Поновлення на роботі: чи можна врахувати виплачену компенсацію в рахунок суми за щорічну відпустку?

У Мінсоцполітики розповіли, чи можна врахувати виплачену працiвниковi суму компенсацiї за невикористану вiдпустку у зв’язку зi звiльненням, яке суд визнав незаконним, пiд час надання йому щорiчної вiдпустки пiсля поновлення на роботi, повідомляє km.dsp.gov.ua

За статтею 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Пiд час винесення рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльш як один рiк не з вини працiвника, то орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.

За частиною 1 ст. 6 Закону «Про відпустки» (далi - Закон) щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам, тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, що вiдлiчується а дня укладення трудового договору.

Користуйтеся коснультацією:Поради від Протоколу: Як вагітній жінці захистити трудові права

Згiдно зi ст. 24 Закону в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.

Вiдповiдно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП і ст.9 Закону час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно iз законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченаго-вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу), включається до стажу, що дає право на щорiчну вiдпустку.

Таким чином, у разi поновлення працiвника судом на роботi вiн має право використати щорiчну основну вiдпустку за весь чад вимушеного прогулу. При цьому її тривалiсть визначається з дати поновлення на роботi i до кiнця його робочого року.

Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, працiвниковi була виплачена грошова компенсацiя за невикористанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення його на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення працiвником виплачених йому коштiв за вiдпустку пiд час звiльнення чи зарахування їх у рахунок суми за вiдпустку, що надається за перiод вимушеного прогулу

Користуйтеся коснультацією: Основні ознаки, що відрізняють трудовий договір від договору цивільно-правового характеру

Щодо права працівника на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років

Роз’яснення для pl.dsp.gov.ua надає головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Алла Маковій.

Статтею 10 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон) визначено порядок надання щорічних відпусток, за яким щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

За частиною 4 статті 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право працівника на щорічну відпустку.

Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст.24 Закону.

Користуйтеся коснультацією:Права інтелектуальної власності на створений продукт: проблемні моменти

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 19.01.2017 г. N 132/0/101-17/284

Согласно ст. 2 Закона Украины "Об отпусках" (далее - Закон) право на отпуска обеспечивается гарантированным предоставлением отпуска определенной продолжительности с сохранением на его период места работы (должности), заработной платы (помощи) в случаях, предусмотренных этим Законом; запретом замены отпуска денежной компенсацией, кроме случаев, предусмотренных ст. 24 этого Закона.

Согласно ч. 4 ст. 24 Закона по желанию работника часть ежегодного отпуска заменяется денежной компенсацией. При этом продолжительность предоставленного работнику ежегодного и дополнительных отпусков не должна быть меньше 24 календарных дней.

То есть по желанию работника после использования им за рабочий год, за который предоставляется отпуск, не менее 24 календарных дней ежегодных отпусков (основного и дополнительного) за оставшиеся дни неиспользованных ежегодных отпусков за этот же рабочий год может быть выплачена денежная компенсация.

Дополнительный отпуск работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка - инвалида с детства подгруппы А I группы (ст. 19 Закона), и дополнительные отпуска в связи с обучением (ст. 15 Закона) не относятся к ежегодным отпускам, предусмотренным п. 1 ч. 1 ст. 4 Закона, поэтому на них не распространяются приведенные выше условия компенсации ежегодных отпусков.