Головна Блог ... Аналітична стаття Дайджести Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 серпня 2022 року Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублі...

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 серпня 2022 року

Відключити рекламу
 - 70923c9dfe4d6037293bbc7e92679da7.jpg

Велика палата у чергове довела можливість обгрунтувати будь-що не звертаючи увагу у наслідки та не дуже звертаючи увагу на правову визначеність та права людини. Якщо потрібно, то можна. За висновками Великої палати, щоб бути добросовісним набувачем, потрібно мати здібності з передбачення майбутнього.

Також в огляд увійшли висновки щодо ефективного способу захисту іпотекодавця при позасудовому стягненні та іпотекотримача при ліквідації іпотекодавця, оцінки майна у виконавчому проваджені, порядку стягнення на рухоме майно, перерахунку пенсій.

Включено й огляд практики застосування належних та ефективних способів захисту корпоративних прав та забезпечення позову, практики ВС-КАС за І півріччя 2022 року, оскарженні відсторонення, відмови у позові про стягнення при банкрутстві ФОП, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про порядок проведення оцінки майна та її оскарження у виконавчому проваджені

Справа № 910/10956/15

В цьому рішенні його оформлювач продемонструвала універсальний спосіб натягування сови на глобус й не виконання прямих норм Закону, а трактування їх виходячи з власних бажань, що можуть бути підкріплені аргументами однієї зі сторін в залежності від їх вагомості.

Суд зазначив, що повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону № 1404-VIII передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

9.17. При цьому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що положення статті 57 Закону № 1404-VIII не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому, а тому відхиляє протилежні доводи Товариства, та погоджується з доводами НБУ та ВДВС про те, що Державний виконавець не допускав порушень частини першої статті 57 Закону № 1404-VIII.

9.25. Частиною третьою статті 7 Закону № 2658-III передбачено, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим, зокрема, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

9.26. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що частина третя статті 57 Закону № 1404-VIII покладає на виконавця обов`язок залучити для проведення оцінки нерухомого майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про застосування цієї норми, викладеними в постанові від 29 травня 2018 року у справі № 14/197, стосовно обов`язковості проведення оцінки нерухомого майна для визначення його вартості у виконавчому провадженні суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

9.34. Отже, за буквальним змістом цієї норми виконавець при проведені оцінки майна боржника залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про що виносить постанову. Жодної вимоги про призначення конкурсу з визначення такого суб`єкта оціночної діяльності зазначений закон не містить.

9.35. Відтак порядок призначення оцінювача - суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання передбачений частиною другої статті 10 Закону № 2658-III не стосується порядку призначення такого суб`єкта у виконавчому провадженні, оскільки проведення незалежної оцінки майна боржника передбачено не постановами Кабінету Міністрів України, а Законом № 1404-VIII. Таким чином, положення щодо конкурсних засад визначення суб`єкта оціночної діяльності для такої оцінки на здійснення оцінки у процедурі виконавчого провадження не розповсюджуються, а призначення суб`єкта оціночної діяльності відбувається на підставі постанови виконавця. Закон №2658-III розповсюджується на правовідносини у виконавчому провадженні лише у частині, що не суперечить Закону № 1404-VIII, який щодо виконавчих процедур є спеціальним законом.

А тепер універсальний інструмент для обгрунтування будь-чого:

9.36. Протилежний висновок призвів би до безпідставного затягування виконання судових рішення та інших виконавчих документів, збільшення витрат на проведення виконавчих дій та як наслідок порушення стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо швидкого виконання судових рішень, що набули чинності.

9.37. Проведення конкурсних процедур передбачає не тільки їх тривалість, а й можливість оскарження їх результатів, що з наявними у законодавстві на час підставами для оскарження дій виконавців, торгів та інше безпідставно призведе до порушень прав на справедливий суд.

9.41. За наявності заперечень щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні заінтересована особа може реалізувати свої право в порядку статті 13 Закону №2658-III шляхом подачі заяви про рецензування звіту про оцінку майна або у порядку частини п`ятої статті 57 цього закону.

Постанова ВП ВС щодо належного способу захисті іпотекотримача у разі ліквідації іпотекодавця та порядку дій при скасуванні державної реєстрації

Справа № 806/5244/15

Ця справа з дуже великою історією та одним постраждалим суддею не дивлячись на те, що рішення приймали понад 25 суддів включаючи й суддів Великої палати та дуже схоже, що історія ще не закінчилась. Коли бачиш такі справи не приємно усвідомлювати рівень юристів Укрексімбанку, чи то такий рівень, чи то таке завдання злити іпотеку, якої там практично й не залишилось, на скільки мені відомо.

Суд зазначив, що заявлена Банком вимога про визнання протиправними і скасування реєстраційних дій Департаменту щодо скасування у ЄДР записів про припинення ЗАТ «Житомирські ласощі» та про державну реєстрацію ТДВ «ЖЛ» порушує права і законні інтереси ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТОВ «Будстайл-XXI», спрямована на спростування дій державного реєстратора з виконання судового рішення, а тому таку вимогу не можна вважати добросовісним способом захисту позивачем своїх прав та інтересів. Також ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТОВ «Будстайл-XXI» не залучалися до участі у цій справі як відповідачі, в той час як відновлення ТДВ «ЖЛ» мало б наслідком припинення цих юридичних осіб як засновників.

9.31. Велика Палата Верховного Суду вважає, що така вимога є неефективним способом захисту прав особи, яка є іпотекодержателем, оскільки не дозволяє цій особі реалізувати свої права щодо предмета іпотеки. Отже, позов заявлено до неналежного відповідача - Департаменту, який не володіє предметом іпотеки.

9.33. У справі, що переглядається, задоволення вимог Банку про скасування реєстраційних дій щодо внесення до ЄДР записів про скасування державної реєстрації ТДВ «ЖЛ» і відновлення ЗАТ «Житомирські ласощі», яке було припинено внаслідок його незаконної реорганізації, не приведе до захисту майнових прав Банку як кредитора - іпотекодержателя майна юридичної особи, створеної з порушенням закону. Відтак ці вимоги не є ефективним способом захисту прав Банку врозумінні статті 13 Конвенції, вони потребуватимуть вжиття додаткових засобів захисту.

9.34. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про скасування реєстраційних дій Департаменту щодо внесення у ЄДР записів від 27 листопада 2015 року № 13051070026001658 про зміну керівника ЗАТ «Житомирські ласощі» і № 13053330025001658 - актуалізація реєстраційної дії щодо поновлення ЗАТ «Житомирські ласощі» - не є належним способом захисту майнових прав Банку. Реєстраційна дія щодо зміни керівника ЗАТ «Житомирські ласощі» не зумовила для позивача реальних правових наслідків і зміни його прав та обов`язків, а щодо дії із внесення запису про поновлення юридичної особи ЗАТ «Житомирські ласощі», то позивач належно не обґрунтував, які саме його права буде відновлено за наслідком скасування цієї реєстраційної дії.

9.35. Оскільки Банк в цілому обрав неналежний та неефективний спосіб захисту своїх майнових прав як кредитора - іпотекодержателя майна юридичної особи, державну реєстрацію якої скасовано внаслідок її створення з порушенням вимог закону, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського судів про відмову позивачу в позові із цих підстав.

9.36. У межах цього спору позивач не порушував питання щодо задоволення його вимог за рахунок іпотечного майна, тому суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували обставин переходу права власності на іпотечне майно від ТДВ «ЖЛ» до іншої юридичної особи - його правонаступника та не з`ясовували дійсного власника нерухомого майна, що перебуває в іпотеці Банку. Також суди не з`ясовували наявності заборгованості за договором, на забезпечення якого укладено договір іпотеки.

9.37. Отже, захист майнових прав Банку-іпотекодержателя має здійснюватися поза межами провадження з оскарження реєстраційних дій Департаменту щодо внесення 27 листопада 2015 року в ЄДР записів про ТДВ «ЖЛ» і ЗАТ «Житомирські ласощі» як юридичних осіб, тобто шляхом ініціювання Банком окремого позову.

9.38. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав може бути самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим доводам касаційної скарги Банку.

Постанова ВП ВС про порядок звернення стягнення на рухоме майно та стягненні у разі смерті позичальника

Справа № 645/6151/15-ц

Приємно читати рішення, що підготовлено професійним суддею з відповідним стажем без пафосу, нерелевантних посилань на практику ЄСПЛ, справедливість з добросовісністю і верховенством права, натягування сови на глобус, обґрунтування академічним словником української мови, а просто за прямим вказівками Закону.

Суддя зазначила, що з системного аналізу пункту 4 частини другої статті 25 і статті 26 Закону № 1255-IV вбачається, що суд з урахуванням специфіки застави може застосувати такий спосіб звернення стягнення як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

І таке рішення суду є підставою для реєстрації рухомого майна за заставодержателем чи особою, яка набула права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Необхідно враховувати, що суд на підставі пункту 4 частини другої статті 25 і статті 26 Закону № 1255-IV може звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі рухомого майна у власність обтяжувача, що буде належним та ефективним способом захисту прав позивача у цій справі та відповідає специфіці рухомого майна.

Разом з тим в матеріалах справи, що переглядається, відсутній витяг з Державного реєстру обтяжень на підтвердження реєстрації в цьому реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження для перевірки виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 24 Закону № 1255-IV. При цьому у витязі з Державного реєстру обтяжень станом на 15 травня 2015 року (позов подано у липні 2015 року) вказано, що звернення стягнення не зареєстровано. Відповідного витягу з актуальною інформацією про реєстрацію звернення стягнення на момент подачі позову ОСОБА_1 суду не надав.

Отже невстановлення судами факту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також факту надіслання іншим обтяжувачам повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави свідчить про недотримання позивачем процедури звернення стягнення на заставлене майно та є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене майно саме з цих підстав, оскільки у протилежному випадку можуть бути порушені права інших заставодержателів і такі порушення можуть бути невідновними.

Постанова ВП ВС про належний спосіб захисту у разі позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки при наявності арешту навіть накладеного після оформлення іпотеки

Справа № 199/8324/19

Чергове рішення підготовлене професійним суддею без натягувань сови на глобус.

Суд зазначив, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки.

Тому в позові необхідно відмовити.

Постанова ВП ВС про перерахунок пенсії з 01.01.2018 за вислугу років 93 % відповідних сум грошового забезпечення та 17 % додаткових видів грошового забезпечення до посадового окладу

Справа № 200/7786/19-а

Суд зазначив, що застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.

75. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.

78. Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від указаного вище висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виснувала, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. При цьому з урахуванням обставин справи належним та ефективним способом судового захисту прав скаржника є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Донецькій області в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років позивача, обчисленої із застосуванням 93 % відповідних сум грошового забезпечення, та зобов`язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у порядку і розмірах, визначених постановами № 704 і 103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 93 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Постанова ВП ВС про нікчемність будь-чого, що у майбутньому може порушити права та необхідності передбачення майбутнього, щоб бути добросовісним набувачем

Справа № 910/10784/16

Це довоєнне рішення, яке суддя Рогач ніяк не могла відписати, а відписала Симоненко, мабуть самий яскравий приклад наслідків судової реформи. Чергова недійсність шляхом нікчемності, яка прямо протирічить законодавству та здоровому глузду і від якої вже після початку війни, нарешті, суд відмовився, хоча судячи з цього рішення все може змінитись, потрібно лише замовлення.

Очевидно, що сам обраний спосіб захисту у цій справі не є ефективним, а потрібно було просто відновити записи, а не передавати документи, що виконати не можливо, також Велика палата вийшла сама на себе, коли масово відмовляла у вимогах про визнання незаконним рішення про встановлення нікчемності правочинів, зазначаючи що жодних наслідків вони не несуть. Але якщо потрібно, то несуть.

Висновок про нікчемність, яка Законом просто не передбачена шедевральний і заслуговує на Оскар у юриспруденції. Зводиться він до наступного - хоча такої норми й немає, але у сукупності з іншим він нікчемний.

Цікавим у рішенні є і покладання на відповідачів обов'язку передбачати майбутнє та знати про внутрішні рішення ФГВФО про які він відкрито не повідомляє для того, щоб бути добросовісним набувачем.

За логікою суддів, створення банку, який надалі збанкрутував є нікчемним. В принципі це рішення стало фундаментальним символом судової реформи.

Раджу ознайомитись всім і використовувати у практиці визнання будь-якого договору недійсним у зв'язку з нікчемністю та негативними наслідками для позивача.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Огляд правових позицій ВС-КГС щодо застосування належних та ефективних способів захисту корпоративних прав з 01.01.2021 по 01.06.2022

Огляд містить правові висновки КГС ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики під час оцінювання належності й ефективності обраного позивачем способу захисту корпоративних прав.

В огляді наведено такі способи захисту корпоративних прав:

✅ визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ / ТДВ;

✅ негаторний позов;

✅ віндикаційний позов;

✅ відшкодування шкоди;

✅ визнання недійсним рішення загальних зборів юридичної особи;

✅ виключення учасника із союзу або будь-якої юридичної особи;

✅ спонукання юридичної особи до виконання її обов’язку;

✅ зобов’язання юридичної особи вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах;

✅ оскарження рішення про створення юридичної особи;

✅ скасування державної реєстрації юридичної особи;

✅ скасування / відміна державної реєстрації припинення юридичної особи;

✅ скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності;

✅ визнання протиправною бездіяльності (дій) керівництва юридичної особи;

✅ визнання переважного права учасника на придбання частки;

✅ переведення на учасника ТОВ прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ;

✅ розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ;

✅ визнання недійсною безвідкличної вимоги про придбання акцій;

✅ зобов’язання акціонера зробити пропозицію про викуп;

✅ зобов’язання банку провести безумовну облікову операцію списання простих іменних акцій бездокументарної форми існування;

✅ визнання незаконним і скасування листа.

Огляд правових позицій ВС-КГС щодо забезпечення позову в корпоративних спорах з 01.01.2021 по 01.06.2022

Огляд містить правові висновки КГС ВС, які сприятимуть сталості та єдності судової практики у справах щодо забезпечення позову в корпоративних спорах, зокрема, шляхом:

✅ заборони вчинення реєстраційних дій;

✅ зупинення дії наказу Мін’юсту;

✅ зупинення дії рішення загальних зборів юридичної особи;

✅ заборони загальним зборам учасників (членів, акціонерів) юридичної особи ухвалювати рішення;

✅ заборони відчуження частки у статутному капіталі ТОВ;

✅ накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ;

✅ накладення арешту на нерухоме майно;

✅ накладення арешту на грошові кошти;

✅ заборони розпоряджатися правом оренди на земельні ділянки.

Огляд також містить загальні позиції щодо підстав та умов ужиття заходів забезпечення позову в корпоративних спорах.

Огляд судової практики ВС-КАС за І півріччя 2022 року

Огляд важливих правових позицій, висловлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду за І півріччя 2022 року, які для зручності користування систематизовано за характером та категорією спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС

Постанова Вінницького апеляційного суду про залишення у силі рішення Вінницького міськсуду щодо скасування наказу про відсторонення й стягнення середнього заробітку і витрат на правову допомогу

Справа № 127/2572/22

Це наша справа. Таким судом і такими суддями дійсно можна пишатись. Вони не чекають на вказівку зверху і просто вирішують справу на підставі Закону з дотриманням норм Конституції України та прав людини. Саме рішення можна розбирати на цитати. Неймовірно приємно коли просто виконується Закон, а не вигадане "верховенство права" без натягування сови на глобус, що стало практикою після судової реформи та потрапляння до вищої судової інстанції осіб без жодного практичного досвіду з дуже сумнівними знаннями й моральними орієнтирами.

Практично сьогодні Велика палата Верховного суду (без України) буде приймати рішення чи візьме вона на себе відповідальність за рішення в елементарному трудовому спорі або поверне до Верховного суду (без України) справу, щоб вони самі приймали рішення на підставі Закону. Дуже не приємно спостерігати за тим, як люди, ніби з освітою, потрапивши до Верховного суду (без України), отримавши заробітну платню та пенсії у 10 000 доларів США на місяць панічно бояться приймати рішення і живуть за принципом як би чого не вийшло, намагаючись прикрити помилки та злочини тих хто їм такі зарплати встановив і цинічно ігнорують норми Закону та права людини та права тих за чий рахунок їх утримують.

Рішення Дарницького райсуду Києва про відмову Укргазбанку у стягненні відсотків за ч.2 ст. 625 ЦК у зв'язку з банкрутством та закриттям виконавчого провадження

Справа № 753/1527/22

Це наша справа. Дивує позиція Укргазбанку. Знаючи про закриття виконавчого провадження у зв'язку з банкрутством ще у 2021 році, банк вирішив у 2022 році подати позов про стягнення відсотків за ч.2 ст. 625 ЦК. Суд правомірно відмовив у такому позові. Це чергове підтвердження того, що свої права потрібно захищати і не ховатись від суду.

Суд зазначив, що з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (18.07.2011) у позивача в силу положень статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Рішення Шевченківського райсуду Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису ПНКМНО Буждиганчук Є.Ю. про стягнення на користь ТОВ Вердикт Капітал та стягнені витрат на правову допомогу

Справа № 761/28086/21

Це наша справа. Чергова компанія, ща вірогідно за безцінь скупила борги вирішила незаконним способом їх стягнути і заробити декілька тисяч відсотків прибутку за допомогою незаконних виконавчих написів, але не вийшло, а ще прийдеться й компенсувати витрати на правову допомогу.

Суд у чергове вказав на пропущення строків, відсутність безспірності, неможливість вчинення виконавчих написів на нотаріально не посвідчених договорах, незаконності стягнення відсотків після закінчення строку кредитування. Вважаю, що такі фінансові компанії, нотаріусів та приватних виконавців потрібно позбавляти права на заняття відповідною діяльністю за умисне порушення законодавства.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022

  • 1414

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1414

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст