Необхідно розрізняти поняття "додаткова угода до договору" та "додаток до договору", останній не є окремим правочином і визнання його нікчемним суперечить закону (ВС/КГС у справі №917/265/18 від 31.05.2021).

Фабула судового акту: Типова ситуація, коли банк продає «кредитний портфель», шляхом відступлення права вимоги до своїх боржників. Якщо Ви бачили такі угоди, то сам договір не містить конкретики. Вся інформація про боржників зазначена в додатку до договору, такий собі перелік їх найменувань, реквізитів правочинів та сум заборгованості. У цій справі форма додатку відіграла найголовнішу роль в оцінці доказів переходу права вимоги.

Банк звернувся із позовом до боржника - юридичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором із усіма відсотками, штрафними, інфляціями - нарахували все, що могли.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

На стадії примусового виконання рішення, із заявою про заміну сторони кредитора звернулось ТОВ, що викупило борг.

Суд задовольнив заяву частково: визнав підтвердженим перехід права вимоги за основними сумами заборгованості, однак вважав, що право вимоги суми судового збору новий кредитор не набув.

Постановою апеляційної інстанції у задоволенні заяви про заміну сторони взагалі відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що додаток до договору про відступлення права вимоги, що в переліку містить найменування боржника не посвідчений нотаріально (як сам договір), на сторінці немає підписів сторін, при цьому, додаток не прошитий. Оскільки сторонами не дотримано вимог ст. 654 ЦК України (щодо форми правочину), суд дійшов висновку про те, що такий додаток є нікчемним, а отже матеріали справи не містять доказів набуття новим кредитором відповідних прав.

В касаційній скарзі новий кредитор наголошував на незаконності висновків суду, оскільки апеляційний суд оцінив додаток як окремий правочин, натомість законодавець не вимагає для його оформлення жодних вимог.

ВС зазначив, що розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни на підставі ст. 512, 513 ЦК України.

Однак, необхідно розрізняти поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору".

Так, ВС зазначає, що додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

Натомість, додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги ст. 654 ЦК України, а також положення про нікчемність.

З урахуванням зазначеного, ВС дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції невірно встановив правову природу додатку і помилково застосував ст. 654 ЦК України.

ВС також зазначив, що суд повинен був витребувати оригінал договору з додатком і дослідити на предмет оформлення вказаного додатку у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання без порушення цілісності, із зазначенням кількості прошитих аркушів з проставленням підпису та печатки нотаріуса на звороті.

З цих підстав ВС скасував рішення та направив справу на новий розгляд.

Аналізуйте судовий акт: Підставою для заміни сторони виконавчого провадження є правонаступництво саме у матеріальних правовідносинах на стадії виконання рішення (ВС/КЦС справа № 641/6120/14-ц від 31.03.2021 р.)

Фраудаторний договір, або такий, що шкодить інтересам кредитора може бути визнаний недійсним (ВС/КЦС у справі № 757/33392/16 від 24 лютого 2021).

Большая палата: Разграничение договора факторинга от договора уступки. Недействительность договора уступки права требования (ВС, справа № 909/968/16, від 11 вересня 2018 р.)

Хоч отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обовязком, відсутність такого свідоцтва не є підставою для відмови у стягненні з нього боргу (ВС/КЦС, № 192/2761/14, від 23.05.18)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/265/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021

(головуючий - Слободін М.М., судді Шутенко І.А., Россолов В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну правонаступником стягувача у виконавчому провадженні

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до Приватного підприємтсва "КремАвто-Плюс"

про стягнення 4 382 693,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Приватного підприємства "КремАвто-Плюс" 4382693,21 грн, в тому числі 1597500,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 2669711,05 грн заборгованості за простроченими відсотками, 38132,08 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 5688,88 грн 3% річних від суми прострочених відсотків, 71661,20 грн штрафу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.07.2018 позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного підприємства "КремАвто-Плюс" задоволено повністю, з ПП "КремАвто-Плюс" на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнуто 1597500,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 2669711,05 грн заборгованості за простроченими відсотками, 38132,08 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 5688,88 грн 3% річних від суми прострочених відсотків, 71661,20 грн штрафу, 65740,40 грн судового збору.

3. 14.08.2018 на виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/265/18 було видано відповідний наказ, який дійсний для пред`явлення до виконання до 08.08.2021.

4. 01.10.2020 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява вх. № 10909 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") про заміну правонаступником стягувача у справі № 917/265/18.

5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.12.2020 про виправлення описки) заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі № 917/265/18 задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому провадженні по примусовому виконанню наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/265/18 щодо стягнення 1597500,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 2669711,05 грн заборгованості за простроченими відсотками, 38132,08 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 5688,88 грн 3% річних від суми прострочених відсотків, 71661,20 грн штрафу, з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, оф. 111, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41264766). В іншій частині заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі № 917/265/18 відмовлено.

6. Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що заявником належними та достатніми доказами підтверджено те, що права кредитора по кредитному договору № 14/К-08 від 27.03.2008, укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" (правонаступник за кредитними зобов`язаннями - ПАТ "Дельта Банк") та ПП "КремАвто-Плюс", перейшли до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" згідно з договором №2302/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.08.2020.

7. Щодо стягнення з відповідача 65740,40 грн судового збору, місцевий суд вказав, що заявник не надав доказів переходу до нього права вимоги щодо стягнення судових витрат у справі від ПАТ "Дельта Банк", а тому відмовив цій частині заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі № 917/265/18.

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі № 917/265/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі № 917/265/18.

9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що: з тексту нотаріально посвідченого договору № 2302/К/1 від 31.08.2020, на підставі якого, за твердженням заявника, у нього виникли права, не вбачається, що такі права виникли щодо ПП «КремАвто-Плюс», а витяг з додатку № 1 до цього договору, де міститься посилання на ПП "КремАвто-Плюс", викладений на кількох сторінках, які не прошиті та не пронумеровані; на сторінці, де міститься посилання на ПП "КремАвто-Плюс", відсутні підписи, цей документ не посвідчений нотаріально, що є обов`язковим, якщо цей документ визначає предмет договору, який сторони домовились посвідчити нотаріально; в ньому також не визначено обсягу, в якому до набувача перейшли права щодо ПП "КремАвто-Плюс".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

10. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу щодо розгляду заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони правонаступником до апеляційного суду на новий розгляд.

11. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що: суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи та виніс оскаржувану постанову без урахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.01.2019 у справі № 464/8424/15-ц, а також у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011; апеляційний суд зробив помилковий висновок про недотримання форми додатку № 1 до договору № 2302/К/1 про відступлення права вимоги від 31.08.2020 у зв`язку з невідповідністю формі основного правочину, оскільки текст договору № 2302/К/1 про відступлення права вимоги від 31.08.2020 викладено на спеціальних бланках нотаріальних документів, що відповідає вимогам нормативно-правових актів, в той час як оформлення додатків на спеціальних бланках законом не передбачено.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

13. 31.08.2020 між ПАТ «Дельта Банк» (банк за договором) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (новий кредитор за договором) укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.B., договір № 2302/К/1 про відступлення прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №1049, відповідно до п. 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), згідно реєстру у додатку №1 до цього договору та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а також іншими договорами, які в тому числі, але не обмежуючись, наведені у додатку № 1 до цього договору, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами (договорами про надання кредитної лінії, договорами про надання кредиту (овердрафту) надалі за текстом - «Основні договори», надалі разом за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

14. Згідно з п. 2 договору за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 2 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржниками, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, право одержати, переважно перед іншими кредиторами боржників, зазначених у додатку №1 до цього договору, у порядку, визначеному основними договорами, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов основних договорів, за рахунок будь-якого майна боржників, які є позичальниками або поручителями за основними договорами, або за рахунок заставного (іпотечного) майна боржників, які є майновими поручителями за основними договорами, тощо. Розмір заборгованості за правами вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 2 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

15. Крім того, права вимоги за основними договорами переходять до нового кредитора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за цими основними договорами. Якщо таке стягнення відбувалося, але виконавче провадження не закінчено, новий кредитор має право на переведення всіх прав стягувача у виконавчому провадженні, які є у банка на момент переходу за цим договором прав вимоги до нового кредитора.

16. Сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) таких прав вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

17. Відповідно до п. 1.3 договору майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

18. Згідно з пп. 98 додатку № 1 до договору до переліку договорів, за якими відбулося відступлення прав вимоги, включено кредитний договір № 14/К-08 від 27.03.2008, боржником за яким є ПП "КремАвто-Плюс".

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

21. Згідно зі ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

22. У ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

23. Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 № 905/1976/16).

24. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

25. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

27. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28. Розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни.

29. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011, враховуючи наступне.

30. Так, скаржник наголошує на тому, що у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011 зазначено, що на стадії розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не передбачено право суду надавати оцінку оспорюваним правочинам.

31. Разом з тим, скаржник лише частково читає зміст вказаної постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011, залишаючи поза увагою висновки про те, що розглядаючи зазначену заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни; при цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

32. Розглядаючи дану справу, апеляційний суд здійснював оцінку правочину саме на предмет нікчемності, а не на предмет наявності ознак оспорюваного правочину, а тому посилання скаржника на вказану постанову Верховного Суду відхиляється судом касаційної інстанції.

33. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що у договорі №2302/К/1 від 31.08.2020, яким заявник обґрунтовує наявність у нього майнових прав щодо ПП "КремАвто-Плюс", відсутній перелік майнових прав, які були передані ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», а міститься відсилка до додатку № 1 до цього договору.

34. При цьому, апеляційним судом зауважено, що нотаріально посвідченим є лише текст договору, але не його додаток.

35. Пославшись на те, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, та зазначивши, що додаток № 1 до договору укладено у простій письмовій формі, апеляційний суд дійшов висновку про те, що такий додаток є нікчемним, а отже матеріали справи не містять доказів набуття новим кредитором відповідних прав.

36. Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками апеляційного суду, враховуючи наступне.

37. Необхідно розрізняти поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору".

38. Так, додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов.

39. Водночас додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимоги ст. 654 ЦК України, а також положення про нікчемність.

40. Разом з тим, суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 654 ЦК України, не з`ясувавши правової природи підписаного між сторонами додатку.

41. Як було зазначено у пп. 98 додатку № 1 до договору до переліку договорів, за якими відбулося відступлення прав вимоги, включено кредитний договір № 14/К-08 від 27.03.2008, боржником за яким є ПП "КремАвто-Плюс".

42. Вказаний додаток є невід`ємною частиною договору. До нього здійснено безпосередню відсилку у договорі № 2302/К/1 про відступлення прав вимоги 31.08.2020.

43. Частиною 3 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" та главою 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), передбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

44. Відповідно до п. 7 глави 8 Порядку у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

45. За змістом глави 6 Порядку нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

46. При цьому вимог про викладення додатків до договору на спеціальних бланках законодавством не передбачено (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 464/8424/15-ц).

47. Однак суд апеляційної інстанції наведеного у постанові Верховного Суду не врахував.

48. Апеляційним судом встановлено, що безпосередньо договір № 2302/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.08.2020 посвідчено нотаріально.

49. Водночас відхилення судом апеляційної інстанції додатку № 1 до договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги 31.08.2020 лише, посилаючись на те, що його було укладено у простій письмовій формі, без з`ясування правової природи відповідного додатку та надання оцінки його оригіналу, є передчасним.

50. Так, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку додатку № 1 до договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги 31.08.2020, зокрема, не витребувано оригінал такого додатку, не здійснено його огляд у судовому засіданні, зокрема, на предмет оформлення вказаного додатку у спосіб, що унеможливлює його роз`єднання без порушення цілісності, із зазначенням кількості прошитих аркушів з проставленням підпису та печатки нотаріуса на звороті.

51. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц наголосила, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.

52. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

53. Враховуючи зазначене, висновки апеляційного суду щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі № 917/265/18 є передчасними, а тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

55. Відповідно до ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

56. Згідно з ч. 4 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

57. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" підлягає задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат

58. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №917/265/18 скасувати.

3. Справу №917/265/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

Н. М. Губенко