Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 листопада по 02 грудня 2022 року

Велика палата на цьому тижні відновила перегляд сералів, що відразу відобразилось на якості й так не дуже фахових рішень. Але почали потрохи "працювати". У це огляд увійшли позиції щодо розірвання договору оренди, порядок розрахунку добового небалансу природного газу й відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеня професійної працездатності.

Окрім цього додано огляд рішень ЄСПЛ щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia) та практики ВС- ККС в провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, чергові рішення щодо незаконності відсторонення та арешту майна, яке колекторами було переоформлено у позасудовому порядку та продане й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про розірвання договору оренди і не застосування до таких правовідносин позовної давності

Справа № 922/3166/20

Дуже хотілось, щоб через тиждень ця позиція за бажанням третьої сторони не змінилась. Суд зазначив, що використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню - це протиправні дії, які тривають у часі, існують на момент звернення позивача до суду та ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

75. Отже, протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути нецільове використання земельної ділянки, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред`явлений протягом всього строку дії договору (та існування обумовленого таким договором обов`язку виконувати зобов`язання щодо цільового використання земельної ділянки).

76. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок про відмову відповідачу у задоволенні його заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, виходячи при цьому з мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова ВП ВС про розрахунок добового небалансу природного газу та правомірне корегування заднім число ціни оператором ГТС

Справа № 910/11273/20

126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, дає підстави для таких висновків.

127. Оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

128. Добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

129. Вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

130. Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.

Постанова ВП ВС про стягнення з облавтодору заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеня професійної працездатності в межах розгляду справи про банкрутство

Справа № 906/1318/19 (295/16026/18)

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування - тобто з 02.08.2013 (дати ДТП та отримання позивачем травми).

86. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц, щодо дати набуття потерпілою особою права на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності на підставі статей 1195 1197 ЦК України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

-2018-roku-po-zhovten-2022-roku/" rel="nofollow">Огляд судової практики ВС- ККС в провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності за період із 2018 року по жовтень 2022 року

ККС ВС звернув увагу на кримінально-правові та кримінальні процесуальні проблеми розгляду проваджень про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, а саме на питання щодо кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених розд. VII Особливої частини КК України, призначення покарання і застосування інших заходів кримінально-правового характеру тощо.

Зокрема, в огляді наведено правові позиції ККС ВС про:

✅ застосування приписів ст. 203-2 КК України в редакції, яка діяла до 13 серпня 2020 року (набрання чинності Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»), стосовно заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності;

✅ подвійну форму вини як ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України;

✅ оцінку преюдиційного значення рішень судів інших юрисдикцій для суду, який розглядає провадження у справі про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності;

✅ можливість застосування спеціальної конфіскації в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України).

Огляд містить також інші актуальні правові позиції щодо розгляду проваджень про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.

Огляд рішень ЄСПЛ щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)

Для зручності в користуванні всі рішення систематизовано за окремим аспектом, що випливає зі сфери дії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Цей огляд не має на меті вичерпне узагальнення всіх рішень ЄСПЛ, які стосуються дотримання прав особи в межах здійснення щодо неї кримінального провадження in absentia. Однак наведені окремі рішення ЄСПЛ загалом уможливлюють розуміння всіма зацікавленими особами того, як саме має здійснюватися кримінальне провадження, аби відповідати вимогам статті 6 Конвенції в її кримінальному аспекті.

Комплексний підхід до регулювання порядку здійснення кримінального провадження in absentia потребує, окрім практики ЄСПЛ, ознайомлення з практикою національних судів щодо здійснення спеціальної процедури кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З метою формування єдиної правозастосовної практики Верховний Суд 10 листопада 2022 року оприлюднив відповідний огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі ВС. Цей огляд доступний за посиланням: https://bit.ly/3VBmJ5H.

Постанова ШААС яка залишила в силі рішення КОАС про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби статистики України про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

Справа № 320/15403/21

Це наша справа. Апеляція залишила в силі обгрунтоване і законне рішення суду першої інстанції. Суд ретельно розписав щодо незаконності відсторонення у зв'язку з порушенням законодавства та порядку відсторонення.

Колегія суддів зазначає, що відсторонення від роботи - це призупинення трудових відносин чи проходження публічної служби, яке не пов`язане із дисциплінарним проступком особи, а полягає у тимчасовому увільненні працівника від виконання трудових обов`язків з метою відвернення та/або попередження негативних наслідків. Зокрема, з метою запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань, небезпечних для населення, законодавство України про охорону здоров`я передбачає відсторонення від роботи у разі необґрунтованої відмови або ухилення працівника від обов`язкового щеплення.

Отже, працівники відсторонюються від виконання роботи у разі ухилення чи відмови від обов`язкового щеплення лише у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язкових профілактичних щеплень віднесені ті, які включені до календаря щеплень, а також ті, що запроваджені проти поширення інфекційних хвороб. Перелік працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, тобто Міністерством охорони здоров`я. Факт відмови чи ухилення від щеплення має бути належним чином задокументованим, відмова від обов`язкового профілактичного щеплення повинна бути засвідчена лікарем.

В даному випадку, відповідач відсторонивши позивачку від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, фактично поклав на нею обов`язок вчинити дії (виконати обов`язок - зробити щеплення), які не визначені державою як обов`язкові.

Крім цього, слід зазначити, що згідно з положеннями частини шостої статті 12 Закону № 1645-III, які визначають порядок фіксації відмови від обов`язкових профілактичних щеплень, єдиною підставою для встановлення юридичного факту відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень є відібране лікарем письмове підтвердження особи відмови від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про відмову скласти особою таке письмове підтвердження.

Однак, у матеріалах справи відсутнє відібране лікарем письмове підтвердження про відмову позивачки від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про її відмову скласти таке письмове підтвердження.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Відповідач також не довів, що обмежувальний захід, у виді відсторонення позивачки від роботи, який мав для останнього негативні наслідки, сприяв запобіганню зараженню вірусом інших працівників, що відповідачем застосовувалися інші альтернативні заходи обмеження контакту з працівниками, які б враховували, що позивачка не була хворою, а також неефективності інших протиепідемічних заходів, зокрема дотримання правил респіраторної гігієни, дотримання соціальної дистанції, дезінфекція тощо.

Таким чином, в даному випадку не дотримано справедливого балансу між суспільними інтересами та повагою до прав позивача, гарантованих Конституцією України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що наказ Голови Державної служби статистики України Вернера І.Є. №573-к від 08.11.2021 в частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З рішенням першої інстанції можна ознайомитись за посиланням.

Постанова КАС про відмову у знятті арешту у справі про скасування позасудової перереєстрації Кей-Коллект земельної ділянки

Справа №367/3426/19

Це наша справа, яка демонструє, що придбавати майно та земельні ділянки у колекторських компаній дуже ризиково. Практично 100% справ щодо незаконності позасудової перереєстрації права власності судами задовільняються і майно витребовується у навіть добросовісного володільця.

Суд арешт не зняв і знятий він не буде до закінчення розгляду справи щодо скасування позасудової перереєстрації права власності колекторською компанією на себе.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022