Кредитор, який відчужив право вимоги за недійсним (нікчемним) правочином, і надалі це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною такого правочину, може повернути собі таке право шляхом витребування (статті 387, 388 ЦК України) – ВП ВС (справа № 21/5005/2686/2012)

До переходу до кредитора права вимоги в зобов’язанні в порядку його витребування за статтями 387 388 ЦК України таке право вимоги перебуває у володінні набувача цього права вимоги, відповідно, процесуальні права і обов’язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.

На таких висновках акцентувала Велика Палата Верховного Суду.

У справі, судові рішення в якій переглядалися в касаційному порядку, банк звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості за кредитом. Після цього право вимоги за кредитним договором банк відступив фінансовій компанії за договором купівлі-продажу прав вимоги, факт нікчемності якого згодом було підтверджено судовими рішеннями. Проте право вимоги було неодноразово перепродане та зрештою було придбане ТОВ. Відповідно, у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором було замінено стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ.

Читайте статтю: Захистити добросовісного набувача від повернення прокуратурою майна державі: місія здійсненна?

Водночас банк як первісний кредитор після встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу за результатами аукціону знову уклав договір відступлення права вимоги, і новий кредитор звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у справі та виконавчому провадженні.

Справа розглядалася неодноразово. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні заяви про заміну позивача (стягувача), оскільки банк вибув із спірних процесуальних правовідносин і, відповідно, на підставі ухвал суду, які є чинними, ТОВ є новим позивачем у справі. Банк після встановлення факту нікчемності договору й до укладення договору про відступлення права вимоги заявникові не вчинив процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі.

Велика Палата ВС, залишаючи рішення судів попередніх інстанцій без змін та відмовляючи в задоволенні касаційної скарги заявника, зазначила таке.

Якщо кредитор у спірному матеріальному зобов’язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України замінений унаслідок відступлення права вимоги, то суд у порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов’язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник, переходять до його процесуального правонаступника.

Водночас якщо кредитор відчужив право вимоги в зобов’язанні за недійсним (нікчемним) правочином і надалі це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387 388 ЦК України. У разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до ст. 330 ЦК України.

Читайте статтю: Принцип добросовісності та заборона суперечливої поведінки в доктрині та судовій практиці - суддя ВС Василь Крат

Отже, до переходу до кредитора права вимоги в зобов’язанні в порядку його витребування за статтями 387 388 ЦК України таке право вимоги перебуває у володінні набувача цього права вимоги, відповідно, процесуальні права і обов’язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.

Як установили суди попередніх інстанцій, права вимоги за кредитним договором були спочатку відчужені банком за нікчемним договором, а згодом неодноразово перепродані та передані ТОВ. На підставі рішення суду ТОВ замінено у виконавчому провадженні як стягувача.

Банк і заявник як новий кредитор не вчиняли жодних дій, спрямованих на витребування права вимоги від останнього набувача. Зазначені права вимоги за кредитним договором до банку та заявника в порядку витребування від ТОВ не перейшли. Відповідно, процесуальні права та обов’язки у справі та виконавчому провадженні також до них не перейшли.

Постанова ВП ВС від 6 листопада 2024 року у справі № 21/5005/2686/2012 (провадження № 12-11гс24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/123313983.

Джерело: Верховний Суд