Моральна шкода відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки незалежно від її вини (Постанова ВСУ від 5 березня 2012р.)

Фабула судового акту: Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Аналізуйте судовий акт: Матеріальна відповідальність власника за наслідками ДТП, який не перебував за кермом, а не водія

Постанова
Верховного Суду України від 5 березня 2012 р.
(в и т я г)

У січні 2009 р. М., К. та К.-Р. звернулися до суду з позовами до Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» (далі — ДАП «Універсал-Авіа») про відшкодування моральної шкоди.

Позивачі зазначили, що 28 квітня 2008 р. під час здійснення посадки гелікоптера, який належить ДАП «Універсал-Авіа», на самопідіймальну плавучу бурову установку «Таврида» (далі — бурова установка), що є власністю державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (далі — ДАТ «Чорноморнафтогаз»), сталася авіаційна подія, внаслідок якої загинули чоловіки М. та К. і син К.-Р., які перебували в трудових правовідносинах із ДАТ «Чорноморнафтогаз» і були на борту гелікоптера.

Пославшись на те, що зазначена авіаційна подія сталася з вини екіпажу гелікоптера (джерела підвищеної небезпеки), власником якого є ДАП «Універсал-Авіа», на підставі ст. 1167 ЦК позивачі просили стягнути з цього підприємства на їхню користь по 250 тис. грн кожній як відшкодування завданої моральної шкоди.

Під час розгляду справи до участі у справі як третю особу залучено ДАТ «Чорноморнафтогаз», як співвідповідача — Міністерство транспорту та зв’язку України.

Чорноморський районний суд АР Крим ухвалою від 27 вересня 2009 р. позовні вимоги М., К. та К.-Р. про відшкодування моральної шкоди об’єднав в одне провадження.

Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 14 січня 2010 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 21 червня 2011 р., позовні вимоги М., К. та К.-Р. задоволено частково: стягнуто з ДАП «Універсал-Авіа» по 100 тис. грн завданої моральної шкоди кожній; стягнуто з ДАП «Універсал-Авіа» на користь держави 1 тис. 700 грн судового збору, 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, ДАП «Універсал-Авіа» оскаржило їх у касаційному порядку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 вересня 2011 р. у відкритті касаційного провадження відмовив із підстав, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК ¹.

10 листопада 2011 р. ДАП «Універсал-Авіа» подало до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р. та просило скасувати зазначене судове рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК, пославшись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 23, 1167, 1168, 1187 ЦК, статей 173, 237¹ КЗпП у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

На підтвердження наявності підстав для перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р. ДАП «Універсал-Авіа» надало постановлені в аналогічних справах ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 р., від 29 вересня 2011 р. та від 19 жовтня 2011 р., в яких міститься висновок про те, що моральна шкода, завдана членам сім’ї загибеллю їхніх рідних унаслідок авіаційної події, підлягає відшкодуванню на підставі ст. 173 КЗпП й Закону від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон).

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 12 грудня 2011 р. поновила ДАП «Універсал-Авіа» строк на подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення та допустила до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом М., К. та К.-Р. до ДАП «Універсал-Авіа», Міністерства транспорту та зв’язку України, третя особа — ДАТ «Чорноморнафтогаз», про відшкодування моральної шкоди для перегляду ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені в заяві ДАП «Універсал-Авіа» доводи, Верховний Суд України дійшов висновку, що в задоволенні заяви ДАП «Універсал-Авіа» про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р. слід відмовити з огляду на таке.

Суди встановили, що чоловіки М., К. та син К.-Р. перебували в трудових правовідносинах із ДАТ «Чорноморнафтогаз». Авіаційне обслуговування цього товариства з вантажопасажирських перевезень, зокрема виконання рейсів із перевезення вахтового персоналу, здійснювалось гелікоптерами ДАП «Універсал-Авіа» відповідно до договору на авіаційне обслуговування від 12 лютого 2001 р.

28 квітня 2008 р. під час здійснення посадки гелікоптера, який належав ДАП «Універсал-Авіа», коли він виконував рейс із перевезення вахтового персоналу на бурову установку, власником якої є ДАТ «Чорноморнафтогаз», сталася авіаційна подія, внаслідок якої члени персоналу бурової установки, які перебували на борту гелікоптера, загинули.

Відповідно до акта розслідування групового нещасного випадку від 9 липня 2008 р. причиною авіаційної події стали непідготовленість екіпажу гелікоптера, що належить ДАП «Універсал-Авіа», до польотів на морські бурові платформи та незадовільний стан виробничого середовища.

М., К. та К.-Р. про відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю членів їхніх сімей унаслідок авіаційної події, суд першої інстанції, з висновками якого погодились апеляційний і касаційний суди, виходив із того, що оскільки гелікоптер є джерелом підвищеної небезпеки і спір між сторонами виник із приводу відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичних осіб унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відповідно до правил ч. 2 ст. 1187 ЦК на ДАП «Універсал-Авіа», як на власника джерела підвищеної небезпеки, слід покласти обов’язок відшкодувати М., К. та К.-Р. моральну шкоду, завдану внаслідок загибелі членів їхніх сімей.

У наданих ДАП «Універсал-Авіа» судових рішеннях як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 23, 1167, 1168, 1187 ЦК, статей 173, 237¹ КпЗП, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги до ДАП «Універсал-Авіа» про відшкодування завданої моральної шкоди є безпідставними, оскільки нещасний випадок, у зв’язку з яким завдана моральна шкода, стався з потерпілими під час їхнього транспортування на бурову установку, що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз», із яким потерпілі перебували в трудових правовідносинах. Тому такий нещасний випадок пов’язаний із виробництвом, а отже, завдана позивачам моральна шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст. 173 КЗпП та Закону, а не на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК.

Таким чином, виявлено неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 23, 1167, 1168, 1187 ЦК, статей 173, 237¹ КпЗП.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Верховний Суд України виходив із такого.

соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 ЦК, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Згідно із частинами 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

У справі, яка переглядається, установивши, що смерть працівників ДАТ «Чорноморнафтогаз» сталася внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки — гелікоптера, власником якого є ДАП «Універсал-Авіа», суд першої інстанції, з висновками якого погодилися апеляційний і касаційний суди, дійшов обґрунтованого висновку про покладення на ДАП «Універсал-Авіа» — власника джерела підвищеної небезпеки — обов’язку відшкодувати М., К. та К.-Р. моральну шкоду, завдану смертю їхніх близьких.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи, наведені в заяві ДАП «Універсал-Авіа», цих висновків не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р. немає.

Керуючись статтями 355, 360³, 360⁵ ЦПК, Верховний Суд України у задоволенні заяви ДАП «Універсал-Авіа» про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2011 р. відмовив.