Нотаріус не є належним відповідачем за позовом про скасування держреєстрації права власності (ВС/КЦС у справі № 369/14294/17 07.07.2021).

Фабула судового акту: У 2020 р. ВС прийняв визначні рішення у справах про скасування рішень державних реєстраторів, щодо реєстрації права власності, що формулювання вимог для ефективного способу захисту. Щоправда і досі на практиці а ні судді, а ні самі державні реєстратори не можуть дійти єдиної думки до того, як все це застосовувати.

Трохи пізніше ВС постановив, який має мати статус у справі державний реєстратор та нотаріус, що вчинив реєстраційну дію.

Однак, у цій справі позивачем все ж таки невірно було визначено суб’єктний склад у справі, що призвело до марної трати часу на оскарження судових рішень.

Так, із позовом до нотаріуса звернувся покупець квартири, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності.

Як вбачається із позовної заяви, позивач уклав із ТОВ «Петрівський квартал» договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а також сторони підписали акт прийому-передачі форвардного контракту.

Позивач певний час вносив платежі належним чином, однак, після втрати роботи почав порушувати строки оплати.

Внаслідок того, що оплата в повному обсязі не відбулась, ТОВ «Петрівський квартал» звернулось до нотаріусу для оформлення права власності на квартиру на себе.

Позивач обґрунтовував незаконність оскаржуваного рішення тим, що державна реєстрація права власності передувала виникненню підстави для її здійснення, а нотаріус порушив вимоги ст. 10, ч.4 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Рішенням суду першої інстанції у позові відмовлено, суд мотивував своє рішення тим, що договір між сторонами розірвано, а підстав визначених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відмови у державній реєстрації прав, в не встановлено.

Суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції.

Позивач продовжив оскарження та звернувся до касаційного суду.

ВС погодився із результатом розгляду спору судами, однак, зазначив про невірність мотивів оскаржуваних рішень.

Так, позивач заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності до приватного нотаріуса. При цьому, суди вважали останнього належним відповідачем.

Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з ТОВ «Петрівський квартал» щодо права власності на квартиру та правомірності дій ТОВ «Петрівський квартал» щодо реєстрації за ним такого права. Проте, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, позовних вимог до ТОВ «Петрівський квартал» позивач не пред`явив.

Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Аналізуйте судовий акт: Скасування державної реєстрації права власності не позбавляє особу права витребувати спірну квартиру, або пред'явити позов про визнання права власності на неї (ВС КЦС справа № 367/4613/18-ц від 24.02.2021 р.)

Підстави для визнання договору недійсним повинні існувати на момент укладення, а не за результатом його виконання (ВС/КГС у справі № 201/8412/18 від 10.03.2021).

Скасування декларації про готовність об’єкта будівництва НЕ скасовує держреєстрацію права власності на нерухомість (ВС/КГС № 916/1986/18 від 12.06.2019)

МАФ або нерухомість? В яких випадках ОМС мє право демонтувати об’єкт?( ВС/КАС у справі №161/13645/16-а від 03.12.2020)

Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 369/14294/17

провадження № 61-1759св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фоліс Ірина Аркадіївна,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фоліс І. А., за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» (далі - ТОВ «Петрівський квартал»), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Позов мотивований тим, що між ним та ТОВ «Петрівський квартал» 31 липня 2013 року укладено договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується передати йому у власність квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язується оплатити ціну таких прав на квартиру.

Також, 31 липня 2013 року між сторонами підписаний акт № 61/9 прийому-передачі форвардного контракту 1023-А, відповідно до якого однією стороною передано, а іншою - прийнято квартиру АДРЕСА_2 .

Позивач на виконання умов договору, здійснив платежі на загальну суму 562 036,20 грн.

З квітня 2014 року до березня 2017 року позивач здійснював посильні платежі для виконання умов договору, оскільки втратив роботу та не в змозі був оплачувати платежі за встановленим договором графіком.

У зв`язку з неможливістю сплати внесків у повному розмірі, він намагався врегулювати питання відстрочення чи розстрочення виплати заборгованості, проте відповідач не погодився на запропоновані ним умови та звернувся до реєстратора для оформлення права власності на квартиру на себе.

Зазначає, що ТОВ «Петрівський квартал» не відчужило квартиру третім особам, коли позивач не зміг виконувати свої зобов`язання за договором, не повернуло позивачу суму сплачених ним коштів, крім того, державна реєстрація права власності передувала виникненню підстави для державної реєстрації.

За таких обставин позивач вважає, що державна реєстрація права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Петрівський квартал», яка проведена приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фоліс І. А., здійснена з порушенням вимог чинного законодавства й підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фоліс І. А. від 26 квітня 2017 року № 34937345.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не оспорює правомірність дій ТОВ «Петрівський квартал» щодо реєстрації квартири та правомірність розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 .

Звертаючись до державного реєстратора щодо реєстрації права власності на спірну квартиру, ТОВ «Петрівський квартал» надало документи, необхідні для державної реєстрації прав власності, що визначені Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи розірвання договору № 61/9 та припинення зобов`язань сторін, підстав визначених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відмови у державній реєстрації прав, в судовому засіданні не встановлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого при вирішенні справи не врахували, що оскаржене рішення приватного нотаріуса підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням частини третьої статті 10, частини четвертої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127; пункту 3 Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що 31 липня 2013 року між ТОВ «Петрівський квартал» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру в АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких прав у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від ТОВ «Петрівський квартал» покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири, який є невід`ємною частиною цього договору та зразок якого сторони погодили в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 4.4. договору у разі несплати ціни майнових прав на квартиру покупцем - щонайменше 2 (два) місяці поспіль, продавець має право відмовитися від цього договору, попередньо повідомивши покупця за 10 (десять) календарних днів до дати такого розірвання договору шляхом односторонньої відмови продавця. Таким чином, починаючи з 11 календарного дня з дати відправлення такого повідомлення продавець має право на відчуження квартири третім особам.

Згідно з пунктом 4.6. договору сторони розуміють і погоджуються, що у випадку відмови сторони від цього договору він вважається розірваним, починаючи з 11 (одинадцятого) дня отримання письмового повідомлення про дострокове припинення цього договору від сторони, яка бажає припинити дію договору.

Між сторонами до договору підписано додаткову угоду № 1 від 31 липня 2013 року та додаткову угоду № 2 від 31 жовтня 2013 року, за умовами яких змінена ціна майнових прав на квартиру - встановлена в сумі 444 943,52 грн., що еквівалентно 54 796,00 дол. США, а також змінений графік і суми платежів.

Позивач не в повному обсязі виконав умови договору щодо сплати ціни майнових прав, в порядку і відповідно до умов розрахунків за договором.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 10 грудня 2014 року за № КС14314344004 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації будівництва 62-квартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_4 .

ТОВ «Петрівський квартал» 03 квітня 2017 року на адресу позивача направив повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку за вих. № 47.

На зазначене повідомлення ТОВ «Петрівський квартал» позивач 11 квітня 2017 року направив відповідь, у якій вказано що повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку від 03 квітня 2017 року вих. № 47 ним отримано 08 квітня 2017 року.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, вбачається що 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фоліс І. А. здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Петрівський квартал» на квартиру АДРЕСА_3 .

Підставою виникнення права власності є технічний паспорт. Серія та номер: 01014 , виданий 31 жовтня 2014 року, видавник: СГ ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД». Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34937345 від 26 квітня 2017 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Позивач заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності до приватного нотаріуса. Суди вважали останнього належним відповідачем.

Проте колегія суддів з цим висновком судів не погоджується.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).

Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з ТОВ «Петрівський квартал»щодо права власності на квартиру та правомірності дій ТОВ «Петрівський квартал» щодо реєстрації за ним такого права. Проте, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, позовних вимог до ТОВ «Петрівський квартал» позивач не пред`явив.

Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 судам слід було відмовити у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку про відмову у позові, але помилились щодо мотивів такої відмови.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 412 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400 406 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук