Голосіївський райсуд міста Києва надав роз'яснення щодо вимоги пред'являти посвідчення судді під час судового засідання

Вимога осіб, присутніх в залі під час судового засідання, щодо пред'явлення посвідчення судді є порушенням порядку судового засідання

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно із частиною першою статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення Присяги судді (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України, згідно зі статтею 16 Закону України «Про судоустрій і статус судців».

Статтею 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою судців України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент.

Виходячи з вищезазначеного, можна дійти висновку, що для набуття статусу судді особа, призначена суддею відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус судців», повинна скласти присягу судді та зайняти штатну суддівську посаду в одному із судів України.

Отже, у разі виникнення сумнівів стосовно того, що особа має право здійснювати правосуддя, громадяни мають право звернутися із запитом до відповідного суду про надання інформації щодо прийняття суддею присяги та про зарахування судді до штату відповідного суду.

Примітка: Учасники процесу та особи присутні в судовому засіданні, вимагаючи від головуючого судді у справі пред'явлення посвідчення для підтвердження права здійснювати правосуддя, порушують порядок під час судового засідання, виражаючи таким чином неповагу до суду та внаслідок чого повинні притягуватися до адміністративної відповідальності.

Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена статтею 185- 3 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У розумінні диспозиції ст. 185-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення до об'єктивної сторони вказаного правопорушення відносять наступні діяння:

• злісне ухилення від явки до суду свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
• непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;
• порушення порядку під час судового засідання;
• вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Таким чином, у випадку вчинення будь-яких із вище перелічених дій суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення

(див. ухвалу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за посиланням http://www.vru.gov.ua/content/act/3767_23.11_.2017_.doc)

Джерело: Судова влада України

УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА

УХВАЛА

м. Київ

№

___

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі
головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М.,
Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дьякової Світлани Вікторівни стосовно судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова Володимира Миколайовича,

встановила:

7 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Дьякової С.В., представника ОСОБА_1, стосовно судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Прасолова В.М. (вхідний № К-1644/2/7-17).

У поданій скарзі автор вказує на неправомірну поведінку судді Прасолова В.М. під час розгляду справи № 210/2427/15-а, яка, на думку скаржника, містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктами 3 та 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в зв’язку з чим просить притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 8 серпня 2017 року члена Вищої ради правосуддя Худика М.П. визначено доповідачем у цій справі.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Дьякової С.В. стосовно судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова В.М. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.

Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 Прасолова В.М. призначено на посаду судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2007 року N 922-V обрано на посаду судді цього суду безстроково.

Як вбачається з матеріалів попередньої перевірки, в провадженні судді Прасолова В.М. перебуває справа № 210/2427/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Криворізької міської ради про визнання протиправними рішення, бездіяльності та скасування рішення.

5 квітня 2017 року до суду надійшла заява представника позивача Дьякової С.В. про відвід судді Прасолову В.М. з підстави, передбаченої
пунктом 4 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а саме в зв’язку з наявністю «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді». В якості таких обставин заявник вказав недовіру до суду через упередженість судді Прасолова В.М. щодо позивача, яка вбачалась заявником у його діях під час судового розгляду справи (складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача за неповагу до суду, допуск до участі у справі представників юридичних осіб без з’ясування їх повноважень, безпідставне оголошення перерви в судовому засіданні тощо).

Ухвалою від 5 квітня 2017 року суддя Прасолов В.М. у задоволенні вказаної заяви відмовив. В обґрунтування прийнятого рішення в ухвалі зазначено про те, що наведені заявником твердження не відповідають дійсності, а заява є необґрунтованою, оскільки не містить підстав для відводу, передбачених статтями 27 28 КАС України.

30 червня 2017 року з метою з’ясування повноважень судді, головуючого у справі, Дьяковою С.В. заявлено клопотання про пред’явлення суддею Прасоловим В.М. посвідчення судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а також клопотання про пред’явлення присяги судді, складеної та підписаної суддею Прасоловим В.М. У зв’язку з відмовою у задоволенні вказаних клопотань 30 червня 2017 року
Дьяковою С.В. повторно подано заяву про відвід судді Прасолова В.М. на підставі пункту 4 частини першої статті 27 КАС України, мотивовану наявністю обґрунтованих сумнівів щодо статусу Прасолова В.М. у судовому процесі як судді, що порушує право позивача на розгляд справи безстороннім і неупередженим судом, встановленим законом, яке гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та унеможливлює розгляд справи під головуванням такої особи.

Ухвалою від 30 червня 2017 року суддя Прасолов В.М. у задоволенні вказаної заяви відмовив, вказавши, що вона не містить підстав для відводу, передбачених статтями 27 28 КАС України. В обґрунтування прийнятого рішення в ухвалі зазначено про те, що наведені заявником твердження є вигаданими та такими, що перекручують певні обставини, а подані клопотання про пред’явлення документів, на переконання суду, слугували штучному створенню підстав для заявлення відводу, оскільки текст заяви про відвід надруковано завчасно, до прийняття рішень щодо заявлених клопотань.

Не погоджуючись із постановленими суддею Прасоловим В.М. ухвалами, якими відмовлено у задоволенні заяв про відвід судді, Дьякова С.В. у поданій дисциплінарній скарзі зазначає про те, що суддею не наведено вичерпних мотивів неврахування усіх доводів заявника, не забезпечено право на належний судовий захист та протиправно відмовлено у доступі до правосуддя.

Враховуючи наведені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга Дьякової С.В. ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом, а дії судді щодо постановлення ухвал від 5 квітня та 30 червня 2017 року не свідчать про умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею порушення прав людини і основоположних свобод або незаконну відмову у доступі до правосуддя, як стверджується скаржником.

Подана Дьяковою С.В. дисциплінарна скарга також не містить конкретних відомостей, з посиланням на фактичні дані (свідчення, докази), про наявність у поведінці судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова В.М. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, в зв’язку з чим відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Зокрема, таке право передбачене і КАС України.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні
правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Тобто Вища рада правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Незгода скаржника з мотивами та висновками суду, викладеними в ухвалах Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 квітня та 30 червня 2017 року, постановлених суддею Прасоловим В.М. у справі № 210/2427/15-а, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та має бути повернута скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

дисциплінарну скаргу Дьякової Світлани Вікторівни стосовно судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолова Володимира Миколайовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

П.М. Гречківський

А.М. Мірошниченко

А.А. Овсієнко

А.С. Олійник