Перемога над МТСБУ: Як довести неправомірну відмову у страховому відшкодуванні та захистити права потерпілого в ДТП

Дорожньо-транспортна пригода – це завжди неприємна подія, що супроводжується значними переживаннями та фінансовими втратами. Особливо складною ситуація стає тоді, коли відповідальність винного у ДТП не застрахована, і потерпілий змушений звертатися за відшкодуванням до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). На жаль, не завжди це звернення завершується виплатою, і часто доводиться відстоювати свої права в суді.

Я хочу поділитися досвідом успішного оскарження неправомірної відмови МТСБУ у виплаті регламентного відшкодування. Ця справа є показовим прикладом того, як принципове та послідовне відстоювання правової позиції призводить до перемоги, навіть якщо суд першої інстанції зайняв протилежну сторону.

Хроніка подій: ДТП, протоколи та перші судові рішення

03 жовтня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля мого клієнта, та транспортного засобу під керуванням, назвем її ОСОБА _2. На жаль, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА _2 не була застрахована, що автоматично покладало обов'язок з відшкодування шкоди на МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За результатами ДТП були складені такі адміністративні матеріали:

• Щодо Клієнта – протокол за ст. 124 КУпАП (порушення ПДР, що призвело до ДТП).

• Щодо ОСОБА_2 – протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп'яніння) та постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом без чинного страхового полісу).

Ключовими для подальшого розвитку подій стали рішення Славутського міськрайонного суду:

• Постановою від 04.12.2023 року у справі № 682/*/23 ОСОБУ_2 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння). Це рішення набрало законної сили 17.01.2024 року.

• Постановою від 27.11.2023 року у справі № 682/*/23 провадження щодо Клієнта за ст. 124 КУпАП було закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У цій постанові суд прямо зазначив, що порушення Клієнта вимог ПДР, які йому ставились у вину, не знайшло підтвердження. Це рішення набрало законної сили 20.12.2023 року.

Здавалося б, ситуація була очевидною: мій клієнт не був винен у ДТП, а інший учасник керував незастрахованим транспортним засобом та ще й у стані сп'яніння. Відповідно, МТСБУ мало б здійснити регламентну виплату.

Неправомірна відмова МТСБУ: вимоги, що суперечать закону

Незважаючи на наявність судових рішень, які підтверджували невинуватість Клієнта та факт адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_2 (в т.ч. відсутність поліса), МТСБУ відмовило у розгляді справи та проведенні регламентної виплати. Бюро мотивувало свою відмову відсутністю "доказів вини водія ОСОБИ_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди". МТСБУ вимагало рішення суду, яке б безпосередньо встановлювало її винуватість у спричиненні саме ДТП. На запит Національного банку України, МТСБУ підтвердило свою позицію, посилаючись на відсутність "належних доказів виникнення у користувача транспортного засобу VOLKSWAGEN цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди внаслідок ДТП".

Ми звернулися до Суду з позовом про стягнення страхового відшкодування. Суд першої інстанції, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, відмовив у задоволенні позову. Суд виходив з того, що:

• Винуватість жодного з учасників ДТП "не встановлена", попри наявність постанови про закриття справи щодо Клієнта.

• МТСБУ пропонувало надати постанову суду про винуватість іншого учасника, але таких доказів не було надано.

• Представник позивача відмовився від проведення судової авто-технічної експертизи для з'ясування причини ДТП та наявності порушень ПДР з боку ОСОБИ_2

Суд першої інстанції вважав, що МТСБУ виконало свої обов'язки, не встановивши "заподіювача шкоди" відповідно до ст. 1188 ЦК України, і тому правомірно відмовило.

Наш шлях до перемоги: аргументи апеляції

Рішення суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку. Наша правова позиція базувалася на таких ключових аргументах, які, на нашу думку, були неправильно інтерпретовані судом першої інстанції:

1. Презумпція вини заподіювача шкоди в деліктних зобов'язаннях. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала. Цивільне законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, а тому саме МТСБУ, як відповідач, мало б доводити відсутність вини ОСОБА_2. у спричиненні ДТП, а не потерпілий мав би доводити її вину. Закон не покладає на позивача обов'язок доказування вини іншої сторони у таких обставинах.

2. Відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки. Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (яким є транспортний засіб), відшкодовується незалежно від вини заподіювача шкоди. Хоча ст. 1188 ЦК України, що регулює взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки, передбачає принцип вини, це не скасовує загального правила презумпції вини та обов'язку МТСБУ діяти відповідно до спеціального Закону про ОСЦПВ.

3. Юридичне значення постанови про закриття адміністративної справи щодо Клієнта. Постанова суду від 27.11.2023 року, яка набрала законної сили, чітко встановила відсутність складу адміністративного правопорушення у діях мого клієнта. Це означає, що він не є винним у ДТП, і, як наслідок, набуває статусу потерпілого. МТСБУ, як страховик, зобов'язане було це врахувати.

4. Обов'язки МТСБУ як гаранта відшкодування. Стаття 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо передбачає обов'язок МТСБУ відшкодовувати шкоду, заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Крім того, п. 40.3 ст. 40 цього ж Закону надає МТСБУ право залучати експертів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Отже, саме на МТСБУ лежав обов'язок з'ясувати всі обставини, а не перекладати тягар доказування вини на потерпілого, який вже довів свою невинуватість. У страховій справі МТСБУ були відсутні будь-які власні висновки чи довідки щодо визначення причин настання страхового випадку.

Тріумф справедливості: Рішення апеляційного суду

Хмельницький апеляційний суд, ретельно дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наші аргументи, скасував рішення Славутського міськрайонного суду та ухвалив нове рішення – про повне задоволення позову Клієнта. Апеляційний суд визнав неправомірною відмову МТСБУ у виплаті страхового відшкодування та зобов'язав стягнути з нього на користь мого клієнта повну суму відшкодування в розмірі 95 012,83 грн, а також усі понесені судові витрати, включаючи витрати на правничу допомогу.

Ключові висновки для потерпілих у ДТП:

Ця судова справа є важливим прецедентом і підтверджує, що:

• Відмова МТСБУ не є остаточним вироком. Якщо ви впевнені у своїй правоті, обов'язково оскаржуйте неправомірні відмови.

• Судові рішення у адміністративних справах мають вирішальне значення. Постанова про закриття справи щодо вас за ст. 124 КУпАП є вагомим доказом вашої невинуватості та підставою для визнання вас потерпілим.

• Не дозволяйте страховим компаніям перекладати на вас тягар доказування. У деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, і саме вони мають доводити відсутність підстав для виплати.

• Важливість професійної юридичної допомоги. Лише кваліфікований адвокат зможе грамотно вибудувати правову позицію, зібрати необхідні докази та ефективно захистити ваші права в суді.

Пам'ятайте, що закон на боці потерпілого. Не бійтеся відстоювати свої права та домагатися справедливого відшкодування.
Постанова Хмельницького апеляційного суду №682/1532/24 від 12.02.2025 року

Автор статті: Ковальський Тарас Богданович