Коли настає відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням в разі невиконання умов, встановлених вироком суду? (Суд у справі № 753/9210/18 від 11 лютого 2019р)

Фабула судового акту: Відповідно до ст.63 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК України), органами, що здійснюють нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням є уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

До соціально-виховної роботи із засудженими, можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, релігійні та благодійні організації.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про пробацію", метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

Згідно до ч.2 ст.12 цього ж Закону, пробація щодо неповнолітніх спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.

Законодавством передбачено дії органу пробації в разі порушення засудженим умов покарання з випробуванням. Так, ч.1 ст.166 КВК України зазначено, що якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Частиною третьої ст.166 КВК України вкзано, що відповідальність настає у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. В разі виявлення такого, орган пробації застосовує до засудженого письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Застосувати таке попередження орган пробації може у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об’єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені \ч.4 ст.166 КВК України\.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

У справі №753/9210/18, в якій приймав участь адвокат АО “Бі Ес Бі партнерс” Ярослав Новіков, Сектор ювенальної пробації м. Києва повторно направив до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на реальну міру покарання відносно клієнта \неповнолітнього на момент винесення вироку\ у зв'язку із допущенням останнім трьох порушень порядку відбування іспитового строку у вигляді неявок на реєстрацію без поважних причин.

У клопотанні зазначалось про направлення викликів, виїзди представників органу пробації до місця мешкання клієнта для бесід, про попередження його з’явитись на реєстрацію через третіх осіб або телефонним зв’язком.

Проте, адвокатом спростовано доводи органу пробації, в т.ч. факти отримання викликів, та повідомлено, що клієнтом були зроблені чисельні шляхи виправлення, а неявки на реєстрації виникли внаслідок об’єктивних обставин.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що клієнт фактично один раз не з'явився до сектору ювенальної пробації після повернення особової справи, доводи органу пробації не підтвердились, а у задоволенні клопотання останнього судом відмовлено.

28.02.2019г. Я.А.Новиков адвокат АО “Би Ес Би Партнерс”

office@novikov-legal.com.ua

Аналізуйте судовий акт: Не виконання особою, яку звільнено від відбування покарання із випробуванням хоча б одного з обов'язків покладених на нього судом тягне за собою направлення такої особи до місць позбавлення волі (справа № 205/5281/17 від 26.09.2017)

Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується лише до основного покарання або що не зробиш для покращання апеляційної практики (№346/4258/17 від 05.02.2018)

Дійшла висновку, що у випадку заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди у вигляді смерті потерпілого звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим не можливе (ВП ВС, справа № 439/397/17, 16.01.19)

Велика Палата ВС: Судові рішення щодо застосування амністії, постановлені на стадії виконання вироку, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку (ВП ВС справа № 738/1482/16-к, від 23 січня 2019 р)

У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення (ВС/ККС № 311/480/15-к від 11.12.2018)

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9210/18

провадження № 1-в/753/5/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Домарєва О.В.,

при секретарі Авдєєнко А.А.,

за участю: прокурора Стрільчук Н.О.,

представника служби у справах дітей Соловйової Н.М.,

захисника Новікова Я.А.,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Сектору ювенальної пробації м. Києва «Про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на реальну міру покарання» відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 р. на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання. В обґрунтування клопотання зазначено, що 28.07.2017 ОСОБА_4 засуджений Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вироком було покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання, періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації. З 25.09.2017 по теперішній час ОСОБА_4 перебуває на обліку сектору ювенальної пробації м. Києва. 31.10.2017 ОСОБА_4 роз'яснено порядок та умови відбування іспитового строку та попереджено про наслідки невиконання обов'язків, призначених судом. Згідно постанови про встановлення днів явки на реєстрацію засудженого зобов'язано з'являтись до сектору ювенальної пробації м. Києва у другу та четверту середу кожного місяця. У зв'язку із допущенням трьох порушень порядку відбування іспитового строку у вигляді неявок на реєстрацію без поважних причин до Дарницького районного суду м. Києва 03.01.2018 направлено клопотання (подання) про скасування іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання. На жодне з призначених засідань засуджений не з'явився. Ухвалою від 16.03.2018 в задоволенні клопотання (подання) сектору ювенальної пробації м. Києва було відмовлено. За час перебування особової справи у суді засуджений на реєстрацію до сектору не з'являвся. Востаннє був у секторі 02.01.2018, коли йому було оголошено попередження та повідомлено про направлення справи до суду.

03.05.2018 матеріали особової справи відносно ОСОБА_4 повернулися для подальшого виконання. Засудженому було направлено виклик на 10.05.2018, за яким він не прибув. Крім того 05.05.2018 вдалося зв'язатися із засудженим через його подругу ОСОБА_5 та повідомити про необхідність явки до сектору з роз'ясненням наслідків подальшого ухилення від відбування іспитового строку, засуджений повідомив, що змінив місце проживання і мешкає АДРЕСА_1. Через неявки ОСОБА_4 до підрозділу пробації 11.05.2018 було відвідано дану адресу, в результаті чого факт проживання там засудженого не підтвердився. Тому представниками сектору було здійснено вихід за останньою відомою на той час адресою проживання засудженого (АДРЕСА_2) та вручено виклик на ім'я ОСОБА_4 його подрузі - ОСОБА_5, яка зобов'язалася передати ОСОБА_4 виклик до сектору на 14.05.2018, який так само був проігнорований. 16.05.2018 відбулася телефонна розмова з ОСОБА_4 по телефону ОСОБА_5 В бесіді засуджений зобов'язався прибути до сектору 17.05.2018, однак знову не з'явився.

19.05.2018 під час чергового виходу за адресами можливого проживання ОСОБА_4 працівники сектору зустріли його у дворі будинку 13-Б по вул. Заслонова. Від засудженого було прийнято пояснення з приводу неявок на реєстрацію та зміни місця проживання без повідомлення про це до сектору, де він перебуває на обліку. За неявку на реєстацію без поважної причини 10.05.2018 та неповідомлення органу пробації про зміну місця проживання ОСОБА_4 оголошено попередження та роз'яснено, що його особова справа повторно направляється до Дарницького районного суду для вирішення питання про скасування іспитового строку на реальну міру покарання, оскільки згідно ч. 6 ст. 166 КВК України, у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

ОСОБА_4 не навчається, не працює. За час іспитового строку до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Зазначені обставини на думку органу пробації свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення та ухилення від звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Представник органу пробації в судове засідання не з'явилась, проте надіслала письмову заяву, в якій зазначила, що підтримує клопотання та просить його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання органу пробації та зазначив, що ОСОБА_4 громадського порядку не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувався, нових злочинів не вчиняв. Протягом іспитового строку звертався до Фонду зайнятості у м.Києві для пошуку роботи, де пройшов консультаційне навчання. Крім того, мав трудності з працевлаштуванням у зв'язку із втратою паспорта. На день подання заперечення працює в охоронній компанії. Має постійне місце проживання. Враховуючи втрату паспорту та неможливість працевлаштуватись без паспорту, ОСОБА_4 не міг отримувати будь-які кошти. Внаслідок такого не міг фактично прибути до органу пробації у визначені дні, сплачувати проїзд транспортом. Засуджений бажає стати на шлях виправлення, став на нього, життя змінює, але, за відсутності коштів \об'єктивних обставин\ не може сплачувати проїзд до центру для реєстрації. Засуджений повістки про виклик до суду не отримував. У клопотанні зазначається, що ОСОБА_5 - подруга ОСОБА_4 передавала виклики та запрошення від органу пробації безпосередньо засудженому. При цьому орган пробації посилається на таке, як на факт належного отримання засудженим повідомлення про явку до органу пробації. Проте, засуджений вказує, що подруга будь-які документи та розмови йому не передавала.

Як зазначено в клопотанні сектору ювенальної пробації, після повернення матеріалів з Дарницького районного суду м.Києва /рішенням якого 16.03.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання сектору ювенальної пробації м.Києва про скасування іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання\ особової справи ОСОБА_4 для подальшого виконання 03.05.2018р., останньому було направлено виклик з'явився до центру 05.05.2018р., а вже 10.05.2018р. повідомлено попередження, а потім направлено клопотання до суду. Тобто, органом пробації не витримано вимоги ч.3 ст.166 КВК України, тому як засудженим не вчинено трьох і більше правопорушень.

Захисник зазначив, що діями органу пробації є виправлення ОСОБА_4, забезпечення всестороннього розвитку, та запобігання вчинення ним нових злочинів, а не формальне направлення до суду клопотання про застосування до нього покарання раніше призначеного судом, за відсутності у засудженого фактів вчинення нових правопорушень та злочинів. Таким чином, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання органу пробації.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав свого захисника та просив відмовити в задоволенні подання органу пробації.

Інші учасники провадження залишили на розсуд суду вирішення питання щодо доцільності задоволення подання органу пробації.

Вислухавши думки учасників провадженні дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до абзацу другого ч.3 ст.166 КВК України, систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про пробацію", метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідально сті.

Згідно до ч.2 ст.12 цього ж закону, пробація щодо неповнолітніх спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_4 фактично один раз не з'явився до сектору ювенальної пробації після повернення особової справи. При цьому ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що він він не ухилявся від виконання покладених на нього вироком обов'язків, а повідомлень про необхідність прибуття до органу пробації не отримував. Також суд враховує, що ОСОБА_4 нових правопорушень не допускав, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило. Також, встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Київського міського центру соціально-психологічної допомоги на підставі направлення Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07.12.2018 р., як особа з числа дітей-сиріт, що опинилась в складних життєвих обставинах. За висновком роботи зі спеціалістами центру станом на 08.02.2019 р. ОСОБА_4 потребує тривалого соціального супроводу, допомоги в самоорганізації, мотивації та встановленні продуктивних соціальних зв'язків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та беззаперечних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_4 систематично вчиняє правопорушення та не бажає стати на шлях виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Сектору ювенальної пробації м. Києва «Про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на реальну міру покарання» відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий- суддя: О.В. Домарєв