Обізнаний – означає озброєний, або як не потрапити до плану-графіку планових перевірок фіскального органу

На початку 2017 відбулася важлива подія: влада перейшла від популізму до справи і взяла на себе зобов’язання допустити бізнес до «святої святих» – плану-графіку проведення планових перевірок фіскальними органами.

Законом від 21.12.2016г. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу стосовно покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01 січня 2017 року запроваджено оприлюднення плану-графіку проведення документальних перевірок на Офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня, що передує року, в якому будуть проводитись такі документальні планові перевірки. Більше того – подібний план-графік обов’язково має бути опублікований на цілий рік. Таким чином, формування та оприлюднення річного плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків буде здійснено вже в поточному році на 2018 рік.

Позитив від такого кроку очевидний: зник «ефект раптовості», а головне, втратив силу улюблений важіль тиску контролюючих органів – обіцянка «ми прийдемо до вас у четвертому кварталі!»

Отже, контрольно-перевіркова діяльність фіскального органу буде прогнозована, а присутність підприємства у плані-графіку дозволить завчасно підготувати бізнес до майбутньої перевірки.

Як правило, більшість підприємств цим й обмежується, обираючи позицію моніторингу публікації плану-графіку та запровадження дій з підготовки до перевірки у разі включення підприємства до відповідного. Втім, є альтернативний варіант – можливість мінімізувати ризик «планового» стресу для бізнесу шляхом управління критеріями, згідно з якими формується відповідний план-графік.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗРОБИТИ САМЕ ЗАРАЗ?

До плану-графіку проведення документальних планових перевірок можуть бути включені будь-які платники податків, але при цьому враховується ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладений на контролюючі органи (п. 77.2 ст. 77 ПК України).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в їх діяльності, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік. Тобто, чим меншими будуть ризики платників, то рідшими будуть візити податківців.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015р. №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (далі – Порядок). Цим Порядком визначено критерії ризиків від провадження діяльності платників податків, які поділено за ступенями значущості (високий, середній, незначний). Тому, суб’єкти господарювання мають змогу самостійно оцінювати ризиковість власної діяльності та ймовірність потрапляння до об’єктів планового податкового контролю.

Більшість ризиків визначається автоматизованою ризикоорієнтовною системою на підставі даних податкової та фінансової звітності платників податків, а також даних щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, при формуванні річного плану-графіка на 2018 рік будуть враховуватися показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

Також до ризику належить інформація правоохоронних органів, наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел. При цьому, один суб’єкт господарювання може одночасно мати ризики різних ступенів.

Зокрема, для платників податків-юридичних осіб визначено 44 критерії ризику несплати податків. У тому числі 18 – високого ступеню ризику, 19 – середнього та 7 – незначного. Для банківських установ – 14, небанківських установ – 15, постійних представництв та представництв нерезидентів – 13, суб’єктів господарювання – учасників ЗЕД – 7, самозайнятих осіб – 22, платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ – 21.

Оскільки метою плану-графіка є першочергове реагування на ті підприємства, щодо яких існує саме ВЕЛИКА ВІРОГІДНІСТЬ недоплати або приховування об’єкта оподаткування – знання критеріїв ризиків, які безпосередньо можуть контролюватися підприємством, надає можливість їх мінімізації та дозволяє бізнесу не просто оцінювати ризиковість власної діяльності, а здійснювати управління відповідними вже сьогодні.

Окремо слід зазначити, що за безпідставний відбір платника до графіку перевірок на підставі встановлених ризиків у його діяльності та за порушення періодичності включення платників податків до плану-графіка, а також виконання інших вимог, передбачених законом, законодавством передбачено відповідальність територіального органу ДФС, який сформував план-графік.

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ – ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

В залежності від можливості управління ризиками критерії відбору суб’єктів господарювання умовно можна розділити на ті, що не залежать від волі платника податків й ті, що можливі до оптимізації.

Зокрема, до умовно незалежних від волі платника податків відноситься інформація із зовнішніх джерел про ухилення від оподаткування, або інформація правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС щодо взаємовідносин суб’єкта господарювання із платниками податків:

– які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з фіктивним підприємництвом;

– реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

– стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів;

– які знаходяться в розшуку;

– які визнані банкрутами;

– стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

– щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

До другої й найбільшої категорії відносяться критерії, що ґрунтуються на аналізі даних з податкової та фінансової звітності платника податків. А саме, критеріями відбору платників податків-юридичних осіб є:

ВИСОКОГО СТУПЕНЯ РИЗИКУ:

1) рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

2) рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

3) рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;

4) наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

5) наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

6) наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

7) здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів – засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

8) декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;

9) формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн;

10) виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

11) інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності;

12) декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суму податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн;

13) декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності;

14) наявність інформації щодо двох або більше показників, які свідчать про доведення платника податків до банкрутства, зокрема коефіцієнт Бівера менше (-0,15), фінансовий леверидж менше 0,8, коефіцієнт поточної ліквідності менше 1 протягом двох попередніх (звітних) років;

15) наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв’язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані;

16) здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків.

СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ РИЗИКУ:

1) здійснення експортних операцій щодо товарів, не типових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

2) декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період;

3) відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків;

4) здійснення адміністративних витрат на суму, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг;

5) нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку «101» (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або «102» (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

6) зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

7) порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

8) здійснення витрат на збут у сумі, що перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг;

9) наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

10) наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн;

11) здійснення коригування суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість з позначкою «0121» / «0122» / «0123» з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період;

12) наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів;

13) різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат;

14) невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;

15) декларування за попередні 12 місяців податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі менше 40 відсотків податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування та перевищує 10 млн грн;

16) відхилення між сумою доходу суб’єкта спеціального режиму оподаткування, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки, від надання супутніх послуг, та загальним обсягом постачання понад 30 відсотків;

17) здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків;

18) нарахування та виплата доходів за ознакою «157» (доход, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

19) наявність інформації про об’єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов’язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки.

НЕЗНАЧНОГО СТУПЕНЯ РИЗИКУ:

1) проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;

2) наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;

3) зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

4) здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;

5) декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;

6) наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;

7) суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Чітко розуміючи правила гри і маючи можливість прогнозувати її результат, бізнес із пасивного спостерігача перетворюється на активного учасника процесу. Підприємства отримують можливість передбачати, контролювати і в разі необхідності оспорювати дії фіскалів. Сьогодні розумне податкове планування і обачність у виборі контрагентів при добросовісній господарській діяльності надають можливість нехай не повністю уникнути, але, хоча б, суттєво зменшити перевірки на території Вашої компанії.

В одній з статей нашого циклу, зокрема, йшлося про те, як уникнути зайвих ризиків, правильно обираючи контрагентів.

Маючи можливість вибору, важливо вміти цим правильно скористатися, оскільки, недаремно відомим є те, що обізнаний – означає озброєний.

ОЛЕЙНИК Ірина, адвокат, керуючий партнер ТОВ «ІЮК «АСКОЛЬД»