28.03.2015 | Автор: Самолюк Василь Васильович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Недоведеність участі підсудних у скоєнні злочину та вичерпність можливостей збирання доказів стало підставою для визнання їх невинними та виправдання по суду (Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, суддя Федорова Н. О.)

Фабула судового акту: Підсудні обвинувачувались за ст. 368 КК України – одержання хабара. Справу розглянуто та вирок ухвалено за КПК України в редакції 1960 року. Суд  встановив що зібрані у справі докази не доводять участі підсудних у скоєнні злочину і всі можливості збирати додаткові злочини по справі вже вичерпані. Тому відсутні підстави для засудження підсудних і відсутні підстави для повернення справи на додаткове розслідування. Таким чином, суд визнав підсудних невинними та по суду виправдав за недоведеністю їх участі у скоєнні злочинів в пред‘явленому обвинуваченні.  

Враховуйте також: Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмелльницької області у справі № 688/3491/13-к був залишений без змін ухвалою колегії суддів апеляційного суду Хмельницької області.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Справа 688/3491/13-к

№ 1/688/24/13

                                                                                                                                     Державний герб України 

Вирок

іменем України

7 жовтня 2013р.                                                                                                       Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Федорової Н.О.,

секретаря - Кузьминчук М.В., Березенської Н.О.,

з участю прокурора - Нарагана Р.В.,

підсудних - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

та захисників ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, раніше несудимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Розваж Острозького району Рівненської області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, раніше несудимого,

обох у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони будучи службовими особами - працівниками міліції упродовж серпня-вересня 2012 року вимагали 50 000 грн., а 4 вересня 2012 року одержали хабар в розмірі 22 000 грн. за невтручання та неперешкоджання у майбутньому в здійсненні представниками керівництва ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» підприємницької діяльності, який розділили між собою та частину якого в розмірі 6600 грн. підбурили отримати свого начальника ОСОБА_8 при наступних обставинах.

Упродовж 2011 - 2012 років згідно укладених біржових контрактів між відокремленим підрозділом «Складське господарство» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ВП «СГ» ДП «НАЕК «Енергоатом») та товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ» (далі ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ»), останні здійснювали вивіз товарно - матеріальних цінностей з території Хмельницького відділення ВП «СГ» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Згідно подання начальника відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області від 2010 року та листа від 2011 року, зобов'язано заступника генерального директора з фізичного захисту ВП «Хмельницька АЕС» та начальника загону воєнізованої охорони ВП «Хмельницька АЕС» заборонити в'їзд та виїзд стороннього транспорту на територію «Складського господарства», яке охороняється працівниками вказаного загону воєнізованої охорони, без повідомлення оперативним працівникам відділення спеціальної міліції по обслуговуванню Хмельницької АЕС.

В коло функціональних обов'язків майора міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого групи карного розшуку відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області та капітана міліції ОСОБА_2 - оперуповноваженого групи державної служби боротьби з економічною злочинністю відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області, входило забезпечення виявлення злочинів на виробничому підприємстві «Хмельницька АЕС» (м. Нетішин, Хмельницької області) та інших стратегічно важливих об'єктах, здійснення їх оперативного обслуговування, ведення контрольно - спостережних справ по ВП «Хмельницька АЕС», забезпечення взаємодії з працівниками відділу фіззахисту ВП «Хмельницька АЕС» з метою виявлення та попередження злочинів, обов'язок щомісячно доповідати керівництву ВП «Хмельницька АЕС» про здійснену роботу та подавати приписи щодо усунення недоліків.

Однак, останні в порушення ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 18 від 11.01.1996 року, всупереч визначених функціональними обов'язками завдань, умисно, діючи всупереч інтересів служби, переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи надані йому повноваження та службове становище на власну користь і в особистих інтересах, з метою протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою, будучи службовими особами та працівниками правоохоронного органу - оперативними співробітниками міліції, уповноважених на виконання функцій держави, впродовж серпня - вересня 2012 року неодноразово вимагали від представників керівництва ТзОВ «Підприємство Елси» директора ОСОБА_9 та менеджера цього ж підприємства ОСОБА_10 протиправну матеріальну винагороду в розмірі 50 000 грн., що у п'ять і більше разів перевищує неподатковий мінімум доходів громадян, за невтручання та неперешкоджання у майбутньому в здійсненні останніми підприємницької діяльності, пов'язаної із вивезенням з території Хмельницького відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товарно - матеріальних цінностей.

4 вересня 2012 року після того, як біля 13 год. 30 хв., згідно попередньо досягнутої домовленості в м. Нетішині Хмельницької області в районі ХАЕС ОСОБА_2 отримав незаконну матеріальну винагороду від директора ТзОВ «Підприємства Елси» ОСОБА_9 у вигляді частини грошових коштів в сумі 22 000 грн., що у п'ять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, розділив їх із ОСОБА_1

З метою втягнення у їхню протиправну діяльність, пов'язану із вимаганням та одержанням хабара у директора ТзОВ «Підприємство Елси» ОСОБА_9, свого керівника - начальника відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області підполковника міліції ОСОБА_8, розділили між собою дані кошти та узгодили, що їх частину передадуть останньому.

04.09.2012 року, реалізуючи узгоджені між собою злочинні наміри, ОСОБА_1 передав підполковнику міліції ОСОБА_8 на маршрутному автобусі в папці з відмовними матеріалами частину коштів у розмірі 6 600 грн., отриманих ним та ОСОБА_2 в якості хабара від ОСОБА_9, що у п'ять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Вказані дії підсудних орган досудового слідства кваліфікував за ч.3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою у будь - якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища в значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара та за ч.4 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України як підбурювання до одержання службовою особою в будь - якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у пред'явленому йому звинуваченні за ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України вину не визнав та суду показав наступне. Так, в січні 2012 року з оперативних джерел йому стало відомо про те, що з території Хмельницького відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство» державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» приватні підприємці здійснюють вивіз товарно-матеріальних цінностей, переважна кількість яких складається з металевих шин міді та латуні. Крім того, мав інформацію, як оперативний працівник, про те, що вартість даного майна у супровідній документації є значно заниженою у порівнянні з її реальною вартістю. А тому, з метою недопущення в подальшому нанесення економічних збитків державі внаслідок реалізації державного майна по заниженим цінам, в січні 2012 року звернувся з рапортом до свого начальника ОСОБА_8, в якому виклав дану інформацію. Останній зобов'язав його прийняти по даному випадку відповідне рішення у порядку ст. 97 КПК України.

У процесі перевірки вказаної інформації ним був оглянутий орендований товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ» (місцезнаходження - м.Дніпропетровськ), директором якого виявився ОСОБА_9, транспортний засіб. Даний вантажний автомобіль, у відповідності до біржових контрактів здійснював вивіз товарно-матеріальних цінностей з ХВ ВП «Складське господарство».

З метою визначення реальної вартості майна, яке вивозиться, ним було зроблено близько п'ятнадцяти запитів до спеціалізованих організацій з проханням надати цінову та технічну інформацію щодо вказаного у запиті обладнання, оскільки був переконаний, що таким вивозом наносяться прямі збитки державі. При цьому ним було встановлено, що вартість майна, яка зазначена у контрактах, базується на висновку оцінювача, який у відповідності до повідомлення начальника загону воєнізованої охорони ніколи не відвідував територію ХВ ВП «Складське господарство». А отже, експерт не міг та не мав можливості визначити їх реальну ціну.

Але під час подальшої перевірки вказаної інформації його викликав начальник спецміліції при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 та наказав знайти причини та терміново відмовити у порушенні кримінальної справи, оскільки так наказали йому впливові люди, а він її затвердить. При цьому, відповіді, які надійшли від вищевказаних організацій про вартість запитуваного майна, його начальник ОСОБА_8 йому не повернув, а тому вони не були приєднані до матеріалів справи. Отже, він був змушений в лютому 2012 року винести постанову про відмову у порушенні кримінальної справи та зазначити в ній, що в діях працівників Хмельницької АЕС та ТзОВ «Підприємтсво ЕЛСИ» відсутні ознаки складу злочинів.

В серпні 2012 року, під час того як він телефонував своєму начальнику ОСОБА_8 по робочим питанням, останній його повідомив, що до них в м.Нетішин приїдуть представники із ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ». При цьому, наказав йому допомогти останнім у вирішенні проблем. Після того як він відмовився вирішувати з ними будь-які питання, ОСОБА_8 зателефонував нижчому по званню, у порівнянні з ним, оперуповноваженому ОСОБА_2 та віддав аналогічний наказ.

28 серпня 2012 року від ОСОБА_2 дізнався, що до нього приїхали представники із ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» та просять взяти 50 000 грн. для передачі ОСОБА_8 Дізнавшись про це, порадив ОСОБА_2 не робити цього. А тому, ОСОБА_2, відповідаючи на телефонний дзвінок представника ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ», повідомив, що нічого брати не буде та щоб із всіх питань звертався безпосередньо до начальника ОСОБА_8

4 вересня 2012 року в період часу з 9 по 11 год. до нього подзвонив його керівник ОСОБА_8 та повідомив, що він повинен зустрітись з працівниками ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки вони їдуть в м. Нетішин обговорити деякі питання та везуть для нього «подарунки». Але він знову категорично відмовився це робити. Через деякий час випадково біля ХАЕС зустрівся з ОСОБА_2 Останній йому розповів, що до нього також телефонував ОСОБА_8 та наказав зустрітись та поспілкуватись з представниками ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ», оскільки вони вже до них їдуть. А тому, має намір це зробити. Після даної розмови вони більше не бачились.

5 вересня 2012 року близько 11 год. 30 хв. до нього приїхали два працівники внутрішньої безпеки УМВС України в Хмельницькій області та працівники загону «Сокіл» та наказали їхати з ними у відділення спецміліції м.Нетішин. Зайшовши до приміщення, помітив, що його кабінет вже був відчинений. Біля кабінету перебували працівники прокуратури та поняті. Відразу після цього всі зайшли до його кабінету та один із працівників розпочав відеозапис. Звернув увагу суду на те, що ні перед відеозаписом, ні під час нього, жоден із працівників правоохоронних органів не повідомив йому у зв'язку з чим обшукується кабінет. Під час даної слідчої дії працівники відділу внутрішньої безпеки, а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_12, відкривали та обшукували тумбочки та шафи. Під час обшуку кишень його брюк та сорочки, вилучили та забрали ключі від автомобіля. Після того, як останні нічого не знайшли, запропонували йому видати гроші, які він 4 вересня 2012 року ніби - то отримав від підприємця. На дану пропозицію відповів, що ніяких коштів не отримував. При цьому, повідомив, що в сорочці, яка висить у шафі, є гроші, які він обміняв в банку для розрахунку з будівельниками. У подальшому дані кошти були вилучені та описані та складений протокол огляду місця події. Вказана слідча дія була закінчена близько 23 год., тобто тривала більше 10 год.

Ствердив, що фактично, був проведений не огляд його службового кабінету, а обшук, під час якого його тимчасово було затримано, оскільки йому не дозволяли вийти, піднімати слухавку мобільного телефону та відповідати на дзвінки.

Після цього працівник відділу внутрішньої безпеки ОСОБА_12 повідомив, що вони всі разом поїдуть на належну йому земельну ділянку та покажуть, де знаходяться кошти, які вони в нього шукають.

Звернув увагу суду на те, що коли на даній ділянці його затримували працівники міліції, то на ній залишився стояти автомобіль, в якому через сильну спеку залишились відчиненими вікна.

Приїхали до даного автомобіля близько 1 год., тобто в ніч з 05.09.2012 року на 06.09.2012 року. Слідчий відразу вийняв з автомобіля барсетку. На його запитання чи є там гроші, дав ствердну відповідь. При цьому розповів, що дані гроші тримав для придбання газового котла. Після того як була відкрита барсетка, з неї слідчий вийняв вказані ним кошти. Одночасно з цим, серед цих коштів виявились ще й якісь інші кошти. Оскільки було дуже темно і за допомогою ліхтарів не можливо було їх освітити, у подальшому протокол поїхали складати у відділення спецміліції. При цьому, з незрозумілих для нього причин відеозапис вказаної слідчої дії не проводився.

Після підписання протоколу, близько 4 год. 06.09.2012 року, його було затримано та доставлено в м. Хмельницький, в прокуратуру. Під час перебування там він, будучи виснаженим та втомленим, дав покази, які на даний час не підтримує, оскільки вони були отримані із застосування психологічного тиску та шляхом вмовлянь.

Також підсудний ОСОБА_1 суду показав, що за своїми функціональними обов'язками не мав можливості втручатись чи перешкоджати в здійсненні ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» підприємницької діяльності, пов'язаної з вивезенням з території ХВ ВП «СГ» ДП «НАЕК «Енергоатом» товарно-матеріальних цінностей, оскільки і під час в'їзду на територію будь-якого автомобіля, і під час його завантаження, і у момент виїзду з даного господарства абсолютно всі автомобілі супроводжувались і контролювались контролерами загону воєнізованої охорони, а не працівниками міліції. Вони лише реагували на повідомлення контролерів загону воєнізованої охорони про сумніви щодо законності вантажу.

Просив суд звернути увагу на те, що слідство проведено з порушенням норм КПК України, Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», однобічно та неповно. Всі клопотання, які були ним заявлені у процесі розслідування справи, безпідставно відхилялись. Що стосується проведення дактилоскопічної експертизи речових доказів - грошових купюр на предмет виявлення на них слідів пальців його рук та пальців рук ОСОБА_2, то з вказівки слідчого ОСОБА_30. дане питання з експертизи було знято.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєних злочинах не визнав та суду показав, що 4 вересня 2012 року, на прохання свого начальника ОСОБА_8 зустрівся з директором ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» ОСОБА_9 Останній повідомив, що за те, що ОСОБА_8 допоміг їм вирішити деякі проблеми по вивезенню майна з ХВ ВП «Складське господарство», привіз кошти для передачі останньому. Оскільки ж він не виходив на зв'язок, тобто не піднімав слухавки, просив дані кошти передати ОСОБА_8 Виконати дане прохання він відмовився, а тому, поїхав додому.

5 вересня 2012 року близько 12 - 13 год. до нього зателефонував черговий Нетішинського РВ УМВС України в Хмельницькій області та повідомив, що у відділенні міліції проводиться перевірка, під час якої виявлено, що ним неправильно зберігається зброя. А тому, запропонував приїхати. Через незначний проміжок часу до нього на город приїхали працівник відділу внутрішньої безпеки ОСОБА_11 та прокурор Нараган Р.В. та запропонували проїхати до приміщення спецміліції для перевірки його зброї. Перебуваючи на вулиці біля даного приміщення, працівник відділу внутрішньої безпеки ОСОБА_11 йому повідомив, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 знайшли кошти, які вони отримали від працівників ТзОВ «Підприємтсво ЕЛСИ». У відповідь на це повідомив, що 4 вересня 2012 року зустрічався з працівниками даного товариства, але ні від кого нічого не вимагав і не отримував. У подальшому останні запропонували оглянути його автомобіль та житло. Оскільки не відчував за собою ніякої вини, дозволив це зробити. Про те, що вони мають проводити якісь слідчі дії, йому не повідомили.

Коли зайшли до будинку з працівником міліції, всі кімнати в ньому були зачинені. Останній попросив показати, де знаходиться його кімната, щоб не було зайвих питань. Після цього він вийшов з кімнати, щоб повідомити дружину та всіх, хто був вдома, щоб не виходили з інших кімнат. Під час того як він виходив з іншої кімнати, помітив як працівник міліції вийшов з його кімнати та наказав покликати йому всіх решта працівників правоохоронних органів. На його зауваження про те, що даний будинок не є його власністю, а власник будинку не надає дозволу на його огляд, ніхто не реагував. Перебуваючи в кімнаті, працівники правоохоронних органів обшукали шафу та всі речі, які там знаходились. В кишені кітеля, який він довгий час не одягав, були виявлені гроші, про походження яких йому нічого не відомо.

Просив суд звернути увагу на те, що у період часу з моменту його затримання на городній ділянці та до моменту даного огляду він неодноразово спілкувався з дружиною по телефону у відсутності працівників міліції. А отже, і мав можливість, за наявності в нього вдома хабара, попросити останню його позбутись. Оскільки ж не відчував за собою провини, взагалі про це з нею не розмовляв.

Далі, він своїм автомобілем разом з працівниками міліції поїхали до приміщення відділення спеціальної міліції. Перебуваючи там, помітив, що у його кабінеті вже все було перевернуто. У подальшому, близько 3 - на початку 4 години 6 вересня 2012 року прокурор, пообіцявши йому, що вернеться до сім'ї та до хворої доньки, наказав написати заяву, в якій він дав згоду на огляд будинку. Її текст повністю продиктував. Близько 5 год. ранку його та ОСОБА_1 в різних автомобілях привезли до м. Хмельницького. Перебуваючи там, під психологічним тиском він написав явку з повинною. На даний час вини не визнає та вважає, що всі докази, наявні в матеріалах справи, зібрані з грубим порушенням КПК України (в редакції 1960 року).

Просить суд звернути увагу на те, що в його явці з повинною зазначено, що вони з ОСОБА_1 вимагали та отримали 50 000 грн., що не відповідає пред'явленому їм обвинуваченню - отримання ними хабара в розмірі 22 000 грн.

Вислухавши покази підсудних, свідків, доводи обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали кримінальної справи у повному обсязі, суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у злочинах, що їм інкримінуються, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні та їх слід виправдати за недоведеністю їх участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 62 Конституціїї України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, орган досудового слідства вважає, що вина підсудних у неодноразовому вимаганні впродовж серпня - вересня 2012 року від представників керівництва ТзОВ «Підприємство Елси» директора ОСОБА_9 та менеджера цього ж підприємства ОСОБА_10 протиправної матеріальної винагороди в розмірі 50 000 грн., за невтручання та не перешкоджання у майбутньому в здійсненні останніми підприємницької діяльності, пов'язаної із вивезенням з території Хмельницького відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товарно - матеріальних цінностей підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів. Зокрема: показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також об'єктивними доказами - даними явки з повинною ОСОБА_2, даними заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_9, даними поданння начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області від 11.11.2010 року та листа від 10.12.2011, даними біржових контрактів, даними договору, укладеного між УМВС України в Хмельницькій області та ДП НАЕК «Енергоатом», даними протоколом огляду та речовим доказом по справі - диском, даними наказів про призначення підсудних на посади та про їх звільнення.

Однак, допитавши вищевказаних свідків, вивчивши та проаналізувавши дані докази в їх сукупності, суд прийшов до однозначного висновку про їх недопустимість та недостатність.

Так, як встановлено в суді, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП НАЕК «Енергоатом») має у підпорядкуванні дванадцять відокремлених підрозділів. До даних підрозділів, в тому числі, відносяться Хмельницька атомна електрична станція (далі ВП «ХАЕС») таСкладське господарство (далі ВП «СГ» ).

Основними завданнями діяльності ВП «ХАЕС» - є генерація електроенергії, а ВП «СГ» - зберігання та облік товарно-матеріальних цінностей.

Відокремлений підрозділ «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» має чотири відділення. Хмельницьке відділення ВП «СГ» у своїй діяльності керується Положенням, затвердженим 14 квітня 2009 директором ВП «СГ» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_16 (Т.2 а.с. 3-15).

На підставі даного Положення Хмельницьке відділення ВП «СГ» знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника директора ВП «СГ», посаду якого на даний час займає ОСОБА_17

Взаємовідносини Хмельницького відділення ВП «СГ» з ВП «ХАЕС» регламентуються Тимчасовим положенням (т.4 а.с. 202-205).

Відповідно до пунктів 15, 19 Таблиці А.1 Додатку А до даного Тимчасового положення силами загону відомчої воєнізованої охорони ВП «ХАЕС» надає для ХВ ВП «СГ» послуги з організації перепускного режиму та з охорони об'єктів складського господарства.

14 листопада 2011 року між ДП НАЕК «Енергоатом» в особі генерального директора ВП «ХАЕС» ОСОБА_18 та Управління МВС України в Хмельницькій області в особі начальника ОСОБА_19, був укладений договір № 7560/45-13-8-11-20945, у відповідності до якого останнє зобов'язалось силами відділення спеціальної міліції у кількості 2 чоловік у межах території ВП «ХАЕС», яка охороняється і має пропускний режим, а також на території його структурних підрозділів (додаток № 1), надавати послуги щодо захисту власності ВП «ХАЕС» від злочинних посягань, забезпечення захисту економічних інтересів ХАЕС (т.3 а.с. 148-152).

Відповідно до Додатку № 1 до даного договору Управління МВС України в Хмельницькій області зобов'язалось здійснювати правоохоронну діяльність згідно Закону України «Про міліцію», в тому числі на території структурних підрозділів ВП «ХАЕС», до якого віднесено в п.6 загін відомчої воєнізованої охорони (т.3 а.с.152).

Наказами від 14 грудня 2006 року за № 363о/с та від 22 березня 2007 року № 78о/с по управлінню МВС України в Хмельницькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 та лейтенанта міліції ОСОБА_2 було призначено на посаду старшого оперуповноваженого групи карного розшуку відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області та на посаду оперуповноваженого групи державної служби боротьби з економічною злочинністю відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області відповідно (т.3 а.с. 141, 142).

Відповідно до функціональних обов'язків старшого оперуповноваженого ГКР ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області майора міліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого ДСБЕЗ ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області капітана міліції ОСОБА_2, затверджених начальником ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області (т.1 а.с. 96-98), на останніх були покладені обов'язки по забезпеченню виявлення злочинів у загально кримінальній сфері на ВП «ХАЕС» та у сфері економіки на ВП «ХАЕС» відповідно та інших стратегічно важливих об'єктах, здійснювати їх оперативне обслуговування.

11.11.2010 року начальником відділу спецміліції при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 було внесене заступнику генерального директора з фізичного захисту та режиму ВП «ХАЕС» ОСОБА_15 подання, в якому він просив заборонити проїзд стороннього автотранспорту на територію складського господарства під час вивозу брухту металу та ТМЦ (т.2 а.с.70), а в листі від 10.12.2011 року до начальника загону відомчої воєнізованої охорони ВП «ХАЕС» вимагав надати вказівки підлеглим працівникам даного загону заборонити в'їзд стороннього транспорту на охороняєму територію складського господарства без повідомленняоперативним працівникам відділення спецміліції по обслуговуванню Хмельницької АЕС, окрім транспортних засобів ДП НАЕК «Енергоатом» (т.2 а.с.71).

Одночасно з цим, 30.09.2010 року, 24.11.2011 року, а в подальшому 06.04.2012 року між ВП «СГ» ДП НАЕК «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ» в особі директора ОСОБА_9 були укладені на Українській універсальній біржі біржові контракти № ДМР-13-1/09/10 (т.3 а.с. 35,36), № ДМР-328/3 (т.2 а.с. 19, 20) та № ДМР-97/8 (т.2 а.с. 54, 55), відповідно до умов яких останнє придбало на суму 580 000 грн., 1 726 800 грн. та на суму 864 000 грн. майно згідно Додатків (т.2 а.с. 21-50, 56-67, т.3 а.с. 37-42).

Відповідно до розпорядження № 6 від 13.01.2012 року та № 57 від 11.05.2012 по ВП «СГ», враховуючи проведення біржових торгів та укладення з ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» вищевказаних біржових контрактів, назаступника директора ВП «СГ» - директора Хмельницького відділення ОСОБА_17 був покладений обов'язок забезпечити відвантаження ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» товарно-матеріальних цінностей списку № 2 згідно з додатками до біржових договорів (т.2 а.с. 16, 51).

25 січня 2012 року старший оперуповноважений відділу спецміліції при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника ВСМ ОСОБА_8, в якому доповів, що ним спільно із ОСОБА_2 було здійснено виїзд на територію складського господарства ДП НАЕК «Енергоатом» у зв'язку з повідомленням начальника варти загону відомчої воєнізованої охорони Хмельницької АЕС. В ході огляду транспортного засобу встановлено, що відповідно до біржового контракту від 24.11.2011 року ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» придбало та вивозить ящики керування тощо. Під час огляду зазначеного майна було встановлено, що переважна його кількість складається з металевих шин міді та латуні, а вартість однієї шафи становить від 78 грн. до 122 грн. А тому, для з'ясування реальної вартості державного майна просив зазначену подію зареєструвати в ЖРЗПЗ ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області згідно ст. 97 КПК України (відмовний матеріал № 4 по матеріалах прокуратури Хмельницької області щодо затримання транспортного засобу, котрий вивозив майно з території ХВ ВП «СГ» ДП НАЕК «Енергоатом» а.с. 4).

3 лютого 2012 року ОСОБА_1 була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за даним фактом (відмовний матеріал, а.с.1-3), яка у подальшому прокуратурою Хмельницької області була скасована (відмовний матеріал, а.с.77). Одночасно з цим, 22 лютого 2012 року у зв'язку з неможливістю силами міліції встановити реальну вартість майна через відсутність кваліфікованих висновків незалежної експертизи, підсудним ОСОБА_1 була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом вивезення ТМЦ по можливо занижених цінах на підставі ст. 6 п.2 КПК України (а.с. 78-80).

28 серпня 2012 року до відділу внутрішньої безпеки у Хмельницькій області ДВБ МВС України надійшла заява від ОСОБА_10 Із змісту даної заяви вбачається, що останній просив притягнути до відповідальності працівників спецміліції УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вимагають у нього грошові кошти в розмірі 50 000 грн. за вивезення товарно - матеріальних цінностей із складського господарства Нетішинської АЕС. В разі ненадання їм коштів в повному обсязі стане неможливим вивіз ТМЦ, оскільки вони забороняють в'їзд вантажної машини на загрузку на територію складського господарства. Їх підприємство несе великі збитки, угоди не виконуються (т.1. а.с.20).

4 вересня 2012 року до відділу внутрішньої безпеки у Хмельницькій області ДВБ МВС України з аналогічною заявою звернувся ОСОБА_9 (т.1 а.с. 24).

Дані заяви суд не може прийняти до уваги у якості доказів з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 65 КПК України (в ред. 1960 року) доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, речовими доказами, протоколами слідчих дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Отже, суд вважає, що заява ОСОБА_10 від 28.08.2012 року та заява ОСОБА_9 від 04.09.2012 року в розумінні ч.2 ст. 65 КПК України (в ред. 1960 року) не є доказами у справі, оскільки фактичні дані, які отримані із джерел, що не передбачені даною нормою не можуть бути використані у доказуванні як докази.

Натомість дані акту звірки взаєморозрахунків між ХВ ВП «Складське господарство» та ТОВ «Підприємство ЕЛСИ» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та дані завірених копій матеріальних перепусток за період з 27.08.2012 року по 05.09.2012 року (т.5 а.с. 37-46) підтверджують, що біржові контракти, які були укладені з останніми повністю виконанні, всі ТМЦ, зазначені в додатках до них, безперешкодно вивезені з території ХВ ВП «Складське господарство».

Покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в якості доказів щодо вимагання в них підсудними хабара суд також не може взяти до уваги, оскільки вони є суперечливими між собою, не узгоджуються з іншими матеріалами справи, та жодним чином не підтверджують таких дій підсудних.

Зокрема, свідок ОСОБА_10 суду показав, що оскільки працівники міліції після відмови у порушенні кримінальної справи не повернули їм ТМЦ, то зрозумів, що це питання треба вирішувати. А тому, неодноразово з цього приводу зустрічався з ними та розмовляв по телефону. Одну з даних розмов він записав на диктофон. У подальшому, 28 серпня 2012 року після написання вищевказаної заяви до ВВБ у Хмельницькій області, намагався дати їм хабара у розмірі 50 000 грн. Але останні відмовились з ним зустрічатись та його отримувати. А тому, змушений був повернутись із вказаними коштами додому.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що підсудні упродовж довгого періоду часу вимагали в них хабар в розмірі 50 000 грн. за те, що останні не будуть їм перешкоджати здійснювати підприємницьку діяльність. А тому, змушені були його дати. Але з якихось причин 28 серпня 2012 року підсудні відмовились його отримувати. У подальшому частина коштів з 50 000 грн. була витрачена ними на потреби підприємства. А тому, 4 вересня 2012 року змушені були дати хабара в розмірі, який в них залишився, - 22 000 грн. При цьому, даний свідок показав, що взагалі ніколи не зустрічався з підсудним ОСОБА_1, а підсудного ОСОБА_2 бачив вперше 4 вересня 2012 року.

Одночасно з цим, покази вказаних свідків не узгоджуються з матеріалами справи. Зокрема, відповідно до даних розписки (т. 3 а.с. 43) ТМЦ, після винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, було їм повернуто.

Окрім того, аналіз роздруківок телефонних дзвінків також не дає суду підстав вважати, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 неодноразово спілкувались з підсудними і останні вимагали в них кошти, оскільки суду не доведено змісту їх розмов.

Що стосується даних протоколу огляду СD-RW диску (т.2 а.с. 94, 95) та прослуханого у судовому засіданні речового доказу - аудіозапису (т.2 а.с. 97), наданого працівникам міліції ОСОБА_10 28.08.2012 року, то суд не може визнати даний доказ допустимим та достатнім для доведення вини підсудних у вимаганні хабара та скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Так, докази (фоноскопічна, комп'ютерно-технічна експертиза тощо), про належність голосів на даному аудіозаписі, саме свідку ОСОБА_10 та підсудному ОСОБА_1, у матеріалах справи відсутні. Окрім того, даний аудіозапис був проведений без заведення оперативно-розшукової справи, що позбавляє суд можливості визнати його допустимим доказом. Разом з тим, з прослуханої у суді розмови взагалі не вбачається, що хтось вимагає в якоїсь особи 50 000 грн.

Одним із доказів вини підсудних, орган досудового слідства також зазначає явку з повинною ОСОБА_2 (т.1 а.с. 158).

В ній останній зазначає, що хоче добровільно до порушення кримінальної справи повідомити про свою та ОСОБА_1 причетність до протиправної діяльності, пов'язаної з вимаганням та отриманням матеріальної винагороди (хабара) упродовж серпня-вересня 2012 року в розмірі 50 000 грн. від представників керівництва фірми «ЕЛСИ» за неперешкоджання їм у здійсненні підприємницької діяльності, пов'язаної з вивезеннямтоварно-матеріальних цінностей зі складської території Хмельницької АЕС.

У судовому засіданні, як вбачається з вищевикладеного, всебічно перевірені всі докази, надані досудовим слідством на підтвердження вимагання підсудними у представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» - свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 хабара у розмірі 50 000 грн. Жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження цієї версії суду надано не було. Отже, явку з повинною ОСОБА_2, в якій він визнав себе винним в вимаганні хабара, суд не може визнати достатнім доказом його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КПК України.

Одночасно з цим, у суду є всі підстави вважати, що в даній явці підсудний ОСОБА_2 оговорив як себе, так і підсудного ОСОБА_1

Так, як вбачається з даної явки, ОСОБА_2 зазначив, що він з ОСОБА_1 вимагали хабар у представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ». Разом з тим, свідок ОСОБА_9 суду показав, що він вперше побачився з ОСОБА_2 4 вересня 2012 року і жодного разу до цього з ним не спілкувався.

Що стосується змісту телефонних розмов свідка ОСОБА_10 із підсудним ОСОБА_2, то доказів на підтвердження версії органу досудового слідства щодо вимагання підсудними хабара суду надано не було.

Натомість свідок ОСОБА_9 суду показав, що під час телефонної розмови останніх, перебував поряд з ОСОБА_10 та по гучномовцю також розмовляв з ОСОБА_1 Останній спілкувався з ним на підвищених тонах, обурювався з приводу їхнього приїзду, але грошей не вимагав.

Окрім того, як свідок ОСОБА_9, так і свідок ОСОБА_10, неодноразово змінюючи у судовому засіданні покази, пригадали, що після відмови у порушенні кримінальної справи, всі автомобілі вивозили та до цього часу вивозять ТМЦ через КПП ХВ ВП «Складське господарство» безперешкодно як з боку працівників господарства, так і з боку підсудних, в тому числі і 28.08.2012 року, і 04.09.2012 року. Отже, дані свідки фактично спростували свої заяви, подані ними до ВВБ у Хмельницькій області, в яких зазначали, що їх підприємство несе великі збитки, угоди не виконуються (т.1. а.с.20, 24).

Також, під час розгляду справи було встановлено, що зранку 28.08.2012 року органом досудового слідства були помічені спеціальною фарбою кошти в розмірі 50 000 грн., отримані від свідка ОСОБА_10 з метою передачі підсудним в якості хабара та з метою їх викриття. Однак, дані кошти підсудні відмовились отримувати, а тому вони були повернуті свідку ОСОБА_10 Вказане підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Одночасно з цим, судом було встановлено, що заява від ОСОБА_10 про вимагання в нього підсудними хабара була зареєстрована лише о 21 год. 40 хв. 28.08.2012 року в УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області за № 119 як рапорт ОСОБА_12, що підтверджується даними витягу з журналу реєстрації заяв та повідомлень про скоєння злочинів та пригод (т.4 а.с 158).

У зв'язку з вищевикладеним, суд змушений визнати дані слідчі дії такими, що не відповідають вимогам як КПК України ( в ред. 1960 року), так і Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оскільки заява, яка не була зареєстрована в Журналі реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини не могла розглядатись і відповідно не могла бути підставою для проведення оперативно-розшукових заходів.

Одночасно з цим, у процесі розгляду даної кримінальної справи працівниками ВВБ у Хмельницькій області були знищені протокол огляду (помітки) грошових коштів з додатками, а всього шість найменувань документів, з посиланням на те, що дані документи втратили практичну цінність, що підтверджується даними акту від 25.12.2012 року (т.4 а.с. 243).

Вказані дії органу досудового слідства позбавили суд можливості дати належну оцінку даним доказам.

Інших будь-яких доказів на підтвердження дій підсудних по вимаганню ними у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на протязі серпня-вересня 2012 року хабара у розмірі 50 000 грн. та доказів, які б доводили, що своїми діями підсудні поставили представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» в безвихідне становище, щоб ті вимушені були дати хабар, з метою надання їм правової оцінки та можливості покладення в основу обвинувачення по даному епізоду органом досудового слідства суду надано не було.

Що стосується даних подання начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області від 11.11.2010 року та листа від 10.12.2011року, даних біржових контрактів, даних договору, укладеного між УМВС України в Хмельницькій області та ДП НАЕК «Енергоатом», даних наказів про призначення підсудних на посади, на які орган досудового слідства посилається як на підтвердження вини підсудних у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що дані документи лише підтверджують характер співпраці управління МВС України в Хмельницькій області з ВП «ХАЕС» та ХВ ВП «Складське господарство», а не винуватість підсудних у вчиненні інкрімінованих їм злочинів.

Так, судом встановлено, що саме на заступника директора ВП «СГ» - директора Хмельницького відділення ОСОБА_17 покладений обов'язок забезпечити відвантаження ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» товарно-матеріальних цінностей списку № 2 згідно з додатками до біржових договорів (т.2 а.с. 16, 51).

Відповідно до пунктів 15, 19 Таблиці А.1 Додатку А вищевказаного Тимчасового положення послуги з організації перепускного режиму та з охорони об'єктів складського господарства для ХВ ВП «СГ» надає загін відомчої воєнізованої охорони ВП «ХАЕС».

Загін відомчої воєнізованої охорони у своїй діяльності керується Інструкцією по організації пропускного та внутрішньооб'єктового режимів (т.4 а.с. 182-201).

Відповідно до п.3.12 даної Інструкції всі матеріальні цінності вивозяться по матеріальним пропускам єдиного зразка, підписані - начальником підрозділу, начальником цеху чи їх заступниками, а також матеріально відповідальними особами. Вивіз матеріальних цінностей здійснюється після перевірки постовим КППматеріальної перепустки, а також кількості вказаних в ній місць (одиниць) і цінностей, які вивозяться. Матеріальний пропуск після перевірки ТМЦ контролером КПП вилучається, на ньому ставиться штамп«Вивіз вантажу дозволяю» і після зміни здається в бюро пропусків для реєстрації.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17, який займає посаду заступника директора ХВ ВП «СГ», суду показав, що будь-які ТМЦ можуть бути вивезені з території господарства лише на підставі матеріальної перепустки. Право підпису даних перепусток має лише він та матеріально-відповідальна особа, яка контролює відпуск та завантаження даних ТМЦ. Після підпису даної перепустки завантажений автомобіль перевіряється на КПП контролером загону відомчої воєнізованої охорони. Якщо підписи на вказаних перепустках відповідають зразкам підписів, які містяться на КПП, а ТМЦ, які вивозяться, - кількості одиниць, зазначених в ній, контролер зобов'язаний пропустити такий транспортний засіб з території господарства. Жодного випадкузатримки чи не випуску автомобілів, які здійснюють вивіз ТМЦ на підставі біржових контрактів, за всі роки його діяльності не було, в тому числі протягом 2010 - 2012 років. Також йому невідомо фактів, щоб і працівники спецміліції - підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, чинили якісь перешкоди приватним підприємцям у вивозі ТМЦ з території господарства. Навпаки, останні завжди були зацікавлені лише в тому, щоб попередити вчинення на території господарства злочинів.

Крім того, показав, що в січні-лютому 2012 року йому повідомляли, що у зв'язку з підозрою у невідповідності цін на ТМЦ, які зазначені у біржових контрактах, реальній вартості ТМЦ, які були вивезені з території господарства ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ», працівниками спецміліції був затриманий транспортний засіб, який їх вивозив для ретельної перевірки. Відвантажене майно було поміщене на зберігання на територію ВП «ХАЕС».

При цьому, представник даного товариства ОСОБА_10 у телефонній розмові з ним, обурюючись на такі дії працівників міліції, допустив, що, мабуть, останні за те, щоб віддати автомобіль з ТМЦ, хочуть гроші. Одночасно з цим, про те, що працівники міліції вимагають якісь кошти, чи про те, що дані кошти у якості хабара ними були передані останнім, не повідомляв. Більше ні від кого, ніколи не чув, щоб підсудні вимагали чи отримували від приватних підприємців кошти. Будь-яких скарг на їх дії до нього, як до керівника ХВ ВП «СГ», на якому лежить безпосередній обов'язок контролю за виконанням біржових контрактів, від інших підприємців не надходило.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює заступником генерального директора з фізичного захисту та режиму ВП «ХАЕС». Підтвердив, що на його адресу надходило подання начальника ВСМ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8, в якому останній просив заборонити проїзд стороннього автотранспорту на територію складського господарства під час вивозу брухту металу та ТМЦ без повідомлення працівників спецміліції. У зв'язку з цим, надавав вказівку начальнику загону відомчої воєнізованої охорони ОСОБА_21 його виконувати. Підтвердив, що були випадки, коли викликали підсудних під час вивозу ТМЦ через КПП. Але, зазвичай, це було рідко і тільки тоді, коли, на їх думку, під виглядом металобрухту намагались вивезти кольорові метали. Випадків заборон з боку підсудних вивозити ТМЦ чи завантажувати ними автомобіль не було.

Свідок ОСОБА_21, який працює начальником загону відомчої воєнізованої охорони, суду показав, що, дійсно, за вказівкою заступника гендиректора з фіззахисту та режиму ВП «ХАЕС» ОСОБА_15, а також на підставі подання та листа начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8, контролери КПП на ХВ ВП «Складське господарство» повідомляли підсудних про автотранспорт, який виїжджав з території господарства, але лише про той, щодо якого був сумнів в законності вантажу. Одночасно з цим, останні у зв'язку із службовою зайнятістю, перевіряли тільки половину чи четвертину даних машин. Вказівки даних працівників для них були обов'язкові. Разом з тим, наказів про заборону виїзду чи в'їзду будь - яких автомобілів з даного господарства, в тому числі і автомобілів, які здійснювали перевезення товарно - матеріальних цінностей на підставі біржових контрактів з ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ», чи якогось особливого контролю за вивезенням вказаним товариством цінностей, для нього чи для начальників варт від підсудних жодного разу не надходило.

Свідки ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, які відповідно до даних повідомлення гендиректора ВП «ХАЕС» від 22.01.2013 року, адресованого суду, несли службу на посту № 21 КПП № 9 ХВ ВП «Складське господарство» 17.08.2012 року, 28.08.2012 року, 29.08.2012 року, 03.09.2012 року, 04.09.2012 року (т.4 а.с. 209), показали, що вони працюють на посаді контролерів загону відомчої воєнізованої охорони у ВП «Хмельницька АЕС». До їх обов'язків входить пропуск людей, транспорту через КПП, охорона об'єктів, на яких знаходяться матеріальні цінності. Їм відомо, що з метою попередження вчинення крадіжок металобрухту та інших товарно - матеріальних цінностей, вони зобов'язані були на підставі подання начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області повідомляти підсудних про заїзд та виїзд всіх транспортних засобів з території ВП «Хмельницька АЕС», що вони і робили. Ствердили, що на їх чергуванні не було жодного випадку, щоб підсудні не випускали, затримували чи створювали інші будь - які проблеми транспортним засобам, які заїжджали чи виїжджали з території ВП «Хмельницька АЕС».

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що, дійсно, підсудні, виконуючи свої функціональні обов'язки, співпрацювали з загоном відомчої воєнізованої охорони, який здійснював охорону об'єктів на ХВ ВП «Складське господарство» та забезпечував пропускний режим на ньому.

Одночасно з цим, підсудні, як підтверджено показами свідків, займались лише своєю безпосередньою роботою - виявленням та профілактикою злочинів на ХВ ВП «Складське господарства» і в роботу даного загону ніколи не втручались. Оскільки ж лише контролер загону мав повноваження вирішити питання пропуску через КПП будь-якого автомобіля, підсудні не мали можливості будь-яким чином втрутитись у підприємницьку діяльність ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ», а тим більше втручатись та перешкоджати у майбутньому в здійсненні останніми підприємницької діяльності, пов'язаної із вивезенням з території Хмельницького відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товарно - матеріальних цінностей.

Факт затримання підсудними орендованого ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» транспортного засобу з вивезеними із ХВ ВП «Складське господарство» ТМЦ в січні 2012 року суд не може розцінювати як втручання та перешкоджання у майбутньому в здійсненні останніми підприємницької діяльності, оскільки дана затримка, як підтверджено матеріалами справи, була здійснена з метою перевірки реальної вартості вантажу та з метою недопущення розкрадання державного майна.

При цьому, суд не виключає можливої зацікавленості представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» у незаконній, неправомірній поведінці підсудних - отримання хабара, у зв'язку з затриманням їх транспортного засобу, з метою домогтися своїх незаконних інтересів та незаконного уникнення настання для себе негативних наслідків, що в даному випадку виключає склад злочину, передбачений ч.3 ст. 368 КК України.

Що стосується наданого у якості доказу органом досудового слідства наказу про звільнення підсудних, то даний доказ суд взагалі не може прийняти до уваги через його неналежність, оскільки відомості, які містяться в ньому, не мають для суду наперед встановленої сили і винність підсудних у дискредитації органів міліції на час їх звільнення не була доведена вироком суду, який би набрав законної сили.

Орган досудового слідства також обвинувачує підсудних в отриманні ними 4 вересня 2012 року незаконної матеріальної винагороди від директора ТзОВ «Підприємства Елси» ОСОБА_9 у вигляді частини грошових коштів в сумі 22 000 грн.

При цьому, вважає, що їх вина доводиться наступними доказами: даними явки з повинною ОСОБА_2, даними протоколу огляду, обробки та вручення грошових коштів від 04.09.2012 року, даними протоколу огляду службового кабінету свідка ОСОБА_8 від 04-05 вересня 2012 року, даними протоколу огляду службового кабінету підсудного ОСОБА_1 від 5 вересня 2012 року, даними огляду приватного будинку, де проживає підсудний ОСОБА_2 від 5 вересня 2012 року, даними протоколу огляду транспортного засобу, який перебуває в користуванні підсудного ОСОБА_1 від 05-06 вересня 2012 року, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2 від 19.09.2012 року, даними висновків хімічної експертизи від 12.10.2012 року, даними протоколів оглядів та вилучених речових доказів - грошових купюр, папки з відмовними матеріалами, службового посвідченням підсудного ОСОБА_1, перепустки підсудного ОСОБА_1, мобільних телефонів та робочого зошита останнього, журналу обліку вхідних документів у ВВБ у Хмельницькій області, а також показами свідків ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_28, ОСОБА_21, ОСОБА_29

Однак, суд повно, всебічно дослідивши, вивчивши та проаналізувавши дані докази в їх сукупності, вважає, що частина з даних доказів є недопустимими, частина - неналежними, а інша частина недостатніми для визнання підсудних винними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 КПК України (в редакції 1960 року) суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину і до їх покарання.

Згідно з ч.1 ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання,зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У відповідності до ч.3 ст. 66 КПК України (в редакції 1960 року) у передбачених законом випадках прокурор в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно - розшукову діяльність, провести оперативно - розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення окремих громадян, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (п.п. 1, 5 ч.1 ст. 94 КПК України (в редакції 1960 року)). Заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно - розшукової діяльності (ч.5 ст. 97 КПК України (в редакції 1960 року)).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» у кожному випадкунаявності підстав для проведення оперативно - розшукової діяльності заводиться оперативно - розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину ведеться тільки одна оперативно - розшукова справа. Без заведення оперативно - розшукової справи проведення оперативно - розшукових заходів, крім випадку, передбаченої ч.4 цієї статті, забороняється. Під час здійснення оперативно - розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Матеріали оперативно - розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій (п. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року (справа № 1-31/2011) визнаватись допустимими і використовуватись як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення в справі.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного,обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд вважає недопустимими доказами по даній кримінальній справі фактичні дані (ч.1 ст. 64 КПК України), одержані в результаті всіх оперативно-розшукових та слідчих дій, які проводились відносно підсудних.

Ч.3 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заборонено приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у статті 6 даного Закону, а саме за відсутності достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів та засобів.

Так, як вбачається з дослідженої судом заяви ОСОБА_9 від 03.09.2012 року (т.1 а.с. 24), показів свідка ОСОБА_12, який працює оперуповноваженим в ВВБ у Хмельницькій області, оглянутого судом витягу з журналу реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, дана заява була зареєстрована лише 4 вересня 2012 року о 19 год. 00 хв. за № 112 в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області як рапорт ОСОБА_12 (т.4 а.с.160).

Одночасно з цим, цього ж числа - 4 вересня 2012 року, у період часу з 7 год. 05 хв. до 8 год. 02 хв., ще до реєстрації вказаної заяви, без заведення оперативно-розшукової справи, до порушення кримінальної справи, оперуповноважений в ОВС ВВБ у Хмельницькій області ДВБ МВС України ОСОБА_12 в приміщенні ВВБ у Хмельницькій області ДВБ МВС України оглянув грошові купюри, отримані від громадянина ОСОБА_9, жителя АДРЕСА_3. Під час даної слідчої дії 44 купюри номіналом по 500 грн. були оброблені спеціальною невидимою аерозолю препарату «Промінь-1» та зроблено їх ксерокопії. У подальшому дані кошти в сумі 22 000 грн., після їх обробки, були повернуті громадянинові ОСОБА_9 для подальшого використання під час проведення заходів, направлених на перевірку інформації про вимагання та отримання хабара працівниками міліції (т.1 а.с. 36-49).

Відсутність підстав, передбачених ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відсутність вмотивованого рішення суду про застосування інших технічних засобів одержання інформації свідчить про незаконність оперативно-розшукових заходів, які проводились в ході дослідчої перевірки ВВБ у Хмельницькій області відносно підсудних, за наслідками яких складались протоколи 04.09.2012 року, 05.09.2012 року, 06.09.2012 року з відповідними додатками, а тому суд визнає їх недопустимими.

Так, 5 вересня 2012 року слідчий Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_30 провів огляд службового кабінету старшого оперуповноваженого ВКР ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_1, про що складено протокол (т.1 а.с. 119-128). Даний огляд було розпочато о 12 год. 12 хв. та закінчено о 21 год. 21 хв.

Під час виконання даної слідчої дії згідно ст. 85-2 КПК України (в ред. 1960 року) застосовувалась відеозйомка на цифрову відеокамеру.

При перегляді в судовому засіданні диску, на якому було зафіксовано огляд місця події, судом також було встановлено ряд порушень вимог КПК України (в ред. 1960 року).

Так, судом встановлено, що під час огляду службового кабінету в порушення ч.3 ст. 106 КПК України підсудний ОСОБА_1 фактично був затриманий, оскільки слідчий ОСОБА_30. не дозволяв йому ні вийти з кабінету, ні підняти телефонну слухавку.

У зв'язку з цим, було порушено його право на захист, оскільки відповідно до зазначеної норми він має право на побачення із захисником з моменту його затримання.

Окрім того, як вбачається з переглянутого диску, не всі учасники даної слідчої дії, які брали в ній участь, тобтодопомагали слідчому відкривати шафи, оглядати речові докази, були в латексних рукавичках. Зокрема оперуповноважений ВВБ у Хмельницькій області ОСОБА_12 був без них.

Що стосується іншого учасника даної слідчої дії - ОСОБА_11 (т.в.о. начальника ВВБ у Хмельницькій області), то він взагалі був присутній лише на початку даної слідчої дії.

Також відеозйомка велась таким чином, що всіх учасників слідчої дії не було видно, а тому не виключена можливість, що вони торкались предметів, які знаходились у кабінеті, в тому числі і телефонної слухавки, на якій були виявлені сліди спеціальної фарби.

Крім того, як вбачається з даних відеозапису, кошти, на яких було виявлено у подальшому світіння в ультра-фіолетовому випроміненні, перед цим взяв до рук слідчий ОСОБА_30., який до того торкався інших предметів у кабінеті.

Відеозйомка припинялась. Перед перервою у відеозйомці була розкладена лише частина коштів, інша частина - залишалась в руках у слідчого. Після відновлення відеозйомки, всі кошти були розкладені. Отже, суд не виключає можливості, що під час перерви у відеозаписі до вказаних коштів могли торкатись інші учасники слідчої дії, які мали на руках залишки спеціальної фарби.

Також, як вбачається з даних відеозйомки, слідчий ОСОБА_30., роблячи змиви з рук підсудного ОСОБА_1 марлевою серветкою, перед її замочуванням не повідомив в якому саме розчині він це зробив та не перевірив даний розчин на предмет світіння в ультрафіолеті.

Окрім того, судом встановлено, що при огляді місця події, в порушення ст. ст. 190, 195 КПК України ( в ред. 1960 року), оглядався сам підсудний ОСОБА_1, оскільки з його рук робились змиви. При цьому змиви відбирались у службовому кабінеті через добу після зазначеної органом досудового слідства події злочину. Під час огляду місця події також оглядався одяг підсудного, вилучались його особисті речі, в тому числі його мобільний телефон.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 КПК України ( в ред. 1960 року) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Одночасно з цим, як вбачається з вищевикладеного, фактично був проведений не огляд службового кабінету ОСОБА_1, а його обшук, оскільки він був проведений у чіткій відповідності до ст. 183 КПК України (в ред. 1960 року), яка регламентує порядок проведення обшуку та виїмки, за виключенням пред'явлення для ознайомлення відповідної постанови, яка дозволяє слідчому це робити.

Окрім того, ч.2 ст. 190 КПК України ( в ред. 1960 року) передбачено, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи.

Як вбачається з версії органу досудового слідства, подія злочину відбулась 04.09.2012 року. Окрім того, відповідно до вказаної версії підсудні упродовж серпня-вересня 2012 року вимагали у представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» хабар, у зв'язку з чим ще 28.08.2012 року ОСОБА_10 звернувся до міліції з відповідною заявою. Враховуючи вищевикладене, у суду є сумніви у невідкладності даної слідчої дії 05.09.2012 року та законності її проведення без вмотивованої постанови суду.

Цього ж дня, 5 вересня 2012 року у період часу з 21 год. 41 хв. по 3 год. 29 хв. 6 вересня 2012 року було проведено слідчим Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_30, огляд транспортного засобу марки «Мерседес Бенц» С 202 темно-синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_31 та перебуває у користуванні ОСОБА_1 (т.1 а.с. 142-154), та з якого, зокрема з барсетки, були вилучені кошти.

Під час даного огляду на барсетці, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, її кишенях, передньому сидінні, на внутрішній ручці лівих передніх дверей, на зовнішній ручці передніх лівих дверей автомобіля, на кермі було виявлено світіння жовто-зеленого кольору (марлеві тампони з даними змивами були визнані речовими доказами та надавались для проведення фізико-хімічних експертиз). В барсетці було виявлено 49 купюр номіналом 200 грн. без ознак світіння будь-якого кольору, 13 купюр номіналом 500 грн., які мають світіння жовто-зеленого кольору, з помітними папілярними візерунками фаланг пальців рук, 17 купюр номіналом 500 грн. які мають світіння жовто-зеленого кольору, а всього 79 купюр на загальну суму 24 800 грн.

Крім того, слідчим були вилучені і інші речі ОСОБА_1: квитанції на оплату комунальних послуг, товарні чеки, пластикові картки, ключі та інше.

Відеозйомка при проведенні даної слідчої дії не застосовувалась, огляд проводився вночі.

Одночасно з цим, оскільки протокол помітки грошових коштів 04.09.2012 року був складений при відсутності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності (заява про злочин ще не була на той час зареєстрована) та без порушення оперативно-розшукової справи, а отже, з порушенням встановленого законом порядку, суд не може визнати протокол огляду автомобіля від 05.09.2012 -06.09.2013 року допустимим доказом.

Слід зазначити, що за версією обвинувачення подія злочину сталась 04.09.2012 року близько 13 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_1 фактично був затриманий близько 12 год. 00 хв. 05.09.2012 року, перед оглядом його службового кабінету. Даний огляд було закінчено о 21 год. 21 хв. Отже, будь-якого доступу до належного йому автомобіля протягом часу з 12 год. 00 хв. до 21 год. 21 хв. 05.09.2012 року він не мав. Оскільки ж даний автомобіль не був відразу вилучений та оглянутий, суд не виключає можливості поміщення до нього пізніше виявлених грошових купюр поза волею ОСОБА_1

5 вересня 2012 року у період часу з 18 год. 15 хв. по 19 год. 07 хв. було проведено огляд приватного будинку, де постійно проживає ОСОБА_2, про що складено протокол (т.1 а.с. 130-139). Під час даного огляду у правій внутрішній кишені кителя, який висів у шафі, було виявлено 14 купюр номіналом 500 грн. на загальну суму 7 000 грн., які мали значне світіння жовто-зеленого кольору з обох сторін.

Судом встановлено, що при проведенні даного огляду місця події було порушено ряд вимог КПК України ( в ред. 1960 року).

Так, судом встановлено, що під час огляду приватного будинку, де постійно проживає ОСОБА_2, порушення ч.3 ст. 106 КПК України ( в ред. 1960 року) останній фактично був затриманий, оскільки йому не дозволяли ні вийти з будинку, ні прийняти гігієнічні процедури без нагляду.

Окрім того, судом встановлено, що при огляді місця події, в порушення ст. ст. 190, 195 КПК України (в ред. 1960 року), оглядався сам підсудний ОСОБА_2, оскільки з його рук робились змиви. При цьому змиви відбирались у приватному будинку через добу після зазначеної органом досудового слідства події злочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 КПК України (в ред. 1960 року) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Одночасно з цим, як вбачається з вищевикладеного, фактично був проведений не огляд приватного будинку, а його обшук, оскільки був він проведений у чіткій відповідності до ст. 183 КПК України (в ред. 1960 року), яка регламентує порядок проведення обшуку та виїмки, за виключенням пред'явлення для ознайомлення відповідної постанови, яка дозволяє слідчому це робити.

Окрім того, ч.2 ст. 190 КПК України (в ред. 1960 року) передбачено, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи.

Як вбачається з версії органу досудового слідства, подія злочину відбулась 04.09.2012 року. Окрім того, відповідно до вказаної версії підсудні упродовж серпня-вересня 2012 року вимагали у представників ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» хабар, у зв'язку з чим ще 28.08.2012 року ОСОБА_10 звернувся до міліції з відповідною заявою. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що невідкладності у проведенні даної слідчої дії без заведеної оперативно-розшукової справи, без порушення кримінальної справи, без дозволу власника будинку та без вмотивованої постанови суду не було.

Одним із доказів, на який орган досудового слідства посилається, як на підтвердження винуватості підсудних, є також дані протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19 вересня 2012 року за участі ОСОБА_2 (т. 3 а.с.111-115), та додаток до нього - дані диску із відеозаписом вказаної слідчої дії (т.3 а.с. 115).

Під час даної слідчої дії підсудний ОСОБА_2 фактично визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах. У судовому засіданні останній зазначив, що під час відтворення обстановки та обставин події він під тиском слідчого виконував роль дублера, оскільки слідчий ОСОБА_30. перед його проведенням розповів що потрібно розповідати.

З переглянутого судом відеозапису вказаної слідчої дії вбачається, що слідчий розпочав дану слідчу дію не з пропозиції підсудному розповісти як відбувались події, а почав задавати йому навідні питання, а в подальшому частково сам розповідав як все відбувалось.

Окрім того, при співставленні даних протоколу відтворення обстановки та обставин події з даними відеозапису, суд прийшов до висновку про їх невідповідність.

Зокрема, в протоколі зазначено, що підсудний розповів про те, що в своєму автомобілі він перерахував кошти на загальну суму 22 000 грн., отримані від підприємця ОСОБА_9, після чого вони вирішили залишити собі по 8 000 грн., а решту, на скільки він зрозумів, ОСОБА_1 мав віддати начальнику спецміліції ОСОБА_8 Однак, з даних відеозапису не вбачається, що підсудний ОСОБА_2 розповів про те, що ОСОБА_1 мав віддати решту коштів саме ОСОБА_8, оскільки його прізвища взагалі не називав.

Окрім того, в порушення ч.4 ст. 194 КПК України ( в ред. 1960 року) слідчий ОСОБА_30. після проведення всіх зазначених дій не склав протокол, який повинні були підписати особи, що брали в них участь, поняті та слідчий, а як вбачається з переглянутого судом відеозапису читав його з ноутбука.

У зв'язку з цим, суд не може визнати даний протокол відтворення обстановки та обставин події належним та допустимим доказом по справі.

Разом з тим, слід зазначити, що протокол огляду автомобіля ОСОБА_2, на якому за версією обвинувачення він пересувався під час події злочину 04.09.2012 року, та на якому могли залишитись сліди злочину, протокол огляду місця події, де за версією обвинувачення ОСОБА_9 поклав гроші, а ОСОБА_2 отримав, взагалі органом досудового слідства не складались.

Одночасно з цим, свідок ОСОБА_9 показав, що після того як він поклав на обумовлене ОСОБА_2 місце грошові кошти - під ялинку, лише через 20 хвилин органом досудового слідства була виявлена їх відсутність. При цьому останній не надав суду переконливих доказів про їх отримання саме кимось із підсудних.

Орган досудового слідства також обвинувачує підсудних у підбурюванні 04.09.2012 року до одержання частини хабара начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 в розмірі 6 600 грн., який вони отримали від представника ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» в розмірі 22 000 грн., що було поєднане з його вимаганням, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КПК України.

На підтвердження цьому, крім вищевказаних доказів, орган досудового слідства зазначив наступні докази: покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_11, понятих ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, свідка ОСОБА_29, протокол пред'явлення особи для впізнання по фотознімках, протокол огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_8 від 04.09.2012 року, висновки комплексної криміналістичної експертизи, протокол огляду грошових купюр, рапорт начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 від 04.09.2012 року, речові докази - папка з відмовними матеріалами.

Однак, суд повно, всебічно дослідивши, вивчивши та проаналізувавши дані докази в їх сукупності, допитавши свідків, співставивши їх з іншими вищевказаними доказами, вважає, що частина з даних доказів є недопустимими, а інша частина недостатніми для визнання підсудних винними з наступних підстав.

Як встановлено в суді, 4 вересня 2012 року начальник ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 звернувся з рапортом до т.в.о. начальника ВВБ у Хмельницькій області ДВБ МВС України ОСОБА_11 (т.1 а.с. 101), в якому зазначив, що близько 14 год. на його мобільний телефон зателефонував його підлеглий - старший оперуповноважений карного розшуку ВСМ майор міліції ОСОБА_1 та повідомив про необхідність отримання пакету зі службовими документами. При цьому, зазначив, що в пакеті будуть знаходитись грошові кошти, які він отримав від представника фірми «Елсі» м. Дніпропетровськ, як хабар за неперешкоджання здійснення підприємницької діяльності та безперешкодний вивіз ТМЦ з територіїскладських приміщень ХАЕС. При цьому, суму коштів не назвав. Ніяких господарських відносин відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області з ПП «Елсі» немає.

Цього ж дня, 4 вересня 2012 року слідчий Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_30 у період часу з 22 год. 00 хв. до 00 год. 36 хв. провів огляд службового кабінету начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8, про що склав протокол (т.1 а.с. 104-118).

У процесі даної слідчої дії на столі начальника ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_8 було вилучено папку з відмовними матеріалами. Між 15 і 16 аркушами - склеєний конверт білого кольору з купюрами, які світились жовто - зеленим кольором, всього на загальну суму 6 600 грн.

Відеозйомка даної слідчої дії не проводилась.

Свідок ОСОБА_28 суду показала, що працює завідуючою канцелярії відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області. 4 вересня 2012 року близько 17 год. 50 хв. її начальник ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон та попросив, щоб вона забрала відмовний матеріал з автобуса, який йому передає ОСОБА_1, оскільки він знаходиться в лікарні. Близько 18 год. 15 хв. цього ж дня у водія автобуса напрямком Нетішин - Кам'янець - Подільський, в м. Хмельницькому на автовокзалі Лєзнєво вона отримала паперову запечатану папку на ім'я начальника ВСМ ОСОБА_8 з гербовою печаткою їхнього підрозділу та підписом ОСОБА_1 Дану папку за вказівкою останнього відвезла в управління та залишила у службовому кабінеті на столі у керівника. Після цього поїхала додому. Про виконання даного прохання повідомила ОСОБА_8

Відповідно до показів свідка ОСОБА_29 - водія автобуса, він впізнав у підсудному ОСОБА_1 того чоловіка, який передавав 04.09.2012 року в м.Нетішині паперову папку з документами до м.Хмельницького.

Одночасно з цим, орган досудового слідства не надав суду жодного прямого доказу передачі підсудним ОСОБА_1 у вищевказаній паперовій папці конверту з грошовими коштами, оскільки зазначеним свідкам з цього приводу нічого не відомо.

Натомість, дані висновків судово-криміналістичних експертиз № 725х/129Д/58Т від 12.10.2012 року (т.2 а.с. 130-147) та № 168 від 04.10.2013 року (дактилоскопічна) не підтверджують наявності на папці з відмовними матеріалами та на конверті, який згідно версії органу досудового слідства був в ньому виявлений, слідів пальців рук підсудних.

Що стосується показів свідка ОСОБА_8, то на протязі всього періоду розгляду справи, вони були суперечливими, не узгоджувались між собою, а також не відповідали фактичним обставинам справи та іншим дослідженим у судовому засіданні доказам.

Зокрема, з показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що відразу після телефонної розмови з ОСОБА_1, тобто у період часу з 13.30 год. до 14 год. 04.09.2012 року він звернувся з рапортом до т.в.о. начальника ВВБ у Хмельницькій області ОСОБА_11 та в його присутності написав рапорт, в якому зазначив, що підсудні підбурюють його отримати хабар. Одночасно з цим, з даних маршруту руху абонента ОСОБА_8 та абонента ОСОБА_11 вбачається, що останній приїхав до м.Хмельницького з м.Нетішин після 16 год., а ОСОБА_8 приїхав на вул. Зарічанську в м.Хмельницький, де розташований ВВБ у Хмельницькій області, після 18 год.

Покази свідка ОСОБА_8 в тій частині, що він не мав можливості особисто забрати у водія автобуса документи також є непослідовними. Так, останній показав, що не мав такої можливості, оскільки перебував в лікарні та приймав процедури. Одночасно з цим, як вбачається з довідки, виданої Хмельницькою міською лікарнею 19.03.2013 року за № 335 в другій половині дня 04.09.2012 року ОСОБА_8 будь-якого обстеження не проводилось, процедур він не приймав. Окрім того, як вбачається з маршруту його руху, після обіду 04.09.2012 року він пересувався по різних вулицях міста Хмельницького, а не знаходився в одному місці - в лікарні.

Що стосується рапорту ОСОБА_8, то суд визнає його недостатнім доказом для визнання вини підсудних, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 65 КПК України ( в ред. 1960 року) він не є джерелом доказів, а тому він був перевірений іншими доказами.

У процесі такої перевірки, як вбачається з вищевикладеного, в суді не підтверджено фактичних даних, викладених в ньому. Зокрема і того, що підсудні перешкоджали представникам ТОВ «Підприємство ЕЛСИ» здійснювати підприємницьку діяльність, шляхом заборон вивозу ТМЦ з території складських приміщень ХАЕС.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 97 КПК України (в ред. 1960 року), у зв'язку з надходженням заяви або повідомлення про злочин, слід вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його.

У відповідності до ч.3 ст. 66 КПК України (в редакції 1960 року) у передбачених законом випадках прокурор в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно - розшукову діяльність, провести оперативно - розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Одночасно з цим, як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства не вжито жодних заходів реагування на рапорт свідка ОСОБА_8, оскільки він не був зареєстрований Журналі реєстрації заяв та повідомлень про скоєння злочинів.

Натомість, як вбачається з показів свідка ОСОБА_8, які узгоджуються з показами свідка ОСОБА_28, саме він, а не орган досудового слідства (який повинен був відреагувати на повідомлення - викликати опергрупу тощо), по мобільному телефону наказав завідувачу канцелярії спецміліції, яка знаходилась в його підпорядкуванні, ОСОБА_28 отримати від водія автобуса напрямком Нетішин - Кам'янець - Подільський папку з відмовним матеріалом, в якому містився конверт з частиною хабара, який йому передав підсудний ОСОБА_1

Одночасно з цим, у суду є сумніви щодо наявності речового доказу - конверту з коштами в сумі 6 600 грн. у відмовному матеріалі на момент його отримання свідком ОСОБА_28 у водія автобуса, а отже, і в тому, що підсудний ОСОБА_1 передавав в тому числі і даний конверт, оскільки він був виявлений, як вбачається з протоколу огляду службового кабінету свідка ОСОБА_8, лише через 4 год. після його передачі.

Що стосується даних протоколу огляду службового кабінету свідка ОСОБА_8, то суд також не може використати фактичні дані, які відображені в ньому, оскільки, окрім того, що дана слідча дія була проведена без належної реєстрації заяви (рапорту) про скоєння злочину, та без заведення оперативно-розшукової справи, під час її проведення було порушено ряд норм КПК України.

Відповідно до даних протоколу, огляд службового кабінету був проведений у період часу з 22 год. 00 хв. до 00 год. 36 хв. Разом з тим, згідно оглянутої у судовому засіданні копії журналу реєстрації відвідувачів УМВС України в Хмельницькій області (т.4 а.с. 169) поняті ОСОБА_33 та ОСОБА_32, які брали участь у вказаній слідчій дії, вийшли з УМВС України в Хмельницькій області раніше, до її закінчення, - о 00 год. 25 хв.

Крім того, у суду відсутні достатні докази, які б підтверджували цілісність отриманої свідком ОСОБА_28 у водія автобуса паперової папки у період часу з 18 год. до 22 год. (з моменту отримання до проведення огляду службового кабінету.

Отже, протокол огляду службового кабінету ОСОБА_8 від 04.09.2012 року суд не може визнати допустимим та належним доказом.

Крім того, суд не виключає можливості розголошення всупереч вимогам ст. 121 КПК України (в ред. 1960 року) відомостей досудового слідства свідку ОСОБА_8, а отже, у достовірності доказів, які були зібрані під час досудового слідства.

Так, у своєму рапорті про вчинення підсудними злочину, так і у своїх показах у судовому засіданні, свідок ОСОБА_8 чітко зазначив, що йому не було відомо про розмір хабара. Одночасно з цим, надаючи покази під час огляду його службового кабінету 04.09.2012 року останній, ще до розкриття папки з відмовними матеріалами, показав, що розмір хабара, йому уже відомий і він становить - 22 000 грн. і частину з них передали йому.

У зв'язку з визнанням судом недопустими доказами протоколів огляду службового кабінету ОСОБА_1 від 05.09.2012 року, протоколу огляду його автомобіля від 05.09.2012 року, протоколу огляду житла ОСОБА_2 від 05.09.2012 року, протоколу огляду службового кабінету ОСОБА_8 від 04.09.2012 року у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства при проведені даних оглядів та вилученні речових доказів, суд вважає недопустими доказами також речові докази, які були вилучені при даних оглядах, а саме: грошові купюри, латексні рукавички, марлеві тампони із змивами, мобільні телефони, протоколи їх огляду, відмовний матеріал, конверт, а також висновок комплексної судово-криміналістичної експертизи №725х/129Д/58Т від 12.10.2012 року (т.2 а.с. 130-147) за наслідками проведення хімічних, дактилоскопічних та трасологічних експертиз та інші.

Також суд не бере до уваги дані роздруківок телефонних дзвінків абонентів телефонів, якими користувались ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та інші, оскільки з них не вбачається їх зміст.

6 вересня 2012 року Хмельницький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону Нараган Р.В порушив відносно старшого оперуповноваженого групи карного розшуку відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області майора міліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого ДСБЕЗ відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області капітана міліції ОСОБА_2 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України.

31 жовтня 2012 року слідчий Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_30 порушив відносно старшого оперуповноваженого групи карного розшуку відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області майора міліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого ДСБЕЗ відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області капітана міліції ОСОБА_2 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ст.368 ч.3 КК України та об'єднав її в одне провадження з вищевказаною справою.

Одночасно з цим, в матеріалах справи відсутні дані про заведення оперативно-розшукової справи, яка у відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заводиться у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності. Натомість, з огляду на вищевикладене, такі підстави були ще після звернення 28 серпня 2012 року свідка ОСОБА_10 з заявою до ВВБ у Хмельницькій області про вимагання в нього хабара.

Відповідно до даних довідки, наявної у матеріалах справи (т.5 а.с. 139) апеляційним судом Хмельницької області дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надавався.

Згідно даних повідомлення начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Хмельницької області від 03.10.2013 року упродовж 2012 року працівниками внутрішньої безпеки у Хмельницькій області Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України не заводилась оперативно-розшукова справа за фактами можливих протиправних дій працівників відділення спеціальної міліції при УМВС України в Хмельницькій області майора міліції ОСОБА_1 та капітана міліції ОСОБА_2 Будь-які оперативно-розшукові заходи, пов'язані із тимчасовим обмеженням прав людини, працівниками зазначеного відділу не проводились та не повідомлялось про це прокуратуру області.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» у ч. 2 п. 11 звернув увагу судів на те, що висновки судів не можуть ґрунтуватись на доказах, отриманих із порушенням процесуального порядку збирання останніх.

З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне визнати вищевказані докази недопустимими, тобто такими, які отримані в порушення кримінально-процесуального кодексу та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а отже, про неможливість їх прийняття та покладення в основу обвинувачення підсудних.

Визнання судом доказів недопустимими пояснюється і тим, що допустимість доказів є не тільки гарантією їх достовірності, а й забезпечує дотримання прав учасників процесу в ході проведення слідчих дій, дослідженні доказів, зокрема, права підозрюваного та обвинуваченого на захист.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Виходячи з вимог законодавства, суд бере до уваги, що підсудні вправі обрати будь-який спосіб захисту, зокрема і такий, як невизнання своєї вини.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» в ч.4 п.10 звернув увагу судів на те, що неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч.4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок.

Враховуючи, що зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення та всі можливості збирання доказів вичерпані, суд прийшов до висновку про недоведеність участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України і, внаслідок цього, відсутність підстав для їх засудження чи повернення справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст.ст. 321,323, 324, 328-339 КПК України (в ред. 1960 року), суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України визнати невинним та по суду виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.

ОСОБА_2 в пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України визнати невинним та по суду виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд -скасувати.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 заставу - скасувати.

Скасувати заходи до забезпечення можливої конфіскації майна: грошові кошти на суму 30 089 грн. 35 коп., на які накладено арешт та які передані до Хмельницького зонального відділу ВСП (т.3 а.с. 59-61) - повернути ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили; відеомагнітофон «Раnаsоnіс» модель NVCSGMK2EU, орієнтовної вартості 500 грн., серійний номер V2TV04082 та тостер «VІСО» модель Т300L, орієнтовної вартості 300 грн., на які накладено арешт та які передані під розписку дружині ОСОБА_1 (т.3 а.с. 56-58) - залишити в користуванні останнього після набрання вироком законної сили; телевізор "Shагр" 29 L-FG1SF, орієнтовної вартості 1000 грн., який переданий під розписку дружині ОСОБА_2 (т.3 а.с. 123-125) -залишити в користуванні останнього після набрання вироком законної сили.

Судові витрати по справі у розмірі 7 323 грн. 60 коп. за проведення комплексної судово-криміналістичної (хімічної, дактилоскопічної та трасологічної) експертизи віднести на рахунок держави.

Після набрання вироком законної сили зобов'язати Шепетівське ГУДКСУ в Хмельницькій області повернути заставодавцю ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженцю с.Вельбівне Острозького району Рівненської області, зареєстрованому в с.Бадівка Острозького району Рівненської області, заставу в розмірі 22 000 грн. сплаченої ним згідно квитанції № 1286.220.1 від 10.12.2012 року, код 26293548, р/р 37316010000015, МФО 815013.

Речові докази:

- грошові кошти всього на загальну суму 22 000 грн., а саме: 13 (тринадцять) купюр номіналом 500 грн. наступних серій та номерів: ВГ 5431549; ЗИ 7999212; БТ 4897935; ВХ 8724171; БР 4525363; 3И 7613870; ВХ 4122954; ВИ 4249634; ГТ 1947019; БН 0306980; ГН 1334182; ВЖ 0097972; ВХ 7318441, 14 (чотирнадцять) купюр номіналом 500 грн. наступних серій та номерів: БН 0429511, ГК 6192314, ВЖ 0566279, ЗИ 5543460, БР 5051984, БН 6901405, ЗИ 3776180, ВГ 9679936, ГК 2409701, БР 5957157, АА 5427631, БТ 3974766, ГК 5001774, ВФ 4963069; 17 (сімнадцять) грошових купюр номіналом 500 гривень наступних серій та номерів: БК 7722217; ГК 7888750; ВХ 0150301; ГТ 0858889; ВЗ 7871914; ВЕ 7292815; ВД 0696853; БН 1150589; ВД 4167769; ВФ 2938873; ГТ 1831228; ВД 5151176; ВГ 8709799; ВД 6165018; ВИ 7817052; ВВ 2733115; БТ 5311588, які передані на відповідальне матеріальне зберігання до фінансового органу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку (т.2 а.с. 74-75, 86, 89, т.3, а.с 139) - повернути директору ТзОВ «Підприємство ЕЛСИ» ОСОБА_9;

- грошові кошти всього на загальну суму 100 грн., а саме: 1 (одна) купюра номіналом 50 гривень серії та номеру КН 6848347, 2 (дві) купюри номіналом 20 гривень наступних серій та номерів ЗА 1201970 та КП 8936663, 1 (одна) купюра номіналом 10 гривень серії та номеру КА 1188003, які передані на відповідальне матеріальне зберігання до фінансового органу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку (т.2 а.с. 74, 75) - віднести на рахунок держави;

- папку з відмовними матеріалами ВСМ при УМВС України в Хмельницькій обл. по заяві гр. ОСОБА_38, яка зберігається при матеріалах кримінальної справи (т. 2 а.с. 73) - повернути ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області;

- службове посвідчення працівника міліції серії НОМЕР_2 на ім'я майора міліції ОСОБА_1, яке зберігається при матеріалах справи (т.2 а.с. 83) - повернути до відділу кадрів УМВС України в Хмельницькій області;

- перепустку № НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_1 «Спецміліція» на ХАЕС, яка зберігається при матеріалах справи (т.2 а.с. 83) - повернути до відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом»;

- телефон марки «іРhопе» імейл НОМЕР_3 з вилученою з нього сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 (номер оператора НОМЕР_5), яким користувався ОСОБА_1; мобільний телефон марки «Нокіа» № 73 «Емейл» НОМЕР_6, з якого вилучено батарею «Нокіа ВР-6М 3,7 вольт», сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_7; робочий зошит ОСОБА_1, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (т.2.а.с. 83) - повернути ОСОБА_1;

- «додаток № 1» - латексні стерильні рукавички, в яких проводився огляд папки та відкривався конверт, «додаток № 3» - конверт в якому знаходились грошові кошти, «додаток № 4» - латексні стерильні рукавички, в яких проводився огляд папки та відкривався конверт, «додаток № 5» - чотири аркуші формату А4, на яких розкладалися вилучені з конверту кошти на суму 6600 гривень, «додаток № 1» (змив з правої долоні ОСОБА_1 із застосуванням спирту), «додаток № 2» (змив з лівої долоні ОСОБА_1 із застосуванням спирту), «додаток № 3» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводилися змиви з долонь ОСОБА_1, «додаток № 9» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводився огляд робочого столу, одягу, сейфу, тумбочок та шафи, «додаток № 10» - (змив з правої долоні ОСОБА_1 без застосування спирту), «додаток № 11» - (змив з лівої долоні ОСОБА_1 без застосування спирту), «додаток № 14» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводилися змиви з рук ОСОБА_1 без застосування спирту, «додаток № 15» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводився огляд грошових коштів, «додаток № 18» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводився огляд грошових коштів, «додаток № 1» (змив з правої долоні ОСОБА_2.), «додаток № 2» (змив з лівої долоні ОСОБА_2.), «додаток № 3» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводилися змиви з долонь, «додаток № 6» - змиви з зовнішньої та внутрішньої сторони дверцят, «додаток № 5» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводився огляд кітеля та грошових коштів, «додаток № 1» - змиви з переднього пасажирського сидіння автомобіля, «додаток № 2» - змиви з керма автомобіля, «додаток № 3» - змиви з внутрішньої ручки лівих передніх дверей автомобіля, «додаток № 4» - змиви з зовнішньої ручки передніх лівих дверей автомобіля, «додаток № 10» - латексні стерильні рукавички, за допомогою яких проводився огляд автомобіля, барсетки та вилучених грошових коштів та конверт № 1 із латексними стерильними рукавичками та зразком спеціального аерозолю «Промінь - 1», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (т.2.а.с. 91-93) - знищити;

- «додаток №7» - телефон - факс марки «Раnаsоnіс» модель КХ-АЕ934 №7ЕАWА025854, «додаток № 8» - штани ОСОБА_1, «додаток № 16» - рубашка міліцейська з пагонами, «додаток № 17» - рубашка міліцейська без пагонів, «додаток № 9» - барсетка, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (т.2.а.с. 91-93) - повернути ОСОБА_1,

- «додаток № 7» - міліцейський кітель ОСОБА_2, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (т.2.а.с. 91-93) - повернути ОСОБА_2;

- 1 (один) СD-R диск із звукозаписом розмови, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи (т. 2 а.с. 96) - залишити при матеріалах кримінальної справи;

- журнал обліку вхідних документів (інв. № 77) ВВБ у Хмельницькій області ДВБ МВС України, який переданий на відповідальне матеріальне зберігання у ВВБ у Хмельницькій області ДВБ МВС України під розписку (т. 2 а.с. 103-104) - повернути до даного відділу;

- системний блок, що був вилучений під час обшуку приміщення ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області з кабінету ОСОБА_2 та ноутбук, що був вилучений під час обшуку приміщення ВСМ при УМВС України в Хмельницькій області із кабінету ОСОБА_1, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:

 

2
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення