Конфлікт інтересів в роботі публічних службовців: як уникнути і чому про це важливо пам'ятати

Публічні службовці при виконанні покладених обов'язків, особливо в разі здійснення функцій, пов'язаних з керівництвом, постійно знаходяться в жорстких рамках необхідності дотримання вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання та попередження виникнення будь-яких проявів конфлікту інтересів, особливо проявів конфлікту інтересів на державній службі.

Зміст:

• Що ж таке конфлікт інтересів?
• Які обов'язки покладені на публічних службовців для уникнення конфлікту інтересів?
• Для чого необхідно пам'ятати про обов'язки по уникненню конфлікту інтересів, а також розрізняти поняття реального і потенційного конфлікту інтересів на держслужбі?
• Які основні тенденції до трактування реального конфлікту інтересів правоохоронцями, НАЗК і судами?
• Приклади конфлікту інтересів на державній службі та найбільш поширені ситуації.

Ситуації, пов'язані з можливим конфліктом інтересів на державній службі, знаходяться під пильним моніторингом правоохоронних органів і громадянського суспільства, про що свідчать звернення громадських організацій та збільшення кількості направлених до суду протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з конфліктом інтересів.

Зрозуміло про конфлікт інтересів: що це поняття означає?

Поняття «конфлікт інтересів» знаходиться в Законі України «Про запобігання корупції» та в першу чергу визначається наявністю у держслужбовця приватного інтересу в сфері, в якій такий службовець виконує свої обов'язки.

Приватний інтерес у розумінні закону - це будь-який майновий або немайновий інтерес особи, в тому числі обумовлений особистими, сімейними, дружніми або іншими позаслужбовими відносинами з фізичними або юридичними особами, в тому числі ті, які виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних , релігійних чи інших організаціях.

Так званий «закон про корупцію» розділяє конфлікт інтересів на два види:

• потенційний конфлікт інтересів на державній або муніципальній службі;
• реальний конфлікт інтересів.

У першому випадку, для його існування необхідна наявність у чиновника приватного інтересу в сфері, в якій він здійснює свої повноваження, і в якій може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Для існування ситуації реального конфлікту інтересів на держслужбі муніципальну службу, необхідна наявність протиріччя між приватним інтересом особи і її повноваженнями, яке впливає на неупередженість, об'єктивність приймання рішень, або на вчинення/невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Тобто потенційний і реальний конфлікт інтересів на державній службі відрізняються:

• по-перше, наявністю протиріччя між приватним інтересом, наприклад, інтересом родича держслужбовця, і інтересами служби;
• по-друге - таке протиріччя впливає на результати роботи такого службовця, в тому числі на прийняття конкретних рішень.

Які обов'язки покладені на публічних службовців для уникнення конфлікту інтересів?

Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», кожен публічний службовець зобов'язаний:

• вживати заходів, результатом котрих буде недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
• не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли держслужбовець дізнався або повинен був дізнатися про наявну ситуацію з конфліктом інтересів, повідомляти керівництво підприємства, а в разі перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у нього безпосереднього керівника або в колегіальному органу - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) або інший визначений законом орган чи колегіальний орган, при виконанні повноважень в якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
• не здійснювати дій, не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
• вжити заходів щодо врегулювання ситуації, яка склалась.

Аналізуючи зазначені положення закону про корупцію, слід акцентувати увагу на особливій важливості двох обов'язків: повідомлення керівника або визначений законом орган про конфлікт інтересів, а також не здійснювати дій і не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Користуйтеся консультацією: ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НЕПОДАЧУ ЛИБО НЕСВОЕВРЕМЕННОСТЬ ПОДАЧИ Е-ДЕКЛАРАЦИИ: ШАГ ЗА ШАГОМ

Для чого необхідно пам'ятати про обов'язки по уникненню конфлікту інтересів, а також розрізняти поняття реального і потенційного конфлікту інтересів на держслужбі?

Причина - наслідки у вигляді відповідальності.

Наприклад ситуація, в якій державний службовець не повідомив в установленому порядку про наявність у нього конфлікту інтересів може призвести до можливого притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Але ситуація з реальним конфліктом інтересів тягне набагато більш серйозні наслідки: саме невиконання обов'язків в умовах реального конфлікту інтересів розглядається з точки зору законодавства як корупція, і, як наслідок, посилення відповідальності.

Так, за невиконання встановлених законом обов'язків в умовах реального конфлікту інтересів передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями частини 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність реального конфлікту інтересів. Зазначене правопорушення тягне за собою накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 3400 гривень.

Також положеннями частини 2 статті 172-7 зазначеного Кодексу передбачено відповідальність за вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Таке правопорушення тягне за собою накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 3400 до 6800 гривень.

Важливо пам'ятати, що не штрафи за вчинення зазначених правопорушень є найбільшим негативним наслідком: в разі залучення до відповідальності за вказані правопорушення, такий держслужбовець підлягає звільненню із займаної посади, і фактично втрачає право на заняття будь-якої посади на державній службі на три роки.

Крім цього, важливо пам'ятати, що відповідно до положень статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК здійснює повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

У згаданий реєстр включаються відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру особи, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, який формується і ведеться НАЗК.

Відкритими для безкоштовного цілодобового доступу є такі відомості про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім'я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення).

Які основні тенденції до трактування реального конфлікту інтересів правоохоронцями, НАЗК і судами?

Аналізуючи практику в зазначеній сфері, можна прийти до висновку, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення або невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів і розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, повинен встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

• наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який повинен бути чітко сформульований (артикульовані) і визначений;
• наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими або представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме це протиріччя знаходить своє вираження або вплив на прийняття рішення;
• наявність повноважень на прийняття рішення;
• наявність факту реального впливу протиріччя між приватним і службовим або представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів з цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.

Аналогічна позиція міститься в Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і прирівняних до них осіб, затверджених 14.07.2016 Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2.

Приклади конфлікту інтересів на державній службі та найбільш поширені ситуації

Як уже згадувалося, слід пам'ятати, що різниця між поняттями реальний і потенційний конфлікт інтересів полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що:

• по-перше, приватний інтерес є;
• по-друге, він суперечить службовим або представницьким повноваженням;
• по-третє, таке протиріччя не може впливати, а реально впливає на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Розглянемо приклад конфлікту інтересів на державній службі: держслужбовець «А» - працівник органу державної влади, який здійснює контроль за дотриманням підприємствами вимог законодавства в сфері захисту прав споживачів; близька особа такого держслужбовця - його дружина «Б» є засновником і керівником підприємства «С».

Згідно затвердженого плану перевірок підприємств на 2019 рік, підприємство «С» має бути перевірено безпосередньо органом влади, в якому працює державний службовець «А», в третьому кварталі 2019 року.

У даній ситуації вбачаються ознаки потенційного конфлікту інтересів, оскільки при таких обставинах у держслужбовця «А» присутній приватний інтерес, обумовлений сімейними взаємовідносинами з його дружиною «Б», безпосередньо в сфері здійснення ним своїх повноважень, який може вплинути на вчинення ним дій або прийняття рішень.

Щоб уникнути негативних наслідків, держслужбовець «А» зобов'язаний повідомити про таку ситуацію керівнику для прийняття ним подальших заходів по врегулюванню конфлікту інтересів.

Але, розвиваючи зазначений приклад, держслужбовець «А» не повідомляє про таку ситуацію, і його в установленому порядку направляють на проведення перевірки підприємства «С». Про ці обставини держслужбовець «А» керівника не повідомляє. За результатами такої перевірки, держслужбовець «А» не відображає реально існуючі порушення законодавства в діяльності підприємства «С», складає і підписує відповідний акт, і припиняє заходи державного контролю щодо підприємства «С».

У такій ситуації у держслужбовця «А» вбачається реальний конфлікт інтересів, що виражається в протиріччі між його посадовими обов'язками щодо здійснення державного контролю в певній сфері і вживання заходів щодо усунення порушень законодавства, і приватним інтересом, обумовленим сімейними взаємовідносинами з його дружиною «Б», безпосередньо в сфері здійснення ним своїх повноважень, який вплинув на вчинення певних дій.

При таких обставинах, в діях держслужбовця «А» вбачаються склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення керівника про наявність реального конфлікту інтересів, а також частиною 2 статті 172-7 зазначеного Кодексу - вчинення дій в умовах конфлікту інтересів.

Якщо ретельно проаналізувати судову практику, то подібні приклади є досить рідкісними. Найбільш поширеними прикладами, особливо за повідомленнями НАЗК, є ситуації ініціювання посадовими особами виплати матеріальних заохочень (преміювання) самим чиновникам або близьким для них особам, а також прийняття депутатами місцевих рад участі в голосуванні з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок в користування в інтересах близьких їм осіб.

Юридичний ресурс «Протокол» («Protocol») сподівається, що ця консультація стане корисною. Пам'ятайте, що в разі виникнення обставин, викладених у зазначеній консультації, на юридичному ресурсі «Протокол» Ви завжди зможете знайти юриста професіонала, який надасть кваліфіковану допомогу, при цьому недорого. Користуйтеся нашим сервісом “Тендер на юридичну послугу і вирішуйте свої проблеми швидко і назавжди”.

Автор консультації: Кучер Іван

Джерело: Юридичний портал Протокол