Оскарження прокурором остаточного судового рішення порушило право на справедливий суд. Справа «Ліспучова та Ліспуч проти Словаччини» (№ 21998/14)

Альона Ліспучова подала позов про визнання недійсним документа, в якому її колишній чоловік Петер Ліспуч взяв на себе зобов’язання виплатити більше трьох мільйонів євро у спорі між акціонерами. Пізніше чоловік приєднався до цього позову.

У рішенні, яке стало остаточним, суди прийняли рішення на користь позивачів, оскікльки оскаржуваний документ був приватно-правовим договором, який визнали недійсним через його неоднозначність.

Пізніше генеральний прокурор оскаржив таке рішення, подавши надзвичайну апеляцію з питань права. верховний суд задовольнив цю апеляцію. Свою позицію суд заснував на тому, що суди нижчої інстанції допустили помилку в оцінюванні юридичного характеру документа. Зокрема, це не був приватно-правовий договір, а арбітражне рішення, яке повинне було бути оскаржене відповідно до Закону про арбітраж та в процедурі правозастосування, а не за допомогою позову про деклараторну постанову, як у справі заявників. Врахувавши позицію верховного суду, суди відхили позов. Оскарження цього рішення успіху не мало.

Тоді Ліспучова та Ліспуч звернулися до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect»..

Вони скаржилися на те, що скасування остаточного та обов’язкового рішення, винесеного на їхню користь, порушило право на юридичну визначеність та рівність сторін відповідно до статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій та присудив відшкодувати видатки та витрати заявникам.

Згадайте новину: ЄСПЛ назвав важливу умову доведення упередженості суддів

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий секретарем Суду
ЄСПЛ 353 (2019)
15.10.2019

Lispuchová та Lispuch проти Словаччини (№ 21998/14)

Заявники, Alena Lispuchová та Peter Lispuch, є громадянами Словаччини, які народились у 1965 та 1951 роках і мешкають в м. Пезинок та Бука (Словаччина), відповідно.

Справа стосувалась їх скарги на скасування остаточного та обов’язкового рішення на їх користь у суперечці про приватну власність у відповідь на надзвичайний засіб правового захисту.

У березні 2006 року пані Lispuchová подала позов про визнання недійсним документа, в якому її колишній чоловік, пан Lispuch, взяв на себе зобов’язання виплатити більше трьох мільйонів євро в приватній суперечці між акціонерами. Згодом пан Lispuch приєднався до позову. У рішенні, яке стало остаточним і обов’язковим в лютому 2011 року суди прийняли рішення на користь заявників виявивши, що оскаржений документ був звичайним приватно-правовим договором, який був недійсним через його неоднозначність.

Проте в 2012 році за запитом одного з підсудних, який програв справу, Генеральний прокурор здійснив своє дискреційне право оскаржувати рішення на користь заявників та подав надзвичайну апеляцію з питань права. Верховний Суд задовольнив апеляцію, оскільки він встановив, що суди нижчої інстанції допустили помилку в оцінюванні юридичного характеру документа. Зокрема, це не був приватно-правовий договір, а арбітражне рішення, яке повинне було бути оскаржене відповідно до Закону про арбітраж та в процедурі правозастосування, а не за допомогою позову про деклараторну постанову, як у справі заявників.

Таким чином, справа була передана до судів нижчої інстанції для винесення рішення, що вони зробили згідно з позицією Верховного Суду, який відхилив позов заявників у першій інстанції в 2014 році, а потім –по апеляції в 2015 році. Заявники оскаржували рішення Верховного Суду та наступні рішення судів нижчої інстанції у їх справі, але безуспішно.

Згадайте новину: ЄСПЛ назвав випадок, коли апеляція обов’язково має заслухати обвинуваченого та свідків («Камачо Камачо проти Іспанії»)

Заявники скаржилися на те, що скасування остаточного та обов’язкового рішення на їх користь порушило їх право на юридичну визначеність та рівність сторін відповідно до статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд).

Порушення статті 6§1

Справедлива сатисфакція : 331,12 євро (EUR) спільно – пані Lispuchová та пану Lispuch відшкодування видатків та витрат.

Згадайте новину: У разі смерті заявника, що виграв суд, ЄСПЛ має переглянути рішення за правилом 80 регламенту