2. МАЙНОВИЙ ТА НЕМАЙНОВИЙ ХАРАКТЕР ПОЗОВУ, ЦІНА ПОЗОВУ ТА ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, ОБҐРУНТОВАНИЙ РОЗРАХУНОК СУМ, ЩО СТЯГУЮТЬСЯ АБО ОСПОРЮЮТЬСЯ

ПІДГОТОВКА ТА ПОДАННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (господарське судочинство) (ЗМІСТ)

2839

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

Статтею 162 ГПК України встановлено основні вимоги до позовної заяви.

Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 2 ст. 162 ГПК України).

Наявність вартісного, грошового вираження вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) — це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових позовних вимог є, зокрема, вимоги про визнання права власності, стягнення, витребування або повернення майна (як рухомого, так і нерухомого); стягненням грошових сум. Якщо позов не має грошової оцінки, то такий позов має немайновий характер.

Під немайновим позовом (позовна вимога немайнового характе- ру) слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об’єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Різновидами немайнових позовних вимог є, зокрема, вимоги про визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів (без застосування наслідків недійсності правочину) або інших дій / визнання протиправною бездіяльності.

У позовній заяві після найменування і реквізитів сторін, передбачених п. 2 ч. 3 ст.162 ГПК України, обов’язково необхідно вказати ціну позову, якщо позовні вимоги майнового характеру, або зазначити, що позовна заява має немайновий характер.

Ціна позову — це грошовий вираз майнових вимог позивача, складається з певної грошової суми, яка відображає заявлену вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 163 ГПК України. Ціна позову визначається:

у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна;
у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

Позовна заява майнового характеру має містити обґрунтований розрахунок позовних вимог.

Обґрунтованим є розрахунок позовних вимог, який містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування відсотків та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.

Належне обґрунтування розрахунку з посиланням на відповідні документи, долучення до позову документів, що є підставою розрахунку ціни позову, є обов’язком позивача і входить до предмета доказування у справі.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Визначення ціни позову або немайнового характеру позову має безпосередній вплив на суму судового збору, який сплачується при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Законом України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову, за позовні вимоги немайнового характеру сплачується у фіксованому розмірі, який розраховується від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року.

У частині 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви юридичною особою, фізичною особою або фізичною особою — підприємцем позовних заяв майнового або немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір).

Варто звернути увагу, що у випадку недодержання вимог щодо визначення ціни позову, відсутності обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, або відсутності доказів сплати судового збору у відповідному розмірі (ст. 162 164 ГПК України) суд може залишити позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків. У разі неусунення недоліків у встановлений строк суд повертає позовну заяву (ч. 1, 6 ст. 174 ГПК України).