29.03.2019 | Автор: ЮФ "Мацко та Партнери"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Посилання на докази в обвинувальному акті утворює дисбаланс між правами обвинувачення та захисту

Посилання на докази в обвинувальному акті утворює дисбаланс між правами обвинувачення та захисту - posilannya_na_dokazi_v_obvinuvalnomu_akti_utvoryue_disbalans_mig_pravami_obvinuvachennya_ta_zahistu_5c9e1fe76eb0d.jpg

Оновлене кримінальне процесуальне законодавство вимагає додержання балансу між правами обвинувачення та захисту на будь-якій із стадій. Однак, нерідко, сторона обвинувачення намагаючись надати більшу вагомість та обґрунтованість своєї позиції в обвинувальному акті робить посилання на докази, однак саме це і є порушенням, що може стати підставою для повернення обвинувального акту під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України зазначено, що суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, яким повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам закону.

Положення ст. 291 цього ж Кодексу встановлюють, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, та у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені: фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З огляду на ст. ст. 110, 283 означеного Кодексу, всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, які оформлюються постановами та обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відомості про що вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як слідує з вимог ст. ст.91,92 вказаного Кодексу, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, наряду з іншим, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, обов'язок доведення яких покладається на слідчого та прокурора.

Частини 1 та 2 ст. 9 означеного Кодексу встановлюють, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень

Досить часто в обвинувальному акті обвинувачення робить посилання на висновки експертів, з метою доведеності та встановлення певних обставин, однак нерідко захисники залишають це поза своєю увагою, однак вказана обставини вимагає відповідного реагування з боку захисту.

Зазначені обставини до того ж суперечать принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, що закріплено у ст. ст.7,8,22,23 КПК України та практиці Апеляційного суду Одеської області, викладеній в ухвалах від 26.04.2017, 03.08.2017 року у провадженнях N N 11-кп/785/332/17, 11-кп/785/467/17, відповідно.

Слід зауважити на тому, що викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактичне ставить вже най цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у зрівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України, підлягає обов'язковому застосуванню.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

Вказане порушення та невідповідність вимогам процесуального законодавства в обвинувальному акті під час підготовчого засідання виправити не вбачається можливим, так само, як і не можливим є те, щоб продовжувати судовий розгляд. З метою додержання конвенційних прав та гарантій обвинуваченої особи захисником в такому разі повинно бути подане клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону.

Автор статті: адвокат Володимир Мацко, ЮФ "Мацко та Партнери"

2763
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення