Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 24 по 30 квітня 2021 року

В цей огляд увійшла дуже цікава окрема думка професійних суддів Великої палати щодо притягнення судді до відповідальності й обґрунтування рішення ВРП. Також включено огляд судової практики ВС щодо розгляду справ у сфері захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2018 — 2020 роки, практики ВС-КГС щодо обігу цінних паперів, Рішення КСУ щодо заборони зловживання правами, Рішення ОАСК про визнання протиправними та скасування ППР на податкове благо з прощенного Укрсиббанком боргу за валютним кредитом, Постанова КАС про скасування ухвали про забезпечення позову у справі про оскарження державного акту, договорів дарування, купівлі-продажу, практика скасування виконавчих написів та оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Окрема думка суддів ВП-ВС про неприпустимість скороченого кадрового рішення ВРП про звільнення судді

Справа № 9901/230/20

Це наша справа. Професійні судді Великої палати зазначили, що грань між повноваженнями ВРП як дисциплінарного органу й органу, якому надано повноваження звільняти суддів з посади, які сконцентровані в одного й того самого державного органу, ззовні може видатися невиразною й малопомітною (розмитою). ВРП як орган, який вирішує питання звільнення судді з посади, залежна і пов`язана з веліннями свого рішення, яке ВРП прийняла в статусі дисциплінарних органів, що здійснюють дисциплінарне провадження стосовно суддів.

Однак такі специфічні відмінності та особливості для ВРП не повинні мати довільного значення, оскільки ВРП на підставі закону й відповідно до мети свого створення в реальності зобов`язана розділяти (виокремлювати) функцію звільнення судді з посади й функцію притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на накладення на нього стягнення, розуміючи, що в кожній з них перед ВРП стоять різні завдання й різні цілі, які своєю чергою зумовлюють використання відповідних методів пізнання і вирішення питань, що перед нею постають. ВРП не повинна ототожнювати ці процедури, «зневажати» й через зовнішні форми вираження не давати підстав сприймати розгляд питання про звільнення судді з посади як технічне, само собою очевидне й наперед вже вирішене; як рішення, яке не потребує викладу мотивів його прийняття.

Отже, якщо притримуватися окресленої лінії поведінки, то подання дисциплінарного органу про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, у межах процедури розгляду питання про звільнення судді з посади ВРП має сприймати лише як привід, який детермінує окремий самостійний розгляд питання про звільнення судді з посади, наслідки якого потребують з`ясування достатності аргументів для застосування такого звільнення й винесення відносно цього приводу вмотивованого рішення. Така логіка дій ВРП не повинна мати іншого значення, навіть якщо сама ВРП в рамках дисциплінарного провадження погодилася з ознаками дисциплінарного порушення в діях судді та зі запропонованим видом стягнення.

Якщо рішення ВРП не містить таких мотивів, то, на наш погляд, є підстави вважати, що відповідач діяв протиправно.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Огляд судової практики ВС щодо розгляду справ у сфері захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2018 - 2020 роки

В огляді наведено позиції Верховного Суду щодо:

✅ призначення пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

✅перерахунку пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

✅ визначення статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи;

✅ виплати компенсацій та надання пільг постраждалим від аварії на ЧАЕС.

Також огляд містить низку інших актуальних позицій, сформованих у цій сфері правовідносин.

Огляд судової практики ВС-КГС щодо вирішення спорів, пов'язаних з обігом цінних паперів та реалізацією прав, які підтверджуються цінними паперами 2018 - 2020 роки

Огляд містить висновки Верховного Суду, які сприятимуть сталості та єдності судової практики у справах з названих спорів, зокрема, щодо таких питань як:

✅ підвідомчості справ, пов'язаних з обігом цінних паперів;

✅ обрання способу захисту у спорах, пов'язаних з обігом цінних паперів;

✅ забезпечення позову у спорах, пов'язаних з обігом цінних паперів;

✅ купівлі-продажу цінних паперів, примусового викупу акцій тощо;

✅ захисту прав, що випливають з акцій;

✅ набуття права власності на акції під час приватизації;

✅обігу векселів та облігацій.

Систематизований огляд правових висновків Верховного Суду стане у нагоді суддям, адвокатам, юристам, науковцям, діяльність яких пов'язана із сферою обігу цінних паперів та реалізацією прав, які підтверджуються цінними паперами, а також учасникам таких правовідносин.

Огляд судової практики ВС-КЦС за березень 2020 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах, що виникають із житлових правовідносин, констатовано, що визначальним при вирішенні питання про те, чи є підстави для виселення осіб, які проживають у житловому приміщенні, що було передане в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, є встановлення того, за які кошти придбано іпотечне майно. Якщо іпотечне майно придбано за особисті кошти позичальника, а не за рахунок кредиту, то виселення таких громадян можливе лише з одночасним наданням іншого постійного житла;

✅ у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, КЦС ВС звернув увагу на те, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладання, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, що виникли на підставі укладеного договору;

✅ у спорах, що виникають із загальних положень про договір (правочин), наприклад, при укладенні договору, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір), зазначено, що до відносин сторін застосовуються відповідні положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору;

✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, наголошено, що саме лише бажання орендодавця самостійно обробляти належну йому земельну ділянку не є окремою підставою, визначеною законом або договором, для розірвання договору оренди землі;

✅ у спорах, що стосуються питань процесуального права, звернено увагу на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення реалізації майна, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця. Водночас у касаційному порядку підлягають оскарженню ухвала суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку та судове рішення апеляційного суду, якими вирішено питання щодо забезпечення скарги на дії державного / приватного виконавця, якщо таке клопотання розглянуто судами по суті як забезпечення позову.

Рішення КСУ 2-p(ІІ)-2021 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України

У Рішенні, зокрема, зазначається, що частину третю статті 13 Кодексу слід тлумачити та застосовувати в їх посутньому взаємозв’язку з нормами Кодексу, насамперед із тими, що містяться в його статтях 3, 12, 13. На думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій.

Конституційний Суд України вважає, що оскаржувані приписи Кодексу не допускають дискримінації учасників цивільних відносин, оскільки ці приписи може бути застосовано до будь-якого учасника цивільних відносин у разі, коли він порушує межі здійснення цивільних прав, зокрема, шляхом зловживання належними йому суб’єктивними цивільними правами.

Рішення ОАСК про визнання протиправними та скасування ППР на податкове благо з прощенного Укрсиббанком боргу за валютним кредитом

Справа № 640/8031/19

Це наша справа. Нам в черговий раз вдалось довести, що податкові повідомлення-рішення, що складаються на позичальників, яким банки нібито прощають частину заборгованості є незаконними. Фактично банки за рахунок позичальників ухиляються від сплати податків й держава з НБУ це прикриває. От і ще одна причина, у зв'язку з якою хочуть ліквідувати ОАСК - не дає грабувати позичальників.

Суд зазначив, що з наявного в матеріалах справи вказаного листа, витребуваного судом, вбачається, що він містить лише загальне посилання на підтвердження анулювання боргу, без конкретизації підстави та відповідного розрахунку суми прощеного боргу по відповідним складовим.

Так само, ні у повідомленні банку, ні у витребуваних судом у банка документах та наданих останнім поясненнях не міститься ні саме рішення про анулювання боргу позивача, ні пояснення на якій саме підставі здійснено таке анулювання.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що договір кредиту позивача не був погашений станом на 01.01.2014, операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015, отже спірні правовідносини підпадають під дію п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, а відтак визначення суми додаткового блага повинно здійснюватися з урахуванням вказаних вимог.

Крім того, відповідачем не витребувано та не досліджено відповідність вказаної суми боргу фактичним обставинам (сплати основної суми боргу та процентів за її використання).

Одночасно, незважаючи на витребування судом у банка такої інформації - розрахунку суми прощеного (анульованого) позивачу боргу у розмірі 1 295 208,51 грн., з виокремленням з цієї суми розміру основної суми боргу, пені, штрафів тощо, останнім не надано суду відповідних даних.

Таким чином, при визначенні позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу відповідач не тільки безпідставно не застосував норми п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, а і не пересвідчився у дійсності основного боргу.

З огляду на зазначене, відсутні підстави стверджувати, що позивачем внаслідок такого прощення отримано додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків.

Також суд звернув увагу, що суб`єктами ведення Книгу обліку доходів є фізичні особи-підприємці, натомість перевірка позивача проведена як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, що не враховано відповідачем та безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0031314202, у зв`язку з чим воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Постанова КАС про скасування ухвали про забезпечення позову у справі про оскарження державного акту, договорів дарування, купівлі-продажу

Справа № 369/ 15484/20

Це наша справа. Дуже часто стикаємось з ситуацією необґрунтованого забезпечення позову у спорах пов'язаних з наданням земельних ділянок чи оскарженням рішень більш ніж 10 річної давнини про надання дозволів на виготовлення технічної документації. Як і в цій справі.

Суд з посиланням на практику ЄСПЛ зазначив, що Позивачем наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог не обґрунтовано, належних та допустимих доказів ,що застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивачки та поновлення порушених прав та інтересів позивачки не надано, та враховуючи характер спірних правовідносин . які не відносяться до майнових , і не підлягають примусовому виконанню, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про забезпечення позову.

Постанова КАС про визнання виконавчого напису на користь Альфа-банку таким, що не підлягає виконанню

Справа № 752/23499/20

Це наша справа. Дуже часто банки у сподіванні про відсутність спротиву з боку позичальників використовують свідомо незаконні методи стягнення заборгованості. В першу чергу це виконавчі написи на не посвідчених нотаріально договорах, чи з пропуском строку позовної давності, чи вже після рішення суду, як в цій справі. Найбільше таких порушень ми бачимо в Укрсоцбанку, який був приєднаний до Альфа банку.

Суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів). Як це повинно бути за законом.

Крім того, пред`явивши позов про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 398/4514/15-ц. Але при розрахунку банк це не врахував.

Враховуючи вказане, оскільки у наданій нотаріусу для вчинення виконавчого напису виписці з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором № 700007927 не міститься детального розрахунку заборгованості та нарахування процентів та комісії після дострокового повернення позики, вказана виписка не є доказом безспірності заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена банком при подачі документів нотаріусу (а.с. 68).

Рішення ОАСК про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця щодо стягнення штрафу за порушення ПДР

Справа №640/16345/20

Це наша справа. Національна поліція дуже часто незаконно складає протоколи та фальсифікує правопорушення. Так і в цій справі. Сама постанова ще оскаржується.

В цій справі суд зазначив, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення стягувачем постанови УПП у м. Києві від 09.03.2020р. № 2218597 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в межах строку для пред`явлення її до виконання до суду не надано.

З огляду на той факт, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження факту відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа строк пред`явлення якого до виконання не сплив, суд приходить до висновку про те, що постанова від 07.07.2020р. про відкриття виконавчого провадження № 62472578 щодо примусового виконання постанови УПП у м. Києві від 09.03.2020р. № 2218597 прийнята відповідачем за наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання), а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування такої постанови.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Рада адвокатів України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «‎Українська незалежна фундація правників»‎
• в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram: АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2021