Судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними доказами (ВС/КАС у справі №235/763 )

Фабула судового акту: Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Нормативні приписи, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, згідно яких у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі №235/7638/16-а.

Додаткова постанова

Іменем України

31 липня 2018 року

м. Київ

справа №235/7638/16-а

адміністративне провадження №К/9901/43354/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М., -

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про судові витрати в адміністративній справі № 235/7638/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Пенсійного фонду України (далі - ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) про зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов'язати МВС повідомити у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати ПФУ повідомити ГУ ПФУ у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати ГУ ПФУ скласти у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, списки за формою згідно із додатком 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) подати до відповідного уповноваженого структурного підрозділу списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії та провести перерахунок і виплату йому пенсії згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988), починаючи з 1 січня 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області постановою від 02 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою від 29 березня 2017 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 26 червня 2016 року скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги: - визнав протиправною бездіяльність МВС щодо неповідомлення у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов'язав ГУ ПФУ розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених, з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року. В іншій частині позовних вимог - відмовив.

24 липня 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові витрати та встановлення строку для подання відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.

Розглянувши зазначену заяву про прийняття додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.

За загальним правилом визначеним у частині першій статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ухвалюючи постанову від 26 червня 2018 року про часткове задоволення позовних вимог, Верховним Судом не вирішено питання про судові витрати, тому заява ОСОБА_1 в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Згідно з наявними в матеріалах справи квитанцій позивачем сплачено за звернення до суду першої інстанції з позовною заявою судовий збір у розмірі 551 грн 21 коп. (29 листопада 2016 року), за подачу апеляційної скарги - 606 грн 33 коп. (21 лютого 2017 року), касаційної скарги - 661 грн 45 коп. (14 квітня 2017 року).

Оскільки, позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (три) немайнового характеру, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначатиме, виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

При цьому Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року відповідно до частини другої статті 9 КАС України вийшов за межі позовних вимог та з метою ефективного відновлення порушеного права та частково задовольнив позовні вимоги: визнав протиправною бездіяльність суб'єкта вданих повноважень (МВС) та зобов'язав суб'єкта владний повноважень (ГУ ПФУ) вчинити певні дії.

З огляду на те, що Верховний Суд фактично задовольнив дві з трьох позовних вимог ОСОБА_1, одна з яких віднесена до МВС, а друга - до ГУ ПФУ, то на думку колегії суддів, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань МВС та ГУ ПФУ підлягають по 1/3 (одній третій) або по 33 % від суми сплаченого позивачем судового збору у судах всіх інстанцій, пропорційно до кількості задоволених позовних вимог [2/6 (дві шостих) або 67 %].

Щодо вимоги позивача про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі Суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача ухвалити додаткове судове рішення в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 139 252 356 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат у справі № 235/7638/16-а задовольнити частково.

Прийняти додаткове судове рішення до постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 235/7638/16-а, яким присудити за рахунок бюджетних асигнувань по 1/3 (одній третій) або по 33 % з Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 за звернення до суду першої інстанції з позовною заявою судовий збір у розмірі 551 грн 21 коп. (29 листопада 2016 року), судовий збір за подачу апеляційної скарги - 606 грн 33 коп. (21 лютого 2017 року) та касаційної скарги - 661 грн 45 коп. (14 квітня 2017 року).

Відмовити ОСОБА_1 в задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду