Найсправедливіший Печерський суд не дозволив ГПУ почати заочне розслідування проти екс-секретаря РНБО Клюєва (Суддя Писанець В.А)

Печерський райсуд Києва відмовився дозволити Генеральній прокуратурі почати заочне розслідування проти екс-секретаря Ради національної безпеки і оборони України Андрія Клюєва.

Про це йдеться в ухвалі суду від 25 січня.

Згідно з текстом документа, ГПУ підозрює Клюєва у незаконному перешкоджанні проведенню мітингів із застосуванням фізичного насильства, а також в організації перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалось насильством.

Повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри Клюєву складено 15 березня 2016 року. Стороною обвинувачення стверджується, що суть обґрунтованої підозри Клюєва полягає в незаконних діях останнього як колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони України, які проявились у виконанні протиправної вказівки колишнього президента Віктора Януковича з організації здійснення в період з 22 по 29 листопада 2013 незаконного розгону учасників акції протесту, які перебували на Майдані Незалежності в Києві. Читайте також Суд ЄС частково задовольнив скарги Януковичів та Клюєва на санкції

28 лютого 2014 року Клюєва було оголошено у розшук. СБУ встановила, що Клюєв перебуває на території Росії.

В свою чергу слідчий суддя вирішив, що наведені у клопотанні доводи сторони обвинувачення про виклик обвинуваченного до слідчого шляхом відправлення йому поштовим зв'язком письмових повідомлень під час проведення досудового розслідування не підтверджені в судовому засіданні належними доказами, оскільки матеріали, додані до клопотання, таких доказів не містять.

Також суд вирішив, що інформація про перебування Клюєва на території РФ є припущенням і документально не підтверджена. У зв'язку із цим суд повернув клопотання Генпрокуратурі як таке, що не відповідає нормам Кримінально-процесуального кодексу.

Джерело: УНІАН

Зокрема суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В. А присудив: "Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникова Д.О. про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України - повернути старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникову Д.О."

І ГОЛОВНЕ: УХВАЛА ОСКАРЖЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ!

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50277/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А. за участі секретаря Грицюк Н.А., прокурора Бондаря Є.В., адвоката Сініціної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникова Д.О., погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Приходьком В.В. про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді звернувся старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочников Д.О. з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

Означене клопотання слідчий за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Приходьком В.В. обґрунтовує тим, що Управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_4 за фактами організації службовою особою незаконного перешкоджання проведенню мітингів із застосуванням фізичного насильства, а також в організації перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих, діями, за відсутності ознак катування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

15 березня 2016 року у ході розслідування кримінального провадження №42014000000001025 від 07.10.2014 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

Стороною обвинувачення стверджується, що суть обґрунтованої підозри ОСОБА_4 полягає в незаконних діях останнього як колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, які виразились у виконанні протиправної вказівки колишнього Президента України ОСОБА_5 з організації здійснення в період з 22 по 29.11.2013 незаконного розгону учасників акції протесту, які знаходились на Майдані Незалежності в м. Києві, із залученням заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_6, Голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_7 та начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8

28.02.2014 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.

У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_4, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 15.03.2016 у день його складення, зазначене повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 111 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним Кодексом України для вручення повідомлень, а саме шляхом його надіслання поштою за адресами реєстрації та проживання підозрюваного ОСОБА_4

Обставинами, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 переховуються від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності сторона обвинувачення зазначає наступне.

Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_4 викликався до слідчого шляхом відправлення їм поштовим зв'язком письмових повідомлень за останніми відомими місцями його реєстрації та проживання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 неодноразово отримувала різноманітні процесуальні документи у цьому провадженні, тобто була обізнана про наявність даного кримінального провадження.

Інформація щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 неодноразово публікувалася в засобах масової інформації та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України.

Інтереси ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні захищає адвокат, що свідчить про обізнаність ОСОБА_4 про повідомлену йому підозру та з приводу здійснення досудового розслідування стосовно нього у вказаному кримінальному провадженні.

03.03.2014 ГУ БКОЗ Служби безпеки України заведено оперативно-розшукову справу № 5 категорії «Розшук» щодо ОСОБА_4, в рамках якої встановлено його місцезнаходження на території Російської Федерації.

17.05.2015 на адресу робочого апарату Укрбюро Інтерполу направлено процесуальні матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 для відповідного розгляду. Офіс з юридичних питань Генерального секретаріату Інтерполу відмовив у публікації червоних повідомлень та циркулярних розшукових повідомлень, дійшовши до висновку, що справа за підозрою зазначених осіб має переважно політичний характер та підпадає під дію статті 3 Статуту Інтерполу.

Сторона обвинувачення зазначає, що на даний час наявні фактичні дані про те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває за межами України понад шість місяців та переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності будучи оголошеним у міждержавний розшук.

04.08.2016 заступником Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до дев'яти місяців, а саме до 10 листопада 2016 року.

01.06.2016 Печерським районним судом м. Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За вказаних обставин слідчий за згодою з прокурором просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про повернення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 органу досудового розслідування.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та просила відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинний КПК України не передбачає повноважень прокурора щодо залишення без розгляду внесеного ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Положення стосовно надання слідчим суддею дозволу на проведення спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень регламентуються главою 24-1 КПК України з особливостями, встановленими п.20-1 Перехідних положень КПК України.

Відповідно до п. 20-1 Перехідних положень КПК України, тимчасово, до 15 квітня 2017 року, положення глави 24 1 "Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень" застосовуються із такими особливостями:

спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110 2, 111, 112, 113, 114, 114 1, 115, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209 258 258 1 258 2 258 3 258 4 258 5 348 364 365 368 368 2 379 400 436 436 1 437 438 439 440 441 442 443 444 446 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

У клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування мають також зазначатися фактичні дані про перебування особи за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Слідчий суддя може відмовити у задоволенні такого клопотання, якщо слідчий, прокурор не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані про перебування за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані про перебування за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Таким чином, обов'язковою передумовою звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування є наявність фактичних даних, які вказують на те, що особа, з наявним статусом підозрюваної особи в розумінні положень ст. 42 КПК України переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошена у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи яка понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якої наявні фактичні дані, що вона перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Пункт 6 абз.2 ч.1 ст.277 КПК України встановлює, що у повідомленні про підозру має міститися стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Пункт 3 ч.2 ст.297-2 КПК України визначає що у клопотанні зазначається виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини. Разом із тим, в повідомленні про підозру не зазначено виклад обставин, які саме конкретні дії вчинив ОСОБА_4, що дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, які він мав посадові повноваження здійснювати вплив чи фактично впливати на дії правоохоронних органів та Голову КМДА ОСОБА_7 для організації кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.365 КК України. Не наведено посилань на обставини здійснення вищевказаних дій.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Підозрюваному, обвинуваченому, згідно ч.8 ст.42 КПК України, вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

Як стверджує сторона обвинувачення, письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 15.03.2016, останньому направлено за адресами місця його реєстрації та проживання у день його складення.

З матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зокрема копій описів вкладення у цінний лист, слідує що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 15.03.2016 направлено ОСОБА_4 15.03.2016 за адресою: АДРЕСА_1 та кв.8.Аналогічна адреса місця проживання - м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 16, кв. 6 та 8 вказана й в самому повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та повідомленні про нову підозру від 15.03.2016.

З матеріалів, доданих стороною обвинувачення до клопотання, зокрема з рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ в місті Києві від 03.03.2014 (т .1 а.м.75), рапорту начальника відділу ДВБ Національної поліції України від 30.11.2015 (т.1 а.м. 93), рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ в місті Києві ДВБ НП України від 27.11.2015 (т.1 а.м.95) вбачається, що квартири 6 та 8 в будинку 16 по вулиці Горького (Антоновича) в місті Києві не є місцем проживання ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, письмові докази про направлення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 15.03.2016 за адресою місця реєстрації ОСОБА_4 відсутні.

Згідно ч.ч.1,3 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

В силу ч.1 ст. 136 глави 11 КПК України належним підтвердженням отримання особою повідомлення є розпис особи про отримання повідомлення, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повідомлення, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повідомлення. За змістом ч.ч.2, 6 ст. 135 глави 11 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повідомлення вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла. Отже з точки зору даного Закону особа вважається такою, що проживає за місцем, яке зареєстроване у Єдиному державному демографічному реєстрі та паспортному документі.

На сторінці 1 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 15.03.2016, доданого до матеріалів клопотання, зазначені адреса реєстрації і адреса проживання ОСОБА_4: АДРЕСА_2.

Відповідно до відомостей, що містяться у паспорті ОСОБА_4, що доданий стороною обвинувачення до клопотання (т.1 а.м.117-118) та наданих стороною захисту документів зареєстрованим місцем проживання останнього є: АДРЕСА_2.

Системний аналіз ч.2 ст.135 та ч.1 ст.278 КПК дає підстави стверджувати, що в обох статтях застосовується термін «вручення».

Стороною обвинувачення до матеріалів клопотання не додані докази на підтвердження факту вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 15.03.2016 у спосіб, встановлений нормами глави 11 КПК України і відповідно набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Наведені у клопотанні доводи сторони обвинувачення про виклик ОСОБА_4 до слідчого шляхом відправлення йому поштовим зв'язком письмових повідомлень під час проведення досудового розслідування не підтверджені в судовому засіданні належними доказами, оскільки матеріали додані до клопотання таких доказів не містять.

Стосовно доводів сторони обвинувачення в клопотанні, що 17.05.2015 на адресу робочого апарату Укрбюро Інтерполу направлено процесуальні матеріали стосовно ОСОБА_4 для розгляду слідчий суддя зазначає таке.

Офіс з юридичних питань Генерального секретаріату Інтерполу відмовив у публікації червоних повідомлень та циркулярних розшукових повідомлень, прийшовши до висновку, що справа за підозрою зазначених осіб має політичний характер та попадає під дію статті 3 Статуту Інтерполу.

Стороною обвинувачення не надані докази про перебування ОСОБА_4 у міжнародному розшуку станом на січень 2017 року.

Стосовно твердження сторони обвинувачення про перебування ОСОБА_4 в міждержавному розшуку, слідчий суддя враховує, що відповідно доводів слідчого у клопотанні про оголошення 28.02.2014 розшук підозрюваного ОСОБА_4,28.02.2014 постановою начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42014000000000037 вiд 25.02.2014 ОСОБА_4 оголошено у розшук (т.1 а.м. 68), постановою від 11.06.2014 скасована постанова про розшук від 28.02.2014 (т.1 а.м.78-80),постановою у кримінальному провадженні № 12014100060000228 ОСОБА_4 18.07.2014 оголошено у розшук (т.1 а.м.84-85).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2016 у справі №757/26553/16-к в межах кримінального провадження № 42014000000001025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4, доставку до суду для обрання запобіжного заходу.(т.1 а.м.105).

На сайті Міністерства внутрішніх справ на даний час в розділі «Розшук» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться в переліку осіб які переховуються від органів влади за статтями 340 ч.1 ст.190 ч.4 ст.191 ч.5 ст.364 ч. 2 КК України.

Розшук ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42014000000001025 вiд 17.10.2014 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.365 КК не оголошувався.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення про встановлення місце знаходження ОСОБА_4 на території Російської Федерації в рамках розшукової справи № 5 категорії «Розшук», заведеної 03.03.2014 ГУ БКОЗ Служби безпеки України, оскільки до матеріалів клопотання долучені лист СБУ №14/12/166 вiд 10.06.2016 (т.1 а.м.100), лист СБУ №14/12-248 вiд 10.07.2016 (т.1 а.м.102), згідно яких територія Росії є вірогідним місцем проживання ОСОБА_4

Зазначена в листах інформація за своїм змістом є припущенням та твердження сторони обвинувачення про перебування ОСОБА_4 на території Російської Федерації безпідставні, оскільки до матеріалів клопотання не долучено отриманих з процесуальних джерел, визначених ст. 84 КПК України, доказів цього факту.

Отже до матеріалів клопотання не долучено отриманих з процесуальних джерел доказів, щодо наявних фактичних даних про перебування ОСОБА_4 за межами України.

В ухвалах Печерського районного суду від 02.07.2016 справа №757/26532/16-к, вiд 02.06.2016 справа №757/1699/16-к, вiд 01.06.2016 справа №757/26550/16-к , вiд 01.07.2016 № 757/31717/16-к про надання дозволу на обшук вказано, що згідно з інформацією наданою Державною прикордонною службою України, ОСОБА_4 за період з 11.01.2014 по 21.03.2016 за територію України не виїжджав.

Про перебування ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції стороною обвинувачення не заявлялось, докази не надані.

Посилання слідчого на обставини які свідчать про те, що ОСОБА_4 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на те, що в кримінальному провадженні бере участь адвокат який отримує процесуальні документи та була обізнана про наявність кримінального провадження, що свідчить про обізнаність ОСОБА_4 про повідомлену йому підозру, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального кодексу. Захисник не наділений законом процесуальними повноваженнями вручення повідомлення про підозру своєму підзахисному, обізнаність захисника про наявність кримінального провадження, отримання процесуальних документів не є підставою для невиконання вимог кримінально процесуального законодавства щодо порядку вручення повідомлення про підозру.

В матеріалах, якими обґрунтовується клопотання, ОСОБА_4, стосовно якого сторона обвинувачення просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування, не знайшли свого підтвердження обставини про вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру і про те, що він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і у тому числі понад шість місяців.

Вищезазначене вказує на невідповідність клопотання положенням п.п.3, 5 ч.2 ст.297-2 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 297-3 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-2 цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникова Д.О. про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України - повернути слідчому, як таке, що не відповідає вимогам ст. 297-2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 42, 84, 111, 135, 136, 277, 278, 297-1, 297-2,297-3, п. 20-1 Перехідних положень КПК України -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникова Д.О. про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001025 від 07.10.2014 за підозрою колишнього Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ст. 340, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 365 КК України - повернути старшому слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Лодочникову Д.О.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Писанець В.А.