ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 363/1983/24

адміністративне провадження № К/990/25276/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 363/1983/24

за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Назарова Віталія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року, постановлену у складі: судді-доповідача Ключковича В.Ю., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до старшого лейтенанта поліції Назарова Віталія Юрійовича , Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідачі), у якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1898694 від 13.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн як незаконну.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.05.2024 адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01.05.2024 повернуто скаржнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Як установив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу підписано адвокатом Ігорем Цвіркуном, який на підтвердження своїх повноважень надав ордер від 18.04.2024 серії ВІ №1212259, в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «У суді, органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності) в Україні та за її межами».

Посилаючись на вимоги підпункту 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, суд апеляційної інстанції зазначив, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Пославшись на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд у відповідній графі відсутній, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що долучений до апеляційної скарги ордер не підтверджує повноважень адвоката діяти від імені позивача.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його ухвалу від 13.06.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про дефект ордеру ґрунтується на тлумаченні пункту 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, яке на момент складання ордеру втратило чинність. Чинне Положення, затверджене рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41, прямо передбачає, що під назвою органу, у якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів.

Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подавали.

Касаційна скарга надійшла до Суду 01.07.2024. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

Ухвалою Суду від 06.08.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

IV. Позиція Верховного Суду

У цій справі суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки вважав, що адвокат, який її підписав, не підтвердив свої повноваження. Такі висновки суду апеляційної інстанції були мотивовані тим, що в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» відповідного ордеру не було зазначено найменування конкретного суду, в якому адвокат здійснює представництво.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні загальні найменування органів / установ.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09.10.2020 у справі №460/1726/19, від 22.04.2021 у справі №280/2788/20, від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18, від 08.02.2023 у справі №640/30856/21, від 17.08.2023 у справі №600/4282/22-а, від 15.05.2024 у справі №520/14924/23 та інших.

Ордер, доданий до апеляційної скарги на підтвердження повноважень адвоката Ігоря Цвіркуна діяти від імені ОСОБА_1 , містить формулювання, що він виданий на представництво інтересів «У суді, органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності) в Україні та за її межами».

Отже, з урахуванням викладеного, у суду апеляційної інстанції не було підстав уважати, що апеляційну скаргу у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати.

Суд апеляційної інстанції також помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, адже її висновки стосуються Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, яке втратило чинність з 12.04.2019, у зв`язку з набранням чинності Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Рада адвокатів України 12.04.2019 № 41.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 до спірних правовідносин, не врахував норм нової редакції Положення про ордер, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року скасувати.

Справу № 363/1983/24 направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко