Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 03 по 09 січня 2026 року

Цей тиждень в судовій системі та практиці був відносно спокійний і без нових випадків кібенківщини, пільковщини та зуївщини, за винятком низки окремих думок задля виправдання перед активістами та з метою захисту своїх друзів, родичів та знайомих, які проходять оцінювання чи претендують на посади в апеляційних судах, як на мене.

До огляду включена практика ЄСПЛ та ВС- ККС щодо затримання особи, рішення щодо розгляду заяви щодо приватизації землі та цікава справа про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в частині розірвання шлюбу укладеного в Україні й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Огляд судової практики ВС- ККС щодо затримання особи

🔸 Огляд практики ЄСПЛ за жовтень 2025 року

💥 Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в частині розірвання шлюбу укладеного в Україні

💥 Рішення Полтавського ОАС про зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС- ККС щодо затримання особи

В огляді висвітлено правові позиції щодо уповноважених службових осіб на затримання особи, підстав для затримання. Звернено увагу на процесуальні дії при затриманні особи. Проаналізовано випадки затримання особи за відсутності захисника.

Крім того, відображено деякі питання стосовно часу фактичного затримання особи та складання протоколу затримання, а також випадків відсутності протоколу затримання. Акцентовано на затриманні окремої категорії осіб.

Також в огляді проаналізовано питання допустимості доказів, отриманих під час затримання особи.

Огляд практики ЄСПЛ за жовтень 2025 року

У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Коротко розповімо про деякі з них.

У справі HELME v. Estonia заявник скаржився на провокацію з боку працівника поліції під прикриттям, який, користуючись псевдонімом, видавав себе за 12-річну дівчинку в онлайн-чаті. Поліцейський діяв під прикриттям у рамках кримінального провадження, порушеного на підставі інформації про використання різними особами низки вебсайтів для відвертого спілкування з неповнолітніми. ЄСПЛ зазначив, що за обставин цієї справи національні органи влади мали вагомі підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Як вважав ЄСПЛ, сам факт проведення таких дій не свідчив про наявність наміру спровокувати заявника вчинити злочин, який він інакше не вчинив би. Крім того, заявник мав право вільно обирати, чи спілкуватися йому з 12-річною дівчинкою, чи ні. Саме він завжди починав розмовляти на теми явно сексуального характеру. Тому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник не зазнавав явного чи неявного тиску з метою спонукати його вчинити злочин, а отже порушення ст. 6 Конвенції не було.

У справі ĐORĐEVIĆ v. Serbia йдеться про те, що новобудову було споруджено настільки близько до будинку заявниці, що в її квартирі бракувало природного освітлення та вентиляції. ЄСПЛ зазначив, що близькість нового будинку до квартири заявниці мала такий негативний вплив на її повсякденне життя та самопочуття протягом більше ніж 20 років, що досягла необхідного рівня суворості для застосування ст. 8 Конвенції за обставин цієї справи. З огляду на висновки експертів про те, що квартиру заявниці фактично було перетворено на підвал, що проігнорували національні суди, а також конкретні особисті обставини заявниці ЄСПЛ дійшов висновку, що Держава-відповідач не виконала свого позитивного зобов’язання за ст. 8 Конвенції. До того ж з огляду на порушення у виданих забудовнику дозволах на будівництво нової будівлі, яке призвело до значного зниження вартості квартири заявниці, без надання їй будь-якої компенсації або іншого відшкодування, ЄСПЛ встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в частині розірвання шлюбу укладеного в Україні

Справа № 761/36568/24

Це наша справа і вона дуже специфічна з огляду на відсутність між Україною та Федеративною Республікою Німеччиною договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Суд зазначив:

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Зважаючи на те, що між Україною та Федеративною Республікою Німеччина відсутні договірні відносини про правову допомогу, суд приходить до висновку про необхідність застосування принципу взаємності.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Відповідно до п. 17 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 12 рішення про розірвання шлюбу є таким, яке не потребує виконання.

Застосування принципу взаємності заінтересованою особою не спростовано.

Таким чином, принцип взаємності означає, що рішення суду певної держави повинно визнаватись та виконуватись в Україні, якщо тільки немає доказів того, що рішення українських судів не визнаються і не можуть бути виконані на території такої держави.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для даних правовідносин слід застосовувати принцип взаємності для визнання рішення суду.

Рішення Полтавського ОАС про зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

Справа № 640/19817/21

Це наша справа. Суд зазначив:

Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.

Отже, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.

Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування, виконані усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Як встановлено судом зі змісту спірного рішення, відповідач, відхиляючи проект рішення "Про надання громадянці ОСОБА1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА1 " не навів підстав, передбачених законодавством, та мотивів для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд констатує, що у спірному рішенні не конкретизовано, у чому саме бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення ІІ сесії ІХ скликання Київської міської ради №1071/1112 від 13.05.2021 "Про відхилення проекту рішення "Про надання громадянці ОСОБА1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА1 " не відповідає критерію обґрунтованості та мотивованості, прийняте без врахування усіх істотних обставин, що мають значення для розгляду заяви позивача.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026