Головна Блог ... Новини Знову про кандидата Киву та жомову яму - перша практика стягнення необґрунтованих активів чиновників в дохід держави Знову про кандидата Киву та жомову яму - перша пра...

Знову про кандидата Киву та жомову яму - перша практика стягнення необґрунтованих активів чиновників в дохід держави

эксклюзив
Відключити рекламу
 - e82d7f391e1c1f0ee1d048a72474e718.jpg

Інститут визнання необґрунтованими активів чиновників та їх стягнення в дохід держави було запроваджено в Законі України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (далі - Закон №263) - що набрав чинності 28 листопада 2019 року.

Так, нововведеною цим Законом №263 Главою 12 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК) передбачаються основні правила так званого інституту цивільної конфіскації необґрунтованих активів (Non-Conviction Based Asset Forfeiture - Конфіскація активів без обвинувачення).

Якщо коротко, такий інститут в Україні, передбачає:

  • Згідно статті 291 ЦПК - суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
  • суб’єктами - у яких можуть бути стягнуті необґрунтовані активи можуть бути - особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування(далі - чиновники), тобто ті хто, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". Також позов про стягнення може бути поданий до особи, що діяла за дорученнямдля отримання чиновником активів, або ж якщо чиновник може вчиняти активні дії тотожні розпорядженню щодо таких активів - до їх власника.
  • Активи, що стягуються мають бути набуті після 28 листопада 2019 року (день набрання чинності Закону №263) та різниця між їх вартістю і законними доходами чиновника має у 500 і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності цим Законом (1 003 500 грн.), але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України, або ж якщо такі були предметом цього злочину, втім таке крим.провадження остаточно закрите на підставі пунктів 3,4,5,8,10 частини першої статті 284 КПК України. Стягуються також доходи отримані від таких активів.
  • інтереси держави при цьому захищають в суді прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), чи прокурори (Офісу) ГП України за дорученням Генерального прокурора.

Основна суть цього інституту полягає в тому, що НЕ треба доводити зв`язок майна з предикатним злочином. Так - у конфіскації в рамках кримінального процесу держава зобов'язана довести, що майно є або предметом, або засобом вчинення злочину, плюс стандарт доказування, механізми збирання доказів та визначення їх належності - набагато складніші. Тут же - правоохоронні органи доводять, а суд вирішує на основі принципу переваги доказів, що активи набуті чиновником прямо або опосередковано з незрозумілих джерел, не конкретизуючи, який саме злочин/інша неправомірна поведінка були джерелом отриманих доходів.

Тож, повертаючись до Постанови ВС КЦС від 27 квітня 2022 року у справі № 991/3401/21 (провадження № 61-18043св21), що є першою практикою ВС у цьому питанні, треба зазначити наступне:

Так, рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 13 серпня 2021 року було задоволено позов САП та стягнуто з нардепа Іллі Киви в дохід Державного бюджету України необґрунтований дохід - грошові кошти в розмірі 1 252 236 грн., набуті на підставі договору оренди нерухомого майна від 03 січня 2019 року №1/2019, та похідні від них 10 000 грн.. Рішення було підтримано Апеляційною палатою ВАКС.

Суди встановили, що І. Кива отримав ці кошти на підставі фіктивного договору оренди, за яким він передавав об'єкт оренди, що не перебував тоді у його власності. Так, ще в 2010 році він продав такий об’єкт - а саме, свою жомову яму та гараж площею 394,5 кв. на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу через свого представника - близьку особу із якою вони виховують дитину. Надалі, нова власниця продала вказане нерухоме майно іншій, а та - ще одній особі, яка внесла його в якості внеску засновника у статутний капітал ТОВ “Укрзв`язокмонтаж”, яке ще з 2007 року орендувало земельну ділянку, жомової ями, а також фактично сплачувало комунальні та інші платежі, пов`язані з її використанням.

Фактично, ексдепутат (Іллю Киву позбавили мандата нещодавно - 15 березня), не мав законних підстав здавати таке майно в оренду та отримувати від цього доходи. Доводи представників Киви про наявність рішень, що скасовують набуття власності покупцем за договором із ним - не підтвердили факт належності ексдепутату цієї жомової ями та гаражу.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що на дату укладення договору оренди у м. Києві та підписання акта ексдепутат перебував на території Італійської Республіки, а під час підписання акта про повернення об'єкта оренди - на території Королівства Іспанія, хоча підписи стояли його. Суд також підтвердив, оглянувши відеозапис території жомової ями - що така перебуває в занедбаному стані та відсутні ознаки, що вона взагалі використовується.

Орендар ТОВ “Компанія Сіквел” - в свою чергу - взагалі не здійснювало на території Полтавської області, будь-якої господарської діяльності та не мала необхідних матеріально-технічних ресурсів, потрібних для використання жомової ями за цільовим призначенням. Остання не надавала відомостей щодо використання об'єкта оренди та й взагалі фігурує у кримінальному провадженні №12019100060002376 від 30 травня 2019 року де невстановлені особи, використовуючи її реквізити, здійснили підробку ряду документів.

Отже, судами було визнано, що договір оренди має ознаки фіктивності та укладений з метою створення формальних підстав для перерахування коштів для ексдепутата за оренду нерухомого майна, яке йому не належить. Тому, оскільки він був народним депутатом України, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і при цьому не будучи власником об`єкта оренди, уклав з суб'єктом господарювання договір без наміру передачі нерухомого майна в оренду - то грошові кошти у розмірі 1 242 236 грн. та дохід від них у виді комісійних 10 000 грн - були визнані активом, набутим Кивою необґрунтовано.

Враховуючи отримання такого активу після дня набрання чинності Законом №263 (тобто після 28 листопада 2019 року) і перевищення набутих неправомірно активів у 500 і більше разів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а також не перевищення рамок, встановлених статтею 368-5 КК України (на 2019 рік - 6 243 250 грн.) - такі активи екс-депутата підлягають стягненню в дохід держави.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол.

  • 864

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 864

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст