Навіщо українців змушують переказувати кошти на IBAN, а не за номером карти

З 1 жовтня в Україні почали діяти нові обмеження для карткових переказів – йдеться про постанову НБУ щодо ліміту на перекази з карток фізичних осіб на карту іншої особи в сумі 150 тис. грн. Задовго до початку дії обмежень в публічному просторі представники Нацбанку та економісти жваво обговорювали можливі ліміти для карткових розрахунків, обґрунтовуючи це виявленими численними порушеннями, які створили умови для проведення багатомільярдних обсягів операцій (переказів) із використанням карток. Отже, тепер запроваджені обмеження, які не стосуються бізнесу, а лише приватних платіжних карток. Ба більше, обмежень немає, якщо переказувати зі свого рахунку кошти не у форматі "на номер картки", а на IBAN отримувача. В чому суть переказів саме на IBAN та чи створюють такі перекази основу для майбутнього нарахування податків для тих, хто відправляє і хто отримує кошти.

"IBAN-платежі містять більше даних про відправника та отримувача: їхні реквізити, ІПН, призначення платежу. Це ускладнює використання "дропів" – підставних осіб для переказу сумнівних коштів. У випадку переказів між картками (p2p) відстежити та обґрунтовано пов’язати джерело коштів складніше", — коментує Ігор Ясько.

З цим погоджується і податкова консультантка Олександра Томашевська, яка вказує на те, що ризик шахрайства також менший, якщо переказ іде на IBAN. "При переказі за реквізитами IBAN власник рахунку бачить прізвище, ім’я особи-отримувача коштів, може написати заяву на повернення коштів, точно знаючи отримувача. Тобто платежі з рахунку на рахунок за IBAN більш безпечні", — каже експертка.

Тож, використання IBAN необхідне для отримання банками повної інформації як про відправника, так і про отримувача: фактично, система одразу має повне досьє на тих, хто бере участь у банківській транзакції.

"IBAN-платіж можна порівняти з рентгенівським знімком переказу — він показує всю внутрішню структуру операції. Банки отримують не просто номер рахунку, а повний комплект даних. Така прозорість дає банкам потужні інструменти контролю та, що очевидно, підвищує прозорість — це ускладнює використання так званих "дроп-рахунків" для проведення сумнівних операцій", — пояснив Яків Воронін, адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро Якова Вороніна.

Він також зауважив: схеми з підставними особами стають надто ризикованими при використанні IBAN. "У 2024 році банки вже розірвали відносини з понад 80 тис. клієнтами через участь у схемах "дропів" — і це ще до нововведень. Відсотковий ризик блокування рахунків всіх учасників схеми за умов використання IBAN стає максимальним. IBAN стає фільтром — він не забороняє перекази, а робить їх максимально прозорими для багатьох видів контролю", — зазначив адвокат.

Податки і платежі: чи дозволить IBAN податковій отримати всю інформацію про перекази

Одне з питань, яке цікавить клієнтів банківських установ, що користуються опцією карткових переказів, — це те, як в майбутньому перекази IBAN можуть вплинути на податкові зобов’язання. Адже, нагадаємо, фізичні особи, відповідно до податкового законодавства, мають сплачувати податок на доходи в розмірі 20%, а до того ж, ще військовий збір 1,5%. Потрібно з’ясувати, чи є ризик того, що відправник чи отримувач коштів на IBAN невдовзі отримає повідомлення від ДПС про податкові нарахування.

"Податкова потенційно може аналізувати перекази, що здійснюються через IBAN, як додатковий дохід фізичних осіб, особливо якщо платежі регулярні або значні за обсягом. Згідно з чинним законодавством, будь-який дохід фізичних осіб, що не звільнений від оподаткування, підлягає сплаті податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Якщо фізична особа не задекларувала такий дохід, податкова може ініціювати перевірку та виставити зобов’язання щодо сплати податків", — зазначає Ігор Ясько.

На його думку, наявність ІПН у платіжних документах (за умови переказу IBAN) спрощує роботу податкових органів із виявлення потенційно не задекларованих доходів. Проте питання в тому, що саме сьогодні прямого доступу у ДПС до банківських операцій фізичних осіб немає. Тобто, про будь-які операції ДПС не дізнається, а от про ті, що визначені банком підозрілими, у ДПС інформація буде.

"ДПС не є безпосереднім учасником цієї системи, тому напряму інформацію не отримує. Але є одне "але" — всі фінансові установи, включаючи банки та небанківські установи, зобов'язані проводити фінансовий моніторинг операцій відповідно до законодавства. Іншими словами, банки самі передають інформацію до ДПС про підозрілі транзакції. Теоретично під перевірку може потрапити майже будь-який IBAN-переказ, проте на практиці увагу зазвичай привертають регулярні надходження значних сум, перекази без "зрозумілого" призначення платежу та "транші" від юридичних осіб на рахунки фізичних осіб", — зауважив Яків Воронін. І додав: законопроєкт про податки все ще на підписі у президента, і якщо документ буде підписано, то загальне податкове навантаження складе 23% від суми переказу.

Отже, зазначають опитані виданням фахівці, багато кому, хто раніше отримував значні суми на картки (або надсилав їх) доведеться "відбілитись" — декларувати доходи або проводити операції через власний ФОП або компанію-юрособу. Якщо цього не зробити, попереджають експерти, доведеться зʼясовувати відносини з податковою та, ймовірніше за все, сплачувати нараховані ДПС податки.

"При цьому важливо розуміти: сам факт отримання коштів через IBAN ще не є підставою для нарахування податків, основне тут — економічна суть операції та її призначення", — вважає Яків Воронін.

І все ж поки що експерти не бачать передумов для високих ризиків посилення уваги податківців до карткових переказів українців. Принаймні, щодо більшості операцій, які не вважаються підозрілими. А отже, громадяни продовжуватимуть користуватись переказами як на картковий номер, так і на IBAN. "Переказувати кошти на карту іншої особи не заборонено, і переслідувати усіх громадян України за те, що вони проводять законні операції по рахунках, і складно, і дорого для податкових органів", — резюмувала Олександра Томашевська.