Щодо заборони вчиняти виконавчі дії стосовно підприємств державної власності, зокрема, щодо АТ "Укрзалізниця" (ВС/КГС у справі № 904/3535/19 від 18.01.2021р)

Фабула судового акту: 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Одним із об’єктів права державної власності, що включений до відповідного переліку та якого стосується заборона вчинення виконавчих дій є Акціонерне товариство “Українська залізниця”. Були побоювання негативних наслідків, що претензійна діяльність з АТ “Укрзалізниця” відтепер буде врегульовуватися виключно в ручному режимі, що також є одним із корупційних ризиків. Наразі станом на сьогодні вже сформувалася судова практика та роз’яснення Верховного Суду щодо застосування п.3 Розділу III Закону №145-IX, яка такі побоювання розвіює.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступаючи від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 зазначила, що положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбачені пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені. З огляду на зазначене, розглядаючи скаргу АТ "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця у справі № 904/3535/19 за позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення коштів Верховний Суд дійшов висновку щодо застосування припису пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX, згідно якого стягнення грошових коштів з підприємства, що включене до затвердженого цим Законом Переліку, зокрема АТ "Укрзалізниця", є можливим.

Аналізуйте судовий акт: Держава зобов'язана реально виконувати судові рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою, створеною для виконання рішень судів (№ 905/640/16 від 22.11.2017)

Статус ФОП не впливає на можливість процесуального правонаступництва, борги слід повертати спадкоємцям, а виконавцю їх встановлювати (ВП/ВС у справі № 916/617/17 від 03 листопада 2020 р.)

Боржник виплачує кредитору стягнуту рішенням суду суму середньомісячного заробітку за вирахуванням податків, тобто виступає податковим агентом, як і при звичайній виплаті заробітної плати (ВС/КЦС, № 523/14396/19)

Бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна фізичної особи є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому 447-451 ЦПК України (Справа № 756/4756/14-ц)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/3535/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Антонік С. Г., Широбокова Л. П.)

за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л. І.

у справі № 904/3535/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

про стягнення коштів

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 у справі № 904/3535/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", стягувач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - відповідач, АТ "Укрзалізниця", боржник) задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16 484,10грн штрафу за прострочення доставки вантажу, 1 921,00грн судового збору.

2. 05.11.2019 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ про примусове виконання.

3. АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, у якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л. І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

4. Скаргу аргументовано тим, що пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX (далі - Закон № 145-IX) забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, окрім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором. Станом на 20.10.2019 до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації включено дані про боржника. На думку АТ "Укрзалізниця", усі відкриті, станом на 20.10.2019, виконавчі провадження, у тому числі і виконавче провадження № 60755576, де боржником є відповідач, підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19 скаргу задоволено в повному обсязі, визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л. І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 у виконавчому провадженні № 60755576.

6. Місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача стосовно того, що: приписами Закону № 145-IX забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо АТ "Укрзалізниця" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами; Законом № 145-IX встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі, і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним у Законі № 145-IX).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця" відмовлено в повному обсязі.

8. Апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими доводи позивача і Державної виконавчої служби про те, що встановлені нормами Закону №145-IX обмеження не застосовуються до виконавчих дій щодо стягнення (1) грошових коштів і (2) товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, а відтак відсутні підстави для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3535/19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. АТ "Укрзалізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. У касаційній скарзі АТ "Укрзалізниця" не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про можливість проводити виконавчі дії стосовно боржника щодо стягнення будь-яких грошових коштів, а не тільки тих, які були передані в заставу за кредитними договорами, вважає, що апеляційний господарський суд припустився вільного тлумачення норм Закону № 145-IX, в той час як місцевий господарський суд прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення скарги відповідача на дії та бездіяльність державного виконавця.

11. Також скаржник у своїх поясненнях посилається на висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18, від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19.

12. Від скаржника також надійшло клопотання про передачу в порядку частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи № 904/3535/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в обґрунтування якого скаржник посилається на різне застосування судами норм матеріального права - пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX, а також на те, що на момент подачі клопотання відсутня правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду щодо єдиної правозастосовчої практики застосування приписів пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX щодо встановленої заборони вчинення виконавчих дій.

Позиція інших учасників справи

13. Печерський РВДВС у місті Києві не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає про помилковість доводів АТ "Укрзалізниця" щодо тимчасової заборони на вчинення будь-яких виконавчих дій, у тому числі, примусового списання коштів з рахунків АТ "Укрзалізниця", просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

14. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Позивач наголошує на необґрунтованості доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі і зазначає, що задоволення вимог останньої призведе до унеможливлення своєчасного, в розумінні приписів Закону України "Про виконавче провадження", виконання остаточного судового рішення у справі № 904/3535/19, яке набрало законної сили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

15. Предметом розгляду судів першої і апеляційної інстанції у цій справі, яка переглядається, є дії державного виконавця Печерського РВДВС у місті Києві Коваль Л. І. з примусового виконання наказу № 904/3535/19 від 05.11.2019, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" 16 484,10 грн штрафу за прострочення доставки вантажу, 1 921 грн судового збору.

16. У цьому разі, спірним є питання про поширення встановленої пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX заборони на стягнення будь-яких грошових коштів боржника або лише тих, що були передані в заставу за кредитними договорами.

17. Як визначено статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

18. Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

19. Згідно з частиною першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

20. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

22. Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

23. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

24. Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

25. 20.10.2019 набрав чинності Закон № 145-IX.

26. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

27. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступаючи від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 (на неврахування якого посилається скаржник у касаційній скарзі та який враховано Верховним Судом у постанові від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19), зазначила, що положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбачені пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені.

28. Частиною другою статті 315 ГПК України передбачено, що у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

29. З огляду на викладене, у цій справі суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX та дійшов вірного висновку стосовно можливості стягнення грошових коштів з підприємства, що включене до затвердженого цим Законом Переліку, зокрема АТ "Укрзалізниця".

30. З огляду на встановлену судом апеляційної інстанції відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з приписами пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги АТ "Укрзалізниця" на дії державного виконавця Печерського РВДВС у місті Києві Коваль Л. І.

31. Крім цього, ураховуючи, що на час вирішення справи № 904/3535/19 судом касаційної інстанції об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19, якою усунуто неоднакове застосування судами положень пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, клопотання АТ "Укрзалізниця" щодо передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з існуванням виключної правової проблеми та необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів відхиляє.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги АТ "Укрзалізниця" на дії державного виконавця Печерського РВДВС у місті Києві Коваль Л. І. та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

34. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

35. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 904/3535/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил