22.03.2017 | Автор: Понзель Марина Генадіївна    Переглядів:  77
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Мін'юст оприлюднив список програних справ у євросуді і суми багатомільйонних компенсацій

Україна з початку 2016 року виплачувала компенсації у 90 судових справах, які розглядав Європейський суд з прав людини

У 2016 році Україна виплатила 300 млн євро та понад 12 млн грн за програні справи в Європейському суді з прав людини. Про це свідчить офіційна відповідь Міністерства юстиції України.

Кошти сплачено за 90 програними судовими справами.

Найбільшу суму відшкодування моральної та матеріальної шкоди у справі «Агрокомплекс проти України» отримало ПрАТ «Науково-виробниче об’єднання «Агрокомплекс» на суму 697,6 млн грн (27 млн євро). З них у 2016 році – 154 млн євро і 5,4 млн грн.

У справі «East/West Alliance Limited проти України» сплачені суми відшкодування становили 138,3 млн євро і 4,8 млн грн. Як відомо, ірландське підприємство East/West Alliance Limited, розміщене у Дубліні із представництвом в Україні, було позбавлено належних йому шести літаків Ан-28 та восьми літаків Л-410 у надзвичайно свавільний спосіб всупереч принципу верховенства права.

Читайте статтю: Практика ЄСПЛ в контексті обшуків у адвокатів

У справі «Щічка та інші проти України» відшкодовано 16,9 млн євро та 573 тис. грн. Рішення євросуду стосується 572 громадян України.

Справа «Тихонова та інші проти України» витягнула з бюджету України 10,6 млн євро і 383 тис. грн компенсацій. Євросуд задовольнив вимоги позивача, який поскаржився на вибиття працівниками міліції свідчень з метою отримання зізнання у вбивстві.

Детальний список позивачів, які отримали компенсації від держави Україна з початку 2016 року, – у документі.

ЄСПЛ розглянув понад 67 тис. заяв проти України

 

Європейський суд з прав людини від початку набуття чинності для України Європейської конвенції з прав людини у 1997 році розглянув більше 67 тисяч заяв проти нашої держави. Про це заявила заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко у середу під час круглого столу, пише Укрінформ.

"Україна є членом Ради Європи понад 20 років, починаючи з 1995 року. У 1997 році для України набула чинності Європейська конвенція з прав людини. За цей період часу Європейський суд розглянув більше 67 тисяч заяв проти України", - зазначила Литвиненко.

Читайте статтю: Посилання ВСУ на рішення ЄСПЛ, які офіційно не перекладені і не оприлюднені, є порушенням Конституції і прав громадян

За її словами, виконання рішень, в яких Європейський суд визнав порушення державою прав заявника, далеко не завжди обмежується грошовою компенсацією. "Дуже часто головним зобов'язанням є провести ефективне розслідування або переглянути справу, або змінити закон чи практику правозастосування", - зауважила представник Ради Європи.

Литвиненко підкреслює, що "у багатьох справах проти України були виявлені численні порушення, тобто вади національного застосування чи практики вказують на системні порушення прав людини".

"Безумовно, виконання всіх цих рішень вимагає чітких та скоординованих зусиль представників законодавчої, виконавчої та судової гілок влади", - зазначила Литвиненко.

 

600 мільйонів за продажний суд. Україна змусили виплатити суперштраф

Ця історія - яскраве свідчення того, як з наших кишень оплачується корупція в українській судовій системі

В середині вересня держава через Мін'юст провело вражаючий платіж в 335 мільйонів гривень на адресу приватної компанії «НВО« Агрокомплекс ». Сума, м'яко кажучи, чималенька, особливо зараз, коли Кабмін трясеться за кожну копійку. Але діватися нікуди - насправді Україна просто почала сумлінно виконувати рішення Європейського суду від 25 липня 2013 року року. Згідно з ним держава зобов'язана заплатити «Агрокомплексу» 27 мільйонів євро плюс судові витрати. І ці 335 мільйонів - лише перша частина цієї суми.

Користуйтесь консультацією: Скільки коштує звернутися у Європейський Суд з прав людини

Таке рішення суду шокувало багатьох, не тільки в Україні. Сума компенсації виявилася рекордною за станом на 2013 рік не тільки в історії України, а й в історії Євросуду. На велику суму - 30 мільйонів євро - в Страсбурзі на той момент (ще до вироку по ЮКОСу) була оштрафована тільки Греція на користь двох НПЗ.

У випадку з «Агрокомплексом» також не обійшлося без НПЗ - нехай назва фірми нікого не вводить в оману. Ця призабута вже, але нагадала про себе зараз історія - яскраве свідчення того, як з наших кишень оплачується корупція в українській судовій системі. Пікантності цьому факту додає той факт, що ця сама система українського правосуддя, по суті, прикривала бізнес сусідньої країни. І зараз держава платить мільйони за те, що в корпоративному конфлікті його правосуддя фактично встало на сторону найбільших російських корпорацій. А розплата відбувається в той час, як Київ і Москва ведуть війну на всіх фронтах, включаючи економічний.

Коротка історія цього суперштрафа така. У 90-і роки компанія «Агрокомплекс», у якій дуже велика сфера діяльності - виробництво продуктів нафтопереробки, шоколаду та кондитерських виробів, поліграфія та оптова торгівля - поставила двома партіями 375 тисяч тонн сирої нафти для очищення на Лисичанський нафтопереробний завод, 67,41% акцій якого на той момент належало державі. Натомість компанія повинна була отримати 14,1 тис. Тонн бензину А-80, а також 55,4 тис. Тонн дизпалива, 33,7 тонн мазуту і 128 тис. Тонн технологічного палива Е-4. Але отримана була тільки частина нафтопродуктів, а у самого заводу настали важкі часи. «Агрокомплекс» пішов по судах і виграв їх, а в 1998-му році Вищий адміністративний суд визнав заборгованість НПЗ перед «Агрокомплексом» в розмірі понад 216 мільйонів гривень і це рішення вступило в силу. Але в ситуацію навколо заводу вирішив втрутитися Кабмін, який створив робочу групу для встановлення причин накопичення боргів, - і за результатами аудиту в 2000-му році було вирішено, що судове рішення не відповідає законодавству і реальний борг становить всього 36,4 млн гривень.

Тим часом завод тихою сапою довели практично до банкрутства і в 2000-му році державну частку акцій за символічні 53 мільйони гривень (близько $ 10 млн. За тодішнім курсом) купила «дочка» російської «Тюменської нафтової компанії» «ТНК-Україна». Цікаво, що в той момент главою правління НПЗ був ніхто інший як майбутній міністр палива та енергетики, а нині записної опозиціонер Юрій Бойко. Така невелика сума, за яку був проданий завод, пояснювалася також тим, що за умовами конкурсу новий власник повинен був заплатити за боргами кредиторам, серед яких був не тільки «Агрокомплекс».

Читайте статтю: Як довго Україна залишатиметься рекордсменом за скаргами до ЄСПЛ?

Але він це робити не поспішав. У червні 2001-го року Вищий арбітражний суд скоротив борг перед «Агрокомплексом» до 97,4 млн гривень, а Донецький апеляційний госпсуд в жовтні того ж року - до 90,98 млн гривень. У 2003-му році комітет кредиторів і Лисичанський НПЗ підписали «мирову». Відповідно до неї, «Агрокомплексу» діставалося 90 983 077 акцій, якими володіло ВАТ «ЛиНОС» в акціонерному капіталі створеного росіянами ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ( «ЛіНИК»). Кожна акція коштувала гривню, тобто таким чином легалізувалася сума претензій, зафіксована в останньому рішенні донецького суду. У «Агрокомплекс» порахували цю угоду дискримінаційним для них і продовжили судові розгляди, але безрезультатно, причому компанія прямо заявляла про втручання влади в процес (в розгляду виявився втрутитися навіть тодішній президент Леонід Кучма).

У 2003-му році «Агрокомплекс» звернувся до Європейського суду з прав людини з претензіями до України в розмірі більш ніж півмільярда євро, і через десять років отримав на руки рішення, де апетити позивача були трохи скоректовані - всього 27 мільйонів євро, які повинні бути виплачені рівними частками протягом двох років. Причому постраждалої компанія була визнана Євросудом ще в 2011-му році - він констатував масу порушень в постановах українських судів, а також те, що терміни тяжби перевершили всі розумні межі. У 2013-му ж, після того, як сторони спору не змогли домовитися полюбовно, був визначений розмір відшкодування шкоди. Але найголовніше, що зазначено в рішенні ЄСПЛ: «Національні суди, які розглядали справу, не можна вважати незалежними або неупередженими, враховуючи кричуще втручання вищих органів державної влади в хід виробництва». В Україні щодо «неупередженості» судів ні у кого ілюзій не було, але тепер за підтвердження цього доведеться заплатити великі гроші.

Цікаво, що як раз з появою шокуючого український Мінфін рішення Євросуду пішли розмови, що простоював на той момент Лисичанський НПЗ викупить у росіян хтось із українських олігархів - чи то Сергій Курченко, чи то Дмитро Фірташ, але так і не зрослося. Зате ТНК-ВР була поглинена «Роснефтью» (цю дивну угоду, яка ввела російського нафтового гіганта в страшних збитків, одному з найближчих соратників Путіна Сєчину пригадують досі) і у НПЗ з'явився новий господар, якому завод і належить до сих пір.

Варто сказати пару слів і про тих, кому ж дістануться відсуджені в України мільйони. Свого часу власником «Агрокомплексу» був відомий бізнесмен Олександр Галкін, в числі активів якого також був один з найбільших в Європі виробників упаковки «Укрпластик». Саме Галкін активно коментував ситуацію навколо боргу Лисичанського НПЗ, але до початку виплат за рішенням Євросуду він не дожив. У травні 2013 року року Галкіна на смерть збив автомобіль в Монте-Карло. Після цієї трагедії «Агрокомплекс» (як і «Укрпластик») очолила заступник і дружина Галкіна Ірина Мірошник. Сам же «Агрокомплекс» зареєстрований на британський офшор Crestleigh Limited, куди тепер і йдуть мільйони з українського бюджету.

Читайте статью: Исполнение решений Европейского суда: халатность Минюста, возмещение за счет виновного и его увольнение

Ось як прокоментували початок багатомільйонних виплат за рішенням ЄСПЛ в самому «Агрокомплекс»: «Мова йде про відновлення справедливості, тобто про майно, якого «Агрокомплекс» був позбавлений незаконним рішенням влади. При цьому саме звернення в 2003-му році в Європейський суд з прав людини було викликано тим, що українська влада довгі роки всіма способами уникали повернення майна. Було ухвалено низку неправосудних судових актів. Нова ж влада, навпаки, сумлінно ставиться до зобов'язань держави і тому прийняла рішення виплатити по обов'язковому для неї рішення. Протягом декількох років ми чекали, коли будуть виконані зобов'язання згідно з рішенням суду, не вживаючи ніяких дій. І ось, у вересні поточного року справа зрушила, нарешті, з мертвої точки ».

І це ще не все - в грудні держава, яке і так затримався з першим платежем майже на рік, повинна буде виплатити по справі «Агрокомплексу» другий транш - ще 13 мільйонів євро.

Що показово, зараз Лисичанський НПЗ, через якого і був весь сир-бор, законсервований російськими власниками і не тільки не приносить грошей в бюджет, а й, по суті, їх звідти висмоктує. Зрозуміло, що держава розплачується за продажність своїх судів ще «кучмівських» часів, причому розплачується в момент, коли найбільш ослаблене. Засоби, які Україна повинна виплатити «Агрокомплексу», наприклад, перевищують суму, яку уряд в цьому році виділяє на відновлення інфраструктури Донбасу.

Але навряд чи хто візьметься стверджувати, що зараз українські суди більш чесні і справедливі, ніж при Кучмі. І нехай ця справа буде зайвим нагадуванням про те, що відсутність реформ у судовій сфері буде дуже дорого коштувати кожному з нас. Причому і в прямому сенсі теж.

Джерело: Главком

9
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення