Пашинський програв: Оприлюднена в ефірі інфо щодо нафтопродуктів Курченка є оціночним судженням, за яку не настає відповідальність (Печерський районний суд м. Києва, справа № 757/17511/15-ц, суддя Цокол Л. І.)

Фабула судового акту: У справах такого типу суддя вирішує за власним переконанням, а також за допомогою експертизи, чи є висловлювання відповідача неправдивим твердженням або ці висловлювання оціночним судженням. На наш погляд такі справи достатньо прості і потрібні: громадянам треба слідкувати за тим, що вони говорять принаймі публічно, та в цілому за власною поведінкою. Іноді, коли в суді зустрічаються політики та ЗМІ такі процеси перетворюються на шоу.

Хоча цей процес і ініціював народний депутат Пашинський, суд відмовив йому у задоволенні позову і визнав інформацію розповсюджену відповідачами через ТОВ "Інформаційне Агенство "112 Україна" оціночним судженням. Наскільки це правильно вирішуйте самі – читайте рішення.

Треба додати, що цивільна справа тривала рік, що безглуздо довго, а причиною позову стали висловлювання відповідачів про те, що Пашинський причетний до розкрадання списаних «нафтопродуктів Курченка.»

Згадайте новину: Пашинський втратив честь, тепер має віддати мандат

Аналізуйте судовий акт: Встановивши розповсюдження недостовірної негативної інформації суд зобовязав відповідача цю информацію спростувати та відшкодувати моральну шкоду (Рівненський міський суд, суддя Доля В. А.)

ВИРОК: Розміщення особою постів в соціальній мережі кваліфіковано судом як злочин проти основ національної безпеки України (Вирок - Зарічний районний суд м. Суми у справі №591/442/16-к від 2 лютого 2016р.)

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17511/15-ц

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретарів Шарапа М.О., Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агенство "112 Україна", секретаря Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, Народного депутата України ОСОБА_4, ТОВ «Савік Шустер Студія» про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агенство "112 Україна", секретаря Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3 (Відповідач 2), Народного депутата України ОСОБА_4 (Відповідач 3), ТОВ «Савік Шустер Студія» і просить визнати недостовірною інформацію відносно нього , а саме:

Твердження 1: «Так от, дуже цікаво про те, як на 176 млн. грн., були на фіктивні виведені за пальне по схемам ОСОБА_6, були ОСОБА_6 схеми, тепер стали не ОСОБА_6 схеми, так, тут до речі афільований народний депутат, який має вплив на це, чітко вказано, і от ця справа, з чітким номером закрита за відсутності складу злочинів».

Твердження 2: Треба називати прізвища цього народного депутата, треба називати прізвища братів ОСОБА_14, всі знають, що нафта, яка повинна була передана армії, була чомусь передана, як жовта рідина незрозумілого походження. За цим прямо стоїть народний депутат, який тепер представляється, що він «головний у нас обороноздатчік країни», а його побратимі ОСОБА_14, які прямо працюють на його фірму, і ця справа закривається. Розумієте що відбувається?

Твердження 3: «Його прізвище - ОСОБА_1…»

Твердження 4: «Це член Вашої фракції, і прізвище його ОСОБА_1»,

- розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_2» виробництва «Савік Шустер студії» на каналі «112 Україна», яка розпочала трансляцію о ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агенство "112 Україна" спростувати недостовірну інформацію, викладену у позові, шляхом оголошення в прямому ефірі телепередачі - суспільно-політичного ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_2» виробництва «Савік Шустер студії» - на каналі «112 Україна» резолютивної частини рішення суду, а у разі відсутності такої передачі на телеканалі на час виконання рішення суду - шляхом оголошення диктором резолютивної частини рішення в прямому ефірі каналу «112 Україна», у найближчу п'ятницю з моменту пред'явлення до виконання рішення суду або виконавчого документа, в період з 20.00 до 23.59год. , в проміжок часу між передачами, завчасно попередивши позивача про дату і час спростування; Зобов'язати ТОВ «Савік Шустер Студія» спростувати недостовірну інформацію, викладену в позові, шляхом оголошення ведучим резолютивної частини рішення суду в прямому ефірі телепередачі -суспільно-політичного ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_2», а у разі зміни назви - новоствореної телепередачі, виробництва «Савік Шустер стадії», на якому б каналі така телепередача не виходила; Заборонити усім відповідачам розповсюджувати вказані відомості у подальшому як такі, що не відповідають дійсності, у будь-якій формі та в будь-який спосіб ( у засобах масової інформації, книговиданні, друкованій, усній, електронній, аудіо, відео, інтернет -виданнях). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані твердження містять неправдиву та недоведену інформацію, яка в сукупності може створити у суспільства думку про те, що позивач, будучи народним депутатом України та головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони фактично вчинив кримінально карані діяння, які підпадають під ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених КК України, а саме співучасть у незаконному заволодінні арештованого нафтою та державній зраді. Позивач зазначає наступне: у відповідачів відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували пряме чи опосередковане його відношення до реалізації арештованої нафти ОСОБА_6; позивач не має жодного відношення та не задіяний у жодних законних чи незаконних «схемах» по реалізації паливно-мастильних матеріалів, в тому числі й до реалізації нафти, про яку йшлось у прямому ефірі; позивач жодним чином не пов'язаний з братами ОСОБА_14, не займається бізнесом та жодною підприємницькою діяльністю, не має власних фірм, та найманих працівників, оскільки є народним депутатом України.

Під час судового розгляду представники позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали вимоги, просили їх задовольнити, вказуючи на обставини викладені у позовній заяві та її уточненнях, а також доповненнях, посилаючись та звертаючи увагу суду на тому, що висловлювання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є оціночними судженнями, мають характер тверджень. З цього приводу надали суду ряд висновків експертних досліджень.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_9 вимоги позивача не визнав, заперечував проти їх задоволення, звертаючи увагу суду на наступному. Висловлювання ОСОБА_3 під час обговорення ситуації яка склалась під час продажу арештованої нафти носили характер оціночних суджень, які не можливо перевірити на предмет їх дійсності, зокрема використані слова «афільований», «має вплив», «прямо стоїть», «обороноздатчик» і т.і. Крім того представник звертав увагу на тому, що відповідач ОСОБА_3 мав під час обговорення відповідну інформацію, як в письмовому вигляді, так і загальнодоступну, поширену в мережі Інтернет, та відповідно мав на меті сприяти здійсненню перевірки тієї інформації яка була йому представлена.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_11 вимоги не визнав, заперечував проти задоволення вимог, посилаючись на наступне. Висловлювання народного депутата України ОСОБА_4 під час ток-шоу яке мало місце ІНФОРМАЦІЯ_1 є оціночним судженням, зробленим ним під час політичної дискусії щодо суспільно-важливих проблем, не містять фактичних даних щодо позивача, а озвучена критична інформація повністю відповідає межам, встановленим законодавством України, так і практикою ЄСПЛ.

Представник ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна» Рудницька З.І. вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення вимог, вказуючи на їх недоведеність, безпідставність, вказуючи крім іншого на те, що повну відповідальність за зміст програми несе ТОВ «Савік Шустер студія», яка є виробником програми «ІНФОРМАЦІЯ_2». При цьому представник висловила позицію аналогічну позиції представників ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо відсутності у висловлюваннях народних депутатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тверджень, при цьому наявність оціночних суджень, з огляду на їх зміст, характер та обговорення під час прямого ефіру.

ТОВ «Савік Шустер Студія» направило до суду свої письмові заперечення, в яких в задоволенні вимог ОСОБА_1 просило відмовити, посилаючись в тому числі на те, що товариство не несе відповідальності за зміст виступу фізичних осіб, які були висловлені в прямому ефірі гостями Програми. Вказана відповідальність покладається на телерадіоорганізацію, яка транслює Програму та на фізичних осіб, які поширили недостовірну інформацію. Враховуючи характер програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка транслювалась у прямому ефірі - відповідно особи, які присутні на програмі висловлюють свої думки, оцінки тощо. Вказане свідчить про те, що інформація, яка спростовується в даній цивільній справі, являє собою оціночні судження та не підлягає спростуванню, а особа не може бути притягнута до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Під час судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_2», виробництва «Савік Шустер студії» на каналі «112 Україна», яка розпочала трансляцію о ІНФОРМАЦІЯ_3 на початку своєї промови народним депутатом України ОСОБА_3 було зазначено про наявність у нього інформації щодо закритої кримінальної справи та необхідність перевірки викладеної інформації щодо продажу арештованого пального, про що безпосередньо зазначив працівнику Генеральної прокуратури України ОСОБА_13

Так, зокрема за хронологією події: «Відповідач 2: «... Друге: Це буде цікаво для Міністерства внутрішніх справ, яка дуже цікава закрита кримінальна справа, теж передаю в Генеральну прокуратуру. Говорю чесно - не довіряю Міністерству внутрішніх справ. Лакмусовим для мене визначником була справа заступника міністра - ОСОБА_15, і її реакція міністра, так, в тому випадку. Так от, дуже цікаво про те, як на 176 млн.грн., були на фіктивні виведені за пальне по схемах ОСОБА_6, були ОСОБА_6 схеми, тепер стали не ОСОБА_6 схеми, так , тут до речі афільований народний депутат, який має вплив на це, чітко вказано, і от ця справа, з чітким номером закрита за відсутністю складу злочинів. Я дуже хотів би, пан ОСОБА_13 , щоб Ви проаналізували цю справу..» Відповідач 3: « Це Одеський нафтоперегінний завод, я так розумію ?» Відповідач 2 : «Ну бачите, не я один знаємо про ці справи. Це всі знають.» Відповідач 3 : «Треба називати прізвища цього народного депутата , треба називати прізвища братів ОСОБА_14 , всі знають , що нафта , яка повинна була передана армії, була чомусь передана , як жовта рідина незрозумілого походження . За цим прямо стоїть народний депутат , який тепер представляється , що він «головний у нас обороноздатчик країни», а його побратимі ОСОБА_14, які прямо працюють на його фірму, і ця справа закривається . Розумієте що відбувається?» Відповідач 2: «Його прізвище - ОСОБА_1 ..» Відповідач 3: « Це член вашої фракції» Відповідач 2: «Це член Вашої фракції, і прізвище його ОСОБА_1».

Вирішуючи даний спір слід виходити з наступного.

Під час судового розгляду було встановлено, що тема обрана для обговорення набула широкого резонансу та розповсюджена в мережі Інтернет. Позивач ОСОБА_1 обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (НОМЕР_1 у списку) від «Народного фронту». Заступник голови фракції, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народні депутати України 8-го скликання.

Згідно ст. 275 ЦК України кожній фізичній особі надано право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

За приписами частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право вимагати спростування цієї інформації.

Згідно ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, у якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, учинення будь-яких інших протиправних дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до ділової репутації.

Відповідно до п. 15 пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співіснування та принципів людської моралі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні ( п.41) по справі «Сірик проти України» від 30.06.2011 відзначив, що « …Суд у кількох справах зазначав, що може виникнути необхідність захисту державних службовців від агресивних, образливих і дискредитуючих нападів, які розраховані на те, щоб чинити на них вплив при виконанні ними своїх обов'язків і підірвати довіру громадськості до них і до посади, яку вони обіймають (див. рішення у справі «Яновскі проти Польщі» (Janowski v. Poland) [ВП], заява № 25716/94, п. 33, ECHR 1999-I). Ступінь захисту, який може вважатися необхідним, залежить від конкретних обставин справи.»

Згідно зі статтею 44 Закону «Про інформацію» учасники інформаційних відносин зобов'язані додержуватися принципів інформаційних відносин та поважати інформаційні права інших суб'єктів.

Стаття 47 цього Закону передбачає відповідальність осіб винних у поширенні інформації, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію особи.

Відповідно до частин шостої і сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила.

Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно п.п. 19,21 Постанови Пленуму ВС України від 27 лютого 2009 року №1 «Про Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції ( 475/97-ВР ). Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК ( 435-15 ) та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") ( 3759-12 ) у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд не приймає як доказ надані сторонами висновки експертних досліджень за результатами проведення лінгвістичних та психологічних досліджень різних установ, оскільки вирішуючи даний спір перш за все враховує місце де відбувались висловлювання, осіб, які висловлювались, тему для обговорення, питання які піднімались під час обговорення, особу щодо якої в тому числі висловлювались відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, її публічність відповідно до займаної посади, а також достатність поширеної інформації яка передувала обговоренню ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі суспільно-політичного ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказаної теми.

Аналізуючи виступ відповідачів , тему для обговорення, місце його висловлювань, застосування засобів мовлення, слід зазначити про те, що висловлювання відповідачів не можуть бути витлумачені як так, що містять фактичні дані, незважаючи на те, що останні містять критичну оцінку подій пов'язаних з діяльністю позивача. Слід ще раз звернути увагу на те, що обговорення під час ток-шоу розпочалось з питання перевірки викладеної інформації, а не з тверджень як про встановлені факти.

Таким чином, вказана інформаціє носить оціночний характер. Згідно частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною другої даної статті встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Даною нормою також встановлено, що якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Отже суд не знаходить достатніх підстав для задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.277 ЦК України, ст. 30Закону України "Про інформацію", ст.ст.8 10 60 88 208 212 213 214 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агенство "112 Україна", секретаря Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції ОСОБА_3, Народного депутата України ОСОБА_4, ТОВ «Савік Шустер Студія» про захист честі, гідності та ділової репутації, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Цокол Л.І.