Неналежне інформування учасника справи про час і місце розгляду справи в апеляційному суді та, як наслідок – скасоване ВС рішення (КАС/ВС у справі № 826/20408/14 від 01 квітня 2021 року)

Фабула судового акту: В сучасних реаліях трапляється, що судові повідомлення надходять учасникам справи неналежним чином. Часто причиною є брак коштів у судів на відповідні листи. У цій справі ВС роз’яснив, яким є належним чином повідомлення учасника справи про судовий розгляд.

До суду звернулася податкова інспекція у справі про стягнення коштів за податковим боргом.

Під час розгляду справи судом касаційної інстанції, серед іншого, розглядалося питання належності повідомлення скаржника про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Так, скаржником було зазначено, що попри оголошений у країні карантин у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржену постанову без повідомлення його про дату судового слухання. Всупереч зміні адреси місцезнаходження скаржника уся поштова кореспонденція надсилалась судом апеляційної інстанції за його попередньою адресою.

Щоразу при відправленні поштових відправлень вони поверталися до суду неврученими адресату.

Так, на поштових повідомленнях були проставлені відмітки:

- «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення»;

- на поштових повідомленнях (конвертах), в яких містилась інші повістки, пошкоджені довідки про причини повернення поштових відправлень (відірвані частини довідок, на яких повинна бути проставлена така відмітка).

Позиція ВС: Якщо на поштовому відправленні зазначена причина його повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» - така відмітка свідчить про неналежне інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням цього ВС визнав, що скаржника дійсно не було належним чином повідомлено про засідання у суді апеляційної інстанції, адже в даному випадку судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Аналізуйте судовий акт: Незначні помилки в документах не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, підприємство повинно мати належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт її реального вчинення (справі № 820/1124/17 )

Платник єдиного внеску має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах тримісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України (ВС/КАС у справі № 580/3469/19 від 25.02.2021)

Лист довільної форми до податкової з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю (ВС/КАС у справі № 520/1186/19 від 24.02.2020)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/20408/14

адміністративне провадження № К/9901/16143/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючої судді - Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

за участі:

секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,

представника Позивача: Пушкарьової Т.М.,

представника Відповідача: Твердохліб І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.)

у справі за поданням Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ДФС у м. Києві)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон»

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст подання

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі також - контролюючий орган; правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві) звернулась до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» (надалі також - скаржник, ТОВ «Вастон») у розмірі 15963248,84 грн.

В обґрунтування подання контролюючий орган зазначив про виникнення податкової заборгованості за ТОВ «Вастон» у сумі 15963248,84 грн по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, що підлягає стягненню у судовому порядку.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано оскарженням в адміністративному порядку вимоги податкового органу та продовження рішенням ГУ ДФС у м. Києві строку розгляду первинної скарги ТОВ «Вастон». Вказане було підставою для висновку, що податковий борг платника не є узгодженим та слугувало підставою для відмови у задоволенні подання про стягнення податкового боргу платника.

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року, апеляційне провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №802/814/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023423/07/0, №00023523/07/0 від 01 липня 2009 року; №0002352307/1, №000234307/1 від 08 вересня 2009 року №0002352307/2, №0002342307/2 від 09 липня 2009 року, №0002352307/3 та №0002342307/3 від 20 січня 2010 року.

Ухвалою від 23 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 28 січня 2020 року поновлено апеляційне провадження у цій справі.

Постановою Шостого апеляційного административного суду від 3 червня 2020 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року та прийнято нову постанову, якою подання Головного управління ДПС у м. Києві задоволено та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Державного бюджету України податковий борг шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків: з податку на додану вартість у розмірі 5961246,22 грн та з податку на прибуток з приватних підприємств у розмірі 10002002,62 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки про неузгодженість податкового боргу ТОВ «Вастон», адже податкові повідомлення-рішення, які покладені в основу для стягнення податкового боргу, вже були предметом судового оскарження, а також те, що ТОВ «Вастон» вже після судового оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу було подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві, чим порушено норми статті 56 Податкового кодекс України, з огляду на що подання податкового органу станом на момент звернення до суду було обґрунтованим та таким, що підлягало задоволенню.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції,ТОВ «Вастон» звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю залишивши в силі рішення суду першої інстанції, а також закрити провадження у даній справі у порядку пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Головне управління ДПС у м. Києві правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось, проте в судовому засіданні його представник заперечував проти доводів касаційної скарги, наполягав на законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, заборгованість ТОВ «Вастон» з податку на додану вартість в сумі 5961246,22 грн виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0002352307/3 від 20 січня 2010 року, а також підтверджується податковими деклараціями №9059997746 від 17 жовтня 2014 року, №9067505777 від 19 листопада 2014 року; з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10002002,62 грн заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0002342307/3 від 20 січня 2010 року.

При цьому, виникненню цього судового спору передували такі обставини.

21 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто-Комерц» (в подальшому ТОВ «Вастон») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2, від 20 січня 2010 року №0002342307/3 та №0002352307/3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року позовну заяву ТОВ «Нафто-Комерц» в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3 залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 травня 2013 року у справі №2а-592/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ТОВ «Вастон» оскаржило до Вінницького окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби №0002352307/3, №0002342307/3 від 1 липня 2009 року, №0002352307/1, №0002342307/1 від 8 вересня 2008 року, №0002352307/2, №0002342307/2 від 9 листопада 2009 року, №0002352307/3 та №0002342307/3 від 20 січня 2010 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року відкрито провадження у справі №802/814/14-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року задоволено клопотання ТОВ «Вастон» про передачу цієї справи на розгляд іншого адміністративного суду та передано справу до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року, закрито провадження в частині позовних вимог, а саме: щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023423/07/0 від 1 липня 2009 року, №00023523/07/0 від 1 липня 2009 року, №0002352307/1 від 8 вересня 2009 року, №0002342307/1 від 8 вересня 2009 року, №0002352307/2 від 9 листопада 2009 року, №0002342307/2 від 9 листопада 2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2015 року дану адміністративну справу передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року цю адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року передано дану адміністративну справу за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року дану адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року дану справу передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі №802/814/14-а - без змін.

23 жовтня 2014 року податковим органом було вручено ТОВ «Вастон» податкову вимогу від 21 жовтня 2014 року №7756-25 на суму 15961984,09 грн.

У зв`язку з тим, що податковий борг ТОВ «Вастон» сплачено не було та за сплином понад 60 днів з дати направлення податкової вимоги, контролюючий орган звернувся до суду з поданням про стягнення вказаної вище суми податкового боргу.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи ТОВ «Вастон» (особи, яка подала касаційну скаргу)

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що ТОВ «Вастон» не повідомлено належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що є самостійною підставою для скасування спірного рішення суду апеляційної інстанції.

Наполягає на неотриманні ухвали апеляційного суду про поновлення провадження у справі та призначення судового розгляду на 26 лютого 2020 року, як і щодо перенесення судових засідань на інші дати.

Наголошує, що попри оголошений у країні карантин згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, 3 червня 2020 року судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржену постанову без повідомлення скаржника про дату судового слухання. Всупереч зміні адреси місцезнаходження скаржника уся поштова кореспонденція надсилалась судом апеляційної інстанції за попередньою адресою ТОВ «Вастон».

Також зазначає про обізнаність податкового органу на час звернення з клопотанням про поновлення провадження у справі про зміну податкової адреси платника та не повідомлення про це суду. Акцентує, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року по справі №802/814/14-а, з посиланням на яку судом поновлено провадження у даній справі, вказана актуальна (нова) адреса скаржника, що не взято до уваги судом апеляційної інстанції та не перевірено дійсність адреси ТОВ «Вастон» при здійсненні судового виклику, чим обмежено право на участь скаржника у судовому розгляді.

Стверджуючи, що підставою для скасування судового рішення є незалучення до участі у справі особи, прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, наполягає, що спірне рішення винесено без залучення ГУ ДПС у Закарпатській області, у якому на даний час перебуває ТОВ «Вастон».

Також зазначає про позбавлення права на апеляційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції щодо процесуальної заміни Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ДФС у м. Києві правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві без постановлення окремої ухвали про заміну сторони.

Крім того, вказує про неврахування судом апеляційної інстанції подання ТОВ «Вастон» касаційної скарги по справі №802/814/14-а, що доводить, як вважає скаржник, передчасність спірної постанови суду апеляційної інстанції та утворює підставу для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Окрім викладеного, скаржник наводить обставини у справі №2а-592/10/2670, які не були враховані при ухваленні судових рішень як по справі №802/814/14-а, так і у даній справі, що свідчить про безпідставність посилань суду апеляційної інстанції до положень статті 78 КАС України, та дає підстави для висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції

Верховний Суд, заслухавши представників ТОВ «Вастон», Головного управління ДПС у м. Києві, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Так, законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації.

Завданням адміністративного судочинства, у силу частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Так, стаття 307 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок призначення справи до розгляду судом апеляційної інстанції.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи апеляційним судом є належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням.

Так, порядок здійснення судових викликів і повідомлень визначений статтею 124 КАС України.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Надаючи оцінку доводам ТОВ «Вастон» в контексті недотримання судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду, Суд звертає увагу на таке.

Так, ухвалою від 24 березня 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд постановив зупинити провадження у цій справі.

31 березня 2015 року ТОВ «Вастон» було подано до Київського апеляційного адміністративного суду клопотання від 30 березня 2020 року за вих. №106 про видачу представнику копії цієї ухвали. У вказаному клопотанні, підписаному Генеральним директором ТОВ «Вастон» Присяжнюк В.М. , зазначено також і адресу ТОВ «Вастон»: 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 59-а, кв. 49, адреса електронної пошти - відсутня.

Листом від 20 квітня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом направлено копію судового рішення від 24 березня 2015 року за вказаною адресою заявника.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року дану справу прийнято до провадження цього суду у зв`язку з ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».

23 грудня 2019 року на адресу ТОВ «Вастон» Шостим апеляційним адміністративним судом скеровано листа щодо повідомлення чи відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року поновлено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року та призначено розгляд апеляційної скарги на 26 лютого 2020 року, який було відкладено до 25 березня 2020 року.

Так, як підтверджується матеріалами справи, відповідний запит суду ТОВ «Вастон» від 23 грудня 2019 року надісланий за адресою 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 59-а та повернутий до суду із відмітками на поштовому конверті про причини невручення - «за місцем обслуговування», також «неповна адреса» (том 1, а.с. 133, в т.ч на звороті аркуша).

Дані про повторне направлення цього документа в матеріалах справи відсутні.

Такі процесуальні документи, зокрема, як ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про прийняття справи до провадження, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року про поновлення апеляційного провадження у справі, повістка-повідомлення від 13 лютого 2020 року, повістка-повідомлення від 27 лютого 2020 року, повістка-повідомлення від 21 травня 2020 року надсилалися судом апеляційної інстанції за адресою, вказаною ТОВ «Вастон», зокрема, у клопотанні від 30 березня 2015 року за вих. №106 про видачу копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року про зупинення провадження у даній справі - 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 59-а, кв. 49 .

Однак щоразу поштові відправлення поверталися до суду неврученими адресату.

Згідно з частиною першою статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що часом вручення повістки вважається:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, наведена норма дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Саме такий підхід підтверджується чіткою та послідовною судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, постановами Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.

Втім, зміст наявних у справі документів (зокрема том 1, а.с.147, 154, 183) не дає можливості дійти висновку, що на поштових повідомленнях були проставлені відмітки, наявність яких передбачена, як обов`язкова підстава визнання повістки такою, що вручена:

- так, на поштових повідомленнях (конвертах), в яких містилась повістки від 13 лютого 2020 року та від 21 травня 2020 року, пошкодженні довідки про причини повернення поштових відправлень (відірвані частини довідок, на яких повинна бути проставлена така відмітка);

- на поштовому конверті, яким скеровувалась повістка від 27 лютого 2020 року, на довідці зазначено таку причину як «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Суд звертає увагу, що у пункті 4.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 зазначено, що приписи процесуального законодавства не дозволяють дійти висновку, що повернення поштового відправлення з вказівкою причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у суду апеляційної інстанції не було підстав вважати, що відповідні повістки були вручені ТОВ «Вастон».

Суд також вважає за необхідне зазначити й те, що неодноразове повернення процесуальних документів без вручення адресату давали обґрунтовані підстави для сумніву щодо актуальної адреси сторони (ТОВ «Вастон»), до того ж ці дані узяті судом з листа 2015 року.

При цьому, як підтверджується оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції, при ухваленні оскарженого ТОВ «Вастон» судового рішення, суд досліджував ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі №802/814/14-а, якою передано адміністративну до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду у зв`язку із зміною місцезнаходження ТОВ "Вастон" на 88005, Закарпатська область, місто Ужгород, проспект Свободи, будинок 52.

Крім того, ухвалюючи оскаржувану постанову, у резолютивній частині судового рішення суд теж зазначив адресу ТОВ «Вастон» - 88005, Закарпатська обл., місто Ужгород, проспект Свободи, будинок 52.

Тобто фактично суд володів інформацією щодо адреси Позвача, втім скерування повісток за такою поштовою адресою не забезпечував.

Більш того, Суд звертає увагу на те, що зміст матеріалів у цій справі не дає підстав вважати, що у суду апеляційної інстанції на час ухвалення оскарженої постанови від 3 червня 2020 року були відомості щодо повідомлення ТОВ «Вастон», до якого звернені вимоги податкового органу у цій справі, про судовий розгляд апеляційної скарги.

Як підтверджується послідовністю документів, що містяться у матеріалах справи, відповідний поштовий конверт із повісткою від 21 травня 2020 року про розгляд справи 3 червня 2020 року, що скеровувався ТОВ «Вастон», повернувся до суду апеляційної інстанцій вже після ухвалення оскаржуваної постанови.

Інші докази, які б давали підстави вважати, що суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, перевірив факт повідомлення ТОВ «Вастон» про дату, час та місце судового розгляду, в матеріалах справи відсутні.

А відтак, з метою справедливого судового розгляду та забезпечення права ТОВ «Вастон» на участь у публічному розгляді його справи, а також зважаючи на впроваджений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , карантин, суд апеляційної інстанції не був позбавлений права відкласти судовий розгляд та надіслати відповідні повістки за адресою місцезнаходження ТОВ «Вастон».

Суд вважає, що за обставин, встановлених у цій справі, процесуальні дії суду апеляційної інстанції при розгляді відповідного подання, скерованого до ТОВ «Вастон», є надто формальними, та такими, що вчинені непропорційно та фактично позбавили права особи на участь у розгляді її справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку, а право особи знати про судове рішення у справі, в якій вона є стороною або третьою особою, гарантується статтею 11 КАС України.

При цьому, Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції з метою забезпечення права особи щодо участі у судовому розгляді мав перевірити дотримання порядку надіслання судової повістки та з`ясувати можливість бути обізнаним ТОВ «Вастон» щодо розгляду апеляційної скарги у межах судового провадження, учасником якого є останній.

З огляду на встановлені обставини, допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення вимог КАС України, дотримання яких є передумовою для вирішення спору по суті, Верховний Суд доходить висновку про передчасність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без усунення вищезазначених порушень норм процесуального права.

4.2. Висновки по суті вимог касаційної скарги

У ситуації, що склалася, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а залишення його в силі створить передумови для констатації з боку Європейського суду з прав людини порушення Україною міжнародних зобов`язань у частині виконання пункту 1 статті 6 Конвенції.

Що ж стосується вимог касаційної скарги про залишення в силі рішення суду першої інстанції, то ці вимоги не можуть бути задоволені, адже у силу статті 352 КАС України передумовою для такої процесуальної дії є констатація відповідності рішення суду першої інстанції вимогам закону та його безпідставного скасування за результатом апеляційного перегляду, тоді як у випадку, що розглядається, підставою для скасування рішення апеляційного суду є порушення норм процесуального права при ухваленні рішення суду апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, предмет касаційного оскарження та положення статті 353 КАС України касаційну скаргу слід задовольнити частково та скасувати оскаржуване судове рішення із направленням справи на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 КАС України Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року скасувати.

Справу №826/20408/14 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх