Деоффшоризаційні заходи в Україні, ТЦУ, ділова мета і судова практика, податкові коригування по операціям з нерезидентами, оподаткування доходів нерезидентів, конвенції про уникнення подвійного оподаткування (КпУПО), бенефіціарний власник доходу, холдинговий режим, тонка капіталізація, резидентський статус в Україні, постійні представництва нерезидентів (ПП), постановка на облік нерезидентів, КІК в Україні, автоматичний обмін (CRS), міжнародне структурування активів (IT, торгівля, захист активів ), VAT (ПДВ) в ЄС, цікаві юрисдикції під час війни з бізнес-метою.
Дата: 16 Вересня 2022 року з 09:30 до 18:00
Участь в Онлайн (MyOwnConference) з можливістю ставити питання в чаті.
Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Хрещатик 7/11, БЦ "Укоопспілка", поверх 6.
Реєстрація та умови участі: +38 (098) 696-61-05
Олександр Шевченко, координатор заходу.
Доповідач:
КУЗНЄЧІКОВА Олена — Адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE. Спеціалізується на питаннях побудови холдингових структур, питаннях податкового і корпоративного планування (включаючи міжнародне), структуруванні M & A-угод і підготовці бізнесу до продажу. Питаннях залучення фінансування і збереження конфіденційності володіння активами, питаннях взаємодії з українськими і міжнародними банками, супроводі спорів з податковими та митними органами.
КРАСНОУХОВ Костянтин — керуючий партнер консалтингової компанії “Красноухов і партнери”, сертифікований аудитор. Має більш ніж 23 роки досвіду у галузі фінансів, аудиту, обліку, оподаткування та права, з яких більше ніж 13 років як аудитор та податковий консультант, 4 роки як менеджер та старший консультант міжнародної аудиторської компанії Deloitte, 5 років як в.о. головного бухгалтера великого платника податків в Україні, 9 років як фінансовий директор української дочірньої компанії міжнародної корпорації.
Програма семінару на сайті: https://marmaer.ua/k_course/mezhdunarodnoye-nalogovoye-planirovaniye
БЛОК №1. Українське відображення тенденцій сучасного міжнародного корпоративного оподаткування.
1.1. Перелік деоффшоризаційних заходів в Україні.
—Заходи, що вже запроваджені:
а) правила трансфертного ціноутворення;
б) правила тонкої капіталізації;
в) правила бенефіціарного отримувача доходу;
г) правила постійного представництва;
ґ) правила КІК;
д) правила місця ефективного управління;
е) тест ділової мети;
є) оподаткування непрямого продажу нерухомості;
ж) оподаткування конструктивних дивідендів;
з)наскрізне застосування УпУПО.
— Заходи, що запроваджені частково або плануються:
а) розкриття бенефіціарів іноземних компаній;
б) загальні правила боротьби зі зловживанням;
в) CRS.
1.2. Український варіант трансфертного ціноутворення в Україні:
— Ознаки визначення операції контролюючими органами: ризики відповідності нерезидента статусу «офшору», «низькоподаткового» як однієї з ознак;
— Низькоподаткові нерезиденти (популярні юрисдикції як ОАЕ, Мальта, Делавер (США), Естонія, Великобританія) та юрисдикції які дозволяють уникнути такого статусу;
— Трьохрівнева звітність ТЦУ (інформація про глобальні операції групи компаній, повний перелік фінансових та інших показників в розрізі юрисдикцій0;
— Мастер-файл: коли застосовується, яка інформація розкривається (структура групи компаній, опис бізнесу, консолідована фінансова звітність, фінансова діяльність, перелік нематеріальних активів).
— Country by Country Report: коли застосовується, яка інформація розкривається (юрисдикції учасників групи компаній, загальна сума доходів з розбивкою по компаніях, суми сплачених та нарахованих податків, нерозподілених прибутків, чисельність працівників та види діяльності0;
1.3. Український варіант застосування ділової мети і відповідна судова практика:
— Право податківців не враховувати фінансові результати при відсутності розумної економічної мети;
— Відсутність ділової мети – неможливість застосування податкових пільг при операція з нерезидентами;
— Ознаки відсутності ділової мети (ціль операції – несплата чи неповна сплата податків, відсутність у особи необхідності у аналогічній угоді з непов’язаними компаніями);
— Крайнє роз’яснення від Мінфіну : алгоритм та особливості застосування положень Кодексу, пов’язаних з ідентифікацією контрольованих операцій, визначення та застосування альтернативних варіантів операції,
— Судова практика: прибутковість операцій не є обов’язковою ознакою для господарської діяльності.
1.4. Податкові коригування по операціям з нерезидентами і можливість використання положень міжнародних конвенцій для обґрунтування незастосування податкових коригувань.
— Збільшення фінансового результату на:
а) суму витрат на нарахування роялті;
б) всю суму роялті;
в) 30% вартості товарів та послуг придбаних у нерезидентів;
г) 30% вартості товарів та послуг проданих нерезидентам.
1.5. Конструктивні дивіденди
— Визначення конструктивних дивідендів та наслідки встановлення факту їх наявності;
— Судова практика: використання положень УпУПО для незастосування податкових корегувань.
1.6. Оподаткування в Україні доходів нерезидентних компаній і застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (КпУПО):
— Українське визначення бенефіціарного власника доходу;
— Застосування пільгової ставки податку на репатріацію за умовами відповідних КпУПО;
— Можливість наскрізного застосування міжнародних КпУПО;
— Судова практика з податку на репатріацію у операціях з нерезидентами (при виплаті дивідендів, процентів, роялті): необхідність всебічного дослідження всіх фактів для встановлення наявності/відсутності ділової мети, ключові доводи позивачів (корпоративне та податкове структурування, зменшення навантаження щодо адміністрування неефективних компаній, комерційна діяльність);
— Зміни застосування міжнародних КпУПО в результаті імплементації MLI – тести основної діяльності чи обмеження переваг, застосування процедури взаємного узгодження, протидія зловживанням через постійні представництва, оподаткування нерухомості;
— Оподаткування опосередкованого продажу української нерухомості і шляхи обходу;
— Трансформація окремих КпУПО (Кіпр, Нідерланди, Австрія, Швейцарія, Великобританія, Люксембург, Мальта, ОАЕ тощо): збільшення ставок податків як загальносвітовий тренд фіскалізації і уніфікації ставок.
1.7. Український варіант холдингового режиму.
— Відсутність податку на дивіденди для дочірніх компаній-нерезидентів;
— Відсутність податку на дивіденди і на ліквідаціний дохід для компаній, які не належать до низькоподаткових нерезидентів і де відсутні УпУПО.
1.8. Резидентський статус іноземних компаній в Україні.
— Місце ефективного управління:
а) пріоритетні ознаки: управління банківськими рахунками з України, ведення бухгалтерського або управлінського обліку в Україні, управління персоналом з України;
б)інші ознаки: формальне та фактичне управління здійснюється частіше з України ніж з-за кордону
— Можливість добровільного визнання резидентського статусу та наслідки.
1.9. Український варіант тонкої капіталізації.
— Застосування норм до операцій з усіма нерезидентами, однак поріг зменшується;
— Способи мінімізації.
1.10. Український варіант регулювання постійних представництв (ПП):
— Визначення постійних представництв:
а) будівельний майданчик, будівельний чи монтажний об’єкт де тривалість робіт перевищує 12 місяців;
б)надання послуг через співробітників найнятих в Україні протягом більше ніж 183 днів протягом року;
в) особи, які на підставі договору/правочину або фактично мають повноваження вести переговори щодо істотних умов правочинів або укладати договори на користь одного нерезидента;
г) особи, що фактично мають та реалізовують повноваження зберігати запаси нерезидента;
— Зони ризиків для неПП (підстави не визнання представництв некомерційними):
а) надання послуг не тільки для головного офісу;
б) збігання фактичної діяльності представництва з діяльністю материнської компанії;
в) фактичне використання активів не тільки головного офісу;
г) фактичне здійснення господарської діяльності.
— Судова практика по ПП нерезидентів: ризики здійснення діяльності аналогічній діяльності головного офісу, необхідність аналізу справжньої сутності діяльності ПП над формою (детальний аналіз діяльності ПП та працівників ПП, обсягів фінансування), види діяльності які можуть кваліфікуватися як допоміжна.
1.11. Постановка на облік нерезидентів із відокремленими підрозділами в Україні.
— Підстави та строки обов’язкової постановки на облік нерезидента;
— Cанкції та інші негативні наслідки для нерезидента за здійснення діяльності через відокремлений підрозділ без постановки на облік.
1.12. Застосування українських правил КІК:
— Визначення контролюючої особи для правил КІК, пороги володіння (семінар КІК).
— Об’єкт оподаткування та особливості розрахунку скоригованого прибутку КІК
— Пороги прибутковості для визнання КІК. Коли не виникає оподаткування КІК?
— Ставки ПДФО для бенефіціарів КІК і умови їх застосування.
— Безподаткова КІК ліквідація.
— Вимоги щодо подання повідомлень і звітності по КІК. Санкції за порушення правил КІК
— Як уживатися з правилами КІК після їх впровадження в Україні
— Розклад КІК-апокаліпсису.
БЛОК №2. CRS, КІК- ризики та комфортні податкові юрисдикції
1.13. Перспективи впровадження в Україні автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS.
— Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;
— CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.
— Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;
— Законопроект щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).
— План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією).
1.14. Варіанти мінімізації ризиків автоматичного обміну за стандартом CRS і правила КІК.
— Застереження ОЕСР для банків щодо ідентифікації клієнтів;
— Країни з високим ризиком відповідно до позиції ОЕСР;
— Способи мінімізації КІК ризиків та CRS ризиків:
а) безподаткова ліквідація;
б) планування та структуризація доходів іноземних компаній;
в) зосередження основної діяльності в низько-, середньо-податкових юрисдикціях та фінансово-податкові причини для цього;
г) вибір юрисдикції для холдингової структури та бенефіціарів (UBO).
— Критерії обрання юрисдикції та бізнес моделі:
1) для операційної діяльності:
а) банківський комплаєнс;
б) критерії в DAC 6;
в) норми ТЦУ і правила валютного контролю;
2) пасивні джерела доходу:
а) банківський комплаєнс;
б) суттєва присутність (substance);
в) комерційна мета створення;
г) критерії з DAC 6;
ґ) норми ТЦУ і правила валютного контролю.
1.15. Якими юрисдикціями українці частіше цікавляться під час війни з бізнес-метою? (Литва, Естонія, Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща, Швейцарія, Туреччина , ОАЕ). Умови створення компаній та основи оподаткування.
БЛОК №3. VAT(ПДВ) в ЄС та популярні фінансово-податкові схеми для угод
1.15. VAT в ЄC
— ПДВ (VAT): суб’єкт, об’єкти, ставки;
— Місце поставки товарів в цілях оподаткування ПДВ;
— Тріангуляційні (triangulation) угоди між країнами ЄС. Можливість застосування спрощеної процедури де ПДВ не включається в ціну.
— Схеми з використанням тріангуляційних угод:
а) продаж товарів постачальником з ЄС в 3-і країни за межами ЄС;
б) продаж товарів тільки в ЄС;
в) пряма поставка від постачальника з Азії отримувачу: 3-тя країна, не є членом ЄС;
г) поставка від постачальника з Азії через країну ЄС в 3-тю країну;
ґ) поставка від постачальника з Азії в країну ЄС.
д) поставка через посередника з Великобританії;
е) інші специфічні схеми в межах ЄС.
Реєстрація та умови участі:
Моб: +38 (098) 696-61-05
Олександр Шевченко, координатор заходу.
Вартість участі:
Участь Онлайн (MyOwnConference) з можливістю ставити питання в чаті: 1850 грн.
Участь в Залі для конференції: 2150 грн.
У вартість включено: чат з доповідачем, консультації, матеріали та презентації, кава та випічка, сертифікат.
Знижки:
2 учасники - 5%, 3 і більше учасників - 10%.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
