, що за призначенням пенсії за віком він звернувся до відповідача в лютому 2018 року вперше, а тому має право на розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

13. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

14. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

15. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

16. Так, у постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17. Однак позивач у справі № 520/6808/17 звертався до Пенсійного органу із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом.

18. Так, позивачу у справі № 520/6808/17 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у 2017 року він звернувся вперше.

19. На підставі викладеного, Верховний Суд у справі № 520/6808/17 дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин.

20. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.

21. У справі, що розглядається суди встановили, що:

а) позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

б) у лютому 2018 року за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

22. Посилання судів попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №493/1869/17 є помилковим, оскільки правовідносини у зазначеній справ не тотожні цій справі, а саме: у справі №493/1869/17 заява позивача (фізичної особи) до відповідача (Пенсійного органу) стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, а в цій справі, як вже зазначено вище, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

23. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись у лютому 2018 року за призначенням пенсії за віком, позивач мав право на розрахунок такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

24. Саме такий показник було застосовано пенсійним органом при первинному розрахунку пенсії позивача.

25. У подальшому, пенсійний орган перерахував пенсію позивача в сторону зменшення, пославшись на той факт, що пенсія позивача безпідставно була розрахована із застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. При цьому, ані у відповідях на звернення позивачу, ані у відзивах на позову заяву та апеляційну скаргу відповідач жодним чином не пояснює чому позивач не має права на призначення пенсії із застосування відповідного показника заробітної плати саме за 2016-2017 роки.

26. Також варто зазначити, що позивач не оспорює інші показники, взяті відповідачем до уваги при розрахунку розміру пенсії (страховий стаж, коефіцієнт заробітної плати). Спірним є саме показник середньої заробітної плати, що помилково залишено поза увагою судом першої інстанції та не виправлено судом апеляційної інстанції.

27. Таким чином, з урахуванням встановлених судами обставин справи, беручи до уваги релевантну практику Верховного Суду у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивача.

28. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги «визнати неправомірними дії відповідача, що полягають у невірному застосуванні норм закону при обчисленні пенсії ОСОБА_1 », оскільки сформульовані у зазначений спосіб позовні вимоги жодним чином прав позивача не поновлять. В цій частині позивач, на переконання колегії суддів, обрав невірний спосіб захисту порушеного права.

29. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень.

30. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

31. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №400/293/19 - скасувати.

3. Позов ОСОБА_1 до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

4. Зобов`язати Южноукраїнськез об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.02.2018.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб