Ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи, не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції у відповідності ч.3 ст. 328 КАС України (ВС/КАС від 15.01.2019р., справа № 820/4931/16)

Фабула судового акту: У цьому касаційному провадженні ПАТ «Філіп Морріс Україна» оскаржується процесуальна ухвала суду апеляційної інстанції щодо призначенням експертизи.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що касаційний перегляд вищезазначеної процесуальної ухвали не передбачає перевірки правильності вирішення спору по суті судом першої інстанції.

Зі змісту касаційної скарги судом касаційної інстанції встановлено, що позивач фактично не погоджується з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 щодо вирішених питань, пов'язаних з визначенням експерту питань для з'ясування, вибором експертної установи, визначенням об'єкта дослідження, розподілом судових витрат на проведення експертизи, та як наслідок - зупиненням провадження у справі.

Частина друга статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) передбачає, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, процесуальним законом, чинним на момент постановлення оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, а також звернення з касаційною скаргою на таке судове рішення, встановлено право на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції окремо від судового рішення, ухваленого за наслідками апеляційного провадження, лише за умови, якщо такі ухвали перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Так, у частині третій статті 328 КАС України (в редакції від 03.10.2017) серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції щодо призначення експертизи.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 в частині задоволення клопотання сторін у справі про призначення судово-економічної експертизи, призначення судово-економічної експертизи у справі, попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, поставлення експерту питань для з'ясування, вибору експертної установи, розподілу судових витрат на проведення експертизи, направлення матеріалів справи до експертної установи не створює перешкод для подальшого розгляду справи. Така процесуальна дія суду спрямована на дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Друзі, відвідайте телеграм канал, де висвітлена судова практика з податкових спорів, а також найактуальніший матеріал з питань оподаткування.

https://t.me/tax_time

Старший юрист MGI PSP Audit - Хітько Василь.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2019 року

Київ

справа №820/4931/16

касаційне провадження №К/9901/41844/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 820/4931/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» до Головного управління ДФС у Харківській області, треті особи: 1. Харківська митниця Державної фіскальної служби України у Харківській області; 2. Міністерство фінансів України про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна» у вересні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2016 №0000201412, №0000211412 та №0000221412.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.05.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Приватне акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна» оскаржило вказане судове рішення в апеляційному порядку.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2017 постановив:

«Клопотання Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» та Головного управління ДФС у Харківській області про призначення по справі №820/4931/16 судово-економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності задовольнити.

Призначити судово-економічну експертизу.

Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 385 КК України.

На роз'яснення експерта поставити такі питання:

1. "Чи підтверджуються документально висновки акту ГУ ДФС у Харківській області від 24.05.2016 р. №248/20-14-12-07/00383231 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, в частині декларування товарів у митному режимі "переробка на митній території", ввезених на митну територію України Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" (код ЄДРПОУ 00383231) за період з 01.03.2015 по 29.02.2016р." у частині заниження податкових зобов'язань ПрАТ "Філіп Морріс Україна" на суму 445 124 046,41 грн., з них: по ввізному миту - на суму 19 456 378,62 грн.; по додатковому імпортному збору - 129 392 696,95 грн.; по податку на додану вартість - на суму 296 274 970,84 грн. ?";

2. "Чи здійснювало ПрАТ "Філіп Морріс Україна" ведення окремого обліку операцій, проведених у митному режимі "переробка на митній території", як це передбачено розділом V Податкового кодексу України? Якщо так, то в яких формах (регістрах) первинного обліку (бухгалтерського та податкового) це відображено?".

Витрати на проведення експертизи покласти на заявників - Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна" та Головне управління ДФС у Харківській області.

Зупинити провадження у справі № 820/4931/16 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017р. по справі №820/4931/16 на час проведення експертизи до одержання її результатів.».

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.09.2017 поновив провадження у справі.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.10.2017 відмовив Приватному акціонерному товариству «Філіп Морріс Україна» у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 820/4931/16. Цією ж ухвалою також постановив:

«Доповнити абзац 5 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року по справі № 820/4931/16 пунктом 3, який викласти в такій редакції: "Чи підтверджуються документально висновки акта Головного управління ДФС у Харківській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, в частині декларування товарів у митному режимі "переробка на митній території", ввезених на митну територію України Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" (код ЄДРПОУ 00383231), за період з 01.03.2015 по 29.02.2016, від 24.05.2016 р. №248/20-40-14-12-07/00383231?".

Абзац 6 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року по справі № 820/4931/16 викласти в такій редакції: "Витрати на проведення експертизи покласти на заявників в таких частках: Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна" - 1/3; Головне управління ДФС у Харківській області - 2/3.

Зупинити провадження у справі № 820/4931/16 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2017р. по справі №820/4931/16 на час проведення експертизи до одержання її результатів.».

Приватне акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна» звернулося до суду касаційної інстанції з:

касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 820/4931/16. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, наголошуючи на необхідності змінити перше питання, поставлене експерту, доручити проведення судово-економічної експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розподілити витрати на проведення експертизи у рівних частках між Приватним акціонерним товариством «Філіп Морріс Україна» та Головним управлінням ДФС у Харківській області, зазначити об'єкти дослідження експертизи. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач вказував на недоцільність вибору Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса як експертної установи для проведення експертного дослідження, оскільки така установа знаходиться в зоні регіонального обслуговування, а її очільник раніше займав керівну посаду у податковому органі, що є порушенням принципу незалежності та об'єктивності. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не поставив перед експертною установою питання, заявлене позивачем, не визначив конкретного переліку об'єктів експертизи, та здійснив розподіл судових витрат без визначення конкретних часток до сплати позивачу та відповідачу;

касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 820/4931/16. Позивач у касаційній скарзі просив скасувати вказане судове рішення. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті ж мотиви, які були викладені у касаційній скарзі на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, та наголошував на незрозумілості ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 з тих самих підстав.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Горбатюка С.А. від 13.09.2017 поновлено Приватному акціонерному товариству «Філіп Морріс Україна» строк касаційного оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 820/4931/16 та відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 820/4931/16.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 прийнято до провадження матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 820/4931/16.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2018 прийнято до провадження матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 820/4931/16.

Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2018 касаційні провадження за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №820/4931/16 об'єднано в одне касаційне провадження для спільного розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2019 визнано за можливе проведення касаційного розгляду справи № 820/4931/16 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, та призначено розпочати розгляд справи в порядку письмового провадження з 15.01.2019.

На адресу суду касаційної інстанції від Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна»:

09.01.2019 надійшло клопотання про розгляд справи з викликом учасників справи, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що даний спір має для нього велике значення та набув суспільного резонансу з огляду на численні публікації у засобах масової інформації;

11.01.2019 надійшло клопотання, в якому заявлено вимоги про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та про розгляд зазначеного клопотання із викликом учасників справи. Клопотання мотивоване тим, що прийняття 05.12.2018 Кабінетом Міністрів України розпорядження №946-р «Про підписання Мирової угоди між компаніями «Філіп Морріс Інтернешнл Інк.» (Сполучені Штати Америки), «Філіп Морріс Глобал Брендс Інк.» (Сполучені Штати Америки), «Філіп Морріс Брендс Сарл» (Швейцарська Конфедерація), Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» (Україна) та Україною» спрямоване на мирне врегулювання інвестиційного спору, який стосується нарахування позивачу ввізного мита, додаткового імпортного збору, грошових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, вимоги про скасування яких є предметом спору у цій справі. Посилаючись на вказані обставини, позивач наголошує на тому, що вирішення спору у цій справі може вплинути на права та обов'язки Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України як суб'єктів владних повноважень, які залучені до процесу виконання Мирової угоди та захисту інтересів держави.

За результатами розгляду вищезазначених клопотань Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.

Порядок касаційного розгляду справ при перегляді ухвал судів першої та апеляційної інстанцій передбачений пунктом 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Так, згідно з положенням вказаної норми суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

При цьому, згідно з частиною другою статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд касаційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до касаційного розгляду в судовому засіданні.

У цьому касаційному провадженні Приватним акціонерним товариством «Філіп Морріс Україна» оскаржуються процесуальні ухвали суду апеляційної інстанції щодо зупинення провадження у справі, у зв'язку з призначенням експертизи, а також щодо відмови у роз'ясненні судового рішення.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційний перегляд вищезазначених процесуальних ухвал не передбачає перевірку правильності вирішення спору по суті судом першої інстанції.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про касаційний розгляд справи при перегляді процесуальних ухвал суду апеляційної інстанції, а також вирішення клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, з викликом учасників.

Щодо клопотання позивача про залучення Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Главою 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок здійснення касаційного провадження судом касаційної інстанції, зокрема, встановлено повноваження суду, межі перегляду справи тощо.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, межі перегляду справи судом касаційної інстанції обмежують його встановленими фактами та доказами, які були встановлені та досліджені відповідно під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

Зі змісту положень частини другої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наділені правами, пов'язаними зі сприянням встановленню всіх обставин справи в судовому процесі.

Таким чином, залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень не відповідає правовій природі такого інституту, оскільки обмежує зазначених осіб у праві користуватися усім комплексом процесуальної дієздатності, зокрема, щодо подання доказів, участі у їх дослідженні тощо.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Враховуючи викладене, саме суд першої інстанції уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне).

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Враховуючи викладене, особи, щодо яких суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, не позбавлені права при оскарженні в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду по суті заперечувати проти ухвали про залучення/відмову в залученні до участі у справі третіх осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про залучення Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі на стадії касаційного перегляду процесуальних судових рішень суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на таке.

1. Щодо розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 суд зазначає таке.

Зі змісту оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 вбачається, що вказаним судовим рішенням:

задоволено клопотання позивача та відповідача про призначення судово-економічної експертизи у справі;

призначено судово-економічну експертизу у справі;

доручено проведення експертизи експертній установі;

попереджено експерта про кримінальну відповідальність;

визначено перелік питань для з'ясування експертом;

здійснено розподіл судових витрат на проведення експертизи;

направлено матеріали справи до експертної установи;

зупинено провадження у справі на час проведення експертизи та одержання її результатів.

Зі змісту касаційної скарги судом касаційної інстанції встановлено, що позивач фактично не погоджується з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 щодо вирішених питань, пов'язаних з визначенням експерту питань для з'ясування, вибором експертної установи, визначенням об'єкта дослідження, розподілом судових витрат на проведення експертизи, та як наслідок - зупиненням провадження у справі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першою, другою, третьою та п'ятою статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Враховуючи викладене, з метою встановлення обставин у справі, які потребують спеціальних знань у певній галузі, суд за власною ініціативою чи за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, має право призначити судову експертизу шляхом постановлення відповідної ухвали з визначенням питань для дослідження.

Частина друга статті 211 Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) передбачає, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, процесуальним законом, чинним на момент постановлення оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, а також звернення з касаційною скаргою на таке судове рішення, встановлено право на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції окремо від судового рішення, ухваленого за наслідками апеляційного провадження, лише за умови, якщо такі ухвали перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в подальшому, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Так, у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції щодо призначення експертизи.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 в частині задоволення клопотання сторін у справі про призначення судово-економічної експертизи, призначення судово-економічної експертизи у справі, попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, поставлення експерту питань для з'ясування, вибору експертної установи, розподілу судових витрат на проведення експертизи, направлення матеріалів справи до експертної установи не створює перешкод для подальшого розгляду справи. Така процесуальна дія суду спрямована на дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За наведеного, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 може бути оскаржена та переглянута судом касаційної інстанції тільки в частині зупинення провадження у справі, а тому в контексті доводів касаційної скарги спірним є питання правомірності зупинення провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент призначення експертизи) суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.

Враховуючи вказані положення процесуального закону, а також оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, що унеможливлює вчинення судом процесуальних дій протягом такого періоду, то висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до одержання результатів експертного дослідження є обґрунтованими та відповідають правильному застосуванню норм процесуального права.

Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги позивача щодо оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017.

2. Щодо розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, вказаним судовим рішенням:

відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017;

доповнено резолютивну частину ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 новим пунктом, який визначає додаткове питання для з'ясування експертом;

доповнено резолютивну частину ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 шляхом викладення відповідного пункту судового рішення щодо розподілу судових витрат на проведення експертизи з визначенням часток, які підлягають сплаті позивачем та відповідачем;

направлено матеріали справи до експертної установи;

зупинено провадження у справі на час проведення експертизи та одержання її результатів.

При цьому, доповнюючи резолютивну частину ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, суд керувався положеннями статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії), якими регламентовано порядок прийняття додаткового судового рішення.

Однак, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку правомірності постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 18.10.2017 в частині поставлення експерту нового питання, здійснення розподілу судових витрат на проведення експертизи та направлення матеріалів справи до експертної установи з мотивів, які наводилися вище.

Крім того, відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 в частині зупинення провадження у справі, порушив вимоги пункту 3 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії). При цьому, суд касаційної інстанції керується тими ж мотивами, які вказувалися вище.

Суд касаційної інстанції також вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, постановляючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 в частині відмови в роз'ясненні ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню в разі встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 є мотивованою та зрозумілою, резолютивна частина судового рішення викладена чітко і не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності у розумінні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги позивача на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» без задоволення, а оскаржуваних рішень суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 243 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Філіп Морріс Україна» у задоволенні клопотання про касаційний розгляд справи № 820/4931/16 з викликом учасників справи.

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Філіп Морріс Україна» у розгляді клопотання про залучення Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі № 820/4931/16 з викликом учасників справи.

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Філіп Морріс Україна» у задоволенні клопотання про залучення Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі № 820/4931/16.

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 820/4931/16 залишити без змін.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 820/4931/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк