Отримана учасником АТО щомісячна додаткова грошова винагорода має обов'язково враховуватись при призначенні пенсії за вислугою років (ВССУ від 23 грудня 2016 у справі №К/800/35784/16 )

Фабула судового акту: Правова ситуація характеризується наступним. Постановою КМУ № 158 встановлена грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях. Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Це ж впливає з наказу Міністерства оборони України від 12 червня 2014 року № 383 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Виходячі з цього , та з норм Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», отримана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років та підлягає включенню до довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, визнано протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення спірних виплат та зобов'язано Комісаріат скласти і направити на адресу ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача з урахуванням у ній спірних виплат.

Аналізуйте судовий акт: Пенсії колишнім міліціонерам повинні перераховуватись на підставі діючого грошового забезпечення поліцейських (Октябрський районний суд м. Полтави А. Г. від 7 жовтня 2016р., суддя Савченко А. Г.)

Громадянин, якому призначена пенсія, має необмежене право на її отримання незалежно від місця постійного проживання: на території України або за її межами (Постанова ВСУ у справі № 21-180а15 від 12 травня 2015р.)

Захищено права учасника АТО: суд скасував відмову у наданні дозволу на відведення з/д ОСГ у власність та зобов’язав сільраду такий дозвіл надати (Великобагачанський районний суд Полтавської області від 02 липня 2016 р., суддя Хоролець В. В.)

Микола Азаров поновив виплату пенсії, при цьому суд визнав відмову ПФУ у розгляді його заяви через представника протиправною (Подільський районний суд м. Києва, справа № 758/8247/16-а, суддя Зарицька Ю. Л.)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 грудня 2016 року м. Київ К/800/35784/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату (далі - Комісаріат), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова КМУ № 889), винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - постанова КМУ № 24), та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та на оздоровленням за 2014 рік, передбаченої пунктом 3 частини 5 постанови Кабінету Міністрів України від 72007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 1294), які він фактично отримував під час служби за мобілізацією (далі - спірні виплати); визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо призначення йому з 1 жовтня 2015 року пенсії за вислугу років без урахування при її обчисленні спірних виплат; зобов'язати Комісаріат надати до ГУ ПФУ письмову довідку про розмір виплаченого йому грошового забезпечення за період його служби за мобілізацією з вересня 2014 по вересень 2015 року включно з зазначенням в ній окремими рядками спірних виплат; зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок призначеної йому з 1 жовтня 2016 року пенсії за вислугу років та визначити її розмір з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірні виплати; зобов'язати ГУ ПФУ сплатити йому пенсію за вислугу років в належному обсязі, починаючи з 1 жовтня 2015 року, із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати ГУ ПФУ провести розрахунок різниці між фактично виплаченою позивачу пенсією за вислугу років, починаючи з 1 жовтня 2015 року, та розміром пенсії за вислугу років, що мала бути обчислена, нарахована та сплачена йому з 1 жовтня 2015 року з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірних виплат та надати цей розрахунок ОСОБА_1 для пред'явлення до ГУ ПФУ для забезпечення виконання рішення суду у цій справі; стягнути з ГУ ПФУ на його користь різницю між фактично виплаченою йому пенсією за вислугу років, починаючи з 1 жовтня 2015 року, та розміром пенсії за вислугу років, що мала бути обчислена, нарахована та сплачена йому з 1 жовтня 2015 року з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого проводиться її розрахунок, спірних виплат, в розмірі згідно з підготовленим розрахунком цієї різниці; стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 39814,00 гривень (далі - спірний перерахунок, спірні кошти відповідно).

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачі, здійснюючи видачу довідки щодо розміру складових його грошового забезпечення, які враховуються для обчислення розміру пенсії, без зазначення у ній спірних виплат і визначаючи розмір його пенсії без врахування останніх, діяли всупереч вимог законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, чим порушили права позивача, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Комісаріату щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років без зазначення у складі грошового забезпечення спірних виплат та зобов'язано Комісаріат скласти і направити на адресу ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача з урахуванням у ній спірних виплат. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, в частині відмови в позові, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов повністю.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що спірні виплати повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача, однак ГУ ПФУ не може самостійно, без наявності відповідної довідки визначати розмір і види складових грошового забезпечення, з яких здійснюється обчислення розміру пенсії.

Судами встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ і одержує пенсію за вислугу років за нормами Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» позивача призвано на військову службу по мобілізації до військової часини В 2604.

Наказом від 3 вересня 2015 року зарахований до списку особового складу вищевказаної військової часини та призначений начальником інженерної служби з посадовим окладом 970,00 гривень, омісячною премією за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 90% місячного грошового забезпечення, надбавкою за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу та військовим званням та надбавки за вислугу років.

В подальшому, наказом т.в.о. командира військової часини позивача виключено із списків особового складу вказаної військово частини, а 2 жовтня 2015 року останній звернувся до Комісару з заявою про здійснення перерахунку вислуги років з урахуванням трудового стажу.

11 листопада 2015 року заповнений грошовий атестат позивача, до якого занесені відомості щодо окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що обчислені станом на 21 вересня 2015 року, відомості щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік.

З довідки про додаткові витрати грошового забезпечення № 6/1/790 вбачається, що додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача за період з вересня 2014 року до серпня 2015 року становлять 24417,80 гривень.

10 лютого 2016 року позивач звернувся з заявою про призначення/перерахунок пенсії за вислугою років, а 28 березня і 6 квітня цього ж року звертався до Комісаріату з вимогою про складення та направлення до ГУ ПФУ довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням в ній спірних виплат.

Листом Комісаріату від 12 квітня 2016 року позивачу роз'яснено, що в довідку та грошовий атестат включені усі передбачені законодавством виплати, які підлягають врахуванню для обчислення пенсії.

Так, відповідно до статті 49 Закону № 2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи ПФУ. Документи про призначення пенсії розглядає орган ПФУ і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом ПФУ. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подає додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного Закону.

Усі призначені за Законом № 2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Порядок проведення перерахунку).

Цим підзаконним нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів).

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом 5 днів з дня його прийняття.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

За приписами статті 41 Закону № 1058- ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід позивача (грошове забезпечення) як застрахованої особи з якого були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески входить в дохід для обчислення пенсії.

Постановою КМУ № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови КМУ № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складнощами роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XIІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

До названої одноразової винагороди відноситься також винагорода за тривалість безперервної військової служби за 15 років, за 20 років, за 25 років, за 30 років, за 35 і кожні наступні п'ять років яка виплачується в кратності виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням (додаток № 25 до постанови КМУ № 1294).

Також, Законом від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією. Зокрема, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).

Наведеними нормативно-правовими актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою КМУ № 158 встановлена грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях.

Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 1 травня 2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Пунктом 1 наказу Міністерства оборони України від 12 червня 2014 року № 383 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено виплачувати військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 1 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Місячне грошове забезпечення для розрахунку цієї винагороди обчислюється, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі у зазначених операціях і заходах.

Відповідно до пункту 2 названого наказу винагорода має виплачуватись за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників).

Тобто названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Постановою КМУ № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Позивач фактично отримував додаткову грошову винагороду, встановлену вищевказаною постановою Уряду (зі змінами), в розмірі 60 %, що підтверджено грошовим атестатом, жодна зі сторін не оспорює факт, що з неї щомісячно утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже отримана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, мала реальний та постійний характер а тому відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років та підлягає включенню до довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Ураховуючи наведені положення законодавства в обсязі встановлених під час розгляду справи фактичних даних, обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спірні у цій справі виплати повинні бути включені до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір пенсії позивача, про що Комісаріат має видати відповідну довідку і направити її до ГУ ПФУ для здійснення перерахунку пенсії.

Правильними є висновки суду і в частині відмови у позові, оскільки за змістом положень пункту 24 Порядку подання документів органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, які висловлені у постановах цього суду від 24 листопада 2014 року (номер справи не відомий), від 10 березня і 20 жовтня 2015 року (справи №№ 21-70а15 і 21-2942а15 відповідно).

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідає дійсним обставинам справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог процесуального закону, доводи касаційної скарги їх висновку не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного суду України М.І. Мойсюк