Конструкція із зазначенням торговельної марки та допоміжних зображень біля входу в приміщення не вважається рекламою та не потребує дозволу на її розміщення (КАС/ВС у справі № 323/809/17 від 11.08.2021)

16.09.2021 | Автор: Наталія C.
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Конструкція із зазначенням торговельної марки та допоміжних зображень біля входу в приміщення не вважається рекламою та не потребує дозволу на її розміщення (КАС/ВС у справі № 323/809/17 від 11.08.2021) - 0_75104000_1631775715_6142ebe3b7623.jpg

Фабула судового акту: Вивіска чи реклама?

ВС у нещодавній справі № 323/809/17 надав відповідь на це питання.

У цій справі до позивача було застосовано припис за порушення порядку розміщення зовнішньої реклами.

Нагадаю, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у містах проводиться на підставі дозволу, що надається виконавчими органами міських рад.

Що ж не сподобалося представникам місцевої влади? Предметом спору стало те, чи була спірна конструкція, власне, рекламою чи ні.

На фасаді будівлі була розміщена вивіска з написом, що відповідав знаку для товарів і послуг, зображення мапи світу та Ейфелевої вежі.

Відповідно до позиції ВС у цій справі інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.

Оскільки вивіска у цьому випадку не містила закликів до придбання конкретного товару чи формування інтересу щодо конкретної особи, не була інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється / надається підприємством така вивіска, на думку ВС, не є рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу» та не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Від себе хочеться додати, що не зважаючи на діяльність місцевих органів влади все одно, доволі часто можна зустріти несанкціоновано розміщену рекламу, особливо в містах України. Загалом, культура розміщення рекламних конструкцій, різного роду вивісок в Україні бажає бути кращою на сьогоднішній день.

Аналізуйте судовий акт: У органів місцевого самоврядування не має повноважень на встановлення/скасування режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником (ВС КАС №691/1305/16-авід 27.05.2021 р.)

Перевірки Держпраці за анонімними зверненнями є незаконними (КАС/ВС у справі № 520/11145/19 від 02.06.2021)

Суб’єкт господарювання набуває право на провадження господарської діяльності без отримання дозвільного документа, якщо ним подано всі необхідні документи, але у встановлений законом строк дозвіл не видано (КАС/ВС у справі № 560/602/19 від 22.07.2021)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 323/809/17

адміністративне провадження № К/9901/42558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №323/809/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шато 2013" до Управління реклами Одеської міської ради про скасування припису та усунення порушень законодавства про зовнішню рекламу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління реклами Одеської міської ради на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Смоковича М.В) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Ясенова Т.І., суддів: Суховаров А.В. Головко О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 12 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАТО 2013» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління реклами Одеської області, в якому просило скасувати припис Одеської міської ради від 02.03.2017 року № 01-30/2074 про усунення порушень позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, прийнятого в. о. начальника управління реклами Одеської міської ради Панасюченко В. В.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що конструкція з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1» у розумінні статті 9 Закону України «Про рекламу» не вважається рекламою, а є вивіскою (табличкою). Вказана конструкція не призначена для формування або підтримання обізнаності споживачів та їх інтересу до будь-чого, а є знаком для товарів і послуг, що належно використовується позивачем на підставі ліцензійного договору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Скасовано припис Управління реклами Одеської міської ради від 02.03.2017 року № 01-30/2074 про усунення порушень ТОВ «ШАТО 2013» порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, прийнятий в. о. начальника управління реклами Одеської міської ради Панасюченко В. В.

4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до статті 9 Закону України «Про рекламу» конструкція з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1» не вважається рекламою, а є вивіскою (табличкою), яким ТОВ «ШАТО 2013» користується на підставі ліцензійного договору.

Оскільки вивіска «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: проспект Шевченка, 6/1 відповідає передбаченим законом вимогам до вивіски, суди дійшли висновку про відсутність підстав для її примусового демонтажу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління реклами Одеської міської ради звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що зазначені у приписі конструкції не відповідають законодавчо встановленим критеріям та ознакам вивіски, у тому числі наведеним у частині 6 статті 9 Закону України «Про рекламу».

Тому, на думку касатора, дані конструкції не можуть бути ідентифіковані як вивіски, а являються зовнішньою рекламою. Єдиною підставою для розміщення зовнішньої реклами на території міста Одеси є виданий у встановленому порядку дозвіл. Таким чином, у зв`язку з розміщенням відповідних конструкцій без дозвільних документів всупереч вимог чинного законодавства України, припис винесено правомірно, а конструкції підлягають демонтажу.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. 21 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. - головуючий суддя, Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

10. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 323/809/17.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. В. о. начальника Управління реклами Одеської міської ради Панасюченко В. В. винесено припис від 02.03.2017 № 01-30/2074.

14. У вказаному приписі зазначено, що відповідно до акту фіксації № 002401 від 24.02.2017 року ТОВ «ШАТО 2013» в порушення статті 16 Закону України «Про рекламу», пункту 3 Типових правил, пункту 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі розмістило рекламний засіб розміром 14.4х0,5х1ст.; плівка на зовнішній поверхні вікон 1.56х2.75х1ст. у кількості 6 штук; 0,98х2.75х1ст. у кількості 3 штук за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 3/1.

15. Приписом вимагалося здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису, конструкція буде демонтована силами КП «Одесреклама».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

22. Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 Закону №270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Нормою частини шостої статті 9 Закону №270/96-ВР визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

23. Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2003 року № 2067 визначено, що:

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

24. Згідно з Порядком розміщення вивісок на території міста Одеси, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 178 від 14.02.2008 року (далі - Порядок) місце розміщення вивіски - площа зовнішньої поверхні будинку (фасаду), дверей або вітрини, у разі неможливості розміщення на вказаних місцях - біля входу (в`їзду), де юридична або фізична особа займає приміщення. Місце розміщення вивіски, яке не знаходиться у власності юридичної або фізичної особи, надається їй в тимчасове користування власником будинку (споруди) або уповноваженим ним органом (особою) на договірних засадах.

Як визначено пунктом 2.1.2 цього Порядку вивіска розташовується на фасаді будинку (споруди) над входом (в`їздом), біля входу (в`їзду) або в межах приміщення, яке займає юридична або фізична особа, між віконними прорізами першого поверху, між віконними прорізами першого та другого поверхів, але не вище нижчого краю вікон другого поверху двох- чи багатоповерхового будинку або споруди, або на поверсі, де знаходиться власне чи орендоване особою приміщення. Якщо неможливо розмістити вивіску на фасаді приміщення, суб`єкт господарювання може її розмістити на огороджувальній конструкції навколо своєї території безпосередньо біля входу (в`їзду).

Також вказаним Порядком передбачено, що вітрина - засклений елемент фасаду, який використовується для експонування продукції, вивіски, таблички, інформації про послуги, що надаються, та про виробника товару або товар.

Згідно пункту 2.1.3 Порядку вивіски у вітрині будівлі не потребують погодження та оформлення технічного паспорта якщо вони є частиною внутрішнього інтер`єру.

Пунктом 2.4.1 Порядку встановлено, що відповідно до вимог чинних нормативних актів вивіска містить інформацію відносно юридичної або фізичної особи, яка підлягає обов`язковому оприлюдненню: зареєстроване найменування (ім`я), належність та режим роботи. Для підприємницьких товариств - комерційне (фірмове) найменування визначене згідно зі статтею 90 Цивільного кодексу України. На вивісці, за бажанням власника, може розміщуватись інформація стосовно торговельної марки (знаки для товарів та послуг), а також інші знаки, в тому числі герби та емблеми. Вивіска чи табличка не повинна відтворювати зображення дорожніх знаків.

Вказана інформація стосовно юридичної або фізичної особи не повинна містити закликів до придбання товару чи послуги.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на фасаді будівлі за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 6/1 наявна вивіска з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зображення мапи світу та Ейфелевої вежі.

Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , зареєстрованого 25.07.2011 року у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, у відповідному поєднанні червоного та білого кольорів є знаком для товарів і послуг та належить ОСОБА_1 . Вказаним позначенням ТОВ «ШАТО 2013» користується на підставі ліцензійного договору б/н від 01.09.2016 року.

Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу».

Інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.

Оскільки вивіска з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», зображення мапи світу , Ейфелевої вежі не містять закликів до придбання конкретного товару чи формування інтересу щодо конкретної особи, не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється /надається підприємством, колегія суддів Верховного Суду погоджується зв исновками судів попередніх інстанцій, що вказані вивіски не є рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу» та не потребують спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

26. Доводи касатора, що зазначені конструкції не відповідають законодавчо визначеним критеріям та ознакам вивіски та являються рекламою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порушення певних параметрів, встановлених для вивіски, за відсутності вищевикладених ознак зовнішньої реклами, не може бути підставою для притягнення до відповідальності за порушення статті 16 Закону України «Про рекламу».

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для задоволення позову.

27. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

29. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

30. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління реклами Одеської міської ради - залишити без задоволення.

2. Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року по справі № 323/809/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

2278
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0