19.05.2017 | Автор: Понзель Марина Генадіївна
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Кримінальне провадження: податкові перевірки платників податків (Лист ДФС від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10)

Кримінальне провадження: податкові перевірки платників податків (Лист ДФС від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10) - 0_22769400_1495203688_591eff6837a25.jpg

УВАГА! Абсолютно протилежне рішення суду цьому роз'ясненню: У кримінальному провадженні слідчий суддя не має право призначати позапланову податкову перевірку, а слідчий або прокурор звертатись до слідчого судді із відповідним клопотанням (Апеляційний суд м. Києва, № 757/11320/17-к, від 11. 04. 2017р.)

Згадайте новину: З 01.01.2017 р. податкові інспекції не мають право проводити перевірки!

Користуйтесь консультацією: Порядок проведення податкових перевірок в 2017 році

Читайте статтю: Доцільність не допуску податкової на перевірку платника податку

План - графік перевірок буде оприлюднюватись на сайті ДФС, тому платник вже в цьому році зможе дізнатись про його перевірки у 2018р.

ЛИСТ

від 23.11.2016р.                                      № 2436/2/99-99-14-05-02-10

Про кримінальне провадження:

податкові перевірки платників податків

Державна фіскальна служба України розглянула звернення <…> та в межах компетенції повідомляє.

1. Згідно з пп.78.1.11(1) п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Разом з тим Законом України від 14 грудня 2014 р. № 1697-VІІ «Про прокуратуру» до Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) внесено зміни щодо повноважень слідчого, а саме з 15.07.2015 р. вилучено п.4 ч.2 ст.40, який передбачав право слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Таким чином, на сьогодні документальні перевірки суб’єктів господарювання під час розслідування кримінальних проваджень призначаються виключно судовими рішеннями.

Обов’язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України (ст.124), Цивільним процесуальним кодексом України (ст.14), а обов’язковість виконання законних вимог та процесуальних рішень (постанов) слідчого, прокурора — КПК (ст.36, 40 та 110).

Судовим рішенням може встановлюватись термін проведення перевірки. У разі відсутності у судовому рішенні такого терміну, проведення перевірки органом ДФС забезпечується першочергово з урахуванням вимог Кодексу.

2. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Кодексу).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі ст.81 Кодексу (п.78.5 ст.78 Кодексу).

Абзацами 2, 3 та 4 п.81.1 ст.81 Кодексу визначено вичерпний перелік документів, які повинні бути пред’явлені або надіслані для проведення документальної виїзної та фактичної перевірок, а також зміст інформації, що зазначається у таких документах. Зокрема, одним з таких документів є копія наказу на проведення перевірки, в якому вказується, у тому числі мета та підстави для проведення перевірки. При цьому у переліку документів відсутні судові рішення, постанови слідчого, прокурора.

Слід зазначити, що судові рішення, постанови слідчого, прокурора містять відомості досудового розслідування. Статтею 222 КПК визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Крім того, п.76 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. № 1242, встановлено, що установа може засвідчувати копії лише тих документів, які створюються у ній, а також у випадках, передбачених в абзаці 2 цього пункту.

3, 4. Відповідно до абзацу 5 п.81.1 ст.81 Кодексу підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки є непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, визначених абзацами 2, 3 та 4 п.81.1 ст.81 Кодексу, або пред’явлення таких документів, оформлених з порушенням встановлених вимог.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці 5 п.81.1 ст.81 Кодексу, не дозволяється (абзац 6 п.81.1 ст.81 Кодексу).

Разом з тим п.81.2 ст.81 Кодексу передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, то відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Кодексу до нього може бути застосовано арешт майна, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

При цьому перешкоджання уповноваженим особам контролюючих органів у проведенні перевірок є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено ст.18823 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі повторного вчинення правопорушення протягом року — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В.о. Голови            C.БІЛАН

(1)Нагадаємо, що пп.78.1.11 ст.78 ПКУ було викладено у новій редакції: з нього було вилучено такі підстави для проведення перевірки, як постанова слідчого, прокурора (прим. ред.).

 

Запит

Відповідно до ч.5 ст.40, ч.7 ст.110 КПКУ, ст.124 Конституції і пп.20.1.4 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 ст.78 ПКУ податковий орган зобов’язаний виконати постанову слідчого, прокурора (ухвалу слідчого судді) про проведення перевірки.

1. В які строки (тобто через скільки діб після отримання постанови, ухвали) має бути проведена перевірка в такому випадку? Хто визначає цей строк? Законодавством такі строки не визначені, на практиці податкові органи визначають їх самостійно.

2. Чи потрібно пред’являти платнику податків, що перевіряється, копію постанови слідчого, прокурора (ухвали слідчого судді) про проведення перевірки? На практиці такий документ не пред’являється, що позбавляє платника податків можливості перевірити наказ про проведення позапланової виїзної перевірки на предмет його відповідності змісту постанови слідчого, прокурора (ухвали слідчого судді). Як результат, на практиці платники податків не допускають перевіряючих до перевірки, звертаючись до суду з оскарженням наказу про проведення перевірки, автоматично нівелюючи спроби контролерів заарештувати майно платника податків, оскільки є спір про право (п.2 ч.5 ст.183-3 КАСУ).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, платник податку, який вважає порушеним порядок і підстави призначення податкової перевірки стосовно його, має захищати свої права шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. А якщо допуск до податкової перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюють органи податків і зборів. Такою є загальновідома практика.

3. Чи дійсно (просимо Вашу точку зору) платник податку, який вважає порушеним порядок і підстави призначення податкової перевірки стосовно його, має захищати свої права шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки?

4. У якому порядку здійснюється недопущення до перевірки? Чи потрібно складання акта про недопущення до перевірки, в якому порядку і відповідно до якої форми цей акт має бути оформлено?

 

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ