Нові штрафи за порушення у публічних закупівлях та як учаснику, права якого порушені замовником, ініціювати накладення штрафу на замовника

21.04.2020 | Автор: Савченко Олена
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Нові штрафи за порушення у публічних закупівлях та як учаснику, права якого порушені замовником, ініціювати накладення штрафу на замовника - 0_19095100_1587458283_5e9eb0eb2ea1f.jpg

19.04.2020 набули чинності нові штрафи у сфері публічних закупівель. Так, згідно ст. 164-14 КУпАП, передбачено 6 різних видів штрафів та більше 18 видів правопорушень.

Користуйтеся консультацією: На допомогу учасникам тендерів: скарги на дискримінаційні умови ТД на прикладах з практики

Штрафи накладаються на службових (посадових), уповноважених осіб замовника. Службовими (посадовими) особами замовника точно є директор та заступник (заступники), а також можуть бути інші особи, які мають організаційно-розпорядчі та/або адміністративно-господарські функції. Уповноваженими особами замовника є всі члени тендерного комітету (у випадку його наявності до 01.01.2022) та/або Уповноважена особа (у випадку її призначення).

Детально перелік правопорушень та розміри штрафів подивимось у таблиці:

частина ст. 164-14 КУпАП

види правопорушень

розмір штрафу

ч. 1

- порушення порядку визначення предмета закупівлі;

- несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;

- тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону;

- розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом;

- неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;

- неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)";

- ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;

- порушення строків розгляду тендерної пропозиції

100 нмдг (1700 грн.)

ч.2

- дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

200 нмдг (3400 грн.)

ч. 3

- придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону;

- застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;

- невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;

- відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);

- укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;

- внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;

- внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації

1500 – 3000 нмдг

(25500 – 51000 грн.)

ч. 4

- дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення

3000 – 5000 нмдг

(51000 – 85000 грн.)

ч. 5

- невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом

2000 – 5000 нмдг

(34000 – 85000 грн.)

ч. 6

- укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом

2000 – 10 000 нмдг

(34000 – 170 000 грн.)

Найбільш цікавими для учасників (які насьогодні викликають найбільше суперечок між сторонами учасник-замовник), на мій погляд, стануть правопорушення невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення) та невиконання рішення Антимонопольного комітету України.

І якщо з останнім все більш-менш зрозуміло, то два перших викликають чимало запитань. От, наприклад, чи підлягала тендерна пропозиція учасника відхиленню відповідно до закону – учасник та замовник зазвичай мають кардинально різні точки зору. Точно встановлює (в переважній більшості випадків, не рахуючи судової інстанції) лише АМКУ. Але це якщо учасником подавалася скарга, а якщо скарга у визначений законом строк подана не була, то чи може бути накладений штраф (чи хоча б складений протокол про адмін.правопорушення) чи закінчення строку для оскарження автоматично означатиме неможливість накладення штрафу? А якщо скарга все ж подавалася і була задоволена АМКУ, то чи призведе це автоматично до накладення штрафу на замовника? А якщо скарга до АМКУ все ж подавалася і не була задоволена, але учасник продовжує вважати, що правопорушення наявне – чи будуть органи Держаудитслужби самостійно розбиратися, було порушення з боку замовника чи ні, чи висновок АМКУ «про відсутність порушення» є для них обов'язковим? Відповіді на всі ці питання – покаже практика.

Читайте статтю: Оскарження публічних закупівель з 19.04.2020: лайфхак для учасників та нові виклики для замовників

У будь-якому випадку протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, складатимуться органами Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби).

Накладати адміністративне стягнення (штраф) за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-14 КУпАП буде сама Держаудитслужба; за правопорушення, передбачені ч.ч. 2-6 ст. 164-14 КУпАП - районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.

Отже, якщо учасник тендеру вважає, що його права були порушені замовником (наприклад, через невідхилення тендерних пропозицій інших учасників, які підлягали відхиленню відповідно до закону або відхилення тендерної пропозиції учасника на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення) – він може звернутися до Держаудитслужби з повідомленням про можливе порушення законодавства замовником закупівлі.

Так, згідно із ст. 5 ЗУ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

П. 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 01.08.2013 № 631 однією з підстав для перевірки закупівлі Держаудитслужбою визначає наступну:

- виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, або перевірці відомостей, наведених у зверненні (за умови закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до органу оскарження згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель”), якщо замовник не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня його надходження.

Отже, після отримання повідомлення учасника про можливе порушення законодавства замовником тендеру, органи Держаудитслужби направлятимуть замовнику обов’язковий письмовий запит, а замовник повинен протягом 3х робочих днів надати свої пояснення та їх документальне підтвердження. У випадку якщо він цього не зробить – органи Держаудитслужби можуть завітати з перевіркою до замовника.

Обов'язковою умовою для перевірки відомостей, повідомлених учасником, постанова називає - закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до АМКУ.

Для замоників також нагадаю, що Держаудитслужба на своїму сайті зазначила: обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються, зокрема, відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди, а обставиною, що обтяжує відповідальність – продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

Автор статті: Савченко Олена

4583
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0