КАС ВС сформулював висновок про розподіл судових витрат у випадку відмови суб`єкта владних повноважень від позову

Позивач – територіальний орган Державної податкової служби в ході апеляційного перегляду судової справи подав заяву про відмову від позову, з яким звернувся до суду у 2015 році, стосовно вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства податкового боргу, оскільки спірна сума була зарахована до бюджету у 2020 році. Водночас контролюючий орган просив задовольнити його заяву про присудження за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору.

Користуйтеся консультацією: Судовий збір – всі ставки в 2022 року: рахувати не потрібно – розраховано за Вас!

Суд апеляційної інстанції таку заяву задовольнив, і, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду у справі № 380/3138/20, роз’яснив, що в тому разі, коли позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем вже після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міру відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу відповідача на рішення апеляційного суду, вирішила відступити від висновку, викладеного, зокрема, у справі № 380/3138/20 з огляду на таке.

Аналіз змісту частин 1-3 ст. 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.

Згадайте новину: Судовий збір за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат не сплачується – КАС ВС

Суд вважає, що такий підхід законодавця нерозривно пов`язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у тому разі, якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України), не підлягають розподілу.

Суд вважає, що підхід про розподіл судових витрат у випадку відмови позивача–суб`єкта владних повноважень від позову не сприятиме врегулюванню відповідачами спорів в позасудовому порядку, оскільки їм буде вигідніше «програти справу» і не відшкодовувати судові витрати на сплату судового збору, аніж добровільно виконати вимоги позивача–суб`єкта владних повноважень до вирішення спору по суті та мати обов`язок відшкодовувати його витрати на сплату судового збору.

Згадайте новину: Як повернути судовий збір у процесуальний та позапроцесуальний спосіб?

З урахуванням наведеного об`єднана палата КАС ВС дійшла висновку про те, що передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Постанова Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 826/16473/15 (адміністративне провадження № К/9901/47471/21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/105973567.

Джерело: Верховний Суд