КАС/ВС зазначив, що при звернення до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є НЕМАЙНОВОЮ ВИМОГОЮ (Ухвала ВС від 24.01.2020р. №826/13244/16).

Фабула судового акту: Дуже поширена практика, коли органи ДПС України під час документальних перевірок платників податків виносять ППР (форми П) якими зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (В3) - це означає, що донарахування податкових зобов’язань суб’єкту господарювання вдалося уникнути.

Наприклад, за результатами податкової перевірки за 2016 — 2019 рр. у суб’єкта господарювання виявлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (у кожному із зазначених періодів). Відповідно, інспектори органу ДПС вимагають його зменшити.

Від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток за звітний період - це фактично податковий збиток.

Отже, щодо оскарження у суді ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. І чи слід вважати, це не НЕМАЙНОВОЮ ВИМОГОЮ?

Судова практика з даного питання неоднозначна.

ОАС м. Києва в ухвалі від 19.06.2019 р. у справі №640/4338/19 про повернення позовної заяви зазначив, що: «… оскаржуване товариством податкове повідомлення-рішення, є позовну вимогу майнового характеру на загальну суму 10 749 090 гривень, отже, судовий збір за подання даного адміністративного позову становить 19 210,00 грн…».

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.09.2019 р. залишив в силі ухвалу ОАС м. Києва від 19.06.2019 р. у справі №640/4338/19.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84165127

Колегія зазначила, що: «…окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Аналогічні висновки щодо поняття майнового спору в адміністративному судочинстві викладено у Постанові пленуму ВАС України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про судовий збір»».

З аналізу наведених норм вбачається, що саме податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов`язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від`ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об`єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру…».

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є спором майнового характеру, а відтак судом вірно встановлено обов`язок позивача щодо сплати судового збору, як 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб…».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалах від 13 січня 2016 року у справі № 826/9049/14 та від 15 січня 2016 року у справі № 2а-14011/11/2670…».

Однак, Верховний Суд дійшов ПРОТИЛЕЖНОГО ВИСНОВКУ в ухвалах від 24.01.2020 р. справа №826/13244/16, від 23.01.2020 р. справа №520/118/19, де зазначив, що при зверненні до суду щодо оскарження ППР (форми П) яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток є НЕМАЙОНОЮ ВИМОГОЮ.

Телеграм канал з питань оподаткування та аналізу судової практики.

https://t.me/tax_time

У Facebook сторінка з питань оподаткування та судової практики - Все про податки в Україні за посиланням https://www.facebook.com/groups/348779835713592/

Адвокат - Хітько Василь Миколайович.

УХВАЛА

24 січня 2020 року

Київ

справа №826/13244/16

адміністративне провадження №К/9901/1036/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІК Авіейшен Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

24.12.2019 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу у складі Верховного Суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідач до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) (далі - Закон України №3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду 24.04.2016 відкрито провадження у цій справі. Тобто, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду у квітні 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 встановлено у розмірі 1378,00 грн.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про скасування податкового повідомлення-рішення № 0419140302, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 113 640,00 грн) та немайнового характеру (про скасування податкового повідомлення-рішення № 0418140302, яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 3 969 166,00 грн).

Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній станом на квітень 2016 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої цієї статті встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 6 165,20 грн (113 640,00 грн х 1,5 %) + 1378,00 х 200%).

Між тим, відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного розгляду справи, посилаючись на майновий стан та право доступу до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду