ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №640/36503/21

адміністративне провадження № К/990/1647/23 № К/990/1655/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України та Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022

у справі за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Зодіак", Київська міська державна адміністрація, Київська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Приватний нотаріус ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України від 04.11.2021 № 3964/5 "Про задоволення скарги", яким їй анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання якого покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи";

- зобов`язати технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позов, приватний нотаріус ОСОБА_1 покликалась на те, що відповідач, не здійснивши належної перевірки обставин, викладених у скарзі, за відсутності вмотивованої та обґрунтованої оцінки порушень, допущених позивачем під час державної реєстрації, дійшов висновку про їх очевидність, здійснив одноособовий розгляд скарги, обмеживши позивача у захисті своїх прав.

На думку позивача, застосування найжорсткішої санкції у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є невиправданим та неспівмірним з порушенням, які вчинив державний реєстратор.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 10.09.2021 №60305624 за ТОВ "Агрофірма Зодіак" зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку площею 74, 4527 га з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.

Підставою для вчинення реєстраційної дії слугував державний акт на вічне користування землею колгоспами від 24.02.1946 № 548357.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) подано скаргу до Міністерства юстиції України від 01.11.2021 №057031-29536 про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 10.09.2021 №60305624, яким за ТОВ "Агрофірма Зодіак" зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку площею 74, 4527 га з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.

До скарги в якості додатку долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2021 №282160499.

04.11.2021 першим заступником Міністра юстиції України Горовцем Є.М. погоджено Службову записку "Щодо наявності очевидних порушень закону в рішенні державного реєстратора", складену директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству В. Дубовиком, заступником директора департаменту (керівником офісу) - начальником Управління І. Кородюком, заступником начальника управління - начальника відділу О. Лук`янчиком та головним спеціалістом Д. Мельником, згідно із змістом якої, за результатами опрацювання скарги встановлено наступне.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно всупереч вимогам статей 10, 18, 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" на підставі оскаржуваного рішення зареєстровано право постійного користування за ТОВ "Агрофірма Зодіак" на земельну ділянку. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення приватним нотаріусом ОСОБА_1 слугував державний акт на вічне користування землею колгоспами від 24.02.1946 № 548357, виданий виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих про те, що за сільськогосподарською артіллю імені Ворошилова закріплюється в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 1217,3 га. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру від 10.09.2021 № 49423999 власником (користувачем) земельної ділянки є виконавчий комітет Київської-Святошинської районної Ради депутатів трудящих, документ, що посвідчує це право є вищезазначений державний акт.

В свою чергу, ТОВ "Агрофірма Зодіак" як юридичну особу зареєстровано 26.04.2000.

Таким чином, за змістом Службової записки, зазначені документи не давали змоги встановити набуття права користування за ТОВ "Агрофірма Зодіак", а рішення прийнято державним реєстратором попри наявні суперечності між поданими документами та отриманими відомостями про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі, що є очевидним порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, у зв`язку з чим є достатні підстави для розгляду скарги Міністерством юстиції України невідкладно без розгляду її колегіально.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з грубим порушенням статей 10, 18, 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", Міністру юстиції України рекомендовано скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) від 01.11.2021 року №057031-29536 задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення від 10.09.2021 року №60305624, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2021 року №3964/5 скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) від 01.11.2021 року №057031-29536 задоволено в повному обсязі (пункт 1); скасовано рішення від 10.09.2021 року №60305624, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (пункт 2); анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (пункт 3); виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (пункт 4); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (пункт 5).

Вважаючи пункт 3 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України від 04.11.2021 року №3964/5 протиправним, позивач звернулась до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України від 04.11.2021 № 3964/5 "Про задоволення скарги", яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, виконання якого покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Зобов`язано технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1816,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Суди виходили з того, що приватним нотаріусом під час вчинення реєстраційної дії від 10.09.2021 №60305624 не було допущено очевидних порушень законодавства, що виключало можливість розгляду скарги одноособово.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 резолютивної частини наказу, яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, водночас, на переконання суду, відповідачем 1 не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого виду санкції, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСІБ, ЯКІ ПОДАЛИ КАСАЦІЙНІ СКАРГИ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодились відповідач - Міністерство юстиції України та третя особа - Київська міська рада, які подали касаційні скарги.

В обґрунтування касаційної скарги покликаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, відповідач покликається на те, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що позивачем не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, не було встановлено належності земельної ділянки ТОВ "Агрофірма Зодіак", не було перевірено суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями в Державному земельному кадастрі.

Також покликається на те, що, у спірному наказі наведено мотиви прийнятого рішення, зокрема, відомості про обставини, що мають значення для розгляду скарги, та про наявність порушень закону у рішенні державного реєстратора, що оскаржується, застосування відповідного заходу реагування.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що в оскаржених рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені Верховним судом у постановах від 29.08.2022 у справі №160/4731/20, від 25.02.2021 у справі №826/5212/18, від 18.08.2021 у справі П/811/402/17.

Також покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм абзацу 2 пункту 8 Порядку розгляду скарг, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1128 (у редакції постанови КМУ від 15.04.2020 №288).

Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги третя особа покликається на те, що судами попередніх інстанцій на підставі недопустимих доказів встановлено обставини реорганізації КСП "Шпитьківське" у ТОВ "Агрофірма Зодіак", факт правонаступництва та переходу майнових прав (права постійного користування земельною ділянкою) від КСП "Шпитьківське" до ТОВ "Агрофірма Зодіак".

Також покликається на те, що позивач не дослідила та суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, що ТОВ "Агрофірма Зодіак" не відноситься до суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою, а також не дослідили питання отримання необхідного рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040 у постійне користування ТОВ "Агрофірма Зодіак".

Покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Київська міська рада просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач у відзивах на касаційні скарги Міністерства юстиції України та Київської міської ради просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін.

ТОВ "Агрофірма Зодіак" в письмових поясненнях просить у задоволенні касаційної скарги Київської міської ради відмовити, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 - залишити без змін.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Київська міська державна адміністрація правом подати відзив на касаційну скаргу не скористались.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

1.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав, серед іншого, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття позивачем скасованого відповідачем рішення про вчинення державної реєстрації прав слугував державний акт на вічне користування землею колгоспами від 24.02.1946 № 548357, виданий виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих сільськогосподарській артілі імені Ворошилова.

Також судами встановлено, що підставою для задоволення скарги та скасування відповідачем прийнятого позивачем, як державним реєстратором, рішення слугувало те, що надані на реєстрацію документи не давали змоги встановити набуття ТОВ "Агрофірма Зодіак" права користування земельною ділянкою, а рішення прийнято державним реєстратором попри наявні суперечності між поданими документами та отриманими відомостями про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі, що є очевидним порушенням законодавства у сфері державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, серед іншого, виходили з того, що подана скарга не відповідала вимогам закону, оскільки скаржником не доведено наявності свого порушеного права оскаржуваним рішенням державного реєстратора, а також не зазначено відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

Водночас, як встановлено судами, в обґрунтування поданої скарги Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради покликався на те, що земельна ділянка знаходиться на території міста Києва, що безумовно свідчить про наявність у нього, як виконавчого органу Київської міської ради, права на оскарження прийнятого позивачем рішення.

При цьому, свої вимоги скаржник обґрунтовував даними Публічної кадастрової карти України, які є відкритими для доступу, відтак ненадання до скарги витягу з неї, в цьому випадку, не може бути підставою для висновку про недоведеність порушеного права.

Крім того, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено наявність на час подання скарги судового спору з порушеного у ній питання, відтак саме по собі незазначення про це в скарзі не може бути безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22.

Покликання судів попередніх інстанцій в цій частині на справи №362/5342/21 та №362/4965/21 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Агрофірма Зодіак" про визнання права власності та скасування запису про державну реєстрацію є безпідставним, оскільки у першій - ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі, а у другій - станом на час подання скарги та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення провадження у справі відкрито не було.

За таких обставин, доводи касаційних скарг в цій частині є обґрунтованими.

2.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до частини 9 статті 37 Закону № 1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 1952-IV Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2015 № 1128 затвердив Порядок розгляду скаргу у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Відповідно пункту 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для вчинення позивачем оскаржуваної реєстраційної дії слугував державний акт на вічне користування землею колгоспами від 24.02.1946 № 548357, виданий виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих.

Водночас, вказаним державним актом землю колгоспів надано у вічне користування сільськогосподарській артіллі імені Ворошилова, а не ТОВ "Агрофірма Зодіак", тому очевидно, що цей державний акт не давав змоги встановити набуття останнім права постійного користування на земельну ділянку, щодо якої було заявлено речові права.

Крім того, наявний у позивача витяг з Державного земельного кадастру стосувався земельної ділянки площею 74, 4527 га, в той час як державний акт від 24.02.1946 № 548357 видано на землі площею 1217,3 га.

Інших, передбачених статтею 27 Закону № 1952-IV, підстав для державної реєстрації прав позивачем у скасованому рішенні не вказано.

Факт правонаступництва ТОВ "Агрофірма Зодіак" майнових прав КСП "Шпитьківське" не був вказаний як підстава вчинення реєстраційної дії, тому встановлені у цій частині судами попередніх інстанцій обставини не впливають на визначені позивачем підстави державної реєстрації прав і не можуть слугувати доказом дотримання позивачем вимог законодавства під час вчинення спірної реєстраційної дії.

До того ж, державний акт від 24.02.1946 № 548357, який вказано як підставу державної реєстрації, КСП "Шпитьківське" не видавався.

Крім того, оскаржуваний у цій справі наказ Держгеокадастру №556 від 30.11.2021 був також предметом оскарження у справі № 910/21353/21, яка розглядалась в порядку господарського судочинства за позовом ТОВ "Агрофірма Зодіак".

У цій справі суди відмовили в задоволенні позову ТОВ "Агрофірма Зодіак" і дійшли висновку, що ТОВ "Агрофірма Зодіак" не доведено факт набуття ним права постійного користування земельною ділянкою в порядку правонаступництва від КСП "Шпитьківське", як щодо земельної ділянки площею 1217,3 га у Києво-Святошинському районі Київської області, так і площею 74,4527 га у Дарницькому районі міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 31.05.2023 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/21353/21 залишено без змін.

За таких обставин, відповідач обґрунтовано вважав порушення позивачем закону під час вчинення спірної реєстраційної дії очевидними та застосував передбачену пунктом 8 Порядку №1128 невідкладну процедуру розгляду скарги без її колегіального розгляду.

3.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Верховний Суд у вирішенні питання застосування співмірності застосованої санкції у постанові від 15.08.2023 у справі № 640/16809/20 дійшов наступних висновків:

«…для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Застосування певного виду стягнення, передбаченого ст. 37-1 Закону №1952-ІV повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності, оскільки наслідки негайного виконання рішення про обмеження доступу впливають на професійну діяльність державних реєстраторів, робота яких безпосередньо залежить від можливості мати такий доступ.

Тому, визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обираючи щодо позивача захід реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав відповідач врахував характер та наслідки прийнятого позивачем рішення та констатував, що фактично таке рішення призвело до порушення прав скаржника.

Водночас, анулювання доступу до Державного реєстру прав за своїми наслідками для державного реєстратора є найсуворішим заходом реагування, відтак його обрання потребує належного обґрунтування, з врахуванням усіх обставин, які характеризують склад вчиненого порушення, в т.ч. його об?єктивної сторони.

Тому, встановлення відповідачем, що допущене позивачем, як державним реєстратором, порушення носило характер очевидного та грубого, саме собою не могло бути підставою для застосування найсуворішого заходу впливу.

Натомість, оскаржуваний у цій справі наказ не містить конкретних відомостей про те, які саме негативні наслідки настали у зв?язку з вчиненням позивачем реєстраційної дії, які права та законні інтереси юридичних та фізичних осіб, в т.ч. скаржника, порушено, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу до Державного реєстру прав.

Не надано доказів настання зазначених наслідків і під час розгляду справи у суді.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного наказу в частині обрання щодо позивача заходу реагування та постановили рішення про задоволення позовних вимог.

В іншій частині мотиви судів підлягають зміні з врахуванням викладених у цій постанові мотивів.

Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги в цій частині на висновки Верховного Суду у постановах від 29.08.2022 у справі № 160/4731/20, від 18.08.2021 у справі № П/811/402/17, від 25.02.2021 у справі № 826/5212/18 є безпідставним, оскільки у справах № 160/4731/20 та № П/811/402/17 судами встановлено, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, а у справі № 826/5212/18 позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України задоволено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а в решті залишенню без змін.

Керуючись ст. 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Київської міської ради задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 640/36503/21 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук