ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2020 року

Київ

справа №826/14303/18

адміністративне провадження №К/9901/11261/19, №К/9901/8608/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/14303/18

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства охорони здоров`я України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця, ОСОБА_6 - про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_6 та Міністерства охорони здоров`я України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року, прийняту в складі головуючого судді Аблова Є.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, прийняту в складі головуючого судді: Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог та заяв про забезпечення позову

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просили:

- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо винесення наказу від 14.08.2018 №42-о «Про покладення обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 №42-о «Про покладення обов`язків»;

- встановити відсутність у Міністерства охорони здоров`я України компетенції (повноважень) на призначення виконувача обов`язків ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, крім випадків, прямо визначених положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 07 вересня 2018 року № 1639 «Про деякі питання управління Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця»;

- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо винесення наказу від 01.10.2018 року № 48-о "Про звільнення ОСОБА_7 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01.10.2018 року № 48-о "Про звільнення ОСОБА_7 ";

- встановити відсутність у Міністерства охорони здоров`я України компетенції (повноважень) достроково розривати контракт з ректором НМУ імені О.О. Богомольця без подання вищого колегіального органу громадського самоврядування НМУ імені О.О. Богомольця;

- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо винесення наказу від 08.01.2019 року №1-о «Про звільнення ОСОБА_7 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 08.01.2019 року №1-о «Про звільнення ОСОБА_7 ».

2. За результатами розгляду заяви позивачів про забезпечення позову, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, заяву задоволено частково, а саме: зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 14.08.2018 № 42-о «Про покладення обов`язків»; заборонено Міністерству охорони здоров`я України призначати виконуючого обов`язки ректора НМУ імені О.О. Богомольця та вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов`язків ректора НМУ імені О.О. Богомольця на будь-яку особу, окрім випадків, визначених положеннями Закону України «Про вищу освіту».

3. За результатами розгляду заяви позивачів про забезпечення позову від 28.09.2018, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, заяву задоволено: зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про деякі питання управління Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця» від 07.09.2018 №1639.

4. Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року касаційні скарги Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Міністерства охорони здоров`я України задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю.

5. 10 січня 2019 року представником позивачів було подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій останній просив, у зв`язку з ігноруванням Міністерством охорони здоров`я України положень пункту 3 частини 2 статті 15 Закону України «Про вищу освіту», пункту 7 частини 1 розділу ІІІ Статуту ГМУ ім.О.О.Богомольця, частини 1 статті 39 Закону України «Про вищу освіту» вжити додаткових заходів забезпечення, а саме:

- зупинити дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08 січня 2019 року №1-о «Про звільнення ОСОБА_7 »;

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця;

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця;

- заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Національний медичний університет імені О.О. Богомольця щодо прізвища, імені, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у тому числі, але не виключно: вносити зміни до відомостей про керівника Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вносити зміни до відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, щодо Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про Національний медичний університет імені О.О. Богомольця щодо керівника (підписанта);

- заборонити Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України виконувати рішення Міністерства юстиції України, передбачені пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо проведення будь-яких реєстраційних дій щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про керівника або відомостей про керівника Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 13, ідентифікаційний код: 02010787).

6. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушуваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

ІІ. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 сіічня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, задоволено заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову частково. Зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.01.2019 № 1-о «Про звільнення ОСОБА_7 ». Заборонено усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

8. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наявності підстав для застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

9. Не погоджуючись із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 та Міністерство охорони здоров`я України подали касаційні скарги, в яких просять скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивачів.

10. ОСОБА_6 в обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних рішень неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи та грубо порушили норми процесуального права. Суди врахували лише надані заінтересованим представником позивачів до заяви про зміну позовних вимог докази, не перевіривши навіть чи дійсно відповідачем було проігноровано приписи положень Закону України «Про вищу освіту» та Статуту НМУ ім.О.О.Богомольця та взагалі чи повинен був відповідач керуватися приписами саме цих положень при прийнятті наказу від 08.01.2019 року №1-о «Про звільнення ОСОБА_7 ». Не встановили в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Вжиті судом заходи забезпечення не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки фактично свідчать про задоволення адміністративного позову без розгляду справи по суті.

11. Міністерство охорони здоров`я України мотивує касаційну скаргу тим, що приймаючи оскаржуваний наказ у справі №826/14303/18 Міністерство діяло в межах і спосіб визначений законодавством, отже відсутні ознаки протиправності оскаржуваного рішення та дій відповідача. Зазначає, що ОСОБА_7 не є позивачем у справі, отже прийняття наказу від 08.01.2019 року №1-о не порушує права позивачів та, як наслідок, не може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист прав позивачів. Окружний адміністративний суд м.Києва не вважається «судом, встановленим законом» оскільки у нього відсутня юрисдикція для вирішення спору, що підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, а оскаржувана ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення адміністративного позову від 11.01.2019 року прийнята також з порушенням юрисдикційної підсудності.

IV. Позиція інших учасників справи

12. Позивачі та третя особа правом на подання до суду відзиву на касаційні скарги не скористалися.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_6

14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства охорони здоров`я України.

15. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 25 червня 2019 року №839/0/78-19.

16. Ухвалами Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15 липня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_6 Та Міністерства охорони здоров`я України прийнято до провадження.

17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2020 року справу призначено до розгляду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 08 липня 2020 року.

VІ.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

18. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакцій, чинній на час подання заяв про забезпечення позову)

Стаття 150. Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частина перша та друга статті 151. Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частина п`ята та шоста статті 154. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

VІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. За приписами частин 1, 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

21. Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

22. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

23. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

24. Як встановлено судами, наказом від 19.11.2018 №146-к за підписом «виконуючого обов`язків ректора» НМУ імені О.О. Богомольця Науменка О.М. затверджено Порядок взаємозаміщення керівного складу НМУ імені О.О. Богомольця на час їх тимчасової відсутності.

25. 26.11.2018 ОСОБА_6 винесено наказ НМУ імені О.О. Богомольця № 152-к «Про вступ на посаду в.о. ректора», відповідно до якого ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків ректора НМУ імені О.О. Богомольця з 27.11.2018 року.

26. Наказом МОЗ України від 08 січня 2019 року № 1-о «Про звільнення ОСОБА_7 » ОСОБА_7 повторно звільнено з посади.

27. Заявники в обґрунтування заяв про забезпечення позову вказували на те, що повторне дострокове розірвання Міністерством охорони здоров`я України контракту з ОСОБА_7 без подання Конференції трудового колективу НМУ ім.О.О.Богомольця безпосередньо порушує права позивачів, які обрані делегатами Конференції трудового колективу. Позивачі вважають, що враховуючи очевидну протиправність Наказу №1-о, порушення прав позивачів та всіх працівників НМУ ім.О.О.Богомольця, з метою забезпечення нормального функціонування вищого навчального закладу НМУ ім.О.О.Богомольця на час розгляду справи, необхідно застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу №1-0. Також позивачі зазначили, що починаючи з 20 грудня 2018 року діє встановлена судом заборона будь-яким особам, крім обраного у встановленому чинним законодавством порядку ректора НМУ ім.О.О.Богомольця, вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень ректора (виконуючого обов`язки ректора) НМУ ім.О.О.Богомольця. Однак, незважаючи на встановлену судом заборону будь-якій особі, крім ОСОБА_7 , виконувати повноваження ректора НМУ ім.О.О.Богомольця та відсутність погодження конференції трудового колективу МОЗ України вкотре видало незаконний наказ про звільнення ОСОБА_7 , який порушує права не лише позивачів, а також працівників та студентів НМУ ім.О.О.Богомольця. У зв`язку з наведеним, на думку позивачів, існує реальна загроза, що за час розгляду справи в суді МОЗ в черговий раз незаконно покладе виконання обов`язків ректора НМУ ім.О.О.Богомольця на іншу особу, в результаті чого можуть бути внесені зміни до ЄДР щодо ректора НМУ ім.О.О.Богомольця. При цьому вказані заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам, відповідають предмету позову та безпосередньо пов`язані з ним, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, є необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення

28. Насамперед, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що позивачі звернулись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування, зокрема, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08 січня 2019 року № 1-о «Про звільнення ОСОБА_7 », яким ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_7. звільнено з посади.

29. Таким чином, рішення суду за наслідками розгляду і вирішення такого позову не потребуватиме вжиття додаткових заходів для його виконання. Суть рішення суду за наслідками розгляду відповідного спору полягатиме виключно у констатації факту правомірності чи, навпаки, протиправності оспорюваного наказу відповідача та, у випадку останнього - позбавленні його правових наслідків шляхом скасування.

30. Тому, у справі за цим позовом не може бути ускладнене чи унеможливлене виконання рішення суду і у вжитті заходів забезпечення позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, відсутня потреба.

31. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії вказаного наказу, суди попередніх інстанцій фактично продовжили службові відносини ОСОБА_7 з роботодавцем, незважаючи на те, що цей документ є актом індивідуальної дії та не оскаржується ОСОБА_7 в цій справі. Отже, в такий спосіб було ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

32. Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

33. Слід наголосити, що суди першої та апеляційної інстанцій, вказуючи в оскаржуваних рішеннях про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони усім без виключення державним реєстраторам вносити відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань створить очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів позивачів, одночасно, не навели жодних мотивів на обґрунтування таких висновків.

34. За приписами частин 1-2 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

35. Суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 150-151 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали про забезпечення позову, яка підлягає скасуванню за наслідками касаційного перегляду.

VІІІ. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги ОСОБА_6 та Міністерства охорони здоров`я України задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №826/14303/18 про забезпечення позову скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко