Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 96 із змінами, внесеними згідно із Законами № 209/94-ВР від 14.10.94, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 509-VI від 16.09.2008, № 800-VI від 25.12.2008, № 692-VI від 18.12.2008, № 1704-VI від 05.11.2009; в редакції Закону № 4220-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 320-VIII від 09.04.2015; в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Зміна функціонального призначення приміщення не є реконструкцією об’єкту нерухомості, якщо його основні техніко-економічні показники не змінились (ВС/КАС у справі № 334/2101/16-а від 20 травня 2021)

До суду звернувся власник приміщення, який оскаржував дії інспектора ДАБК під час перевірки та просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 12 ст. 96 КУпАП.

У позовній заяві пояснював, що він є власником приміщення, що введено в експлуатацію під назвою об’єкту «Аптека та складські приміщення після реконструкції».

Під час проведення перевірки інспектор встановив, що приміщення аптеки та складських приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію та розцінив це як зміну функціонального призначення приміщення, шляхом реконструкції без отримання права на виконання таких робіт, а саме: декларації на початок виконання будівельних робіт.

Та з цих підстав дійшов до висновку про порушення п.2 ч.1 ст.34 , абз.2 ч.2, ч.8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено.

Не погоджуючись, орган владних повноважень оскаржив винесені рішення до касаційного суду.

ВС проаналізував зміст ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наголосив на тому, що реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбудеться зміна основних техніко економічних показників.

Враховуючи зазначене, ВС погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що сам по собі факт зміни функціонального призначення об`єкту будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об`єкту будівництва.

Так, судами попередніх інстанцій з наявних в матеріалах справи доказів було встановлено, що жодних перебудов та робіт по реконструкції у цьому приміщенні не проводилося, зміна його основних техніко-економічних показників не відбулася.

При цьому, ВС врахував, що і сам відповідач, підтвердив в ході розгляду справи, що в приміщенні, де проводила заняття танцювальна студія, ніяких спеціальних пристроїв не було, перебудови не проводилися, приміщення було вільне, поли застелені ковроліном.

З огляду на зазначене, ВС дійшов до висновку про недоведеність того факту, що у приміщеннях позивача відбулася перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкту будівництва із зміною основних техніко-економічних показників, що в розумінні ДБН-2.2-3-2014 є реконструкцією, і вимагає отримання права на виконанні таких робіт, а тому залишив касаційну скаргу без задоволення.

Аналізуйте судовий акт: За будівництво гаражу або інше самочинне будівництво більше ніж два місяці тому, особа не притягається за ст.96 КУпАП, оскільки таке правопорушення не є триваючим і строк притягнення до відповідальності закінчився (ВС/КАС, №682/2447/16-а)

Гаражі усіх мастей побудовані без дозволів або з істотними відхиленнями від проектів, якими заповнені двори будинків спотворюють вигляд майже усіх міст України. Це така спадщина з радянських часів, яка і сьогодні продовжує розвиватися. Гаражі розширюються, реконструюються, добудовуються, самовільно підключаються до інженерних мереж, а головне не часто належать особам, яким за законом надано право мати гараж на прибудинковій території. І звичайно гаражі не мають правовстановлюючих документів та не зареєстровані в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно…

Звісно органи місцевої влади, зокрема органи архітектурно-будівельного контролю, зобов’язані планово зносити самочинно побудовані гаражі, попередньо отримавши відповідне рішення суду. В реальному житті такі випадки поодинокі. Водночас також мало і постанов про притягнення власників подібних гаражів до адмінвідповідальності за ст. 96 КУпАП, що прямо належить до компетенції органів архітектурно-будівельного контролю.

В цій справі судом була скасована постанова про накладення штрафу в сумі 5950 грн. на «будівельника» гаражу, який було побудовано у 1996 році.

Логіка суду проста. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 96 КУпАП вважається вчиненим фізичною особою з моменту фактичного будівництва гаражу без відповідного дозволу. Тобто достатньо факту будівництва і правопорушення вважається закінченим. Після закінчення будівництва правопорушення не продовжується, тобто не є триваючим.

А далі судом застосовуються строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так відповідно до ст. 38 КУпАП для закінченого правопорушення це два місяці з моменту вчинення, а для триваючого два місяці з моменту виявлення (якщо стягнення накладається компетентним органом, а не судом).

До того ж суд зазначив, що у 1996 році, коли самочинно був збудований гараж, ще НЕ діяв ні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Постанова КМУ № 466, а відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуйте судовий акт: Здійснення будівництва погребу на власному подвір’ї без повідомлення про початок виконання зазначених робіт також становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП (ВС/КАС,справа № 806/5238/15,07.11.19)

Відмовляючи у задоволенні позову особи до обласного управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, головного інспектора будівельного нагляду та начальника управління ДАБІ про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач здійснював будівельні роботи (будівництво погребу) без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, відповідно до якої і був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією вказаної норми.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до Верховного Суду з касаційною скаргою, в який він зазначав, що будівництво погребу та входу до погребу здійснюється на власний розсуд забудовника без отримання жодних дозволів, оскільки відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 такі роботи охоплюються переліком будівельних об`єктів, будівництво яких здійснюється без отримання дозволів на будівництво чи повідомлень про початок будівельних робіт та які не вважаються самочинним будівництвом.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу залишив без задоволення а судові рішення без змін, зазначивши, зокрема, наступне.

Згідно з пунктом 1 ч. ст. 34 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 Переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, затвердженого тією ж постановою КМУ, до об`єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, віднесено господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.

Пунктом 2 розділу I Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 року № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 976/32428), визначено, що господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та прибудови до них.

ВС/КАС також зазначив, що посилання позивача на наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 листопада 2011 року № 109, який взагалі не потребує врахування містобудівних та архітектурних вимог забудови земельної ділянки, є безпідставними, оскільки цей затверджений цим наказом Перелік не звільняє від подання повідомлення (декларації) про початок виконання будівельних робіт.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0